
Судова практика
25.12.2025
Арешт коштів без попередньої перевірки: позиція ВП ВС
Велика Палата Верховного Суду роз’яснила, що перевірка виконавцем стану виконання боржником судового рішення не є імперативною процесуальною дією, а належить до його дискреційних повноважень. Закон не пов’язує прийняття постанови про арешт майна чи коштів боржника з обов’язковим проведенням такої перевірки

Велика Палата Верховного Суду (далі – ВП ВС) у постанові від 18.12.2025 у справі №580/3888/24 дійшла наступного висновку:
Проведення перевірки виконавцем під час здійснення виконавчого провадження виконання боржниками рішення суду не має імперативного характеру, а є дискреційним повноваженням виконавця і, відповідно, не є обов’язковою процесуальною дією в кожному випадку.
Законодавець не пов’язує прийняття постанови про арешт майна (коштів) з проведенням перевірки виконавцем стану виконання боржником рішення, яке підлягає примусовому виконанню.
Таких висновків дійшла ВП ВС у справі за адміністративним позовом ПАТ про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти його відокремленого структурного підрозділу.
Позивач стверджував, що спірна постанова є протиправною, оскільки загальна сума заборгованості позивача у зведеному виконавчому провадженні менша, ніж вказана в постанові, через сплату ним частини заборгованості в добровільному порядку.
Суди попередній інстанцій задовольнили позов, оскільки під час здійснення виконавчого провадження виконавець зобов'язаний проводити перевірку виконання боржниками рішень і накладати арешт лише на ту суму коштів, що відповідає сумі стягнення, задля забезпечення реального виконання рішення.
Проаналізувавши норми Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон), ВП ВС звернула увагу, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону в межах здійснення виконавчого провадження законодавець наділяє виконавця повноваженням здійснювати перевірку виконання боржниками рішень, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
Здійснення такої перевірки є правом виконавця, реалізація якого залежить від його розсуду, а не імперативно обов’язковою дією у кожному виконавчому провадженні чи перед кожною процесуальною виконавчою дією.
Окрім того, Закон установлює чіткі та стислі строки для прийняття виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника. За цих умов арешт майна (коштів) боржника є процесуальною дією, що має забезпечувальний характер, і вчиняється виконавцем автоматично, без попередньої перевірки стану виконання рішення боржником у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону, оскільки застосування цього заходу безпосередньо пов’язане з настанням визначеного юридичного факту (відкриття виконавчого провадження чи виявлення майна).
Відсутність такої перевірки сама собою не свідчить про порушення виконавцем принципів неупередженості, ефективності, своєчасності і повноти вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні
Також ВП ВС звернула увагу, що законодавець визначив механізм отримання виконавцем актуальної інформації щодо стану виконання боржниками рішень, які підлягають виконанню, у разі їх добровільного повного чи часткового виконання боржниками:
- оперативне інформування виконавця покладається на сторони виконавчого провадження шляхом обов’язкового повідомлення про вказані обставини.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо обов’язку виконавця проводити перевірку виконання боржниками рішень перед накладанням арешту і не встановили факту подання боржником документів на підтвердження сплати частини боргу до ухвалення постанови про арешт.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Як розпочати виконавче провадження: покроковий гід
Велика Палата: виконавець – не представник боржника
Як виконати обмеження в 50% при кількох виконавчих провадженнях
ВС роз'яснив: повернення виконавчого документа не завжди знімає арешт з майна
Порядок виконання виконавчого провадження на тимчасово окупованих територіях
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Акцизний податок
28.09.2026
Ігристе вино в автоцистернах без акцизних марок: ДПС пояснила умови ввезення
ДПС роз’яснила особливості ввезення в Україну ігристих вин за кодом УКТ ЗЕД 2204 29 10 00 без попереднього маркування акцизними марками. Загальне правило передбачає маркування такої продукції, однак виробник алкогольних напоїв може ввезти її в ємностях, що не є споживчою тарою, зокрема в автомобільних цистернах, якщо продукція призначена для подальшого розливу. Для митного оформлення необхідно подати податковий вексель, авальований банком та взятий на облік контролюючим органом за місцезнаходженням виробника

Податкова та фінзвітність
28.09.2026
Негрошовий подарунок: оподаткування та який код зазначати у новому Розрахунку
Вартість негрошового подарунка, яка протягом місяця не перевищує 25% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року, не включається до оподатковуваного доходу та відображається за ознакою «160». Сума перевищення оподатковується як додаткове благо та зазначається за ознакою «126»

Податкова та фінзвітність
28.09.2026
Податок на доходи нерезидента: що має зробити неприбуткова організація у 2026 році
Неприбуткова організація, яка виплачує дохід на користь нерезидента, повинна утримати та сплатити до бюджету податок з доходів нерезидента. Разом зі Звітом про використання доходів вона подає Декларацію з податку на прибуток із заповненими рядком 23 ПН та додатком ПН; інші показники Декларації та додатки не заповнюються і не подаються

ЗЕД
28.09.2026
180 днів минули, а товар зберігається на закордонному складі: чи завершиться валютний нагляд, – ДПС
Якщо резидент сплатив нерезиденту аванс за товар, а товар зберігається за межами України та ввозиться поступово, банк завершує валютний нагляд після отримання з реєстру митних декларацій інформації про відповідне митне оформлення. Водночас якщо товар буде ввезено та оформлено після спливу 180 календарних днів від дати авансу, до резидента може застосовуватися відповідальність за порушення граничних строків розрахунків

Цільове фінансування
28.09.2026
Зимова підтримка 2026: хто зможе отримати 19 400 грн допомоги
Українці, які проживають на територіях активних бойових дій або в межах 50 км від фронту чи держкордону, зможуть отримати 19 400 грн зимової допомоги. Виплата передбачена для вразливих категорій населення, зокрема пенсіонерів, людей з інвалідністю, ВПО, багатодітних та одиноких батьків, а цього року програму поширять і на мешканців багатоквартирних будинків. Прийом заявок з 1 вересня до 30 жовтня 2026 року, а подавати їх залежно від переліку громади потрібно через ПФУ, ЦНАП або орган місцевого самоврядування

Особи з інвалідністю
28.09.2026
До 1 жовтня перевірте, чи виконали квартальний норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю тепер потрібно контролювати щоквартально та визначати, чи сплачувати цільовий внесок. Розберемо, який норматив має виконати роботодавець, як правильно розрахувати СКШП, кого враховувати, а кого - ні та на що звернути увагу, щоб не допустити порушень - розбираємо у публікації.

Судова практика
28.09.2026
ВС: для вирішення спору про дисконтування треба встановити строк і розмір заборгованості
Контракт купівлі-продажу від 01.06.2008 діяв до 31.12.2030, і ДПС виходила з того, що кредиторська заборгованість за ним є довгостроковою та підлягає дисконтуванню. Верховний Суд зазначив, що для правильного вирішення спору потрібно встановити момент виникнення конкретного зобов’язання, кінцевий строк його виконання, розмір заборгованості та її класифікацію на дату балансу

Перевірки, штрафи
28.09.2026
Донарахували 38,3 млн грн: ДПС розповіла, що порушило підприємство
ДПС за результатами документальної планової перевірки бюджетоформуючого підприємства донарахувала 38,3 млн грн податкових зобов’язань, які вже сплачені до бюджету. Серед виявлених порушень – неправильне відображення забезпечень (резервів), ненарахування податкових зобов’язань при списанні безнадійної кредиторської заборгованості та завищення податкового кредиту з ПДВ

ПДВ
28.09.2026
Аванс за послуги вже отримано: як його врахувати при складанні зведеної ПН
Платник ПДВ може складати зведену податкову накладну на обсяг постачання послуг неплатникам ПДВ за місяць. Якщо отримані аванси перевищують вартість фактично наданих послуг, на суму такого перевищення складають окрему ПН, а послуги, за якими ПН уже була складена за першою подією, до зведеної не включають

ФОП
28.09.2026
Дата виникнення доходу у ФОП на єдиному податку: як визначити і у якій сумі
Дата визначення доходу у ФОП на єдиному податку (далі – ЄП) регламентується не тільки нормою Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але і в деяких ситуаціях роз’ясненнями ДПС. Ми розглянемо порядок визначення доходу у різних ситуаціях з урахуванням роз’яснень ДПС і ПКУ

Робочий час, графіки роботи
28.09.2026
Проєкт Трудового кодексу: як можуть змінитися правила надомної роботи
Проєкт нового Трудового кодексу пропонує змінити підхід до оформлення надомної роботи та визначити її як окремий вид трудового договору. Серед запропонованих новел: чіткіші правила щодо робочого місця, а також можливість повної матеріальної відповідальності працівника за обладнання роботодавця, передане для надомної або дистанційної роботи

ПДФО
28.09.2026
Сертифікат до 1 жовтня та оплата добровільного медичного страхування: ДПС пояснює що з податками
Напередодні 1 жовтня – Дня захисників і захисниць України роботодавці можуть придбати для працівників подарункові сертифікати. ДПС роз’яснила, що вартість такого подарунка в межах 25% мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня 2026 року, не включається до оподатковуваного доходу, а сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором як додаткове благо. Податківці також розглянули ситуацію, коли працівник одночасно отримує неоподатковуване добровільне медичне страхування











