
Воєнний стан суттєво підвищує рівень стресу та психоемоційної напруги у суспільстві. Проте навіть у кризових умовах психологічне насильство на роботі є неприпустимим.
Зростання психоемоційної напруги на роботі
Під час війни працівники стикаються з:
- тривожністю та емоційним виснаженням;
- підвищеним робочим навантаженням;
- нестабільністю умов праці та життя;
- страхом за власну безпеку та близьких.
Ці фактори можуть загострювати конфлікти в колективах, але не виправдовують приниження, тиск чи переслідування.
Недопустимість виправдання мобінгу кризовими умовами
Воєнний стан не скасовує трудових прав працівників і не легалізує мобінг.
Будь-які форми психологічного тиску – образи, ізоляція, систематичне приниження – є порушенням законодавства про працю, незалежно від зовнішніх обставин.
Роботодавець зобов’язаний:
- забезпечувати безпечні та здорові умови праці, у тому числі психологічні;
- реагувати на скарги про мобінг;
- не допускати дискримінації та переслідування.
Повага, підтримка та відповідальне управління – ключові умови збереження працездатності колективу в умовах воєнного стану.
Джерело: Держпраці
Нагадаємо, що з 1 жовтня 2025 року в Україні відновлюють перевірки Держпраці у випадках скарг на мобінг – приниження, психологічне чи економічне цькування на роботі (Закон України від 15.04.2025 №4352-IX «Про внесення зміни до частини першої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування)»).
Таким чином за заявою працівника Держпраці можуть провести позаплановий захід контролю.
Читайте більше:
Що робити, якщо ви стали жертвою мобінгу
Форми актів і приписів Держпраці зміняться: проєкт
Чи є вимога пояснень за запізнення мобінгом
Мобінг у сільраді: ВС скерував справу до адміністративної юрисдикції
Мобінг чи конструктивна критика: у чому різниця
Гледінг: чи може Держпраця здійснювати перевірки з цього питання



















