Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
З 2 червня 2026 року змінилися вимоги до середньої зарплати для окремих категорій підприємств, які претендують на статус критично важливих. Водночас на практиці виникає чимало запитань щодо її розрахунку: які показники Податкового розрахунку враховувати, за який місяць визначати середню зарплату та чи можна виправленнями вплинути на її розмір. Розбираємо актуальні правила та практичні ситуації, які варто врахувати роботодавцям
Один з обов’язкових критеріїв для отримання статусу критично важливого підприємства наведений у підпункті 6 пункту 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затвердженими постановою КМУ від 27.01.2023 №76. Це вимога щодо середньої зарплати. При чому з 2 червня 2026 року тут відбулися певні зміни.
Так для більшості підприємств середня зарплата працівників становить три мінімальні зарплати – 25 941 грн. Для підприємств, місцезнаходженням яких є та які фактично провадять діяльність на території можливих бойових дій, території активних бойових дій, тимчасово окупованих територіях, середня зарплата становить 2,5 мінімальні зарплати. На сьогодні цей розмір складає 21 617,50 грн. І є окрема категорія – Державні й комунальні підприємства, установи і організації, Госптовариства, у статкапіталі яких більш як 50% акцій (часток) належать державі або перебувають в комунальній власності тощо. Для них розмір середньої зарплати за останній календарний місяць становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату).
Питання, яке виникає у роботодавців:
Як обчислити середню зарплату?
Мінекономіки у своєму листі надало роз’яснення з цього приводу.
По-перше, дані потрібно брати із податкового розрахунку.
По-друге, формула обчислення середньої зарплати для критичності наступна. Потрібно підсумувати суми, зазначені в рядках 1.1, 1.3 та 1.4 і поділити на показник рядка 092, який замінив рядок 103.
Нагадаємо, що в рядку 1.1 податкового розрахунку зазначають нараховану зарплату працівників. В рядку 1.3 – оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, в рядку 1.4 – допомога по тимчасовій непрацездатності від Пенсійного фонду. Дані до цих рядків переносяться із графи 16 додатку 1.
В рядку 092 наводять інформацію щодо кількості працівників застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату.
Середню зарплату для критичності визначають за останній календарний місяць. Наприклад, ви оформлюєте або підтверджуєте критичність у липні. Середню зарплату потрібно визначати виходячи із даних за попередній місяць – червень. Критичність буде оформлена у серпні? Тоді орієнтир для визначення середньої зарплати буде липень.
І ще один важливий момент! Необхідного розміру середньої зарплати потрібно дотримуватися не тільки за останній календарний місяць до подання заявки на оформлення критичності, а й протягом усього періоду дії критичного статусу. Якщо критерій не буде дотримуватись – статус критичного підприємства можна втратити
І тут виникає головне питання:
Чи можна донарахувати зарплату за минулий місяць, щоб дотягнути середню зарплату до необхідного мінімуму?
На жаль, ні.
Оскільки дані для середньої зарплати беруть із податкового розрахунку, потрібно знати правила заповнення цього звіту.
Пунктом 1.6.2 Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої нказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, передбачено:
Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.
Аналогічне правило є і в Порядку заповнення податкового розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок №4).
Наприклад, роботодавець у липні нарахував премію працівникам за червень. Або в липні на підставі бухдовідки донарахував працівнику надбавку чи доплату за червень, про яку помилково забув. В цьому випадку ніякі уточнюючі звіти подавати не потрібно. Такі суми донараховані у липні, в обліку проведені також у липні. І в додатку 1 ці суми будуть відображені в одному рядку із зарплатою за липень. Відповідно і в рядку 1.1 будуть включені за липень. Тобто на середню зарплату для критичності за минулий місяць такі донарахування ніяким чином не вплинуть.
Давайте розглянемо іншу ситуацію. У вас ці суми були нараховані. Вони є і у відомості нарахування зарплати, і проведені в бухобліку. Але роботодавець при заповненні податкового розрахунку припустився помилки і зазначив зарплату працівників в меншому розмірі. В такому випадку потрібно виправити податковий розрахунок.
Яким чином це може вплинути на розмір середньої зарплати для критичності?
Тут все залежить від того, коли ви виправляєте помилку.
Припустимо, що граничний строк подання звітності прийшов і роботодавець виправляє сумову помилку в додатку 1 через уточнюючий розрахунок. В такому випадку донараховані суми зарплати та ЄСВ в додатку 1 відображають із типом нарахування «2» у графі 9, в графі 10 зазначають місяць, за який ці суми донараховані.
Зверніть увагу! При виправленні такої помилки в табличній частині податкового розрахунку зазначають тільки донарахований ЄСВ – сума із графи 20 додатку 1 переноситься в рядок 4, 4.1
Але для розрахунку середньої зарплати для критичності беруть дані із рядків 1.1, 1.3, 1.4 та 103 (або 092). Це означає, що таке виправлення сумової помилки, подання уточнюючого розрахунку і додатку 1 із донарахованими сумами зарплати не вплине на обчислення середньої зарплати для критичності.
Якщо ж ви встигаєте виправити помилку в податковому розрахунку до закінчення граничного терміну подання звітності, то в цьому випадку можна вплинути на середню зарплату. Нагадаємо, Порядком №4 передбачено, що при поданні розрахунку із типом «Звітний новий» для вилучення неправильного рядка в додатку 1, в тому числі із сумовими помилками, в графі 25 слід проставити ознаку 1, а для введення правильного рядка – в графі 25 проставляють ознаку 0. При чому відповідні зміни будуть відображені в рядках 1, 2, 3 та 7 розділу 1 Податкового розрахунку.
Наприклад, працівнику нарахована зарплата 30 тисяч гривень. Але помилково в додатку 1 була відображена зарплата в розмірі 20 тис. гривень. Податковий розрахунок буд поданий. Але помилку виправляють через нову звітну форму до закінчення граничного строку подання звіту. В цьому випадку на працівника в додатку 1 заповнюють 2 рядки. В одному показують зарплату 20 тис. гривень і в графі 25 буде ознака 1 – рядок на виключення. В другому рядку наводять правильну суму зарплати 30 тисяч гривень, в графі 25 ознака 0 – рядок на введення. При чому в табличній частині розрахунку буде показана, зокрема в рядку 1.1, сума зарплати 10 тисяч гривень. А рядок 1.1 і впливає на обчислення середньої зарплати для критичності.
Читайте більше:
Критичність підприємства: чи включати мобілізованих у розрахунок середньої зарплати по підприємству
28 638 грн – зарплата заброньованого та середня по підприємству для критичності з 1 січня 2027 року
Критичність підприємства: чи враховувати звільненого працівника при розрахунку середньої зарплати
Заявка на бронювання подана у червні, бронь отримаємо у липні: 21617,5 грн зарплати з якого місяця
Маємо ТОВ, де не ведеться військовий облік взагалі. Розуміємо, що при перевірці буде штраф від 34000 до 59500 грн. Питання в тому, чи може бути збільшений штраф за кожне порушення, чи це максимальний 59500,00 грн?

Дітям ветеранів і ветеранок компенсують 100% вартості контрактного навчання у 2026/2027 навчальному році. Для отримання компенсації потрібно звернутися до закладу освіти, після чого підтвердити сертифікат у Дії протягом 20 календарних днів

Замовляючи торт через інтернет, варто перевірити, чи зареєстрований продавець як оператор ринку харчових продуктів, та дізнатися склад і умови зберігання продукції. Якщо продавець є звичайною фізособою, а не суб’єктом господарювання, Держпродспоживслужба не має правових підстав для перевірки такого продавця

Єдиний реєстр арбітражних керуючих містить основні відомості про фахівців та їхню діяльність. Розповідаємо, як за допомогою реєстру знайти потрібного арбітражного керуючого та перевірити інформацію про нього

Вартість доступу провайдерів до електричних опор знижено з 10 грн до символічної 1 копійки, щоб стимулювати розбудову швидкісних інтернет-мереж у віддалених населених пунктах. Нові умови можуть відкрити можливість підключення для мешканців 1 043 населених пунктів, які досі не мають домашнього інтернету

Матері, які виховували дитину з інвалідністю або тяжкохвору дитину до шестирічного віку, за визначених законом умов мають право на дострокову пенсію за віком. Для матері необхідно досягти 50 років і мати не менше 15 років страхового стажу, для батька – відповідно 55 років та 20 років стажу

У Мінекономіки обговорюють створення окремого фонду для підтримки бізнесу, на фінансування програм якого потрібно близько 6 млрд грн; одним із можливих джерел називають підвищення ПДВ з 20% до 21–21,5%, однак рішення поки не ухвалене. За концепцією Мінекономіки, фонд може запрацювати у січні 2027 року та компенсувати бізнесу збитки основних засобів у межах до $10 млн на одну юридичну особу

Запровадження внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю суттєво змінило підхід до кола роботодавців і платників: тепер важливим є не лише факт використання найманої праці, а й чисельність працівників та виконання встановленого нормативу. У листі ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02 (а також в ЗІР) чітко визначено, що звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску незалежно від кількості найманих осіб та виконання нормативу

Жінок-офіцерів під час ведення персонального військового обліку слід включати до третьої групи Списків, а не до першої. Саме таку позицію надало Міністерство оборони у відповідь на запит експертки Галини Казначей щодо відображення військовозобов’язаних жінок офіцерського складу

Ні, така сума не є об’єктом оподаткування. Водночас якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається протягом строку дії договору, то вона включається до складу доходів фізичної особи та оподатковується за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб

Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

СГ, що використовують автономні системи опалення, є платниками екологічного податку за фактичні викиди і подають декларацію вперше за квартал, у якому такі викиди виникли, незалежно від дозволу на викиди

Отримання підприємством – платником єдиного податку коштів від девелопера за користування земельною ділянкою на умовах суперфіцію має податкові наслідки. Доходом юрособи є не лише плата за надання землі у користування, а й отримані компенсації витрат та податків, які оподатковуються єдиним податком третьої групи. Водночас передача земельної ділянки девелоперу може призвести до втрати права на пільгу із земельного податку

Тривалість перевірок залежить від типу платника податків: для великих платників встановлено до 30 днів, для малого бізнесу – до 10 днів, а для фізичних осіб-підприємців – до 5 днів, з можливістю продовження за рішенням керівника податкового органу. Позапланові перевірки також мають обмеження за строками та проводяться за певних умов, встановлених ПКУ
