ФОП-оптовик і роздрібна пастка: коли проста операція загрожує спрощеній системі

1. Оптова та роздрібна торгівля: у чому різниця
2. КВЕД і спрощена система оподаткування
3. Податкові і правові наслідки діяльності за незареєстрованим КВЕДом
4. Зміна / додавання нових КВЕД у процесі діяльності
5. Відображення КВЕД у звітності: практичні нюанси
6. Висновки та рекомендації

Оптова та роздрібна торгівля: у чому різниця

КВЕД – це класифікатор видів економічної діяльності, офіційний перелік кодів, якими підприємці та компанії визначають, чим саме вони займаються. Він потрібен під час реєстрації ФОПа, для статистики, податкового обліку та перевірок. Правильно обраний КВЕД показує державі і контрагентам сферу діяльності бізнесу.

Законодавство чітко розмежовує оптову та роздрібну торгівлю, оскільки від цього залежить порядок ведення бізнесу, система оподаткування та навіть право перебувати на спрощеній системі.

Оптова (гуртова) торгівля – це продаж товарів партіями іншим суб’єктам господарювання (юридичним особам або ФОП) для подальшого перепродажу чи використання у підприємницькій діяльності. Її ключова ознака – товар реалізують не кінцевому споживачу, а бізнесу.

Роздрібна торгівля – продаж товарів безпосередньо кінцевому споживачу (фізичній особі або підприємству, але без права подальшого перепродажу). Тут головна риса – задоволення особистих чи кінцевих потреб покупця.

У практиці це виглядає так: якщо магазин продає телевізор громадянину для домашнього користування – це роздріб; якщо такий самий телевізор продає компанії, яка комплектує готельні номери технікою, – це вже опт (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Відмінності між оптовою та роздрібною торгівлею

Якщо діяльність змішана (і опт, і роздріб), підприємцю треба зареєструвати КВЕДи для обох видів діяльності.

КВЕД і спрощена система оподаткування

КВЕД визначає вид діяльності підприємця. Під час реєстрації ФОПом обов’язково наводять коди КВЕД.

Для єдиного податку (ЄП) важливо: щоб КВЕД відповідав фактичній діяльності. Якщо є діяльність без відповідного КВЕДа – можете втратити право перебувати на спрощеній системі (п. 298.2.7 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Можливості провадити роздрібну чи оптову торгівлю для різних груп єдинників унаочнимо у Таблиці 2.

Таблиця 2

Податкові і правові наслідки діяльності за незареєстрованим КВЕДом

Розглянемо можливі наслідки здійснення оптової (гуртової) торгівлі з наявним роздрібним КВЕДом на прикладі справи №460/7992/20 (постанова ВС від 07.12.2022). Суть справи: податкова провела перевірку ФОП на ЄП, що мав зареєстровані КВЕДи з роздрібної торгівлі, однак фактично здійснював експорт лісоматеріалів.

Аргументи податківців:

1. Секція G Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 №457 (далі – Класифікатор), охоплює оптову та роздрібну торгівлю – продаж товарів без перероблення й допоміжні послуги, пов’язані з торгівлею.

Оптова торгівля (розділ 46) – це перепродаж товарів іншим бізнесам: роздрібним магазинам, підприємствам, організаціям або оптовикам. До неї належать дистриб’ютори, експортери, імпортери, закупівельні компанії, філії та офіси продажу, які реалізують продукцію безпосередньо зі складів чи виробництв.

Роздрібна торгівля (розділ 47) – це продаж товарів населенню для особистого чи домашнього використання. Її провадять через магазини, ринки, кіоски, інтернет, поштові замовлення, аукціони тощо.

Головна різниця між оптом і роздробом – тип покупця: бізнес або кінцевий споживач.

2. Покупці – іноземні компанії (нерезиденти), тобто не кінцеві споживачі, а бізнес. Такі обсяги й характер операцій не можуть вважатися «роздрібом».

3. Оскільки експорт здійснювали юрособам-нерезидентам великими партіями, це відповідає саме ознакам оптової торгівлі.

4. Оптова торгівля деревиною прямо передбачена КВЕД 46.73 («Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами…»). У роздрібній групі 47 деревина допускається лише як товар для населення (наприклад, для домашнього ремонту – КВЕД 47.52). Таких кодів у ФОПа не було.

З висновками податківців погодився і суд, відповідно, штрафи покотилися як сніжний ком:

1. вид господарської діяльності не зазначений у реєстрі платників єдиного податку і ФОП його не оподатковував за ставкою 15%,
2. переходу на загальну систему після порушення не відбулося, ФОП не подавав ліквідаційні звіти, книгу доходів і витрат не вів,
3. оскільки сума експорту за календарний рік перевищила 1 млн грн, то ФОП підлягав обов'язковій реєстрації як платник ПДВ. Однак підприємець відповідну реєстраційну заяву та звітність з ПДВ не подавав, не здавав звітність з ПДВ, не складав податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

Для ФОПа наслідки виявилися катастрофічними лише через те, що він своєчасно не додав один єдиний КВЕД.

Формальна «дрібниця» перетворилася на повний провал:

1. втрата права на спрощену систему;
2. донарахування податків за завищеними ставками;
3. штрафи, пеня, адміністративна відповідальність;
4. ризик конфіскації доходу й тривалі судові процеси.

Зміна / додавання нових КВЕД у процесі діяльності

Коди КВЕД у процесі діяльності можна змінювати й додавати, якщо підприємець розширює бізнес і починає новий вид діяльності.

Щоб змінити КВЕД для ФОП, потрібно скористатися послугою «Внесення змін про ФОП» на порталі Дія.

Для цього авторизуйтеся, натисніть «Подати заяву», у блоці «Види економічної діяльності» натисніть «Редагувати», додайте потрібні коди КВЕД, а потім підпишіть та надішліть заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Зміни потраплять до ЄДР протягом доби.

Якщо цього не зробити, виникають серйозні податкові ризики. Саме тому підприємцям доцільно одразу під час реєстрації передбачати як оптову, так і роздрібну торгівлю. Коди з розділу 47 покривають роздрібний продаж кінцевим споживачам, а коди з розділу 46 – оптову торгівлю для бізнесу чи експорт. Багато ФОП беруть мінімальний набір «універсальних» кодів, наприклад 46.90 «неспеціалізована оптова торгівля» та 47.99 «інші види роздрібної торгівлі поза магазинами», щоб не створювати собі проблем у майбутньому. Це жодним чином не обмежує роботу, але знімає всі формальні претензії податкової та захищає від штрафів та донарахувань.

Отже, найрозумніше рішення – одразу додати і опт, і роздріб, навіть якщо на старті планується лише робота з кінцевими споживачами, адже завдяки цьому можна уникнути катастрофічних наслідків у разі зміни напрямку бізнесу.

Відображення КВЕД у звітності: практичні нюанси

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 №578 (далі – декларація).

У полі 10 розділу І «Загальні показники підприємницької діяльності» («Види підприємницької діяльності у звітному періоді») зазначаються код і назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 лише тих видів, які реально здійснював платник ЄП у звітному періоді.

Під час подання декларації через приватну частину Електронного кабінету в меню «Введення звітності» в таблиці поля 10 автоматично підтягуються КВЕДи, внесені до реєстру платників єдиного податку. За необхідності платник може відредагувати таблицю: додати або видалити рядки. Це роблять через панель інструментів редагування, яка з’являється після натискання правою кнопкою миші на рядку таблиці.

Може статися випадок, що в декларації буде вказано роздрібний КВЕД, а діяльність здійснювалася через оптовий, або навпаки. Якщо у ФОП у реєстрі ЄДР зазначені обидва коди – і опт, і роздріб, то випадкова помилка у декларації, коли замість оптового КВЕДу вказано роздрібний, не матиме наслідків. Діяльність усе одно покривається зареєстрованими видами, тому штрафів чи донарахувань не буде. Податкова в такому випадку може лише попросити уточнення або пояснення, але фінансова відповідальність не настане.

Інша ситуація виникає тоді, коли в ЄДР взагалі немає потрібного КВЕДу. Якщо підприємець зареєстрував лише роздрібний код, але фактично здійснював оптову діяльність, наприклад експорт чи продаж великими партіями юрособам, то проблема не у декларації, а саме в тому, що правильний КВЕД не був внесений до реєстру. У такому разі дохід від цієї діяльності вважається «непередбаченим» для платника єдиного податку і підлягає оподаткуванню за ставкою 15% відповідно до п. 293.4 ПКУ, а також виникає ризик втрати права на спрощену систему за п. 298.2.3 ПКУ. Це вже означає значні фінансові втрати: штрафи, донарахування та перехід на загальну систему оподаткування.

Висновки та рекомендації

КВЕДи – це не формальність, а реальний інструмент, що визначає податкову безпеку ФОПа. Помилка або недбалість у їх виборі може коштувати дуже дорого. Як показує судова практика, навіть один відсутній код (наприклад, опт замість роздрібу) здатен призвести до лавини наслідків: втрати права на спрощену систему, донарахування податків за ставкою 15%, обов’язкової реєстрації платником ПДВ, штрафів і тривалих судових процесів. Формальна дрібниця перетворюється на катастрофу.

Щоб уникнути таких ризиків, варто дотримуватись кількох простих правил:

1. Одразу передбачайте і оптову, і роздрібну торгівлю. Навіть якщо плануєте лише продаж кінцевим споживачам, на практиці бізнес часто виходить і на корпоративних клієнтів, і на експорт. Краще перестрахуватися завчасно. Якщо неможливо достовірно визначити статус покупця через сайт, найкраще мати і роздрібні, і оптові КВЕДи одночасно (мінімум 47.91, 47.99 + 46.90). Це універсальне рішення: воно знімає податкові ризики й дозволяє спокійно укладати договори і з кінцевими споживачами, і з бізнес-клієнтами.
2. Вчасно додавайте нові КВЕДи. Якщо вид діяльності змінюєте чи розширюєте, необхідно внести зміни до ЄДР. Процедура проста і безкоштовна, але убезпечує від податкових донарахувань.
3. У звітності наводьте лише ті КВЕДи, за якими фактично мали дохід у періоді. Якщо зареєстровані і опт, і роздріб, випадкова плутанина у декларації не створює штрафів. Ризики виникають лише тоді, коли фактична діяльність не відповідає жодному із зареєстрованих кодів.
4. Не ігноруйте дрібниці. Податкова часто використовує невідповідність між реєстраційними даними та фактичною діяльністю як підставу для переведення ФОП на загальну систему й нарахування додаткових податків.

Юлія КОВАЛЕНКО, головний бухгалтер, бізнес-тренер за програмою сертифікації CIPAEN – курс фінансового обліку 1, програми ACCA DipIFR(ukr), автор статей в профільні видання, лектор, консультант по податковим та бухгалтерським питанням, власник сертифікатів ACCA DipIFR, ACPM, САР, CIPA, SertIFRS.

Шаблони та зразки документів:

Договір поставки

Договір купівлі-продажу

Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (з 31.01.2025)

Корисні довідники:

Дозволені види діяльності (КВЕД) для ФОП 1 групи єдиного податку

Дозволені види діяльності (КВЕД) для ФОП 2 групи єдиного податку

Заборонені види діяльності (КВЕД) для 1–3 груп єдиного податку

Читайте більше:

КВЕД для ФОП: як правильно обрати

Як змінити (додати / видалити) КВЕД через «Дію»: інструкція для ФОП

ТОП-важливі питання ФОП: КВЕДи, ліміти, перевірки ДПС, фінмоніторинг банків

«Заборонений» КВЕД – не привід для скасування реєстрації платника єдиного податку: суд заперечив позицію податківців