
Як повідомляє «Судово-юридична газета», фізична особа - позивач був клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та у 2017 році відкрив торговий рахунок у компанії Trade12 (Exo Capital Markets Ltd). У період з березня по вересень 2017 року він добровільно здійснив 22 транзакції з власної платіжної картки на загальну суму 112 500 доларів США на користь цієї компанії.
Пізніше позивач заявив, що жодних інвестиційних послуг не отримав, а компанія виявилася шахрайською. У зв’язку з цим він звернувся до банку з вимогою ініціювати процедуру chargeback.
Дана процедура регламентована платіжними системами Visa і Masterсard, в тому числі має тимчасове обмеження, а також мінімальну суму транзакції для подачі заяви.
Банк прийняв до розгляду 15 транзакцій, за двома з яких кошти були повернуті. Частину заявок банк закрив без проведення претензійної роботи, а щодо кількох операцій повідомив, що торговець надав зустрічне підтвердження (second presentment), підтримане банком-екваєром. При цьому, арбітражну процедуру банк не ініціював.
Позивач вважав такі дії неправомірними та звернувся до суду з вимогою стягнути з банку 102 500 доларів збитків, посилаючись на неналежне проведення процедури chargeback.
Суд першої інстанції позов задовольнив, визнавши дії банку протиправними. Однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, вказавши на відсутність у банку обов’язку ініціювати chargeback за добровільними транзакціями клієнта. Цю постанову і було оскаржено в касаційному порядку.
Розглядаючи справу, Верховний Суд (далі – ВС) погодився з висновками апеляційної інстанції та звернув увагу на такі ключові правові аспекти:
- Chargeback – це право банку, а не його обов’язок. Міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard надають банку-емітенту дискрецію вирішувати, чи є підстави для опротестування транзакції. Правила не зобов’язують банк у кожному випадку ініціювати chargeback або арбітраж.
- Існують категорії транзакцій, які не підлягають оскарженню. Згідно з правилами MasterCard, з 2017 року операції, пов’язані з інвестиціями, валютними операціями та переказами на брокерські рахунки, не підлягають поверненню в порядку chargeback, якщо кошти були зараховані на торговий рахунок.
- Добровільність дій клієнта має вирішальне значення. Крім того, судами встановлено, що всі спірні транзакції позивач здійснив свідомо та добровільно, розуміючи характер своїх дій і можливі наслідки.
- Банк-емітент не відповідає за шахрайські дії третіх осіб. Якщо клієнт самостійно ініціював платіж, а банк лише виконав платіжну операцію, відсутні підстави покладати на банк відповідальність за можливі шахрайські або недобросовісні дії торговця.
- Відсутній склад цивільного правопорушення. Позивач не довів наявності всіх елементів цивільно-правової відповідальності банку.
За таких обставин, ВС у постанові від 26.11.2025 у справі № 757/19840/20-ц.
- підтвердив, що банк-емітент не несе фінансової відповідальності за збитки клієнта, спричинені шахрайськими діями третіх осіб, якщо клієнт добровільно здійснив платіжні операції, а правила платіжної системи не передбачають можливості їх оскарження;
- залишив без змін постанову Київського апеляційного суду.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Шахраї вкрали гроші з рахунку: алгоритм дій бухгалтера
Шахрайство з картками: кількість випадків знизилася, але збитки зросли
Тематичний огляд практики ВС щодо відшкодування збитків, завданих посадовими особами




















