- Від «підприємств» до «товариств»: нова термінологія
- Новий підхід до держсектору і приватизації
- Неприбутковий сектор: нові правила гри
- Податкове адміністрування: більше деталізації
- Перехідний період і строки
- Висновки
Після ухвалення Закону України від 09.01.2025 №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» (далі – Закон №4196) та скасування Господарського кодексу виникла потреба оновити Податковий кодекс України (далі – ПКУ), щоб усі норми між собою узгоджувалися. Саме для цього і підготували новий законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення його у відповідність із Законом України від 09 січня 2025 року №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» – щоб привести податкові правила у відповідність до норм Цивільного кодексу України та нових законів, які тепер регулюють діяльність юридичних осіб.
Простіше кажучи, держава змінює старі формулювання, підходи та правила, які вже втратили актуальність після змін у законодавстві.
Необхідність таких змін передбачена самим Законом №4196, який зобов’язав Кабмін протягом року підготувати та подати до Верховної Ради всі необхідні зміни до законодавства. Тобто зараз відбувається велике «переналаштування» всієї правової системи: замість старих норм Господарського кодексу – нові правила роботи підприємств, товариств і організацій, а ПКУ мають привести до цих змін.
Від «підприємств» до «товариств»: нова термінологія
Одне з ключових змінюваних понять – це заміна звичної термінології. У багатьох нормах ПКУ слово «підприємство» поступово замінюють на «товариство» (пункт 14.1 ст. 14 ПКУ).
Зокрема:
- державні та комунальні підприємства у багатьох випадках прирівнюються до акціонерних товариств і ТОВ із державною або комунальною часткою 100%;
- змінюється підхід до житлово-комунального сектору – тепер це «житлово-комунальні товариства»;
- оновлюється термінологія щодо неприбуткових організацій – замість них вводиться поняття «непідприємницькі товариства, установи та організації».
Фактично йдеться про уніфікацію юридичної мови під нову модель управління держактивами.
Новий підхід до держсектору і приватизації
Законопроєкт суттєво змінює правила для компаній, де держава або громада володіє часткою.
Серед ключових новацій:
- продаж майна підприємств із державною/комунальною часткою 50%+ має здійснюватися виключно через органи приватизації (п. 95.9 ст. 95 ПКУ);
- встановлюється принцип «лише грошова приватизація»;
- посилюється контроль за продажем і управлінням майном таких компаній;
- уточнюються правила погашення податкових боргів у держ- і комунальних структурах.
Окремо закріплюється обов’язок органів приватизації організовувати продаж майна таких підприємств у визначені строки.
Неприбутковий сектор: нові правила гри
Суттєво оновлюється і блок щодо неприбуткових організацій (п. 22 Законопроєкту).
Тепер:
- вводиться нова категорія – «непідприємницькі організації»;
- оновлюється Реєстр непідприємницьких товариств, установ та організацій;
- організаціям, які вже мають статус неприбуткових, дають 6 місяців на приведення документів у відповідність;
- у разі невиконання вимог – виключення з відповідного реєстру.
Фактично держава запроваджує перехід до нової класифікації неприбуткового сектору з більш чіткими критеріями.
Податкове адміністрування: більше деталізації
Законопроєкт також змінює технічні правила адміністрування податків:
- уточнюється порядок сплати ПДФО через структурні підрозділи (доповнили пп. 168.4.3 ПКУ);
- деталізуються правила обліку податкового боргу;
- змінюються норми щодо акцизів, земельного податку та екологічних платежів;
- вводяться уточнення щодо дивідендів компаній із державною часткою.
Окремо прописують, що ПДФО працівників структурних підрозділів має перераховуватися за місцем їх фактичної роботи, а не лише за юридичною адресою компанії.
Перехідний період і строки
Відповідно до п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень новий Закон набирає чинності – 1 січня 2027 року, однак частина змін почне діяти раніше – вже наступного дня після офіційного опублікування закону.
Також Кабмін матиме три місяці, щоб підготувати необхідні підзаконні акти та привести чинні нормативні документи у відповідність до нових правил.
Для частини організацій передбачено перехідний період, аби вони могли вчасно оновити документи та адаптувати свою діяльність до нових вимог законодавства.
Зрозуміло, що найбільший вплив відчують:
- держкомпанії та ТОВ із державною або комунальною часткою;
- неприбуткові організації;
- бухгалтери, які працюють із структурними підрозділами та ПДФО.
Висновки
- Заміна «підприємств» на «товариства», а «неприбуткових» на «непідприємницькі організації» – це не лише нова термінологія. За цим стоїть зміна правового статусу, правил оподаткування, звітності та відповідальності. Бізнесу важливо розуміти: формальні назви в документах тепер матимуть реальні податкові наслідки.
- Для компаній із державною або комунальною часткою посилюється контроль за майном, приватизацією, дивідендами та погашенням податкових боргів. Продаж активів через «внутрішні рішення» фактично ускладнюється – більшість процесів проходитимуть через органи приватизації.
- Організації, які зараз перебувають у Реєстрі неприбуткових, автоматично не збережуть свій статус. Після набрання чинності законом буде лише 6 місяців на приведення статутів та установчих документів у відповідність. Інакше – ризик виключення з реєстру та втрати податкових пільг.
- Бізнесу з філіями, магазинами, складами, виробничими майданчиками та віддаленими командами податок доведеться сплачувати саме за місцем фактичної роботи працівників, а не лише за юридичною адресою компанії. Це може вплинути і на облік, і на перевірки, і на штрафні ризики.
- Попри те, що основна дата запуску – 1 січня 2027 року, частина норм почне діяти одразу після опублікування закону. Тому відкладати аналіз «на потім» – ризиковано.
Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar
Додатки:
Читайте більше:
Посилення контролю за якістю товарів на маркетплейсах: Закони вже чинні
Рада внесла зміни до Цивільного кодексу в частині регулювання факторингу
Новий Цивільний кодекс України – законопроєкт №15150: прийнято у І читанні
Скасування ПДВ-пільги на посилки: бізнес закликає Раду прийняти законопроєкт
Воєнний стан продовжать до 05:30 2 серпня 2026 року: що має врахувати бухгалтер
