Воєнний стан не виправдовує приниження та цькування працівників

Воєнний стан значно підвищує рівень стресу на роботі, але це не легалізує психологічний тиск чи мобінг. Державна служба України з питань праці наголошує: будь-які форми приниження, ізоляції або цькування працівників є порушенням законодавства, а роботодавці зобов’язані забезпечувати безпечні умови праці та реагувати на скарги

3

125


Воєнний стан суттєво підвищує рівень стресу та психоемоційної напруги у суспільстві. Проте навіть у кризових умовах психологічне насильство на роботі є неприпустимим.


Зростання психоемоційної напруги на роботі


Під час війни працівники стикаються з:


  1. тривожністю та емоційним виснаженням;
  2. підвищеним робочим навантаженням;
  3. нестабільністю умов праці та життя;
  4. страхом за власну безпеку та близьких.


Ці фактори можуть загострювати конфлікти в колективах, але не виправдовують приниження, тиск чи переслідування.


Недопустимість виправдання мобінгу кризовими умовами


Воєнний стан не скасовує трудових прав працівників і не легалізує мобінг.


Будь-які форми психологічного тиску – образи, ізоляція, систематичне приниження – є порушенням законодавства про працю, незалежно від зовнішніх обставин.


Роботодавець зобов’язаний:


  1. забезпечувати безпечні та здорові умови праці, у тому числі психологічні;
  2. реагувати на скарги про мобінг;
  3. не допускати дискримінації та переслідування.


Повага, підтримка та відповідальне управління – ключові умови збереження працездатності колективу в умовах воєнного стану.


Джерело: Держпраці


Нагадаємо, що з 1 жовтня 2025 року в Україні відновлюють перевірки Держпраці у випадках скарг на мобінг – приниження, психологічне чи економічне цькування на роботі (Закон України від 15.04.2025 №4352-IX «Про внесення зміни до частини першої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування)»).


Таким чином за заявою працівника Держпраці можуть провести позаплановий захід контролю.


Читайте більше:


Що робити, якщо ви стали жертвою мобінгу

Форми актів і приписів Держпраці зміняться: проєкт

Чи є вимога пояснень за запізнення мобінгом

Мобінг у сільраді: ВС скерував справу до адміністративної юрисдикції

Мобінг чи конструктивна критика: у чому різниця

Гледінг: чи може Держпраця здійснювати перевірки з цього питання


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

125

3

441

3

12

4

1100

3

11

5

2226

3

26

2

47

3

54

3

18

3

22

4

54

4

65

3

3507

3

52

3

121

4

336

4

101

5

223

4

21

Стаття
Заробітна плата
23.06.2026

Мінімальна заробітна плата у 2027 році

Кабмін затвердив постановою від 17.06.2026 №793 «Про схвалення Бюджетної декларації на 2027 – 2029 роки» основні соцпоказники, які будуть використовуватись при затверджені Держбюджету-2027. Документ передбачає підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 січня 2027 року до 9 546 грн, що автоматично вплине на десятки важливих фінансових показників. Зміняться розміри ЄСВ, трудових штрафів, лімітів доходу для ФОП-єдинників, ставок єдиного податку та військового збору, а також порядок індексації зарплати. Водночас працівники зможуть побачити, скільки фактично отримають «на руки» після сплати податків, а роботодавці – як зростуть їхні витрати на оплату праці. Розглянемо, які ключові зміни можуть чекати бізнес і працівників у 2027 році, якщо ці бюджетні орієнтири будуть затверджені

основне зображення для Мінімальна заробітна плата у 2027 році
5

5635