Мінекономіки пропонує скасувати деякі дозволи з метою дерегуляції господарської діяльності

На сайті Мінекономіки оприлюднено Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності».

Метою законопроєкту є оптимізація діючих інструментів державного регулювання господарської діяльності та скасування неактуальних та зайвих інструментів державного регулювання у сферах зовнішньоекономічної діяльності, надрокористування, водокористування, космічної діяльності, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, що сприятиме зменшенню адміністративного та фінансового навантаження на бізнес та встановлення чіткого та прозорого регулювання видів господарської діяльності, виконання пункту 170 плану пріоритетних дій Уряду на 2024 роки, затвердженого розпорядженням КМУ від 16.02.2024 №137.

Проєктом Закону пропонується внесення змін до законодавчих актів України, які забезпечують правову регламентацію існування інструментів державного регулювання у вказаних вище сферах, а саме внесення змін до:

1. Кодексу України про надра в частині виключення: положення щодо погодження забудови площ залягання корисних копалин загального значення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, місцевого значення з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами;
2. Водного кодексу України щодо скасування необхідності погодження з центрами контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видачі спеціальних дозволів на користування надрами для розробки родовищ підземних вод та висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
3. Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо виключення терміну «ліцензія разова (індивідуальна)» та положення щодо можливості реекспорту товарів, імпортованих за рахунок Державного валютного фонду України та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів України, за дозволом розпорядника Державного валютного фонду України або валютного фонду місцевої Ради народних депутатів і тільки у разі неможливості використання імпортного товару на території України за його призначенням, та розмежування ліцензування зовнішньоекономічних операцій, яке здійснюють Мінекономіки і Міндовкілля;
4. законів України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» та від 12.12.2019 №376-IX «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» щодо наділення Міндовкілля компетенцією щодо формування державної політики у сфері регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів та ліцензування експорту (імпорту) контрольованих речовин, товарів та обладнання, що містять контрольовані речовини, замість Мінекономіки, та встановлення порядку отримання зазначених ліцензій;
5. Закону України від 15.11.1996 №502/96-ВР «Про космічну діяльність» щодо скасування обов’язку отримувати дозвіл на проведення переговорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
6. Закону України від 22.12.1998 №332-XIV «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» щодо виключення положень в частині видачі дозволу на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду;
7. Закону України від 20.02.2003 №549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» щодо скасування обов’язку суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів отримувати висновок на право проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на поставки таких товарів;
8. Закону України від 23.12.2004 №2288-IV «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» в частині виключення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, поводження з вибуховими відходами, щодо видачі свідоцтв на придбання і зберігання вибухових матеріалів промислового призначення та заміни назви дозволів на право проведення вибухових робіт та виготовлення засобів їх механізації (який є тільки одним з видів робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку видів робіт підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 №77) на дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
9. Закону України від 19.05.2011 №3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо виключення пункту 42 (дозвіл на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду);
10. статті 7 Закону України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», якими пропонується пункт 25 вказаної статті викласти у новій редакції і передбачається, що ліцензуванню підлягає господарська діяльність з експорту (імпорт) товарів та імпорт товару (товарів), який є об’єктом спеціальних заходів, відповідно до Закону №959 та доповнити пунктом 25-1, яким пропонується встановити, що ліцензування експорту (імпорт) контрольованих речовин, товарів та обладнання, що містять контрольовані речовини, здійснюється відповідно до Закону №376 та Закону №959.

Реалізація Закону забезпечить прозоре та ефективне регулювання шляхом скасування та оптимізації інструментів державного регулювання, які існують у сфері правового регулювання Мінекономіки, сприятиме удосконаленню процедури надання адміністративних послуг, зменшенню регуляторного та фінансового навантаження на бізнес, що в свою чергу сприятиме відновленню економіки держави, її зростанню, появі нових підприємств, збереженню та створенню робочих місць тощо.

Джерело: Мінекономіки