Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105), страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, призначається та надається за основним місцем роботи (діяльності), якщо вони працюють на умовах:
- трудового договору (контракту);
- гіг-контракту;
- іншого цивільно-правового договору;
- на інших підставах, передбачених законом.
Нормою частини третьої статті 22 Закону №1105 визначено, що рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами.
Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після прийняття відповідного рішення, відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1105.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1105, застрахована особа має право на оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат і соціальних послуг та судовий захист своїх прав.
Враховуючи викладене, у разі отримання від роботодавця відмови у наданні страхової виплати застрахована особа за захистом своїх прав може звернутися до суду відповідно до частини першої статті 9 Закону №1105.
Джерело: лист ПФУ у від 14.09.2025 №36524-47965/К-03/8-2800/25
Читайте більше:
Лікарняні: призначення та виплата допомоги
Помилки в розрахунку лікарняних та декретних: алгоритм виправлення
Оплата лікарняного за нещасним випадком роботодавцем за сумісництвом
Лікарняний по вагітності та пологах за ЦПД: чи оплачувати, якщо є виплата за основним місцем