Податкове навантаження перед поданням декларації з податку на прибуток: як оцінити ризики

1. Податкове навантаження – більше, ніж просто цифра
2. Як податкове навантаження впливає на ризик перевірки
3. Чому декларація за 9 місяців має особливе значення
4. Коли краще виправляти помилки
5. Податкове навантаження: не лише перевірки, а й репутація платника
6. Чому інспектори звертають увагу на податкове навантаження
7. Чому порівняння із середньогалузевими показниками не завжди коректне
8. Висновки

Податкове навантаження – більше, ніж просто цифра

Перед поданням декларації варто пройти кілька простих кроків:

1. крок 1. Розрахуйте фактичне податкове навантаження підприємства;
2. крок 2. Порівняйте його з показниками минулого року та попередніх кварталів;
3. крок 3. Проаналізуйте причини істотних відхилень;
4. крок 4. Якщо навантаження суттєво нижче звичного рівня – підготуйте документи, які це пояснюють;
5. крок 5. Оцініть, як можливі уточнення вплинуть на показники декларації за дев'ять місяців.

Єдиного підходу до розрахунку податкового навантаження не існує. На практиці використовують різні методики. Дехто визначає його як співвідношення сплаченого податку на прибуток до загального доходу підприємства. Інші аналізують частку податку на прибуток у загальній сумі всіх сплачених податків. Проте для оцінки ризиків під час складання декларації найбільш інформативним є саме співвідношення податку на прибуток до доходу підприємства.

Формула для розрахунку такого навантаження наведена в листі ДПС від 18.01.2024 №51/2/99-00-04-03-01-02:

Алгоритм розрахунку показника рівня сплати податку на прибуток платника податків (%):

РС (ПП) = ПП / Д х 100, де

1. ПП (податок на прибуток) = рядок 06 + рядок 06.1 + рядок 06.2 + рядок 06.3 + рядок 06.4 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 податкових декларацій з податку на прибуток;
2. Д (дохід) = рядок 01 податкових декларацій з податку на прибуток.

За основу береться дохід від будь-яких видів діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01 декларації з податку на прибуток). Отже, для більшості платників ця формула буде порахована за даними декларації як: ряд.06/ряд.01 х 100%.

Наприклад: доход підприємства – 60 млн грн., податок на прибуток – 900 тис. грн.

Податкове навантаження:

900 000 / 60 000 000 ×100% = 1,5%.

Далі бухгалтер має оцінити, чи відповідає такий показник попереднім рокам і середньогалузевому рівню. На практиці, ДПС орієнтує платників на показники «податкового навантаження» за основним видом КВЕД для платників «клубу білого бізнесу», які наведені на спеціальному сайті ДПС, обирають «найсвіжіші» дані, які є на даний час.

Який саме податок аналізувати?

Тут важливо розуміти різницю між бухгалтерським і податковим підходом.

Для внутрішнього аналізу бізнесу часто використовують бухгалтерський податок на прибуток, тобто суму, визначену без урахування податкових різниць. Саме вона найкраще демонструє реальну ефективність діяльності підприємства.

Однак після застосування податкових різниць, передбачених Податковим кодексом, сума податку, яка потрапить до декларації, може суттєво змінитися. Особливо це актуально для високодохідних платників податку на прибуток, які зобов'язані коригувати фінансовий результат на податкові різниці. У такому випадку для оцінки податкових ризиків доцільно окремо проаналізувати вже податковий показник – тобто суму податку, яка фактично буде задекларована.

Чому податкове навантаження потрібно перевіряти ще до подання декларації?

Для самого підприємства це інструмент фінансового аналізу. Він дозволяє зрозуміти, наскільки змінилися показники порівняно з попередніми кварталами чи роками та чи відповідає рівень прибутковості реальній господарській діяльності.

Але існує й інший аспект. Податкова служба також аналізує рівень податкового навантаження платників. Хоча саме по собі низьке податкове навантаження не є порушенням законодавства, воно входить до переліку аналітичних показників, які використовуються під час відбору платників для контрольно-перевірочної роботи.

Інакше кажучи, якщо підприємство протягом тривалого часу демонструє значно нижчий рівень податкового навантаження порівняно з іншими підприємствами відповідної галузі, це може привернути додаткову увагу контролюючих органів.

Саме тому перед поданням декларації доцільно не лише перевірити правильність розрахунків, а й проаналізувати, чи є економічне пояснення отриманому результату. Якщо низький показник обумовлений об'єктивними причинами – значними інвестиціями, збитками минулих років, сезонністю бізнесу, високою собівартістю або застосуванням податкових різниць, – варто мати відповідне документальне підтвердження.

Такий підхід дозволяє не лише впевнено подати декларацію з податку на прибуток, а й бути готовим до можливих запитань контролюючих органів у майбутньому. Саме тому аналіз податкового навантаження є невід'ємною складовою професійного закриття півріччя.

Як податкове навантаження впливає на ризик перевірки

Аналіз податкового навантаження важливий не лише для самого підприємства. Це один із показників, який використовують і контролюючі органи під час планування документальних перевірок.

Порядок відбору платників до плану-графіка документальних планових перевірок визначено відповідними нормативними актами Мінфіну. Саме ними передбачено поділ платників за ступенем ризику: високий, середній та незначний.

Від ступеня ризику залежить періодичність, з якою підприємство може потрапити до планової перевірки. Наприклад, платників із високим ступенем ризику можуть перевіряти частіше, ніж платників із середнім або незначним ризиком. Водночас сама по собі належність до високого ступеня ризику не означає, що перевірка відбуватиметься щороку – законодавство визначає лише максимально можливу періодичність.

Одним із критеріїв оцінки ризиковості є саме рівень податкового навантаження порівняно із середньогалузевими показниками. Якщо він істотно нижчий, ніж у підприємств аналогічної сфери діяльності, це може підвищити ймовірність включення платника до плану-графіка перевірок.

Чому декларація за 9 місяців має особливе значення

Багато бухгалтерів зосереджуються на річній декларації, однак із погляду податкових ризиків не менш важливими є показники за дев'ять місяців.

Саме вони використовуються податковими органами для формування плану-графіка документальних перевірок на наступний рік. Тому підприємствам, які звітують з податку на прибуток поквартально, варто особливо уважно проаналізувати показники декларації за три квартали.

Інакше кажучи, якщо підприємство планує суттєві виправлення, які вплинуть на фінансовий результат або суму податку на прибуток, необхідно оцінити, як це позначиться на рівні податкового навантаження саме за підсумками дев'яти місяців.

Коли краще виправляти помилки

На практиці помилки першого чи другого кварталу нерідко залишають до річної інвентаризації та виправляють уже наприкінці року. Проте такий підхід не завжди є найкращим. Якщо підприємство прагне, щоб фінансова та податкова звітність максимально відповідала реальному стану справ протягом року, доцільніше виправляти помилки одразу після їх виявлення, а не переносити їх на четвертий квартал.

Разом із тим, під час планування уточнень варто враховувати, як саме вони вплинуть на податкове навантаження.

1. Якщо виправлення збільшують податкове навантаження

У разі коли уточнення призводять до збільшення суми податку на прибуток або підвищення рівня податкового навантаження, їх доцільно провести до завершення формування показників за дев'ять місяців.

У такому разі податкова служба аналізуватиме вже оновлені показники, а підприємство матиме більш об'єктивний рівень податкового навантаження під час формування плану-графіка перевірок.

2. Якщо виправлення зменшують податкове навантаження

Інша ситуація виникає тоді, коли уточнення, навпаки, зменшують суму податку на прибуток і відповідно знижують рівень податкового навантаження.

У професійному середовищі існує практичний підхід: якщо законодавство не вимагає негайного уточнення, а строки давності дотримані, окремі платники планують такі виправлення вже після завершення формування плану-графіка перевірок, щоб уточнення не вплинули на показники, які використовуються під час ризик-аналізу.

Водночас рішення щодо строків подання уточнюючих декларацій має прийматися виключно з урахуванням вимог Податкового кодексу та конкретної ситуації підприємства. Виправлення помилок не повинно використовуватися як інструмент маніпулювання критеріями ризиковості.

Такий аналіз дозволить завчасно виявити нетипові показники, оцінити наслідки можливих уточнень і прийняти виважене рішення щодо їх подання. Адже професійне закриття звітного періоду – це не лише правильний розрахунок податку, а й грамотне управління податковими ризиками.

Податкове навантаження: не лише перевірки, а й репутація платника

Податкове навантаження впливає не лише на ризик потрапити до плану-графіка документальних перевірок. Сьогодні цей показник має ще одне практичне значення – він враховується під час оцінки платників для включення до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, який у професійному середовищі часто називають «Клубом білого бізнесу».

Для потрапляння до цього переліку недостатньо лише відповідати середньогалузевому рівню податкового навантаження. Податкова служба аналізує комплекс показників, серед яких важливе місце займає і динаміка їх зміни. Якщо рівень податкового навантаження різко коливається без об'єктивних економічних причин, це може негативно вплинути на відповідність критеріям.

Зверніть увагу, що перебування у «Клубі білого бізнесу» саме по собі не гарантує повної відсутності перевірок. Якщо підприємство вже включено до затвердженого плану-графіка і контролюючий орган встиг видати наказ про проведення перевірки, подальше включення платника до переліку сумлінних платників не скасовує таку перевірку. Саме тому розглядати цей механізм як абсолютний захист від контрольних заходів не варто

Чому інспектори звертають увагу на податкове навантаження

На практиці багато бухгалтерів стикаються із ситуацією, коли після аналізу звітності податкові органи телефонують підприємству із проханням пояснити низький рівень податкового навантаження.

Нерідко інспектор порівнює показники підприємства із середньогалузевими та звертає увагу, що вони суттєво нижчі. Сам по собі такий дзвінок не означає порушення або майбутню перевірку, однак свідчить про те, що показники платника вже привернули увагу контролюючого органу. Тому завдання бухгалтера – не лише правильно розрахувати податок, а й розуміти причини можливих відхилень та бути готовим їх аргументовано пояснити. Отже, якщо податкова поставить запитання, бухгалтеру бажано мати:

1. пояснювальну записку;
2. фінансовий аналіз;
3. калькуляції;
4. бізнес-план;
5. накази;
6. інвестиційні договори;
7. розрахунки резервів;
8. обґрунтування собівартості.

При цьому не варто:

1. терміново уточнювати декларацію;
2. погоджуватися «домалювати прибуток»;
3. змінювати показники лише через усні рекомендації;
4. визнавати помилки без аналізу документів.

Спочатку потрібно зрозуміти причину низького навантаження і лише після цього приймати рішення.

Чому порівняння із середньогалузевими показниками не завжди коректне

Одна з найпоширеніших причин низького податкового навантаження – структура діяльності підприємства. Якщо компанія займається лише одним видом діяльності, порівняння із середньогалузевими показниками, як правило, є достатньо об'єктивним.

Проте зовсім інша ситуація виникає тоді, коли підприємство одночасно здійснює кілька різних видів діяльності.

Наприклад, основний КВЕД може формувати лише 15–20% загального доходу, тоді як решта надходжень припадає на інші напрями бізнесу. У такому випадку порівнювати підприємство лише із середнім показником за одним КВЕД некоректно.

Для об'єктивної оцінки доцільно використовувати середньозважений показник галузевого податкового навантаження.

Його визначають шляхом множення галузевого рівня податкового навантаження за кожним видом діяльності на частку відповідного доходу в загальному обсязі доходів підприємства. Після цього отримані результати підсумовують.

Саме такий підхід дозволяє отримати реальний орієнтир для оцінки власних показників та правильно аргументувати їх під час спілкування з контролюючими органами.

Висновки

1. Збитковість підприємства сама по собі не є порушенням. Якщо від'ємний фінансовий результат підтверджений бухгалтерським обліком і первинними документами, підстав для штучного збільшення прибутку немає.
2. Перед поданням декларації важливо не лише перевірити правильність розрахунків, а й проаналізувати рівень податкового навантаження. Це допоможе оцінити можливі податкові ризики та завчасно підготувати пояснення щодо нетипових показників.
3. Низьке податкове навантаження не свідчить про порушення, але може привернути увагу контролюючих органів. Тому бухгалтер має бути готовим документально обґрунтувати економічні причини такого результату.
4. Головне завдання бухгалтера – забезпечити правильний облік, достовірну декларацію та бути готовим аргументовано пояснити її показники.

Читайте більше:

Закриття півріччя з податку на прибуток: повний чекліст бухгалтера перед поданням декларації

Закриття 1-го півріччя: покроковий алгоритм перед складанням звітності

Декларація з податку на прибуток – річна, фінзвітність – квартальна: коли нараховувати податок на прибуток

Декларацію з податку на прибуток оновлено: вперше подавати за ІІІ квартал (лист від ДПС)

Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток

Податкові різниці з податку на прибуток: що потрібно знати

Способи виправлення помилок минулих періодів у декларації з податку на прибуток

Виправлення помилок у декларації з податку на прибуток: загальні правила