Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Відпустка без збереження зарплати та 0,25 ставки для працівника-іноземця: особливості та ризики у 2026 році

Працівник-іноземець, який працевлаштований на підставі дозволу та посвідки на тимчасове проживання в Україні. Чи має право такий працівник скористатися довготривалою відпусткою без збереження заробітної плати, орієнтовно на 2 місяці? Чи можна такого працівника переводити за його згодою на неповну ставку (0,25)? Які є ризики для працівника-іноземця? Які є ризики для компанії?

3

12

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:


Так, іноземець має право на довготривалу відпустку без збереження зарплати, а також на переведення на неповний робочий час за згодою сторін.


Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України згідно зі ст. 2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).


Щодо відпустки без збереження заробітної плати, то під час дії воєнного стану за ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець на прохання працівника може надати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Тому працівнику-іноземцю можна надати таку відпустку, зокрема на 2 місяці, за його заявою та за рішенням роботодавця. При цьому час такої відпустки не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Це правило поширюється на працівників незалежно від їх громадянства.


Щодо встановлення неповного робочого часу, то відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю за угодою між працівником і роботодавцем може бути встановлений як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Закон не встановлює мінімальної частки ставки, тому за згодою сторін можна встановити, наприклад, 0,25 ставки, а оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.


Перелік обставин, за яких служба зайнятості вносить зміни до дозволу, визначає ч. 1 ст. 42-5 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення». Встановлення неповного робочого часу не є підставою для внесення змін до дозволу. Сам по собі статус іноземця не створює додаткової заборони щодо встановлення неповного робочого часу.


Окремих ризиків для працівника-іноземця чи роботодавця через сам факт встановлення неповної зайнятості чи надання відпустки без збереження заробітної плати не передбачено. Для самого працівника наслідком встановлення 0,25 ставки буде насамперед пропорційне зменшення заробітної плати та, відповідно, сум, що залежать від розміру заробітку.


Читайте більше:


Робота за сумісництвом для іноземців: чи потрібен окремий дозвіл

Працевлаштування іноземців можуть перевести в цифровий формат через «Дію»

Робота іноземців в Україні: 90-денний строк, електронне подання договору та ризики для роботодавця

Прийняття на роботу іноземця: дозвіл, заробітна плата, звітування

Працевлаштування іноземців: які вимоги до оплати праці діють зараз

3

12

3

3

2

2

4

32

3

13

5

53

4

529

6

6239

3

28

3

15

3

14

3

11

2

9

2

15

2

12

4

117

2

21

2

13

4

67

3

11