За неповідомлення про бенефіціарів з 1 вересня штраф до 51 тис. грн і статус «ризикового»

1. Хто зобов’язаний оновлювати відомості про бенефіціарів
2. Що зміниться з 1 вересня: новий порядок виявлення розбіжностей
3. Послідовність дій при виявленні розбіжностей
4. Штрафи, ризики і наслідки для співпраці з контрагентами
5. Висновки

Хто зобов’язаний оновлювати відомості про бенефіціарів

Будь-яка юридична особа, що має кінцевого бенефіціарного власника, зобов'язана самостійно слідкувати за актуальністю даних про цього власника в єдиному державному реєстрі, в ЄДР. Проте ця вимога більше характерна саме для юридичних осіб комерційного спрямування, адже громадські об'єднання та благодійні організації не мають кінцевих бенефіціарних власників та не звітують про них.

Що зміниться з 1 вересня: новий порядок виявлення розбіжностей

Вже 1 вересня вступає в силу наказ Мін'юсту 2542/5, який затверджує Порядок повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців, а також громадських формувань, про виявлення розбіжностей між отриманим суб'єктом первинного фінансового моніторингу даних в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про кінцевих бенефіціарних власників або структуру власності юридичної особи.

Послідовність дій при виявленні розбіжностей

Якщо звести до схематичних дій, то:

1. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу, які є в першу чергу банківськими та фінансовими організаціями, будуть перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, юридичних осіб, і за результатами власних перевірок будуть встановлювати відповідність або розбіжність даних про кінцевих бенефіціарних власників. Якщо буде встановлена відповідність, жодних проблем немає.

А от якщо ваш банк чи будь-який інший суб'єкт первинного фінансового моніторингу побачить, що ваші кінцеві бенефіціари абсолютно не відповідають заявленим в реєстрі і що внесені в ЄДР, надсилають повідомлення в Мін'юст та можуть відмовити вам у співпраці.

2. Міністерство юстиції після того, коли отримає інформацію, надає ці дані в профільний департамент, який буде надсилати повідомлення держреєстраторам, щоб вони внесли відомості до ЄДР, що у юридичної особи є розбіжності у даних щодо кінцевого бенефіціарного власника.

3. Наступним кроком Держреєстратор вносить відмітку юридичної особи в ЄДР та паралельно надсилає юридичній особі запит з проханням пояснити дану виявлену розбіжність щодо кінцевих бенефіціарних власників та структури власності.

І вже на цьому етапі в кожної юридичної особи почнеться непростий цикл проблем, який розберемо детально.

Протягом всього строку перевірки держреєстратор ставить відмітку про те, що в юридичної особи є розбіжні відомості про кінцевого бенефіціарного власника чи структуру власності, зберігає її і вона світиться в реєстрі.

Вся перевірка триватиме не більше 30 днів, і за результатами перевірки в нас по суті дві опції:

1. або залишають цю відмітку;
2. або скасовують відмітку, якщо бенефіціарів вдалося підтвердити.

І з самого початку перевірки юридичні особи будуть мати 10 днів, щоб в межах адміністративного процесу долучити пояснення щодо своєї структури власності та своїх кінцевих бенефіціарних власників.

Звертаємо особливу увагу, що порядок перевірки юридичних осіб щодо кінцевих власників передбачає в тому числі і можливість доступу держреєстратора, наприклад, до приміщень, а також до огляду речей та документів. І насправді з цим положенням підзаконного акту у вигляді наказу Мінфіну не можемо погодитися. Адже ми всі дуже добре знаємо, що доступ до приміщень та огляду речей і документів – це окрема слідча дія в межах кримінального процесу, який здійснюється на підставі ухвали суду. І дуже важко собі уявити, як держреєстратори планують отримувати безперешкодний доступ до приміщень юридичних осіб.

Але з іншого боку, юридична особа буде дуже зацікавлена позбутися оцього запису в ЄДР про невідповідність даних щодо кінцевих бенефіціарів. Тому тут дійсно потрібно буде шукати якийсь здоровий баланс.

Штрафи, ризики і наслідки для співпраці з контрагентами

Якщо говорити про штрафну санкцію, вона передбачена п. 6 ст. 166.11 Кодексу про адміністративні правопорушення і встановлено штраф від 17 до 51 тис. грн. Але знову ж таки сам штраф не найбільша проблема.

Будь-які фінансові організації будуть бачити ці відмітки в реєстрі, а отже скоріше за все будуть вам відмовляти в обслуговуванні. Більше того, всі ваші контрагенти теж в публічному доступі будуть бачити помітку про неактуального кінцевого бенефіціара, а отже, можуть вас вважати ризиковим контрагентом та відмовлятися у співпраці з вами. Крім того статус неактуального бенефіціара в майбутньому навіть може впливати і на статус ризиковості в контексті платника ПДВ.

Першу практику та наслідки внесення відомостей про невідповідність кінцевих бенефіціарних власників та структури власності ми побачимо вже восени. А зараз ми можемо будувати лише певні такі теоретичні прогнози, але до цього однозначно варто досить серйозно віднестись та готуватися.

Технічна процедура накладення штрафу за не оновлення даних про кінцевого бенефіціара досить чітко та детально та покроково описана у наказі Мін'юсту №3258.

Порушення фіксуються протоколом. Звичайно, що із стандартними реквізитами, такими як дати складення, посадових осіб, що склали цей протокол, й інші реквізити, наприклад, особи, що притягуються до відповідальності. Але відмітимо, що протоколом також буде зафіксовано посилання на докази, які доводять вчинення порушення, що досить важливо, а також буде надана пропозиція надати письмові пояснення щодо актуальності даних про бенефіціарів.

Яка взагалі розбіжність у структурі власності та відомості про кінцевого бенефіціара може бути виявлена?

Насправді в цілому цих розбіжностей може бути виявлено досить багато:

1. Неповні відомості про бенефіціара.
2. Неточність чи помилки у відомостях про бенефіціара.
3. Неточність чи помилки у структурі власності.
4. Розбіжність відомостей з тими, що отримала фінансова організація, і з тими, що видно у Єдиному державному реєстрі.
5. В реєстрі вказаний номінальний кінцевий бенефіціар, а фактично помітно, що наявний зовсім інший бенефіціар у цієї компанії.

Висновки

1. Кожній юридичній особі, що займається комерційною, а не благодійною діяльністю, до 1 вересня 2024 року варто переглянути дані про своїх кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності.
2. Якщо наявні якісь технічні розбіжності, помилки, описки або якісь дані неоновлені, наприклад, про адреси, це варто в терміновому порядку оновити.
3. Якщо цього не буде зроблено до 1 вересня, то фінансові організації та інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу будуть зобов'язані перевіряти ці дані і за результатом перевірки надсилати до Мін'юсту.
4. Мін'юст у зв'язку з цим буде надавати вказівку конкретному державному реєстратору, внести запис про неактуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника, а також провести перевірку юридичної особи.
5. Якщо в процесі 30-денної перевірки дані не будуть приведені у відповідність, юридичних осіб очікує штраф, ризик втрати банківського рахунку, ризик утримання статусу ризиковості та відмова контрагентів у співпраці.