Скасування ГКУ: як суди застосовують «старі» норми у 2026 році

Скасування Господарського кодексу України стало ключовою зміною в системі регулювання господарських відносин і фактично запустило перехід до моделі, заснованої на Цивільному кодексі та спеціальних законах. Попри побоювання бізнесу, правовий вакуум не виник – судова практика продовжує застосовувати норми ГКУ до правовідносин, що виникли до його втрати чинності. Водночас у спорах 2026 року все ще активно вирішується питання «перехідного застосування» старих правил до чинних договорів

1

15


Скасування Господарського кодексу стало однією з наймасштабніших реформ приватного права за роки незалежності України. 28 серпня 2025 року почався новий етап в українському праві – введення в дію Закону України від 09.01.2025 №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».


Цей закон не просто скасував Господарський кодекс (далі – ГКУ), він запустив трирічний перехідний період для повної трансформації державного та комунального секторів економіки.


Побоювання щодо «правового вакууму» після скасування ГКУ не справдилися. Суди успішно перейшли на регулювання господарських відносин нормами Цивільного кодексу України та спеціальних законів.


Одним із найскладніших питань після 28 серпня стало застосування норм скасованого ГКУ до договорів, які ще діють.


Обставини судової справи


Господарський суд Волинської області розглянув позов ТОВ про стягнення заборгованості, пені та інших штрафних санкцій за договором, укладеним 30 січня 2025 року (справа №903/199/26).


Суд зазначив, що спірні правовідносини та відповідні зобов’язання виникли до втрати чинності Господарським кодексом України. Тому до питання нарахування пені підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 232 ГКУ, які обмежують період нарахування штрафних санкцій шістьма місяцями.

Рішення підтверджує, що скасування ГКУ не впливає на правовідносини, які виникли під час його дії

Посилаючись на ст. 5 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), суд фактично наголосив на принципі незворотності дії актів цивільного законодавства в часі. Відтак шестимісячне обмеження нарахування пені, передбачене ГКУ, продовжує застосовуватися до «старих» зобов’язань навіть після втрати ним чинності та під час розгляду спорів у 2026 році.


Водночас для нових договорів, укладених після 28 серпня 2025 року, такого загального законодавчого обмеження вже не існує, якщо інше прямо не передбачено законом або самим договором.


Сторони можуть самостійно передбачити відповідне обмеження у договорі. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність – один рік (ст. 258 ЦКУ), загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).


Джерело: Судово-юридична газета


Читайте більше:


Що потрібно зробити підприємствам у перехідний період без ГК: статути, управління, відповідальність посадових осіб

Управління підприємством власником після 28.08.2025: чи можливе

Господарському кодексу – кінець, але головбуху як посадовій особі – бути!

Укладення договорів після скасування ГКУ: практичні шаблони

Договір має посиланням на норми ГКУ, – що з чинністю пояснює Мінекономіки


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

15

1

5

4

270

1

1471

5

330

Штраф 3,36 млн грн за неоформлених охоронців: оскарження приписів, повторність та інші наслідки

Спори щодо неоформлених трудових відносин залишаються одними з найчутливіших для роботодавців, адже штрафи Держпраці можуть сягати мільйонів гривень. У постанові від 17 червня 2026 року у справі №160/31220/24 Верховний Суд дав важливі орієнтири щодо доказів фактичного допуску до роботи та оцінки відеофіксації інспекторів праці. Окремо суд проаналізував можливість використання цивільно-правових договорів в охоронній діяльності та наслідки неоскарження приписів Держпраці. Також було уточнено підхід до встановлення повторності порушень і процесуальних гарантій роботодавця під час розгляду справ про штрафи. Ця справа фактично ще раз підкреслила пріоритет реального змісту трудових відносин над їх формальним оформленням

основне зображення для Штраф 3,36 млн грн за неоформлених охоронців: оскарження приписів, повторність та інші наслідки
1

9

6

2609

2

498

4

33

1

13

2

25

9

26631

2

36

5

2532

5

1009

1

848

6

36

4

29

3

148

3

689