Альтернативний законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів ВРУ розгляне 8 квітня

У ВРУ зареєстрований альтернативний законопроєкт №14327-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», ініційований нардепом Ярославом Железняком.

Як повідомляє нардеп Олексій Гончаренко, то вже 8 квітня на пленарному засіданні у Раді розглядатимуть цей законопроєкт

Що передбачає альтернативний законопроєкт про SEPA:

1. обрання керівника спеціально уповноваженого органу та порядку проведення аудиту ефективності діяльності спеціально уповноваженого органу;
2. створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб;
3. створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень;
4. встановлення обов’язку для Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей направляти до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики повідомлення про відкриття та/або закриття рахунків / електронних гаманців фізичних осіб, укладення або припинення договору про надання індивідуального банківського сейфа;
5. надання права на безоплатну вторинну правничу допомогу викривачам у зв’язку з повідомленням ними інформації про порушення у сфері запобігання та протидії, а також інших прав та гарантій захисту викривачів, а також встановлення заборони на розкриття інформації про викривача, його близьких осіб;
6. удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та удосконалення застосування режиму санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та / або структури власності юридичної особи;
7. розширення переліку спеціально визначених СПФМ суб’єктами господарювання, які здійснюють зберігання або торгівельну діяльність культурними цінностями через вільні порти та/або надають посередницькі послуги в такій торгівельній діяльності, встановлення вимоги щодо виконання ними обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечуються за умови, якщо сума фінансової операції (або пов’язаних фінансових операцій) дорівнює або перевищує 400 тис. гривень, а також визначення, що державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії за такими суб’єктами здійснюється Мінфіном;
8. розширення переліку спеціально визначених СПФМ довірчими власниками трасту або іншого подібного правового утворення, які є резидентами України, а також визначення, що державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії за такими суб’єктами здійснюється Мін’юстом;
9. встановлення необхідності затвердження виконавчим органом СПФМ правил фінансового моніторингу, програм проведення первинного фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
10. встановлення обов’язку для СПФМ повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення про виявлення розбіжностей між отриманими ними в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в реєстрі кінцевих бенефіціарних власників трастів та інших подібних правових утворень відомостями про кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень;
11. встановлення обов’язку для СПФМ надавати відомості, що можуть свідчити про ознаки вчинення правопорушень, до відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, правоохоронних та інших державних органів;
12. встановлення обов’язку для СПФМ вживати заходів щодо недопущення набуття істотної участі у СПФМ, а також недопущення до управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які мають судимість за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, громадської безпеки, власності, у сфері господарської діяльності, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, а також їх спільників та/або співучасників.

Слід зауважити, що норми законопроєкту визначають перелік відомостей, які мають міститися в реєстрі рахунків та банківських сейфів фізичних осіб. При цьому зазначено, що Національний банк України, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей не передають до реєстру рахунків та банківських сейфів фізичних осіб відомості про операції списання з рахунків / електронних гаманців та / або зарахування на рахунки / електронні гаманці, залишки за такими рахунками / електронними гаманцями, вміст сейфа.

Також положення законопроєкту не встановлюють будь-яких обмежень або затримку у проведенні фінансових операцій фізичними особами.

Відповідно до норм законопроєкту днем початку функціонування реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень та реєстру рахунків та банківських сейфів фізичних осіб є день опублікування повідомлення в газеті «Урядовий кур’єр» про початок функціонування програмного забезпечення відповідних реєстрів.

Прикінцевими положеннями законопроєкту передбачено рекомендувати Кабінету Міністрів України не пізніше дня набрання чинності Угодою про вступ України до Європейського Союзу забезпечити створення та функціонування зазначених реєстрів.

Джерело: ВРУ

Читайте більше:

Реєстр усіх рахунків і сейфів та посилення фінмоніторингу: Уряд знову повертає законопроєкт про SEPA

Реєстри рахунків, нові повноваження НБУ та захист викривачів: що передбачає пакет законопроєктів для SEPA