
Судова практика
17.01.2026
ВС: кошти військовослужбовця, отримані понад аліменти під час полону, підлягають поверненню
Верховний Суд дійшов висновку, що збереження законним представником дитини грошового забезпечення військовослужбовця понад суму аліментів є безпідставним. Такі кошти можуть бути стягнуті на підставі ст. 1212 ЦК України

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (далі – ВС) в постанові від 24.12.2025 у справі №131/191/25 дійшов наступного висновку:
Отримання та збереження грошового забезпечення військовослужбовця, що перебував у полоні, законним представником його дитини, який одночасно отримує аліменти на її утримання, не відповідає принципам справедливості, добросовісності й розумності, та є підставою для стягнення безпідставно набутого майна відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)
У справі, що переглядалася, позивач (військовослужбовець) просив стягнути з колишньої дружини отримане нею його грошове забезпечення як військовослужбовця, захопленого в полон, на підставі ст. 1212 ЦК України. Звертав увагу на те, що після розірвання шлюбу спільна неповнолітня дитина сторін проживає з матір’ю, а з нього з 2019 року стягуються аліменти у максимальному розмірі, встановленому судом.
Позивач зазначав, що майже два роки перебував у полоні, протягом цього часу з його грошового забезпечення в установленому порядку утримувалися аліменти, а решта коштів відповідачка отримувала як законний представник дитини, загальна сума таких виплат перевищила 2,3 млн грн.
Посилаючись на те, що після повернення його з полону відповідачка не повернула в повному обсязі грошові кошти, що отримувала понад суму аліментів, позивач просив стягнути з неї близько 1,45 млн грн безпідставно набутих коштів.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що спірні кошти виплачувалися відповідачці на законній підставі – відповідно до наказу командира військової частини про виплату грошового забезпечення, який не був скасований чи оскаржений, у зв’язку з чим підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов, посилаючись на те, що хоча виплата коштів під час перебування позивача в полоні була законною, після його повернення відповідачка зберігала їх без достатньої правової підстави, не надавши доказів використання коштів на потреби дитини.
Переглядаючи постанову апеляційного суду, ВС зробив такі правові висновки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно
Обов’язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов’язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, яка була чинною на час захоплення позивача в полон, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру, а також інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення.
Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються КМУ.
Дійсно, виплата спірних коштів відбувалася на підставі чинного на той час законодавства та наказу командира військової частини.
Водночас, відповідачка мала право лише на частку грошового забезпечення у вигляді аліментів на дитину, а залишок належав військовослужбовцю і мав зберігатися для виплати після звільнення з полону, що відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).
ВС зазначив, що у разі, коли законний представник неповнолітньої дитини (мати) одночасно отримує аліменти на утримання цієї дитини в розмірі частки доходу військовослужбовця, а також отримує залишок грошового забезпечення, що залишається після вирахування аліментів, і при цьому не підтверджує понесення додаткових витрат на дитину, така поведінка не відповідає принципам добросовісності й справедливості. Отримання такого залишку грошового забезпечення без доведення необхідності покриття додаткових витрат на дитину є підставою для стягнення цих коштів як безпідставно набутого майна
Джерело: ВС
Читайте більше:
Аліменти у 2026 році: мінімальні суми та порядок нарахування
Мобілізація та трудові права: актуальні позиції Верховного Суду
Контроль аліментів: як перевірити, чи витрачаються гроші на дитину
Аліменти: як правильно розрахувати та відобразити в об'єднаній звітності
Верховний Суд: пропуск строку не є підставою для автоматичного залишення позову без розгляду
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Охорона праці
07.09.2026
Нещасний випадок під час дистанційної роботи: коли травма вважається виробничою у 2026 році
Дистанційна робота змінює підхід не лише до організації праці, а й до розслідування нещасних випадків, що сталися поза офісом. Для визначення виробничого характеру травми комісія має оцінити час і режим роботи, дії працівника, використане обладнання та умови організації дистанційного робочого місця. Важливим доказом може бути належне документальне оформлення дистанційної роботи, а також дані електронних систем обліку та робочої взаємодії. Водночас травмування під час побутових справ, навіть якщо воно сталося в межах робочого дня, саме по собі не свідчить про зв’язок події з виробництвом

Податкова та фінзвітність
07.09.2026
Податкова декларація: хто може підписати документ, – роз'яснення від ДПС
Податківці пояснили, хто вважається посадовими особами юридичної особи для підписання податкової звітності та як уповноважити іншу особу на її підписання. Залежно від форми подання звітності таке право оформлюється довіреністю або повідомленням про використання кваліфікованого чи удосконаленого електронного підпису

ПДФО
07.09.2026
Переплата з ПДФО: як роботодавець повертає кошти працівнику
Після проведення річного перерахунку ПДФО у працівника може виникнути як недоплата, так і переплата податку. Якщо утворюється переплата, повернення коштів відбувається не шляхом прямої виплати, а через механізм зменшення податкових зобов’язань у наступних місяцях. Роз’яснюємо, як саме роботодавець має компенсувати працівнику зайво утриманий ПДФО та як це відображається у звітності

Готівкові кошти, розрахунки
07.09.2026
Експорт агропродукції: граничні строки розрахунків можна буде продовжити на 180 днів
Уряд продовжує підтримувати українських аграрних експортерів, які через атаки РФ на цивільні судна та портову інфраструктуру стикаються з ускладненням логістики. Для окремих видів аграрної продукції змінюються правила щодо граничних строків розрахунків за експортними контрактами. Йдеться, зокрема, про пшеницю, кукурудзу, сою, насіння соняшнику, соняшникову олію та макуху. Міністерство економіки та довкілля зможе продовжувати встановлені строки за зверненням експортера. Максимальний строк такого продовження становитиме 180 календарних днів

Державний нагляд
07.09.2026
Посадовці відповідатимуть за порушення правил держдопомоги: що змінить законопроєкт №16024
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16024, який пропонує посилити відповідальність керівників і посадових осіб, що надають державну допомогу суб’єктам господарювання. Документ передбачає чіткі правила визначення моменту вчинення та виявлення порушення, а також запроваджує законодавче визначення дати надання державної допомоги. Водночас АМКУ планують обмежити 10-річним строком для вимог про повернення незаконної або недопустимої для конкуренції допомоги, із можливістю зупинення цього строку на час перевірок, розгляду справ та судового оскарження

Відстрочки, ВЛК
07.09.2026
90 днів відстрочки для тих, хто повертається в Україну: у ВРУ зареєстрували законопроєкт №16034
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16034, який пропонує запровадити одноразову 90-денну відстрочку від мобілізації для військовозобов’язаних громадян, які повертаються в Україну. Механізм має поширюватися, зокрема, на тих, хто перебував за кордоном до 24 лютого 2022 року або виїхав після цієї дати на законних підставах і безперервно проживав за межами України. Окремо передбачено перехідний період для громадян, які повертаються з тимчасово окупованих територій. Відстрочку пропонують оформлювати автоматично через реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів без обов’язкового звернення до ТЦК та СП

ПДФО
07.09.2026
Не вся благодійна допомога оподатковується: що потрібно знати у 2026 році
У 2026 році нецільова благодійна допомога до 4660 грн не оподатковується. Якщо сума більша, податки сплачуються лише з різниці понад встановлений ліміт. Виняток становлять виплати профспілок своїм членам, для яких діють спеціальні правила Податкового кодексу України

ПДФО
07.09.2026
Передача авто за довіреністю: чи потрібно сплачувати податки
Оформлення договору доручення чи довіреності на користування або розпорядження рухомим майном саме по собі не створює податкових наслідків. Адже право власності на майно не переходить до повіреного. Обов’язок зі сплати ПДФО виникає лише тоді, коли відбувається фактичний продаж майна та зміна його власника

ЄСВ
07.09.2026
Пільгова ставка ЄСВ 8,41% у 2026 році: як нараховувати, підтверджувати та відображати у звітності
ЄСВ 8,41% у 2026 році для працівників з інвалідністю: хто має право на пільгову ставку, які документи підтверджують інвалідність та з якої дати її застосовувати. Розглядаємо нарахування ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні, виплати сумісникам і ЦПД, правила щодо МЗП та максимального розміру бази, а також показуємо, як відобразити пільгову ставку у Додатку 1. Наводимо практичні приклади розрахунку та заповнення звітності

РРО / ПРРО, фіскальні чеки
07.09.2026
Вихід з ладу спеціалізованого РРО для АЗС: як проводити розрахунки
У разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО. При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється

Документообіг, первинні документи
07.09.2026
Накази про відпустку без збереження зарплати через воєнний стан: строк зберігання
Накази про надання відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку з воєнним станом – це кадрові тривалого строку зберігання чи кадрові тимчасові (як на звичайну відпустку)?

Заробітна плата
07.09.2026
Розрахунковий листок у 2026 році: коли видавати, що має містити та який штраф загрожує роботодавцю
Розрахунковий листок працівника у 2026 році: чи обов’язково його надавати, яку інформацію має містити та коли його можна надсилати в електронному вигляді. Розповідаємо, як оформити розрахунковий листок, наводимо готовий зразок і пояснюємо, які штрафи загрожують роботодавцю за ненадання працівнику інформації про зарплату










