Велика Палата Верховного Суду (далі - ВП ВС), враховуючи приписи Закону України від 17.05.2012 №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», розглянула справу, за наслідками якої було сформовано постанову від 23.10.2024 у справі № 712/3525/23.
У справі, що розглядалася, у липні 2022 року, робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням заходів правового режиму воєнного стану склала акт про примусове відчуження належного позивачці автомобіля на користь військової частини.
Позивач, як власниця реквізованого автомобіля звернулася до суду з метою повернення транспортного засобу.
Частково задовольнивши позовні вимоги, апеляційний суд керувався тим, що примусове відчуження транспортного засобу було передчасним, оскільки робоча група може розглядати питання щодо відчуження транспортного засобу, яким керував водій у стані алкогольного сп’яніння, чого в цьому випадку не було.
За результатами розгляду справи, ВП ВС дійшла висновку, що автомобіль позивача відчужений з дотриманням приписів законодавства України уповноваженим на те органом, тому немає підстав для зобов’язання військової частини повернути цей автомобіль колишньому власнику.
До складу названої робочої групи, утвореної розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04.03.2022 №97, входять, зокрема:
- начальник Черкаського обласного штабу;
- начальник ТЦК та СП;
- командир військової частини.
Вказані особи, відповідно до законодавства належать до суб’єктів, які зобов’язані спільно запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану.
Окрім того, зі змістом акта було ознайомлено представника власниці. Примірник акта було також направлено власниці автотранспортного засобу.
ВП ВС зауважила, що позивач обрала неналежний (неефективний) спосіб судового захисту, пред’явивши, зокрема, вимоги про визнання протиправним та скасування протокольного рішення робочої групи, акта про примусове відчуження майна та листа начальника ОВА про погодження протокольного рішення щодо примусового відчуження спірного майна.
Крім того, пред’явлена позивачем вимога про зобов’язання військової частини повернути їй як власниці згаданий автомобіль та ключі від нього, також є неналежним способом захисту, оскільки автомобіль пройшов нову реєстрацію і після цього перебуває у власності держави та, відповідно, користуванні військового підрозділу ЗСУ.
Джерело: ВС