
У ВРУ зареєстровано 2 законопроєкти про приєднання до єдиної зони платежів у євро SEPA, які вже будуть розглянуті у сесійній залі вже 7 квітня:
- Альтернативний законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів ВРУ розгляне 7 квітня,
- 7 квітня ВРУ розгляне законопроєкт про реєстр усіх рахунків і сейфів та посилення фінмоніторингу.
Але що ж насправді має в собі ця єдина платіжна зона та який вплив на українців – пояснює заступник голови Національного банку Олексій Шабан.
Створення єдиного реєстру рахунків та сейфів
Одне з найдискусійніших положень законопроєкту про SEPA – створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Цю норму дехто сприймає з побоюванням, що нібито держава «бачитиме всі гроші українців». Це не так.
Він міститиме лише загальну інформацію, зокрема: прізвище, ім'я, по батькові, податковий номер, серію та номер паспорта власника рахунку чи сейфу, дату його відкриття / закриття, вид та номер рахунку, дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф, номер та дату відповідного договору.
Тобто реєстр фіксуватиме факт того, що у вас є рахунок у конкретній фінансовій установі, але не збиратиме і не міститиме жодної інформації про наявні на рахунку суми чи рух коштів. Водночас фінансові установи і надалі забезпечуватимуть захист інформації про рахунки, усі операції за ними та залишки коштів як банківську таємницю. Доступ до такої інформації може бути наданий виключно у випадках, прямо передбачених законодавством, та лише визначеним законом уповноваженим органам у встановленому законодавством порядку.
Реєстр адмініструватиме Міністерство фінансів України, а не Державна податкова служба чи правоохоронні органи.
Чи вплине приєднання до SEPA на гарантування банківської таємниці
Відповідь – НІ. Національний банк неодноразово наголошував на тому, що збереження банківської таємниці вважає важливою і необхідною умовою для забезпечення довіри клієнтів до банківського сектору. І створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів не змінює цього.
Доступ до реєстру, як і до всіх інших даних, захищених банківською таємницею, матимуть лише уповноважені державні органи: Державна служба фінансового моніторингу, АРМА, НАЗК, органи прокуратури України, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція України, СБУ через захищені канали і в межах виконання такими органами їхніх повноважень, зокрема під час здійснення досудового розслідування злочинів.
Також ще раз наголошується, що в реєстрі не розкриватиметься інформація про суми грошей, рух коштів чи вміст сейфів, у ньому фіксуватиметься лише факт користування громадянином послугами банку.
Джерело: НБУ




















