Як повідомляє «Судово-юридична газета», у дослідницькій службі Парламенту зазначають, що ініціативи законопроєктів №14403 та №14403-1 несуть ризики.
Щодо законопроєкту №14403, наголошується, що відновлення норм щодо святкових і неробочих днів може суперечити логіці правового режиму воєнного стану, за якого забезпечується безперервна робота критичної інфраструктури та економіки. У період воєнного стану робота у святкові дні не оплачується у подвійному розмірі, як це передбачено у мирний час, а вважається звичайним робочим днем. У цьому контексті пропозиція скасувати відповідні обмеження трудового законодавства не отримала підтримки аналітиків.
Окремо звертається увага, що навіть за чинних обмежень багато роботодавців уже застосовують альтернативні механізм:
- гнучкий графік;
- компенсації або інші умови, визначені трудовими чи колективними договорами.
Крім того, чинне законодавство вже визначає максимальну тривалість щорічної основної відпустки – 30 календарних днів. У зв’язку з цим залишається невизначеним, як саме враховуватимуться святкові дні, під час яких військовослужбовець перебував на службі: чи збільшуватимуть вони загальну тривалість відпустки, чи включатимуться до встановленого ліміту.
Після аналізу законопроєкту №14403-1 у Парламенті висловили зауваження.
Практика реалізації права на відпустку військовослужбовців уже зараз має проблеми – як у частині визначення підстав, так і порядку та періодичності надання додаткових відпусток. Через бойові дії військовим складно підтвердити сімейні чи інші поважні обставини, а відсутність чіткого переліку таких підстав підвищує ризик порушення їхніх прав.
Також викликали зауваження пропозиції щодо врахування святкових і неробочих днів. У Парламенті нагадують, що незалежно від правового режиму такі дні для військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків, не є днями відпочинку, що може створювати колізії з чинним регулюванням.
Окремої уваги потребує питання використання невикористаної частини щорічної відпустки. Законопроєкт не визначає чітко період, у який вона може бути надана у разі виконання бойових завдань, що потребує додаткового врегулювання. Втім, перенесення невикористаної частини відпустки може призвести до фактичного збільшення загальної тривалості відпочинку, що також потребує окремого нормативного уточнення.
У Парламенті зазначають, що без урахування цих зауважень законопроєкти можуть спричинити низку ризиків:
- правова невизначеність – зокрема щодо обчислення максимальної тривалості щорічної відпустки;
- законодавчі колізії – у частині визначення статусу святкових і вихідних днів для військовослужбовців;
- фінансові наслідки – можливе збільшення видатків державного бюджету через оплату праці у святкові дні та додаткові дні відпусток.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Чи обов'язкове фото у особовій картці П-2
Нова підстава дисциплінарного провадження: публікації у соцмережах та медіа
Чи потрібно додавати наказ і заяву про відпустку по вагітності до особової справи
Святкові дні знову можуть стати вихідними: що передбачає законопроєкт Гончаренка
Святкові дні, компенсації та нові підстави для відпусток: головні зміни законопроєкту №14403-1
