👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:
Треба було дочекатися, коли працівник одужає, а потім приймати на роботу.
Законодавством чітко не визначено, чи можна приймати на роботу особу в період тимчасової непрацездатності. З огляду на відповідні законодавчі норми, робити це недоречно, оскільки можуть виникнути ризики для підприємства.
Враховуючи те, що в роботодавця за сумісництвом немає документальних підтверджень тимчасової непрацездатності, працівник має працювати та отримувати за це зарплату.
При цьому в частині 1 статті 15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105) зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку.
Призначав допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальник за основним місцем роботи. Хто нестиме відповідальність у разі, коли з’ясується, що застрахована особа одночасно отримуватиме заробітну плату й допомогу по тимчасовій непрацездатності, – вирішуватиме ПФУ. Для нового роботодавця все може обмежитися наданням пояснень, а можливо, справу буде доведено й до суду.
Ба більше, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №1105, не надають допомогу по тимчасовій непрацездатності в разі порушення режиму, встановленого лікарем. До такого порушення можна віднести, зокрема, і фактичне виконання роботи під час лікарняного. Адже законодавство не передбачає виконання працівником роботи під час його хвороби (включаючи роботу за сумісництвом).
Отже, якщо працівник за основним місцем роботи перебуватиме на лікарняному та водночас працюватиме за сумісництвом, то це порушення лікарняного режиму. Відповідно він втрачає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи. Тобто під час лікарняного працівник не може працювати, як в основного роботодавця, так і за сумісництвом.
Крім того, відповідно до частини другої статті 24 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Відповідно до частини шостої статті 24 КЗпП забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я. Саме ця норма зобов’язує роботодавця вжити вичерпних заходів для встановлення відповідності стану здоров’я особи, що приймається на роботу, виконуваній роботі.
Отже, за будь-яких обставин потрібно дочекатися відновлення працездатності майбутнього працівника і лише потім укладати з ним трудовий договір.
👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал», «Преміум».
Джерело: 7еminar
Читайте більше:
Лікарняні сумісникам після 4 квітня 2025 року: приклади розрахунку
Лікарняні сумісникам: оновлення у сфері соцстрахування з 4 квітня 2025 року
Сумісник на підприємстві: 5 правил, які допоможуть заповнити Податковий розрахунок