Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Зміна облікової політики чи оцінки: як не переплутати й уникнути зайвих перерахунків

Неправильна класифікація облікових змін – і підприємство безпідставно коригує показники минулих періодів або, навпаки, залишає невиправленою бухгалтерську помилку. Що насправді відбулося: зміна облікової політики, перегляд облікової оцінки чи помилка?

Експерт:Тарас Шарий
1

15

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Облікова політика та облікова оцінка: у чому різниця
  2. У яких випадках може змінюватися облікова політика
  3. Висновки


Облікова політика та облікова оцінка: у чому різниця


Почнемо з визначення цих понять:

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Якщо змінюється саме облікова політика, наслідки за загальним правилом відображають ретроспективно: коригують сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року та повторно надають порівняльну інформацію щодо попередніх звітних періодів (п. 12 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»; далі – НП(С)БО 6).


Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо достовірно визначити, облікову політику поширюють лише на події та операції, що відбуваються після дати її зміни (п. 13 НП(С)БО 6).

Облікові оцінки – грошовий вираз елементів фінансової звітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені (п. 3 НП(С)БО 6).

Облікову оцінку переглядають, коли змінюються обставини або підприємство отримує нову інформацію. Така зміна не є виправленням помилки та відображається перспективно – у поточному та майбутніх періодах, якщо вона на них впливає (пп. 6–8 НП(С)БО 6).


Отже:


  1. змінили принцип, метод або процедуру обліку – перевіряємо, чи маємо зміну облікової політики;;
  2. змінилися обставини або з’явилася нова інформація для визначення суми – це ознака зміни облікової оцінки;
  3. інформація була доступна раніше, але її неправильно використали або не врахували – перевіряємо, чи не маємо помилки минулих періодів.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Пропонуємо Вам безкоштовне рішення для полегшення завдання з підготовки документа та мінімізації податкових ризиків – Конструктор Облікова політика

У яких випадках може змінюватися облікова політика


Прикладом зміни облікової політики є зміна методу оцінки вибуття запасів.


Наприклад, підприємство перейшло з методу ФІФО, а потім перейшло на метод середньозваженої собівартості, або навпаки. Методи оцінки вибуття запасів є елементом облікової політики підприємства. Але зміну не можна обґрунтувати лише бажанням отримати інший фінансовий результат. Орієнтуємося на вимогу п. 9 НП(С)БО 6, за яким облікова політика може змінюватися, якщо:


  1. змінюються статутні вимоги;
  2. змінюються вимоги органу, який затверджує НП(С)БО;
  3. зміни забезпечать достовірніше відображення подій або операцій у фінансовій звітності.


Якщо підприємство вперше встановлює облікову політику для операцій, яких раніше не було, це не вважається зміною облікової політики (п. 10 НП(С)БО 6).

Облікова оцінка – це певна попередня оцінка, яка може змінитися. Така зміна оцінки не означає, що попередній розрахунок був неправильним. На момент його проведення він міг бути обґрунтованим, але нові обставини змінили очікування підприємства.

До облікових оцінок НП(С)БО 6 відносить, зокрема:


  1. резерв сумнівних боргів;
  2. чисту вартість реалізації одиниці запасів;
  3. справедливу вартість активів або зобов’язань;
  4. суму нарахованої амортизації об’єкта основних засобів;;
  5. забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань..


Змінилися обставини, на яких базувалася попередня оцінка – змінилася і облікова оцінка.


А тепер розглянемо декілька ситуацій, з якими часто звертаються ваші колеги і спробуємо разом їх класифікувати.

Приклад 1. Скоротили або змінили строк корисного використання основного засобу

Підприємство встановило строк експлуатації обладнання 10 років. Через три роки підприємство з’ясувало, що внаслідок технологічного старіння та появи продуктивніших аналогів зі штучним інтелектом, очікуваний строк подальшого використання обладнання становить лише два роки.


Якщо рішення прийняте через нову інформацію про технічний стан, умови експлуатації або очікувані економічні вигоди – це зміна облікової оцінки. Строк корисного використання та ліквідаційну вартість переглядають на кінець звітного року. Амортизацію за новими показниками нараховують із місяця, наступного за місяцем їх зміни; попередню амортизацію не перераховують (п. 25 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).


Але якщо підприємство вже на дату введення об’єкта в експлуатацію мало достовірну інформацію про очікуваний строк використання, проте не врахувало її, необхідно перевірити ситуацію на наявність облікової помилки.

Приклад 2. Переглянули ліквідаційну вартість основного засобу

Підприємство очікувало після завершення строку корисного використання отримати від реалізації (ліквідації) обладнання, за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією), 100 тис. грн. На кінець звітного року, з урахуванням нових ринкових даних та очікуваного стану активу на момент його майбутнього вибуття, підприємство переглянуло ліквідаційну вартість до 40 тис. грн. Це зміна облікової оцінки.


Нову ліквідаційну вартість враховують під час подальшого розрахунку амортизації. Попередню амортизацію не коригують.

Приклад 3. Змінили метод амортизації

Метод амортизації є елементом облікової політики, який визначають обліковою політикою. Однак для основних засобів діє спеціальне правило.


Метод амортизації переглядають на кінець звітного року, якщо змінився очікуваний спосіб отримання економічних вигід. Новий метод застосовують із місяця, наступного за місяцем прийняття рішення (п. 28 НП(С)БО 7). Зміну методу амортизації розглядають як зміну облікової оцінки. Це підтверджує Мінфін у листі від 02.11.2009 №31-34000-20-23-5535/5708.


Самого бажання перейти, наприклад, із прямолінійного методу на виробничий недостатньо. Потрібно обґрунтувати зміну способу отримання економічних вигід від активу та документально зафіксувати рішення.

Приклад 4. Змінили резерв сумнівних боргів

Збільшення або зменшення резерву через оновлення інформації про дебіторську заборгованість є зміною облікової оцінки. Наприклад, через збільшення простроченої заборгованості підприємство переглянуло коефіцієнт сумнівності – і резерв зріс.


Потрібно розрізняти перегляд суми резерву та зміну методу його обчислення. Пункт 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 №635, відносить методи обчислення резерву та, за потреби, спосіб визначення коефіцієнта сумнівності до елементів облікової політики. Натомість п. 3 НП(С)БО 6 називає сам резерв обліковою оцінкою. Отже, перегляд суми резерву через нову інформацію є зміною облікової оцінки, а перехід до іншого методу його обчислення – зміною облікової політики. Водночас у професійній спільноті дискусії щодо класифікації окремих змін у способі розрахунку резерву тривають. Саме тому без професійного судження не обійтися: потрібно встановити, чи підприємство лише уточнило розрахункові дані в межах обраного методу, чи фактично перейшло до іншого методу обчислення резерву.

Тож головний ризик – видати помилку за зміну оцінки. Щоб визначити, як діяти, потрібно встановити причину зміни. Якщо з’явилася нова інформація, найімовірніше, йдеться про зміну облікової оцінки. Якщо інформація була доступна раніше, але її не врахували або неправильно використали, можливо, маємо помилку минулих періодів. Наявність інформації на дату формування попередньої оцінки є ключовим критерієм для розмежування зміни облікової оцінки та помилки.


Але трапляється і так, що неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікової оцінки. У цьому разі зміну розглядають і відображають як зміну облікової оцінки (п. 14 НП(С)БО 6).


Пункт 14 НП(С)БО 6 не варто використовувати як формальну підставу для автоматичного перспективного відображення. Причини зміни та висновок щодо її класифікації доцільно зафіксувати у внутрішньому документі.

Якщо встановили помилку минулих років, наслідки інші. Помилку, яка вплинула на нерозподілений прибуток, виправляють коригуванням його сальдо на початок звітного року. Відповідну порівняльну інформацію у фінансовій звітності відображають повторно (пп. 4–5 НП(С)БО 6).


Окремо врахуйте вимоги до приміток. За п. 20 НП(С)БО 6 щодо помилок минулих періодів розкривають зміст і суму помилки, виправлені статті фінансової звітності та інформацію про повторне оприлюднення виправленої фінзвітності або недоцільність такого оприлюднення. За п. 21 розкривають зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво впливатимуть на майбутні періоди. За п. 22 у разі зміни облікової політики розкривають причини та суть зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку або обґрунтування неможливості її достовірного визначення, а також інформацію про повторне подання порівняльної інформації.


Висновки


Зміна принципу, методу або процедури може свідчити про зміну облікової політики, але перед висновком потрібно перевірити спеціальні норми відповідного НП(С)БО. Зміна обставин або поява додаткової інформації за обґрунтованої попередньої оцінки – ознака зміни облікової оцінки. Неврахування або неправильне використання інформації, яка мала бути врахована раніше, може свідчити про помилку. Саме правильна класифікація визначає, чи застосовувати зміну перспективно, чи коригувати минулі періоди та повторно подавати порівняльну інформацію.


Читайте більше:


Як облікова політика може захистити платника під час перевірки

Чи обов'язкова облікова політика на підприємстві

Облікова політика підприємства: 7 порад для ідеальності

Облікова політика: практичні поради

Тарас Шарий

Експерт

Тарас Шарий

Шеф-редактор 7eminar, сертифікований аудитор

1

15

5

17

2

14

2

8

4

1121

2

21

2

70

2

16

2

13

2

43

2

20

6

3474

4

179

2

28

2

19

11

63845

4

35

6

25

2

21

4

24