
Товариство повідомило, що надає послуги за КВЕД 55.10 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування» та є податковим агентом зі сплати туристичного збору.
Товариство повідомило, що на практиці виникають ситуації, коли особа, яка направлена на підставі наказу (розпорядження) про відрядження до населеного пункту «А» через певні причини змушена зупинитися по дорозі в іншому населеному пункті, який не зазначений в наказі (розпорядженні) про відрядження.
Платник податків запитав:
- Чи застосовується до особи, визначеної у пп. «в» пп. 14.1.213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка прибула у відрядження або тимчасово розміщується у місцях проживання (ночівлі), визначених у пп. «б» пп. 268.5.1 ПКУ, звільнення від сплати туристичного збору (далі – Збір), якщо така особа по дорозі в пункт призначення зупинилася для ночівлі в населеному пункті, що не вказаний в наказі (розпорядженні) про відрядження (далі – Наказ підприємства)?
- Чи застосовується звільнення від сплати Збору до особи, визначеної у пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, яка прибула у відрядження або тимчасово розміщується у місцях проживання (ночівлі) визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ПКУ, яка у зв’язку з відсутністю вільних місць у пункті призначення в Наказі підприємства зупинилася для ночівлі у населеному пункті територіально близькому до пункту призначення?
- Чи застосовується звільнення від сплати Збору до особи, визначеної у пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, яка прибула у відрядження або тимчасово розміщується у місцях проживання (ночівлі) визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ПКУ, яка зупинилася для ночівлі у населеному пункті територіально близькому до пункту призначення, але не зазначеного в Наказі підприємства.
Податківці вказали, що Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59 є основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. При цьому, інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Для підтвердження правомірності надання Резиденту, який прибув у відрядження, пільги із Збору, податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують його статус та прибуття у відрядження.
Джерело: ІПК від 23.06.2026 №3640/ІПК/99-00-04-01-04
Читайте більше:
Податок на нерухомість: чи можуть нарахувати після 1 липня
Нарахували податок на нерухомість: алгоритм дій для власників
Особливості подання податкової декларації з плати за землю у 2026 році
Транспортний податок: з якої дати рахують п'ятирічний строк використання авто
До 1 липня маєте отримати ППР щодо сплати земельного податку. Перевірте повідомлення від ДПС





















