Обставини справи №711/7909/25
Позивачка є клієнткою АТ КБ «ПриватБанк» з 2012 року та користувалася карткою «Універсальна» з кредитним лімітом 15 тисяч гривень. 11 жовтня 2021 року з її карткового рахунку було проведено 97 транзакцій на загальну суму 14 986,45 грн. Платежі здійснювалися невеликими сумами та мали призначення «Google Overmobile, London», «Google Supercell, London», «Покупка, цифрові товари».
Про списання коштів жінка дізналася наступного дня після входу до системи дистанційного обслуговування. Вона звернулася до банку із заявами про повернення коштів і подала заяву до поліції щодо вчинення шахрайських дій. У межах претензійної роботи через міжнародну платіжну систему частину коштів – 3840 гривень – було повернуто. У поверненні решти суми банк відмовив, посилаючись на правила платіжних систем та мінімальні пороги для оскарження дрібних транзакцій.
Позивачка наполягала, що не передавала третім особам реквізити картки, PIN-код чи CVV2, не підтверджувала операції одноразовими паролями, не втрачала картку і не передавала телефон. На її думку, банк безпідставно списав кошти та повинен їх повернути разом із процентами, інфляційними втратами, пенею та компенсацією моральної шкоди.
Позиція банку
ПриватБанк заперечив проти позову і зазначив, що спірні операції були інтернет-платежами з ручним введенням реквізитів картки через захищений канал, які не потребують підтвердження PIN-кодом або SMS-паролем. Для їх здійснення достатньо знати номер картки, строк її дії та CVV-код.
Банк послався на результати внутрішнього розслідування, згідно з якими не зафіксовано втручання в систему «Приват24» або несанкціоновані входи до облікового запису клієнтки. У матеріалах претензійної роботи та заявках на chargeback містилися відомості про передачу реквізитів картки стороннім особам. Банк також наголосив, що виконав усі дії, передбачені правилами платіжних систем, і домігся часткового повернення коштів, а відповідальність за збереження платіжних даних покладається на користувача.
Оцінка суду
Придніпровський районний суд дійшов висновку, що позивачка не довела наявності протиправних дій або бездіяльності банку.
Доказів того, що списання коштів сталося з вини банку чи його працівників, суду не подано. Сам по собі факт шахрайських дій третіх осіб, за відсутності вини банку, не є підставою для покладення на нього обов’язку відшкодовувати збитки клієнту.
Суд також зазначив, що позивачка своїми діями або необережністю допустила втрату контролю над платіжними реквізитами, що й уможливило проведення спірних операцій.
За результатами розгляду справи суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. У стягненні коштів, процентів, інфляційних втрат, пені та моральної шкоди відмовлено.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Верховний Суд: пропуск строку не є підставою для автоматичного залишення позову без розгляду
Ставки судового збору з 1 січня 2026 року
ВС: повернення коштів від шахраїв – право, а не обов’язок банку
