Доходи з OLX, таксі, доставки та оренди: як оподатковуватимуться з 2027 року

1. Чому цей Закон називають історичним
2. Що змінюється для цифрових платформ
3. Чому бізнес підтримав Закон
4. Кого стосується Закон №4903
5. Бізнес більше не буде податковим агентом при покупках через платформи
6. Чи зможе фізособа-продавець одночасно працювати і як ФОП на маркетплейсі
7. Старі продажі перевіряти не будуть
8. Хто виграє від нових правил
9. Що найбільше цікавить бухгалтерів уже зараз
10. Висновки

Якщо подивитися на реакцію медіа, експертів та бізнесу, то головна інтрига Закону №4903 не тільки в тому, що з'явиться новий податок. Держава вперше отримає системний доступ до інформації про доходи українців, які заробляють через цифрові платформи. Закон почне діяти з 1 січня 2027 року. Відповідно як українські, так і іноземні маркетплейси передаватимуть податковим органам інформацію про доходи своїх продавців.

Для багатьох українців це виглядає як «закон про OLX», але насправді його сфера значно ширша. Під нові правила потрапляють доходи від таксі, доставки, оренди житла, фрілансу та продажу товарів через цифрові сервіси. Йдеться не лише про українські платформи, а й про міжнародні сервіси.

Чому цей Закон називають історичним

Фактично Україна приєднується до європейської системи DAC7 та міжнародного обміну податковою інформацією. Це означає, що після запуску обміну податкова зможе отримувати дані про доходи українців не лише з українських платформ, а й від іноземних податкових органів.

Закон стосується всіх платників податків, які продають товари або надають послуги через українські маркетплейси, цифрові платформи, дошки оголошень, а також через великі іноземні майданчики.

Під час реєстрації на маркетплейсі у вас будуть запитувати паспортні дані, податковий номер та податкову адресу. Ця інформація потрібна для визначення вашого статусу: ФОП чи звичайна фізична особа.

Якщо ви зареєстровані як ФОП, для вас майже нічого не зміниться. Ви й надалі самостійно сплачуватимете податки та подаватимете звітність.

Якщо ж ви працюєте як фізична особа, платформа виступатиме податковим агентом і буде просити 10% податку до сплати з всіх отриманих коштів. Тобто платити за вас податок, адже Закон передбачає спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Що змінюється для цифрових платформ

Законопроєкт вводить нові правила для цифрових платформ (маркетплейсів, сервісів оренди, доставки, таксі тощо), через які фізичні особи продають товари або надають послуги.

Згідно з новим пп. 14.1.286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), цифровою платформою вважається сайт, мобільний застосунок або інше програмне забезпечення, яке допомагає продавцям знаходити покупців та отримувати оплату за свої товари чи послуги (пп. 14.1.286.1 ПКУ).

Оператором платформи є компанія, яка надає продавцям доступ до такої платформи (пп. 14.1.286.3 ПКУ).

При цьому оператор платформи стає податковим агентом щодо доходів фізичних осіб, отриманих через платформу, тобто може бути зобов'язаний утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету (оновлений пп. 14.1.180 ПКУ).

Чому бізнес підтримав Закон

Цікаво, що великі гравці ринку не виступили проти. Навпаки, вони заявляють, що єдині правила дозволять легалізувати ринок і створити зрозумілі умови для всіх учасників. Логіка проста: якщо всі працюють за однаковими правилами, чесний бізнес перестає програвати тим, хто працює «в тіні».

Але чому навколо цього законопроєкту стільки суперечок?

Критики звертають увагу на кілька моментів:

По-перше, частина експертів вважає, що українська версія закону вийшла ширшою за класичну європейську DAC7. У ЄС основний акцент зроблений на звітності платформ, тоді як український підхід додатково покладає на українські платформи функції податкового агента.

Що стосується іноземних маркетплейсів – Etsy, eBay, Amazon, Steam, фотостоків, відеостоків та інших великих платформ – вони передаватимуть інформацію про доходи українських користувачів у межах міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією.

Крім того, згідно з п. 178¹.4 ПКУ, податковим агентом фізособи-продавця стає оператор платформи. Тобто, якщо українець продає товари або надає послуги через платформу, саме платформа повинна розрахувати, утримати та сплатити податок з доходу 10 % до бюджету. Причому не має значення, де зареєстрована платформа – в Україні чи за кордоном. Якщо вона нараховує дохід резиденту України, на неї покладаються обов'язки податкового агента.

Цікавий момент міститься в другому абзаці п. 178¹.4 ПКУ. Податкова вважає дохід таким, що нарахований платформою, якщо платформа:

1. знає суму винагороди продавця;
2. або може її достовірно визначити.

І це правило діє навіть тоді, коли сама платформа не переказує гроші продавцю.

Наприклад:

1. через платформу забронювали квартиру;
2. орендар платить власнику напряму;
3. платформа знає суму оренди та комісію.

У такому випадку податкова все одно може вважати платформу податковим агентом. Тобто обов'язок зі сплати податку прив'язують не до руху грошей, а до того, чи володіє платформа інформацією про дохід продавця.

По-друге, під час обговорення виникли побоювання, що нові правила можуть зачепити звичайних громадян, які просто продають власні речі через онлайн-майданчики. Саме тому до фінальної редакції внесли норму про неоподатковуваний поріг до 2000 євро на рік для продажу товарів фізособами (п. 178¹.2 ПКУ). Поки не перевищено цей ліміт, платформа взагалі не утримує ПДФО.

Вона лише передає інформацію про такі доходи до податкової через спеціальний спрощений податковий розрахунок.

Після перевищення річного ліміту платформа починає утримувати податок за ставкою 10%. Але не до всього доходу, а лише до суми перевищення.

Наприклад:

1. ліміт – умовно 95 000 грн (еквівалент 2000 євро);
2. людина продала товарів на 120 000 грн.

У такому випадку:

1. 95 000 грн залишаються неоподатковуваними;
2. з 25 000 грн перевищення утримується 10% податок.

Також встановлено максимальний поріг доходу – 834 мінімальні заробітні плати на рік. У 2026 році – це 7,2 мільйона гривень. Після перевищення цього ліміту застосовуватимуться загальні правила оподаткування, тобто 18% – ПДФО та 5% – військового збору.

Кого стосується Закон №4903

Закон дозволяє такі види діяльності визначені як «звітна діяльність» у пп. 14.1.286.11 ПКУ:

1. продавати товари,
2. надавати особисті послуги,
3. здавати в оренду нерухомість чи транспортні засоби через цифрові платформи.

До таких доходів застосовуватиметься спеціальна ставка оподаткування у розмірі 10%.

Згідно з п. 178¹.5 ПКУ, оператор платформи повинен перерахувати податок до бюджету не пізніше 30 числа місяця, що настає за місяцем нарахування доходу.

Наприклад:

1. дохід продавцю нараховано у травні;
2. податок потрібно сплатити до 30 червня.

З 1 січня 2027 року дохід фізичних осіб від здавання в оренду квартир, будинків, гаражів та іншої житлової чи нежитлової нерухомості іншим громадянам будуть оподатковувати за ставкою ПДФО 5%.

Додатково орендодавці сплачуватимуть військовий збір у розмірі 5%. Крім того, власник нерухомості втратить право на податкову пільгу щодо нерухомого майна, яка сьогодні дозволяє не сплачувати податок за квартири площею до 60 кв. м та житлові будинки площею до 120 кв. м.

Ще одна важлива зміна – обов’язок щороку декларувати такі доходи. Орендодавцям доведеться подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, відображаючи в ній доходи від оренди. Водночас повторно зазначати інші доходи, з яких податки вже сплачені та інформація про які є в податкових органах, не потрібно.

Зверніть увагу, що особливий режим оподаткування. 10% з доходу, працює лише для операцій через цифрові платформи. Якщо ви продаєте товари напряму через Telegram, Instagram або за готівку, діятимуть загальні правила оподаткування. Нагадуємо, що це має бути 18% – податку на дохід та 5% – військовий збір. Але ніхто на сьогодні не виконує ці норми оподаткування.

Отриманням доходу вважатиметься фактичне зарахування коштів на банківський рахунок продавця. А податок буде сплачуватися із всього обороту, включаючи комісії маркетплейсів.

Також, є окремий нюанс у тому, що закон не містить спеціального механізму врахування повернень товарів та повернення коштів покупцю за товар. Це питання ще може викликати багато практичних дискусій після запуску системи.

Як маркетплейс дізнаватиметься про надходження коштів?

Для цього фізособі можливо потрібно буде відкрити окремий рахунок в банку або небанківському надавачі платіжних послуг (новий пп. 2 п. 178-1.1 ст. 178 ПКУ) для отримання таких коштів, та повідомляє кожного оператора платформи, з яким укладено договір про надання доступу до платформи, про номер такого рахунку. Платформа сама буде контролювати проведення платежів та отримувати необхідну інформацію для податкової звітності відповідно до законодавчих вимог.

Після запуску нових правил іноземні цифрові платформи та маркетплейси збиратимуть значно більше інформації про своїх продавців. Під час реєстрації або підтвердження облікового запису користувачам доведеться надавати:

1. дані про податкове резидентство,
2. податковий номер,
3. адресу проживання
4. та документи, що посвідчують особу.

Саме на підставі цих даних визначатиметься, до податкових органів якої країни буде передаватися інформація про отримані доходи:

1. якщо продавець вкаже українське податкове резидентство, відомості про його заробітки через платформу зможе отримувати українська податкова служба в межах міжнародного автоматичного обміну інформацією;
2. якщо ж особа є податковим резидентом іншої держави та надасть відповідні документи, інформація надходитиме до податкових органів цієї країни.

Податкові органи отримуватимуть інформацію про повний дохід, нарахований продавцю на платформі, а не лише про кошти, які фактично надійшли після сплати комісій. Тобто для цілей контролю враховуватиметься вся сума продажу, включаючи комісії маркетплейса, платіжних систем та інших посередників.

Бізнес більше не буде податковим агентом при покупках через платформи

Нова норма п. 178¹.10 ПКУ фактично звільняє компанії та ФОПів від обов'язку утримувати ПДФО, коли вони купують товари або послуги у звичайних фізосіб через цифрові платформи. Тобто, якщо підприємство або ФОП купує щось через маркетплейс, сервіс оренди, платформу пошуку виконавців чи інший онлайн-сервіс, то вони не повинні перевіряти, чи потрібно утримувати податок із виплати продавцю.

Цей обов'язок покладається на оператора платформи, але лише за умови, що така платформа офіційно зареєстрована як оператор платформи відповідно до ст. 359 ПКУ.

Чи зможе фізособа-продавець одночасно працювати і як ФОП на маркетплейсі

Одним із ключових завдань нового закону є легалізація невеликих продажів без необхідності реєструвати підприємницьку діяльність.

Перевагою для фізосіб є те, що не потрібно реєструватися як ФОП, подавати звіти, використовувати касові апарати чи самостійно розраховувати податки. Платформа сама:

1. утримає податок,
2. перерахує його до бюджету,
3. передасть необхідну інформацію податковій службі.

Фактично держава визнає, що не кожен продавець на маркетплейсі є бізнесом у класичному розумінні. Багато людей продають власні речі, тестують нові товари або лише починають свою справу. Саме для таких випадків і створюється спеціальний режим фізичної особи-продавця.

Пункт 178¹.11 ПКУ встановлює окреме правило для ФОПів та інших самозайнятих осіб. Якщо людина зареєстрована на платформі як ФОП, адвокат, нотаріус, аудитор чи інша самозайнята особа, платформа не утримує з її доходів ПДФО.

Тобто такі особи продовжують сплачувати податки самостійно за своїми звичними правилами оподаткування.

Наприклад:

1. якщо послугу через платформу надає звичайна фізособа — податок утримує платформа;
2. якщо ту саму послугу через платформу надає ФОП — податок платформа не утримує, а ФОП сам звітує і сплачує податки у межах своєї системи оподаткування.

Новий п. 292.17 ПКУ має особливе значення для ФОПів на спрощеній системі. Він прямо встановлює, що до ліміту доходу для перебування на єдиному податку включаються всі доходи, отримані через цифрові платформи.

Тобто дохід від продажів через маркетплейси, сервіси бронювання, доставки, таксі чи інші цифрові платформи буде враховуватися при визначенні права:

1. перейти на спрощену систему;
2. залишатися платником єдиного податку в наступному році.

Багато хто вже розглядає можливість комбінувати роботу як ФОП і як фізична особа-продавець. Однак важливо розуміти, що податкова отримуватиме інформацію безпосередньо від платформ і зможе бачити загальний обсяг доходів. Тому перед використанням подібної моделі варто уважно аналізувати ліміти та податкові наслідки.

Адже, використати фізособу-продавця як окремий канал продажів і при цьому не враховувати ці доходи для лімітів ФОП уже не вийде. Якщо податкова встановить перевищення лімітів або неправильне застосування пільгового режиму, вона матиме право донарахувати податки за загальними ставками.

Старі продажі перевіряти не будуть

Ще один важливий момент, який хвилює багатьох продавців, – чи можуть податківці отримати інформацію про операції, здійснені до набрання законом чинності.

Законодавство передбачає, що нові правила почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Саме з цього моменту оператори платформ почнуть збирати та передавати інформацію про доходи користувачів.

Тобто механізм автоматичного обміну даними не поширюється на попередні роки. Інформація про продажі, здійснені до запуску нової системи, не включатиметься до звітності платформ у межах цього закону.

Також багатьох цікавить, чи можна буде перевірити старі продажі. Закон починає діяти з 1 січня 2027 року, а інформація про доходи за попередні роки в межах цього механізму не передаватиметься.

Для продавців на іноземних маркетплейсах важливо пам'ятати, що автоматичний міжнародний обмін даними відбуватиметься із затримкою. Перші звіти щодо доходів за 2027 рік можуть надходити до українських податкових органів уже у 2028 році.

Хто виграє від нових правил

Найбільший плюс – легальний режим зі значно нижчим податковим навантаженням порівняно із загальними правилами.

Сьогодні фізособа може сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору.

Натомість для доходів через цифрові платформи передбачено спеціальний режим зі ставкою 10%, а адміністрування податку бере на себе сама платформа.

Для кур'єрів, водіїв, орендодавців та інших учасників гіг-економіки це може стати стимулом працювати офіційно.

Що найбільше цікавить бухгалтерів уже зараз

Всіх цікавить, коли і які зміни наберуть чинності:

1. Доходи за 2026 рік не потраплять під міжнародний обмін.
2. Основні норми стартують з 1 січня 2027 року.
3. Перший міжнародний обмін інформацією очікується у 2028 році за результатами 2027 року. Отже, нові правила застосовуватимуться лише до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2027 року. Дані про заробітки за попередні роки в межах цього механізму автоматичного обміну інформацією передаватися не повинні.

Висновки

1. Закон №4903 – це не просто «податок на OLX». Насправді це запуск нової моделі контролю доходів у цифровій економіці.
2. Якщо раніше держава переважно бачила зарплати, ФОПів та банківські операції, то тепер у фокус потрапляють всі українці, які заробляють через цифрові платформи. Саме тому цей закон багато експертів називають одним із найважливіших податкових рішень 2026 року.
3. Після набрання чинності Закону №4903 в Україні фактично запускається нова система контролю доходів, отриманих через цифрові платформи та маркетплейси. Більшість його положень почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
4. Головна зміна полягає в тому, що цифрові платформи більше не будуть лише посередниками між продавцем і покупцем. Вони стануть джерелом інформації для податкової служби та в окремих випадках виконуватимуть функції податкового агента.

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar

Читайте більше:

Закон про цифрові платформи прийнято: 7 змін які запрацюють для всіх!