Розбив товар – плати: коли роботодавець має право стягнути збитки з працівника

Розбита пляшка в магазині, пошкоджений товар на складі, зіпсована продукція на виробництві або несправність обладнання через необережність працівника. У таких ситуаціях роботодавець нерідко заявляє:

Ти завдав збитків – тепер плати! Вирахуємо із зарплати.

Розберімося, що передбачає трудове законодавство, які умови повинен довести роботодавець та на що звертають увагу суди

Пошкоджений товар – ще не означає, що працівник винен

Відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Однак матеріальна відповідальність – це не штраф за помилку і не спосіб компенсувати роботодавцю будь-які господарські втрати.

Щоб притягнути працівника до матеріальної відповідальності, необхідно встановити сукупність обставин:

1. Пряму дійсну шкоду. Роботодавець повинен підтвердити, що майну підприємства справді завдано шкоди або виникли реальні втрати.
2. Протиправну поведінку працівника. Потрібно встановити, який саме трудовий обов'язок, правило чи інструкцію працівник порушив.
3. Вину працівника. Шкода має бути наслідком його умислу або необережності.
4. Причинний зв'язок. Необхідно довести, що саме поведінка працівника призвела до пошкодження чи втрати майна.

Усі ці обставини мають значення. Самого факту нестачі, розбитого товару або пошкодженого обладнання недостатньо, щоб автоматично покласти збитки на конкретного працівника.

Стаття 130 КЗпП також передбачає, що матеріальна відповідальність не застосовується за шкоду, яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику або виникла внаслідок крайньої необхідності.

Розглянемо на прикладах

Ситуація 1.

Працівник розставляв товар на полиці, пляшка вислизнула з рук і розбилася.

Чи може магазин одразу вимагати відшкодувати її вартість?

Ні. Спочатку необхідно з'ясувати обставини події:

1. чи порушив працівник правила роботи;
2. чи були належними умови зберігання товару;
3. чи не була тара пошкоджена;
4. чи забезпечив роботодавець належні умови виконання роботи.

Якщо працівник не порушував трудових обов'язків, а шкода виникла внаслідок обставин, за які він не відповідає, підстав для стягнення з нього коштів може не бути.

Водночас саме слово «випадково» не звільняє від відповідальності автоматично:

1. якщо буде доведено необережність працівника та інші необхідні умови, матеріальна відповідальність можлива.

Ситуація 2.

Працівник складу всупереч інструкції розмістив важкі коробки на нестійкій конструкції. Вони впали, а товар пошкодився.

Якщо роботодавець доведе:

порушення працівником конкретних обов'язків, його вину, причинний зв'язок та розмір прямої дійсної шкоди, матеріальна відповідальність може настати.

Ситуація 3.

Наприклад, роботодавець:

1. не забезпечив працівника необхідним обладнанням для переміщення вантажів;
2. не організував належне зберігання;
3. доручив роботу без необхідного навчання.

У такому разі не можна просто перекласти всі збитки на працівника.

Стаття 131 КЗпП зобов'язує роботодавця створювати працівникам умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Отже, під час розгляду питання про матеріальну відповідальність потрібно оцінювати не лише поведінку працівника, а й те, чи виконав роботодавець власні обов'язки.

Скільки працівник повинен відшкодувати?

За загальним правилом статті 132 КЗпП працівник, який не є посадовою особою, несе матеріальну відповідальність у межах прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Наприклад, доведений розмір прямої дійсної шкоди становить 30 000 грн, а середній місячний заробіток працівника 18 000 грн.

За загальним правилом межа його матеріальної відповідальності становитиме 18 000 грн, а не всі 30 000 грн.

Але є випадки повної матеріальної відповідальності, що визначені статтею 134 КЗпП.

Повна матеріальна відповідальність означає, що працівник може бути зобов'язаний відшкодувати всю суму прямої дійсної шкоди, а не лише суму в межах середнього місячного заробітку.

Що говорить Верховний Суд

Судова практика підтверджує: під час розгляду спорів про матеріальну відповідальність суди перевіряють не лише наявність договору, а й законність його укладення, обставини заподіяння шкоди та докази вини працівника.

Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 27.11.2019 у справі №627/1547/16-ц розглянув спір щодо водія великовантажного автомобіля, який перевозив сухе дитяче харчування. Після доставки було виявлено пошкоджені коробки. Роботодавець відшкодував збитки замовнику та вимагав стягнути цю суму з водія.

ВС залишив без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову. Суд погодився, що роботодавець не надав достатніх доказів вини працівника у пошкодженні вантажу.

Висновок:

1. сам факт пошкодження товару під час перевезення та компенсація збитків замовнику ще не доводять, що саме працівник повинен відшкодувати ці кошти.

ВС у постанові від 29.11.2019 у справі №607/1508/16-ц розглянув спір щодо стягнення з водія автотранспортного засобу 144845,70 грн за пошкодження автомобіля. З працівником було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Однак суди встановили, що посада водія не належала до категорій, з якими можна укладати такий договір, а доказів вини працівника в пошкодженні автомобіля було недостатньо.

ВС залишив рішення про відмову в позові без змін.

Отже, підписаний договір не може бути самостійною підставою для повної матеріальної відповідальності, якщо його укладено з порушенням вимог статті 135-1 КЗпП.

Як визначається розмір шкоди?

Роботодавець не може просто назвати суму й вимагати від працівника її сплати.

Стаття 135-3 КЗпП передбачає, що розмір шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Тобто роздрібна ціна товару на полиці магазину не завжди дорівнює сумі, яку можна стягнути з працівника.

Крім того необхідно документально підтвердити вартість пошкодженого майна, а не просто скласти внутрішній розрахунок без належного обґрунтування.

Стаття 137 КЗпП передбачає, що під час визначення розміру відшкодування враховуються:

1. ступінь вини працівника;
2. конкретна обстановка заподіяння шкоди;
3. його майновий стан.

Суд може зменшити розмір відшкодування з урахуванням цих обставин, крім випадків, коли шкоду заподіяно злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Чи може роботодавець просто відрахувати гроші із зарплати?

Статті 127 і 136 КЗпП встановлюють спеціальний порядок стягнення шкоди, заподіяної працівником.

Якщо сума шкоди, що підлягає стягненню, не перевищує середнього місячного заробітку працівника, роботодавець за передбачених законом умов може видати розпорядження про її відрахування із заробітної плати.

Але необхідно дотриматися строків:

1. розпорядження має бути видане не пізніше двох тижнів із дня виявлення шкоди;
2. виконувати його можна не раніше ніж через сім днів після повідомлення працівника.

Якщо працівник не згоден із відрахуванням або його розміром, він має право оскаржити дії роботодавця в установленому порядку.

Якщо ж сума шкоди, яку належить стягнути, перевищує середній місячний заробіток працівника, її стягнення здійснюється в судовому порядку.

А чи можна забрати всю зарплату?

Ні. Стаття 128 КЗпП встановлює обмеження щодо розміру відрахувань.

За загальним правилом при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

У випадках, прямо передбачених законодавством, можуть застосовуватися інші межі – 50%, а для окремих спеціальних випадків 70%.

Отже, навіть якщо є законні підстави для відрахування, роботодавець повинен дотримуватися встановленого порядку та обмежень.

Що робити працівникові, якщо вимагають заплатити за пошкоджений товар?

Якщо роботодавець вимагає відшкодувати вартість розбитого товару, пошкодженого обладнання або нестачу, не варто поспішати погоджуватися з будь-якою названою сумою.

Працівникові варто:

1. З'ясувати обставини події. Попросити пояснити, у чому саме полягає порушення трудових обов'язків.
2. Попросити документи. Зокрема, акт про пошкодження, результати перевірки, документи щодо вартості майна та розрахунок збитків.
3. Перевірити посадові обов'язки. Чи справді працівник повинен був виконувати відповідні дії та чи був ознайомлений із правилами й інструкціями?
4. Надати письмові пояснення. Якщо працівник не згоден із висновками роботодавця, потрібно викласти власну версію подій, зазначити наявні обставини та докази.
5. Не підписувати документи поспіхом. Особливо це стосується згоди на відрахування коштів, боргових розписок або договорів позики, якщо працівник не погоджується з вимогами роботодавця.

Працівник має право оскаржити незаконні відрахування та вимагати повернення безпідставно утриманих сум.

А що варто пам'ятати роботодавцям?

Матеріальна відповідальність – це не інструмент покарання за кожну помилку працівника.

Щоб уникнути трудових спорів, роботодавцю необхідно:

1. забезпечувати належні умови праці та збереження майна;
2. ознайомлювати працівників із посадовими й технологічними інструкціями;
3. належно оформлювати передання матеріальних цінностей;
4. укладати договори про повну матеріальну відповідальність лише за наявності законних підстав;
5. документально фіксувати пошкодження, нестачі та обставини їх виникнення;
6. встановлювати вину працівника, причинний зв'язок і фактичний розмір шкоди;
7. дотримуватися строків, порядку та обмежень під час відрахувань із заробітної плати.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

Читайте більше:

Індексація-2027: перехідних сум не буде – чергове «обнулення» та новий відлік

Бізнесу підготували оновлений алгоритм дій у разі пошкодження або знищення майна

Збитки бізнесу від агресії РФ: Мін’юст підготував покрокову пам’ятку для їх підтвердження

До 80% компенсації збитків від атак на судна: Уряд затвердив механізм державних гарантій

Пошкоджено акцизний склад або знищено підакцизні товари: які документи має зібрати платник