Майно арештоване, а рішення суду не бачили: що робити ФОПу та бухгалтеру

1. Які є види арешту
2. Коли ДПС може застосувати адміністративний арешт майна
3. Чи повинна ДПС повідомити платника про арешт
4. Які строки потрібно перевірити
5. Де знайти рішення суду, якщо в Електронному кабінеті ДПС його немає
6. Який покроковий алгоритм для ФОПа/бухгалтера
7. Що робити, якщо рішення суду не отримували
8. Чи можуть арештувати майно іншої особи через податковий борг
9. Що робити, якщо борг справді існує
10. Висновки

Майно або рахунки заблокували через податковий борг, а рішення суду не надходило? Банк не проводить платежі, нотаріус повідомляє про обтяження нерухомості або виконавець арештував автомобіль підприємця? У такій ситуації важливо не гаяти часу, але й не подавати скарги навмання.

Спочатку потрібно встановити, хто саме застосував обмеження, на підставі якого документа та за якою процедурою. Адже податкова застава, адміністративний арешт майна, судовий арешт коштів і арешт у виконавчому провадженні мають різні підстави, строки та способи оскарження.

У статті розберемо, як діяти ФОПу, керівнику та бухгалтеру, де знайти судове рішення, як перевірити законність арешту й що робити, якщо документи не отримували.

Які є види арешту

Дізналися про арешт: спочатку встановіть його вид (див. Інфографіку 1).

Інфографіка 1

Уявімо: бухгалтер приходить на роботу, відкриває клієнт-банк і бачить, що платежі не проходять. Банк пояснює: на рахунок накладено арешт через податковий борг. Водночас у керівника немає ані рішення суду, ані постанови виконавця. Або ж ФОП заходить до банку чи намагається розпорядитися своїм майном і раптом з’ясовує, що на майно накладено арешт. Причина така ж – податковий борг. Але самого рішення суду підприємець не бачив, жодного акта від ДПС не отримував, а в розділі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету податкової нічого не знайшов.

Перша помилка в такій ситуації – одразу готувати скаргу на дії ДПС. Поки невідомо, який саме документ став підставою для обмеження, складно визначити правильний спосіб захисту.

Словосполучення «ДПС арештувала майно» звучить зрозуміло, але за ним можуть ховатися різні процедури, у тому числі за Податковим кодексом України (далі – ПКУ). В одній ситуації податківці обмежують розпорядження майном через певне порушення з боку платника. В іншій – намагаються забезпечити погашення вже наявного податкового боргу. А буває, що майно арештовують уже під час виконання судового рішення. Це різні правові механізми, а отже, відрізняються підстави, документи та способи захисту.

Потрібно розрізняти щонайменше три ситуації.

1. Адміністративний арешт майна

Це винятковий захід, який застосовують за конкретних обставин, визначених ст. 94 ПКУ. Наприклад, платник без законних підстав не допускає податківців до перевірки або перешкоджає опису майна, яке передають у податкову заставу.

Самого факту податкового боргу для адміністративного арешту недостатньо. ДПС повинна обґрунтувати наявність передбаченої законом підстави (див. нижче повний перелік підстав).

2. Арешт коштів через податковий борг

Тут логіка інша: борг уже є, і держава шукає законний спосіб його погасити. Насамперед потрібно перевірити, чи справді виник податковий борг, чи є грошове зобов’язання узгодженим, чи минув строк сплати та чи правильно визначена сума заборгованості.

За загальним правилом майно платника, який має податковий борг, переходить у податкову заставу відповідно до ст. 89 ПКУ. Але податкова застава – це ще не адміністративний арешт за ст. 94 ПКУ і не автоматичне вилучення майна. Це окремий механізм забезпечення погашення боргу, який обмежує можливість вільно розпоряджатися відповідним майном.

Підпункт 20.1.33 ПКУ надає контролюючому органу право звернутися до суду щодо арешту коштів та інших цінностей платника податків, які перебувають у банку, якщо у платника є податковий борг і одночасно існують передбачені законом передумови:

1. майно, за рахунок якого можна погасити цей борг, відсутнє;

або

1. балансова вартість майна менша за суму податкового боргу;

або

1. майно не може бути джерелом погашення боргу.

Ці обставини є самостійними підставами, передбаченими нормою. Самого факту існування податкового боргу недостатньо: ДПС має довести належну правову підставу для арешту коштів. Такий підхід відображено, зокрема, у постанові ВС від 18.10.2022 у справі №380/9147/21.

Наприклад, підприємство заборгувало бюджету 800 тис. грн, але майна, за рахунок якого реально можна погасити борг, недостатньо. За наявності передбачених законом умов податкова може просити суд арештувати кошти на рахунках.

Показовою є постанова Верховного Суду від 27.06.2025 у справі №813/2423/18. У ній суд розмежував адміністративний арешт майна за ст. 94 ПКУ та арешт коштів у зв’язку з недостатністю майна для погашення податкового боргу за пп. 20.1.33 ПКУ. Суд наголосив, що це різні правові механізми з різними підставами застосування:

Водночас ст. 94 ПКУ також передбачає можливість судового арешту коштів за відповідних підстав (п. 94.4, 94.6 ПКУ, роз’яснення ГУ ДПС в Івано-Франківській обл.), тому спосіб захисту потрібно визначати за змістом конкретної вимоги ДПС.

3. Арешт під час виконавчого провадження

Якщо судове рішення або інший виконавчий документ передали на примусове виконання, арешт може накласти державний чи приватний виконавець за правилами Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404).

Наприклад, суд ухвалив рішення про стягнення податкового боргу, документ передали виконавцю, а той виніс постанову про арешт майна боржника.

У такому разі потрібно перевіряти не лише документи ДПС і суду, а й постанови виконавця та матеріали виконавчого провадження.

Отже, перш ніж оскаржувати обмеження, варто з’ясувати:

1. Що саме арештовано – кошти на рахунку, нерухомість, автомобіль чи інше майно?
2. Хто застосував обмеження – ДПС, суд або виконавець?
3. Який документ і яка норма закону стали підставою?

Відповіді на ці запитання допоможуть перейти до правильного алгоритму дій. У пригоді може стати Таблиця 1.

Таблиця 1

Як з’ясувати, хто наклав арешт

Коли ДПС може застосувати адміністративний арешт майна

Підстави адміністративного арешту наведені в п. 94.2 ПКУ. Це спеціальний перелік обставин, а не загальний дозвіл блокувати майно кожного платника, який має борг (див. Таблицю 2).

Таблиця 2

Коли ДПС може застосувати адміністративний арешт майна: 9 підстав за ПКУ

Важливо врахувати: наявність однієї з перелічених у Таблиці обставин ще не доводить автоматично законність арешту. Потрібно перевірити, чи справді подія відбулася, чи підпадає вона під відповідний підпункт п. 94.2 ПКУ та чи дотримано процедуру.

Наприклад, податківці стверджують, що підприємство не допустило їх до документальної перевірки. У такому разі бухгалтеру й керівнику варто перевірити:

1. наказ про призначення перевірки та законні підстави її проведення;
2. направлення на перевірку й службові посвідчення посадових осіб;
3. акт про недопуск, якщо його складали;
4. документи про рішення щодо арешту та докази їх направлення платнику.

Якщо наказ про перевірку був незаконним, а суд його скасував, це може мати істотне значення для оцінки підстав арешту. Але правомірність самого арешту потрібно визначати окремо з урахуванням документів і обставин конкретної справи.

Чи повинна ДПС повідомити платника про арешт

Так, процедура передбачає оформлення рішення та доведення його до відома платника. Проте спосіб повідомлення й наслідки ненадходження документа залежать від виду обмеження.

Якщо застосовано адміністративний арешт майна

За п. 94.6, 94.10 і 94.19 ПКУ та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Мінфіну від 14.07.2017 №632 (далі – Порядок № 632), потрібно перевірити такі обставини.

Крок 1. З’ясуйте, чи оформлено рішення ДПС.

За загальним правилом адміністративний арешт майна, крім коштів на рахунках, застосовують за рішенням керівника контролюючого органу, його заступника або уповноваженої особи. Саме рішення приймають на підставі звернення відповідного підрозділу ДПС, який установив обставини для застосування арешту (п. 1 розд. IV Порядку №632).

Крок 2. Перевірте, як рішення направили.

Попросіть ДПС надати копію рішення, дату його прийняття, відомості про адресата та докази вручення або відправлення.

Відповідно до п. 94.6 ПКУ та п. 3 розд. IV Порядку №632 рішення про арешт майна:

1. надсилають платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручають особисто під підпис;
2. за потреби направляють також іншим особам, у володінні, розпорядженні чи користуванні яких перебуває майно платника, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Тобто ДПС має не просто оформити рішення, а й направити його визначеним законом способом. Тому під час перевірки процедури варто з’ясувати, коли рішення прийняли, кому його адресували та які докази відправлення або вручення збереглися.

Відсутність належних доказів направлення або вручення може мати значення для оцінки дотримання процедури.

Крок 3. Перевірте, чи звернулася ДПС до суду.

Пункт 94.10 ПКУ передбачає судову перевірку обґрунтованості адміністративного арешту протягом 96 годин. За п. 2 розд. IV Порядку №632 своє рішення відповідний орган ДПС має подати до суду протягом 24 годин із моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення. Ці строки не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Для цієї процедури важливі також положення ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).

За п. 94.19 ПКУ адміністративний арешт припиняється, зокрема, у разі відсутності у встановлений законом строк рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Необхідно перевірити дату застосування арешту, відповідний процесуальний порядок і наявність судового рішення. Не варто самостійно вважати арешт припиненим лише на підставі власного підрахунку часу, не з’ясувавши обставин справи.

Отже, судова перевірка – окремий етап процедури. Платнику варто перевірити не лише факт направлення рішення про арешт, а й дотримання вимог щодо звернення до суду та строків розгляду.

Якщо заблоковано кошти на рахунку

Тут знову ж таки особливо важливо встановити правову підставу. Арешт коштів може бути пов’язаний як зі ст. 94 ПКУ, так і з пп. 20.1.33 ПКУ.

За ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунках застосовують на підставі рішення суду. За пп. 20.1.33 ПКУ ДПС також звертається до суду, але з іншої підстави – через неможливість погасити податковий борг за рахунок майна.

Тому правило про 96 годин не слід автоматично застосовувати до кожного судового арешту коштів (від 16.12.2020 у справі №820/5045/18). Спочатку з’ясуйте, за якою саме нормою ДПС звернулася до суду, яке рішення ухвалено та чи підлягає воно виконанню.

Які строки потрібно перевірити

Найнебезпечніше – пропустити строк оскарження, поки бухгалтер чекає відповіді на запит до податкової.

Для кожної процедури діють свої правила.

Адміністративний арешт за статтею 94 ПКУ

Перевірте спеціальний 96-годинний строк судової перевірки, передбачений п. 94.10 ПКУ, та підстави припинення арешту за п. 94.19 ПКУ.

Скористайтеся підказками:

Таблиця 3

Підставами для припинення адміністративного арешту за п. 94.19 ПКУ є настання хоча б однієї з таких обставин:

1. відсутність протягом установлених 96 годин рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (пп. 94.19.1 ПКУ);
2. погашення податкового боргу (пп. 94.19.2 ПКУ);
3. усунення причин застосування арешту (пп. 94.19.3 ПКУ);
4. ліквідація платника податків (пп. 94.19.4 ПКУ);
5. надання третьою особою належних доказів, що арештоване майно належить їй (пп. 94.19.5 ПКУ);
6. скасування рішення про арешт судом або контролюючим органом (пп. 94.19.6 ПКУ);
7. прийняття судом рішення про припинення арешту (пп. 94.19.7 ПКУ);
8. інші спеціальні підстави, передбачені пп. 94.19.8–94.19.10 ПКУ.

Арешт коштів за підпунктом 20.1.33 ПКУ

Тут важливо розділити строк розгляду заяви, строк апеляційного оскарження та строк дії арешту:

Таблиця 4

Ключовий момент щодо 96 годин: не можна автоматично переносити строк, передбачений для адміністративного арешту за ст. 94 ПКУ, на судовий арешт коштів за пп. 20.1.33 ПКУ.

Верховний Суд розмежовує ці правові механізми. Зокрема, у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 розглянуто питання про 96-годинний строк підтвердження адміністративного арешту за ст. 94 ПКУ. Суд пов’язав припинення такого арешту зі спливом установленого строку без судового рішення про підтвердження його обґрунтованості. Цей висновок стосується саме відповідної процедури адміністративного арешту, а не автоматично будь-якого арешту коштів.

Отже, для арешту за пп. 20.1.33 ПКУ потрібно насамперед встановити, яку саме вимогу заявила ДПС і на підставі якої норми суд постановив рішення. Саме по собі спливання 96 годин від моменту звернення ДПС до суду не означає автоматичного припинення арешту коштів, накладеного судом за пп. 20.1.33 ПКУ.

Строк апеляційного оскарження. Якщо рішення ухвалене адміністративним судом за позовом ДПС, загальне правило ч. 1 ст. 295 КАСУ передбачає:

1. 30 днів – на апеляційне оскарження рішення суду;
2. 15 днів – на апеляційне оскарження ухвали суду.

Для рішення, ухваленого в письмовому провадженні, або якщо в засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини, строк обчислюють із дня складення повного судового рішення. Якщо повне рішення не було вручено учаснику в день складення, він може просити поновити строк за умов, передбачених КАСУ.

Необхідно також перевірити, чи не встановлено для конкретної категорії справ спеціального процесуального порядку та чи не діють відповідні особливості обчислення строків.

Чи варто оскаржувати рішення? Потенційні підстави є, якщо, наприклад:

1. ДПС не довела наявності податкового боргу або його розміру;
2. не доведено відсутності майна, недостатності його балансової вартості чи неможливості його використання для погашення боргу;
3. суд не перевірив докази ДПС або неправильно застосував пп. 20.1.33 ПКУ;
4. арешт накладено на суму, яка не відповідає доведеному податковому боргу;
5. порушено правила розгляду справи, що могло вплинути на правильність рішення.

Наявність підстав для апеляції слід визначати за текстом рішення та матеріалами справи, а не лише за датою накладення арешту.

Арешт у виконавчому провадженні

У цьому випадку потрібно встановити, чи дотримався державний або приватний виконавець послідовності відкриття виконавчого провадження, накладення арешту та направлення постанов сторонам і відповідним установам. Перевірте дати відкриття провадження та винесення постанови про арешт, а також порядок направлення документів. Застосовують, зокрема, ст. 26, 28 і 56 Закону №1404 у редакції, чинній на відповідну дату.

Окремо потрібно визначити строк оскарження судового рішення або постанови виконавця. Він залежить від виду документа, способу захисту, відповідного процесуального закону та обставин вручення.

Увага! Після 23.10.2026 слід додатково перевіряти редакцію Закону №1404 з урахуванням змін, які набирають чинності на цю дату

Відкриття виконавчого провадження за ст. 26 Закону №1404. Основні строки та правила:

1. Не пізніше наступного робочого дня після надходження виконавчого документа виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
2. Якщо стягувач у заяві зазначив рахунки боржника в банках, то за ч. 7 ст. 26 Закону №1404 арешт коштів накладають негайно після відкриття виконавчого провадження.
3. Якщо зазначено конкретне майно боржника, виконавець перевіряє наявність відповідних майнових прав у державних реєстрах і вживає заходів до арешту згідно з правилами відповідної редакції Закону №1404.

Що перевірити на практиці:

1. Коли виконавчий документ фактично надійшов виконавцю.
2. Якою датою винесено постанову про відкриття провадження.
3. Чи відповідає ця дата строку, визначеному відповідною редакцією ст. 26 Закону №1404.
4. Чи містила заява стягувача інформацію про рахунки або конкретне майно боржника.
5. Чи мав виконавець законні підстави для відкриття провадження.

Саме порівняння дат надходження виконавчого документа та відкриття провадження дозволяє встановити можливе порушення строку.

Накладення арешту на майно або кошти. Арешт накладають постановою виконавця про арешт майна (коштів) боржника або постановою про опис та арешт майна (коштів).

Для перевірки строків слід розрізняти дві ситуації:

Таблиця 5

Ці правила передбачають ч. 2 і 4 ст. 56 Закону №1404.

Окремо потрібно перевірити, чи не перевищує сума арешту суму стягнення з урахуванням передбачених законом виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та винагороди приватного виконавця.

Потенційні порушення:

1. арешт накладено до відкриття виконавчого провадження без належної правової підстави;
2. арешт накладено із затримкою всупереч конкретній нормі закону;
3. постанову про арешт винесено без належного процесуального документа;
4. сума арешту не відповідає розміру стягнення та передбаченим законом додатковим сумам;
5. арешт поширено на майно, яке не належить боржнику, або на кошти, щодо яких діють законодавчі обмеження.

На замітку! Саме по собі порушення строку не завжди призводить до автоматичного скасування постанови. Порушення строків прийняття рішень або вчинення виконавчих дій не є підставою для скасування, крім випадків, коли рішення чи дію вчинено з порушенням процедури, передбаченої законом (ч. 8 ст. 56 Закону №1404). Тому важливо довести не лише запізнення, а й конкретне процедурне порушення та його правове значення

Направлення постанов і підтвердження вручення. Документи виконавчого провадження доводять до відома сторін або надсилають адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ст. 28 Закону №1404).

Постанова про відкриття виконавчого провадження належить до документів, для яких закон передбачає спеціальний порядок надсилання. Для постанови про арешт також потрібно перевірити окрему вимогу ст. 56 Закону №1404 щодо направлення копій банкам та відповідним органам у день винесення.

Важливо! Необхідно відрізняти дату винесення постанови, дату її відправлення та дату фактичного вручення. Це різні юридично значущі обставини.

Для перевірки зберіть такі докази:

1. копію постанови про відкриття виконавчого провадження;
2. копію постанови про арешт;
3. конверти, поштові повідомлення, трекінг або довідки про доставлення;
4. відомості з електронного кабінету, якщо документи направлялися електронно;
5. дату фактичного отримання постанови боржником;
6. дату направлення постанови банку та дату її отримання банком, якщо це можна підтвердити.

Практичний прийом для бухгалтера: складіть хронологію подій в одному документі. Внесіть дату рішення, дату його направлення, дату вручення, дату арешту, дату отримання повідомлення від банку та дату, коли підприємство фактично дізналося про обмеження. Така хронологія допоможе правильно визначити строки й не пропустити можливість оскарження.

Де знайти рішення суду, якщо в Електронному кабінеті ДПС його немає

Відсутність документа в Електронному кабінеті платника податків не доводить, що судового рішення немає. Документи ДПС, суду та виконавця можуть надходити різними каналами. Податкові документи надсилають за правилами ст. 42 ПКУ. Судові документи та постанови виконавця мають власні правила надсилання й вручення. Тож шукати їх теж треба у різний спосіб:

Таблиця 6

Дійте паралельно за кількома напрямами.

1. Перевірте Єдиний державний реєстр судових рішень.

Спробуйте пошук за назвою підприємства, ПІБ ФОП, назвою контролюючого органу, номером справи або приблизною датою рішення. Якщо знайшли документ, перевірте не тільки резолютивну частину, а й те, що саме просила ДПС та які обставини встановив суд.

Враховуйте, що не всі документи легко знайти за одним запитом. Відомості можуть бути знеособлені, а інформацію про вручення документів доведеться отримувати з матеріалів справи.

2. Перевірте рух справи на порталі «Судова влада України».

Якщо відомий номер справи, можна перевірити інформацію про її рух. Якщо номера немає, спробуйте встановити суд за назвою органу ДПС або зверніться до канцелярії суду.

3. Перевірте виконавче провадження.

Якщо обмеження застосував виконавець, скористайтеся Автоматизованою системою виконавчого провадження.

Попросіть надати копії постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт майна, а також інформацію про виконавчий документ, на підставі якого діє виконавець.

4. Подайте письмовий запит до ДПС.

Попросіть повідомити:

1. вид арешту та правову підставу його застосування;
2. дату й номер рішення ДПС, якщо його приймали;
3. суд, номер справи та реквізити судового рішення, якщо ДПС зверталася до суду;
4. копії документів, що стали підставою для обмеження;
5. відомості про направлення документів платнику та передання їх на виконання.

Якщо арешт наклав виконавець, зверніться безпосередньо до відповідного органу ДВС або приватного виконавця.

Не чекайте завершення всіх перевірок, якщо вже знаєте, який суд розглядав справу або який виконавець наклав арешт. Запити можна подавати паралельно, а строк оскарження перевіряти одразу.

Який покроковий алгоритм для ФОПа/бухгалтера

Щоб не втратити час, розділіть дії на термінові та наступні.

У день, коли виявили арешт

Крок 1. Зафіксуйте обмеження. Збережіть повідомлення банку, витяг із реєстру, постанову виконавця, лист ДПС або інший документ, з якого стало відомо про арешт. Запишіть дату й час отримання інформації.

Крок 2. З’ясуйте, що саме заблоковано. Якщо це рахунок, попросіть банк повідомити підставу обмеження, реквізити документа та орган, який його ініціював. Якщо це нерухомість або транспорт, отримайте актуальну інформацію з відповідного реєстру.

Крок 3. Перевірте, чи можна виконувати поточні платежі. Бухгалтеру слід з’ясувати, які саме операції заблоковані, чи можна сплачувати податки, зарплату та інші обов’язкові платежі, а також чи охоплює обмеження всі рахунки. Не виходьте з припущення, що будь-який арешт автоматично забороняє абсолютно всі операції: це залежить від змісту рішення та застосовних норм.

Не намагайтеся обійти арешт переказами на інші рахунки або переоформленням майна. Спочатку з’ясуйте межі обмеження та законні варіанти дій.

Після встановлення підстави арешту

Крок 4. Отримайте копії документів. Зверніться до ДПС, суду або виконавця – залежно від того, хто застосував обмеження. Якщо документів немає, подайте письмовий запит і збережіть підтвердження його подання.

Крок 5. Перевірте податковий борг. За даними інтегрованої картки платника, податкових повідомлень-рішень, поданих декларацій та платіжних документів перевірте:

1. чи існує борг фактично;
2. чи узгоджене грошове зобов’язання;
3. чи правильно визначена сума;
4. чи враховано здійснені платежі;
5. чи не виник борг через помилку в реквізитах або обліку платежу.

Наприклад, ФОП сплатив податок вчасно, але помилився в одному з реквізитів. У такому разі потрібно зібрати платіжну інструкцію, виписку банку та документи про уточнення платежу. Це може допомогти довести, що інформація про борг потребує перевірки, але саме по собі не знімає вже накладеного арешту.

Крок 6. Перевірте процедуру. Зіставте факти з відповідною нормою ПКУ або Закону №1404. Перевірте підстави арешту, компетенцію органу, дотримання строків і докази направлення документів.

Крок 7. Визначте правильний спосіб захисту. Залежно від обставин це може бути апеляційна скарга на судове рішення, позов щодо рішення чи дій ДПС, скарга на дії виконавця або заява про зняття арешту. Це не взаємозамінні способи: спочатку визначте, який саме акт потрібно оскаржувати.

Крок 8. Контролюйте фактичне зняття обмеження. Навіть якщо борг сплачено або рішення скасовано, перевірте, чи отримали банк і відповідний реєстр документ, який є підставою для припинення арешту. Не обмежуйтеся лише квитанцією про сплату або копією скарги.

У поміч – Інфографіка 2.

Інфографіка 2

Що робити, якщо рішення суду не отримували

Неотримання судового рішення може мати значення для оскарження, але не означає автоматичного скасування рішення чи арешту.

Спочатку отримайте копію судового акта й перевірте матеріали щодо повідомлення учасників справи. З’ясуйте, на яку адресу суд направляв документи, чи були вони доставлені, чи використовували кабінет електронного суду та які докази вручення містить справа.

Порядок судового повідомлення та вручення документів визначають, зокрема, ст. 124–130 і 251 КАСУ. Якщо справу розглядали за правилами іншого процесуального кодексу, застосовують відповідні норми цього кодексу.

Якщо рішення ухвалили без участі платника, а належного повідомлення не було, це може бути аргументом для оскарження або поновлення пропущеного строку – за наявності передбачених законом підстав (див. Інфографіку 3).

Інфографіка 3

Наприклад, ФОП уперше дізнався про судове рішення з повідомлення банку. Практичний порядок дій такий:

1. Зберегти повідомлення банку із датою отримання.
2. Звернутися до суду по копію рішення та відомості про направлення процесуальних документів.
3. Установити, чи набрало рішення законної сили та чи передане воно на виконання.
4. Перевірити строк апеляційного оскарження і, за потреби, підстави для його поновлення.
5. Окремо визначити, які дії необхідні для припинення арешту, що вже застосовується.

Якщо судове рішення передали виконавцю, оскарження дій виконавця не завжди замінює оскарження самого рішення. Так само скасування рішення про стягнення боргу та фактичне зняття арешту – пов’язані, але окремі питання.

Чи можуть арештувати майно іншої особи через податковий борг

Сам по собі податковий борг однієї особи не дає права безпідставно обмежувати майно іншої. Однак спір може виникнути, якщо майно перебуває у спільній власності, право власності належно не зареєстроване або реєстри містять суперечливі відомості.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2026 у справі № 910/7869/23 розглядав питання податкової застави майна банкрута через податковий борг іншої особи. Висновок суду стосується саме податкової застави та необхідності враховувати належність майна платнику, який має податковий борг.

Цю позицію не слід автоматично переносити на всі види арешту, але вона підкреслює важливий практичний принцип: якщо обмежено майно, яке належить іншій особі, потрібно документально підтвердити право власності та обирати спосіб захисту з урахуванням конкретного виду обтяження.

Наприклад, автомобіль зареєстрований на дружину підприємця, а податковий борг виник у ФОПа-чоловіка. Якщо автомобіль арештували, не можна обмежуватися усним поясненням, що він належить іншій особі. Потрібно отримати документ про арешт, підтвердження права власності та з’ясувати, на якій правовій підставі обмеження поширили на цей автомобіль.

Що робити, якщо борг справді існує

Якщо перевірка підтвердила податковий борг, потрібно окремо оцінити варіанти його погашення. Залежно від обставин можна розглянути добровільну сплату, оскарження неправильного нарахування або розстрочення чи відстрочення грошового зобов’язання в порядку, передбаченому ПКУ.

Водночас не варто вважати, що після сплати боргу будь-який арешт зникне автоматично. Потрібно встановити, який орган уповноважений припинити конкретне обмеження та який документ необхідний для цього.

Для бухгалтера практичне завдання – зберегти підтвердження сплати, перевірити відображення платежу в податковому обліку та проконтролювати надходження документа про зняття арешту до банку або відповідного реєстру.

Для ФОПа – перевірити не лише суму боргу, а й правову підставу обмеження, строки оскарження та можливість відновити повноцінне користування майном.

Висновки

Якщо майно або рахунки арештовано, а рішення суду ви не отримували, дійте послідовно:

1. Встановіть вид арешту. Визначте, чи йдеться про адміністративний арешт за ст. 94 ПКУ, арешт коштів через податковий борг за пп. 20.1.33 ПКУ, податкову заставу або виконавче провадження.
2. Отримайте документ-підставу. Зверніться до ДПС, суду, банку або виконавця та перевірте реквізити рішення, дату його прийняття й докази направлення.
3. Перевірте борг і законність процедури. Установіть, чи є борг, чи узгоджено зобов’язання, чи були законні підстави для обмеження та чи дотримано відповідних строків.
4. Не пропустіть строк оскарження. Зафіксуйте дату, коли дізналися про арешт, і одразу перевірте строк для належного процесуального звернення.
5. Контролюйте зняття арешту. Після сплати боргу або отримання судового рішення переконайтеся, що відповідний орган направив документ для припинення обмеження та його фактично виконано.

Головне правило: не кожен арешт через податковий борг є адміністративним арештом за ст. 94 ПКУ, а відсутність документа в Електронному кабінеті не доводить, що рішення суду не існує. Спочатку встановіть правову підставу, потім перевірте процедуру й строки – і лише після цього обирайте спосіб захисту.

Читайте більше:

Арешт рахунку боржника: коли його знімають та як отримати доступ до частини коштів

Арешт рахунків: як сплатити податки

Автоматичне стягнення коштів з рахунків та електронних гаманців: що зміниться з 23 жовтня 2026 року

Не пропустити судове засідання: де перевірити дату, час і стан розгляду справи

Реєстрація в судовому реєстрі обов'язкова для всіх ЮО: як це зробити

Як перевірити себе в Єдиному реєстрі боржників: покрокова інструкція

Як перевірити та сплатити борги онлайн: електронні сервіси виконавчої системи

Арешт коштів без попередньої перевірки: позиція ВП ВС

ВС роз'яснив: повернення виконавчого документа не завжди знімає арешт з майна

Штраф ФОП від податкової: покроковий механізм від перевірки до арешту майна

Як зняти арешт з банківського рахунку: покрокова інструкція від адвокатів

Реєстр боржників: як перевірити дані

Як виключити боржника з ЄРБ: порядок і підстави

Арешт рахунку: що робити