Закон про цифрові платформи прийнято: 7 змін які запрацюють для всіх!

1. Що змінюється для продавців через цифрові платформи
2. Чи буде податок, якщо фізична особа продає свої речі на OLX
3. Чи потрібно фізичній особі відкривати ФОП
4. Доходи через цифрові платформи включатимуть до доходу єдинника
5. Що буде з Amazon, Etsy та іншими іноземними платформами
6. Інформація надходитиме не лише з українських платформ
7. Земподаток за знищене війною майно скасують: кому пробачать борги та повернуть переплату
8. Алкоголь і сигарети через інтернет: нові правила онлайн-продажу
9. Висновки

Почнемо з того, чому цей Закон називають історичним?

Фактично Україна приєднується до європейської системи DAC7 та міжнародного обміну податковою інформацією. Це означає, що після запуску обміну податкова зможе отримувати дані про доходи українців не лише з українських платформ, а й від іноземних податкових органів.

Що змінюється для продавців через цифрові платформи

Якщо ви продаєте товари або надаєте послуги через цифрові платформи (OLX, Prom, Rozetka Marketplace, Etsy, Amazon, Uber, Uklon, Glovo та інші), українська платформа почне передавати інформацію про ваші доходи до податкової та сама утримуватиме податок 10% з доходу. В Законі йдеться як про українські маркетплейси та сервіси оголошень, так і про міжнародні цифрові платформи, через які українці продають товари, надають послуги або отримують інші доходи. Тобто держава фактично створює окремий режим для людей, які заробляють через маркетплейси, але не мають ФОП.

Щоб працювати за новими правилами, ви повинні:

1. бути податковим резидентом України;
2. мати український банківський рахунок;
3. отримувати оплату тільки через цей рахунок;
4. не перебувати під санкціями;
5. працювати без найманих працівників;
6. не продавати підакцизні товари (алкоголь, сигарети тощо);
7. працювати через платформу, яка зареєструється в Україні як оператор платформи.

Чи буде податок, якщо фізична особа продає свої речі на OLX

Не завжди. Якщо за рік загальна сума продажів не перевищить еквівалент 2 000 євро, податку не буде.

А якщо продав більше ніж на 2 000 євро – платформа сама автоматично утримає податок із суми перевищення. Але ви маєте відповідати умовам застосування спеціального режиму оподаткування доходів через цифрові платформи, тоді оператор платформи утримує податок за пільговою ставкою 5% ПДФО та 5% військового збору. Вам не потрібно подавати декларацію чи самостійно рахувати податок.

Також встановлено максимальний поріг доходу – 834 мінімальні заробітні плати на рік. У 2026 році – це 7,2 мільйона гривень. Після перевищення цього ліміту застосовуватимуться загальні правила оподаткування, тобто 18% - ПДФО та 5% – військового збору.

Чи потрібно фізичній особі відкривати ФОП

Ні. Саме для цього Закон і створювали. Фізична особа зможе продавати товари через маркетплейси без:

1. реєстрації ФОП;
2. бухгалтера;
3. податкової звітності;
4. касового апарата.

Податок утримає сама платформа.

Доходи через цифрові платформи включатимуть до доходу єдинника

Важлива зміна стосується ФОПів на спрощеній системі. Закон прямо встановлює: до доходу єдинника включатиметься будь-який дохід, отриманий через цифрові платформи.

Що це означає на практиці? Якщо ФОП продає товари через маркетплейс, здає житло через онлайн-сервіс або надає послуги через цифрову платформу, усі ці надходження враховуватимуться при визначенні права перебувати на спрощеній системі.

Тобто сховати такі доходи від обліку для цілей єдиного податку вже не вийде.

Крім того, якщо ви одночасно працюєте як ФОП і продаєте як звичайна фізособа через маркетплейс, виникають додаткові ризики щодо контролю граничних обсягів доходу, оскільки інформація про надходження через цифрові платформи стане значно прозорішою для податкових органів.

Як податкова дізнається про доходи?

В Законі передбачили, що під час реєстрації на платформі вас попросять:

1. паспортні дані;
2. податковий номер;
3. адресу податкового резидентства.

Для компаній та ФОПів додатково перевірятимуть реєстраційні дані та податкові номери.

Фактично при реєстрації або під час роботи платформа може попросити документи для підтвердження особи та податкового статусу. Після цього платформа визначить, до якої країни передавати інформацію.

Закон надає платформам досить жорсткі повноваження. Якщо користувач після двох нагадувань не надасть необхідні документи або інформацію, оператор платформи матиме право:

1. заблокувати доступ до сервісу;
2. припинити співпрацю;
3. призупинити виплати коштів.

Тобто працювати анонімно через великі міжнародні платформи стане значно складніше.

Що буде з Amazon, Etsy та іншими іноземними платформами

Вони не будуть утримувати податок, але також передаватимуть інформацію. Це одна з ключових цілей Закону. Тому продавці на: Etsy; Amazon; eBay; Shutterstock та інших міжнародних маркетплейсах також потраплятимуть до системи автоматичного обміну інформацією. Зараз багато хто платить податок лише із суми, яка фактично зайшла на рахунок ФОП після всіх комісій маркетплейсу та платіжних систем.

Тобто орієнтуватиметься вже не на суму, яка зайшла на рахунок, а на суму продажу на платформі. Остаточна практика визначення доходу з урахуванням комісій маркетплейсів ще потребуватиме офіційних роз'яснень ДПС.

Інформація надходитиме не лише з українських платформ

Найбільш резонансна частина Закону – міжнародний автоматичний обмін інформацією.

Україна приєднується до системи DPI (Digital Platform Information).

Це означає, що іноземні платформи, які працюють із резидентами України, передаватимуть інформацію про їхні доходи податковим органам своїх країн, а ті – українській податковій.

Простіше кажучи, якщо українець отримує дохід через міжнародний маркетплейс або сервіс оренди житла і вказує українське податкове резидентство, ці дані можуть автоматично потрапити до ДПС України.

Щороку до 31 січня оператор платформи подаватиме звіт за попередній рік.

У звіті будуть зазначені:

1. дані продавця або виконавця;
2. країна його податкового резидентства;
3. банківський рахунок для виплат;
4. сума отриманого доходу;
5. кількість операцій;
6. комісії та збори, утримані платформою.

Для оренди нерухомості перелік ще ширший. Податкова знатиме:

1. адресу об'єкта;
2. суму доходу від оренди;
3. кількість бронювань;
4. кількість днів здавання житла.

Це не означає автоматичне донарахування податків. Звіт платформи не є податковою декларацією і сам по собі не створює податкових зобов'язань. Але він дає податковій інформацію для перевірки. Якщо платформа покаже, що людина отримала значні доходи, а у податковій звітності таких доходів немає, це може стати підставою для запитів, перевірок та донарахувань.

Чи передадуть дані доходів за минулі роки?

Ні. Закон починає діяти з 1 січня 2027 року. Доходи, отримані до цієї дати, в рамках цього механізму не передаватимуться.

Отже, найближчим часом українців не чекає миттєвий запуск тотального контролю доходів через маркетплейси та онлайн-платформи.

Якщо Закон буде ухвалено, то:

1. оператори платформ почнуть працювати за новими правилами з 1 січня 2027 року;
2. перші доходи потраплять до звітності за 2027 рік;
3. перші звіти податкова отримає лише у 2028 році;
4. за перший рік роботи для платформ діятиме пом'якшена відповідальність.

Тобто фактично 2027 рік стане роком запуску системи, а 2028-й – роком, коли податкова вперше отримає повну картину доходів українців, отриманих через цифрові платформи.

Земподаток за знищене війною майно скасують: кому пробачать борги та повернуть переплату

Законопроєкт про цифрові платформи несподівано містить норму, яка стосується не лише онлайн-продажів, а й земельного податку. Власники будинків, квартир, магазинів, складів та іншої нерухомості, яку було знищено внаслідок війни, можуть отримати важливе податкове полегшення. Фактично держава визнає: якщо будівлі більше немає, то й платити за землю під нею несправедливо.

З 1 січня 2026 року не нараховуватиметься і не сплачуватиметься плата за землю (земельний податок або орендна плата за державні чи комунальні земельні ділянки), якщо:

1. об'єкт житлової або нежитлової нерухомості знищено через бойові дії, теракти чи диверсії, пов'язані зі збройною агресією РФ;
2. інформацію про знищений об'єкт внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
3. до реєстру внесено також дані про земельну ділянку, на якій знаходився цей об'єкт.

Тобто ключова умова – офіційна фіксація знищення в державному реєстрі.

Податок скасовується починаючи з першого числа місяця, в якому сталася руйнація об'єкта.

Звільнення діятиме до настання однієї з подій:

1. власник зареєструє право власності на новозбудований об'єкт на цій земельній ділянці;
2. або буде припинено чи скасовано воєнний стан.

Отже, якщо ділянка залишається без забудови, податок не нараховуватиметься протягом усього часу дії воєнного стану.

Закон дозволяє власникам, які раніше вже подали декларації із земельного податку та нарахували собі податкові зобов'язання, виправити ситуацію.

Для цього потрібно буде подати уточнюючу декларацію та зменшити суму нарахованого податку за період після знищення майна.

Простіше кажучи, якщо людина або підприємство продовжували сплачувати земельний податок після руйнування будівлі, ці нарахування можна буде переглянути.

Окрема норма може стати справжнім порятунком для багатьох власників.

Документ прямо передбачає, що:

1. податкові повідомлення-рішення щодо земельного податку за такими ділянками мають бути скасовані;
2. нараховані контролюючим органом грошові зобов'язання анулюються;
3. податковий борг із плати за землю також підлягає анулюванню.

Тобто якщо податкова вже виставила до сплати земельний податок за ділянку під знищеним об'єктом, після набрання чинності нормою такі нарахування повинні бути відкликані.

На що варто звернути увагу вже зараз. Головний ризик – відсутність інформації в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

Саме наявність даних у реєстрі буде підставою для застосування пільги, коригування декларацій та списання боргів.

Тому власникам зруйнованої нерухомості варто перевірити, чи внесено відповідні відомості до реєстру, адже без цього скористатися звільненням від земельного податку буде складно.

Алкоголь і сигарети через інтернет: нові правила онлайн-продажу

Законопроєктом №15111-д передбачили ще одну важливу новацію. Йдеться про легалізацію та жорстке регулювання онлайн-продажу алкоголю, пива, тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них.

Фактично держава вперше встановлює детальні правила дистанційної торгівлі підакцизними товарами та запроваджує подвійний контроль віку покупців. Після набрання чинності новими правилами продавці будуть зобов'язані перевіряти вік покупця ще на етапі оформлення замовлення.

Підтвердити повноліття можна буде через Дію, електронні документи, відеоверифікацію або інші передбачені законом механізми ідентифікації особи.

Але на цьому перевірка не завершиться.

Під час доставки або отримання замовлення продавець чи служба доставки повинні будуть повторно перевірити вік покупця. Тобто фактично запроваджується система подвійної верифікації.

Нові вимоги стосуватимуться онлайн-продажу:

1. алкогольних напоїв;
2. пива (крім безалкогольного);
3. слабоалкогольних напоїв;
4. тютюнових виробів;
5. електронних сигарет;
6. рідин для електронних сигарет;
7. пристроїв для нагрівання тютюну.

Щоб продавати такі товари через інтернет, бізнесу доведеться одночасно виконувати кілька вимог:

1. Мати чинну ліцензію на відповідний вид діяльності.
2. Зареєструвати сайт, домен або мобільний застосунок у спеціальному державному реєстрі.
3. Забезпечити перевірку віку покупця під час оформлення замовлення.
4. Відвантажувати товар виключно з офіційного місця торгівлі, зазначеного в ліцензії.
5. Проводити повторну перевірку віку під час вручення замовлення покупцю.

Однією з ключових новацій стане запуск Реєстру адрес вебсайтів ліцензіатів.

У ньому міститиметься інформація про сайти, доменні імена, URL-адреси, IP-адреси, мобільні застосунки та інші електронні ресурси, через які здійснюється продаж підакцизних товарів.

Якщо інтернет-магазин або маркетплейс не буде внесений до такого реєстру, його діяльність можуть визнати незаконною.

Законопроєкт передбачає окремий механізм оперативного блокування ресурсів, які продають алкоголь або тютюнові вироби з порушенням вимог законодавства.

Після виявлення порушення податкова служба зможе ініціювати блокування такого ресурсу. Провайдери будуть зобов'язані виконати відповідне розпорядження протягом установлених строків.

За невиконання вимог передбачені штрафи:

1. 34 000 грн за перше порушення;
2. 68 000 грн за повторне порушення протягом року.

Крім того, порушення може стати підставою для анулювання ліцензії продавця.

Відповідно до фінальної редакції законопроєкту, положення щодо онлайн-продажу підакцизних товарів набирають чинності з 1 січня 2027 року.

Висновки

1. Україна запускає нову систему контролю доходів через цифрові платформи. Дані про заробітки на маркетплейсах, сервісах оренди, таксі та фріланс-платформах поступово стануть доступними податковим органам.
2. Для фізосіб з'являється окремий механізм оподаткування доходів через цифрові платформи. Частину податкових обов'язків фактично виконуватимуть самі оператори платформ.
3. Працювати анонімно через великі українські та міжнародні платформи стане значно складніше. Платформи отримають обов'язок ідентифікувати продавців та передавати інформацію про їхні доходи.
4. ФОПам варто уважно контролювати доходи, отримані через маркетплейси та інші цифрові сервіси. Податкова матиме значно більше інформації для перевірки лімітів та правильності оподаткування.
5. Власники знищеного війною майна отримають важливу податкову пільгу. Земельний податок та орендна плата за такі ділянки не нараховуватимуться, а раніше виставлені борги можуть бути анульовані.
6. З 2027 року онлайн-продаж алкоголю та тютюнових виробів працюватиме за новими правилами. Для бізнесу запроваджують подвійну перевірку віку покупців, спеціальний реєстр сайтів і жорсткі санкції за порушення.
7. Більшість резонансних норм закону почнуть діяти не одразу. 2027 рік стане роком запуску нової системи, а перші повноцінні звіти про доходи через цифрові платформи податкова отримає лише у 2028 році.

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar

Читайте більше:

Оподаткування доходів з платформ з 2027 року: законопроєкт №15111-д прийнято