Подання декларації по податку на прибуток без фінзвітності
Відомо, що показники декларації формуються на підставі даних фінзвітності. Відповідно, фінзвітність є невід’ємним додатком до декларації з податку на прибуток.
Дані рядка 01 декларації повинні відповідати сумі рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240 Звіту про фінансові результати (форми №2). Дані рядка 02 декларації повинні відповідати даним рядка 2290 (у разі отримання прибутку) або рядка 2295 (у разі отримання збитку) форми №2.
А отже, перед поданням декларації про прибуток спочатку подається фінзвітність із літерою «S» в кабінеті платника податків. І вже після цього можна формувати декларацію про прибуток.
Відсутність необхідних поміток щодо додатків до декларації та форм фінансової звітності
В службовому полі 13 декларації платник податку зазначає помітки про додатки, які подаються у складі декларації. Навіть якщо не має специфічних додатків, то фінзвітність (додаток ФЗ) подають всі, відповідно і помітка має бути обов’язково.
В службовому полі 15 платник декларації податків має проставити позначки щодо формату фінзвітності.
Не проставлені відмітки (+) в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» платниками податку, які розраховують податок без коригуючих різниць і відповідно звітують раз на рік
Нагадаємо, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ).
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ про прийняте рішення щодо незастосування коригувань на різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ, платник податку на прибуток повинен зазначити у податковій звітності. Така помітка та посилання на відповідний наказ проставляється саме у річній декларації в службовому полі 19.
Рішення приймається не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Формування додатку АМ у складі декларації з податку на прибуток платниками, які не застосовують коригуючі різниці
Абсолютна більшість платників податку на прибуток нараховують амортизацію основних засобів в бухобліку. Відповідно виникає спокуса сформувати додаток АМ в складі декларації з податку на прибуток. Це помилка. Адже додаток АМ є допоміжним до додатку РІ. Відповідно його формують тільки ті платники, що застосовують всі коригуючі різниці з метою нарахування податку на прибуток.
Застосування коригуючої різниці на суму збитків минулих звітних періодів без подання додатку ПП
Якщо підприємство за звітний період отримало прибуток і зменшує прибуток на суму збитків минулих років в рядку 3.2.4 додатка РІ, то додаток ПП подавати обов’язково, в якому розрахувати пільгу з податку на прибуток по коду 11020301. А от якщо за звітний період підприємство в рядку 02 декларації з податку на прибуток задекларовано збитки, і платник зменшує прибуток на суму збитків минулих років в рядку 3.2.4 додатка РІ, то додаток ПП подавати не потрібно, і пільга не розраховується.
Не застосування коригуючих різниць по операціях при переході протягом звітного року з єдиного податку на податок на прибуток
Відповідно до п. 6 НП(С)БО 15 не визнається доходом сума попередньої оплати продукції. Якщо під час перебування на єдиному податку підприємство відвантажило продукцію, а оплату за це отримує під час сплати податку на прибуток, маємо ситуацію: об’єкт оподаткування не виникає ні на одній із систем. Відвантаження продукції не формує дохід з метою нарахування єдиного податку, а отримання оплати не формує дохід з метою оподаткування податком на прибуток. Для визначення бази нарахування податку на прибуток передбачена коригуюча різниця за п. 4-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами НП(С)БО або МСФЗ визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами НП(С)БО або МСФЗ під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Така коригуюча різниця стосується всіх платників, які перебували у звітному 2024 році на спрощеній системі оподаткування та перейшли на сплату податку на прибуток підприємств, незалежно від обсягу доходів. Не застосування такої коригуючої різниці (за наявності підстав) призведе до заниження податку.
Включення до коригуючої різниці по амортизації малоцінних необоротних активів в додатку РІ
МНМА не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають (ЗІР, категорія 102.05).
Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів, інформація щодо яких також не відображається у додатку АМ.
Не застосування коригуючої різниці по путівках
В пп. 165.1.39 ПКУ передбачено можливість надання путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування роботодавцем своїм працівникам та членам їх родини без ПДФО, за дотриманням певних вимог. Одна з таких – вартість путівки або розмір знижки має не перевищувати 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Для 2024 року – 35 500 грн. Відповідно не буде і військового збору. Скористатися цією пільгою можуть виключно платники податку на прибуток.
Для підприємств, що не застосовують коригуючі різниці все залишається за бухобліком. А от для тих, хто застосовує коригуючі різниці за п. 140.5.10 ПКУ обов’язковим з коригування на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та / або його дітей віком до 18 років, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.
Це одностороння коригуюча різниця, що нівелює витрати за бухобліком з метою оподаткування. А отже, підприємства, що рахують податок на прибуток із коригуючими різницями мають зазначити таку різницю в рядку 3.1.10.2 додатку РІ.
Не створення забезпечення на відпустки в бухгалтерському обліку
З метою рівномірного розподілу витрат по відпустках між періодами звітного року передбачено створення забезпечення на виплату відпусток (резерв відпусток).
Отже, ігнорування створення забезпечення призводить до завищення витрат в періоді надання відпустки. Стосується це всіх платників податку на прибуток, незалежно від застосування ними коригуючих різниць. Адже за п. 139.1.1 ПКУ не коригуються забезпечення витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
За п. 7 розділу І НП(С)БО 25 забезпечення на виплату відпусток можуть не нараховувати:
- мікропідприємствам (незалежно від системи оподаткування).
До таких належать підприємства, які відповідають щонайменше 2-м із таких критеріїв: балансова вартість активів – до 350 тис. євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тис. євро, середня кількість працівників – до 10 осіб (ч. 2 ст. 2 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»),
- непідприємницьким товариствам.
З огляду на пп. 20.1.44 ПКУ податкові органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до НП(С)БО або МФСЗ.
Перенесення «зайвих» витрат на майбутні періоди з метою оптимізації оподаткування
Острах бухгалтера показувати збиток в декларації з податку на прибуток доволі часто призводить до бажання віднести «зайві» витрати на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» з надією на відновлення витрат в подальшому.
Однак тут криється небезпека. Просто так скористатися цими «відтермінованими» витратами у одному з наступних звітних періодів не вийде, адже відповідно до загального правила, встановленого НП(С)БО 16, витрати мають відображатись у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені. Отже, потім доведеться йти шляхом виправлення помилок попередніх періодів.
Виправляти при цьому доведеться і фінзвітність і декларацію з податку на прибуток.
Висновки
- Поданню декларації з податку на прибуток передує подання фінзвітності.
- В декларації за податку на прибуток обов’язково проставляються позначки щодо поданих додатків та формату фінзвітності.
- В річній декларації платник податку має зазначити про своє бажання не застосовувати коригуючі різниці.
- Формування бухфінрезультату (рядок 02 декларації) відбувається за правилами бухобліку (НП(С)БО або МСФЗ).
- Контролюючі органи мають право перевіряти правильність та повноту визначення фінрезультату до оподаткування.
Олена ГАБРУК, незалежний експерт-консультант з оподаткування, обліку, кадрових питань
Статті на тему:
Декларація з податку на прибуток: інструкція зі складання
Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою №1: інструкція заповнення
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за формою №2: інструкція
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за формою №3: інструкція
Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма №3-н): інструкція
Звіт про власний капітал за формою №4: інструкція заповнення
Примітки до фінансової звітності за формою №5: інструкція
Інформація за сегментами за формою №6: подання та заповнення
Фінансовий звіт малого підприємства за формами №1-м, 2-м: інструкція
Фінансова звітність мікропідприємства за формами №1-мс, 2-мс: інструкція