Релокація бізнесу: права та обов'язки працівників при переїзді

В Держпраці пояснили основні особливості релокації працівників під час воєнного стану. Зокрема: процедуру переведення, необхідність отримання письмової згоди працівника, оформлення додаткової угоди до трудового договору та виплату компенсацій. Також було роз’яснено можливість припинення трудового договору у разі відмови працівника від переведення

Фахівець управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області роз’яснила, що разом із підприємством можлива релокація працівників у разі їх переведення в іншу місцевість разом із підприємством-роботодавцем або на іншу роботу на інше підприємство.

Релокувати працівників можна як у межах країни, так і за кордон. Проте, роботодавцю потрібно враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) переведення працівника в іншу місцевість допускається за його письмовою згодою. Саме переведення оформлюється наказом роботодавця.

У разі необхідності потрібно також укласти додаткову угоду до трудового договору, щоб внести зміни в реквізити роботодавця, якщо в трудовому договорі містилися положення, зокрема, про попереднє місцезнаходження юридичної особи, робоче місце працівника.


У зв’язку з переведенням в іншу місцевість відповідно до ч. 2 ст. 120 КЗпП, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.


Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються:


  1. вартість проїзду працівника і членів його сім’ї;
  2. витрати по перевезенню майна;
  3. добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає;
  4. заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.


Працівникам, які переїжджають у зв’язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються вищезазначені компенсації і надаються гарантії, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.


Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством є окремою підставою для припинення трудового договору згідно з п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

У разі звільнення на цій підставі, працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Працівник може бути переведений на інше підприємство в іншу місцевість за наявності:


  1. його письмової згоди;
  2. попередньої домовленості керівників підприємств про прийом працівника на роботу в іншу місцевість.


Договір із працівником припиняється відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП на підставі заяви працівника. Натомість, працівник подає заяву про прийом на роботу та укладає трудовий договір із новим роботодавцем.

В укладенні трудового договору запрошеній на роботу особі не може бути відмовлено.

Працівник, який переїхав на роботу в іншу місцевість у порядку запрошення, також має право на отримання компенсацій і гарантій у зв’язку з переведенням, крім виплати одноразової допомоги.


Джерело: Держпраці

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇