Поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за незаконне звільнення: огляд судової справи

Суд поновив працівницю на роботі, якій роботодавець встановив неповний робочий день тривалістю в 1 годину, а потім звільнив її у зв’язку із незгодою продовжувати роботи зі зміненими істотними умовами праці. Деталі судової справи від Держпраці


Позовні вимоги


ОСОБА_1 подала позов до ТОВ «Мега Лайфсайенсіз», в якому просила:


  1. визнати незаконним наказ № 2804/1 від 28.04.2022 про припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України;
  2. поновити її на посаді фахівця зі зв’язків з медичною громадськістю;
  3. стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.2022 до дня поновлення.


Хронологія подій


  1. 07.04.2022 – накази №0704/1 та №0704/2: офіційна комунікація через e-mail, обов’язок працівників повідомити місцеперебування;
  2. 25.04.2022 – накази №2504/1 («Про зміну в організації виробництва і праці») та №2504/2 («Про зміну істотних умов праці»): встановлено неповний робочий день (1 година), пропорційну оплату, відмова від службового авто;
  3. 26.04.2022 – роботодавець повідомив працівницю про нові умови електронною поштою;
  4. 27.04.2022 – позивачка працювала дистанційно, вважаючи це згодою на нові умови;
  5. 28.04.2022 – складено Акт №1 про «ненадання згоди» працівницею продовжувати роботу зі зміненими умовами; видано наказ №2804/1 про звільнення за п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП.


Позиція суду

У наказах та попередженні не визначено наслідків відмови працівниці від продовження роботи в нових умовах.


Позивач стверджує, що була зацікавлена у збереженні роботи, тому змушена була погодитися на продовження роботи в нових умовах, у зв`язку з чим 27 квітня 2022 року працювала дистанційно, незгоду на продовження роботи не висловлювала.


Доказів того, що позивачка відмовилась працювати в нових умовах праці з 27 квітня 2022 року матеріали справи не містять.


Ураховуючи, що порядок відмови працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці закон детально не регламентує, проте відповідач не надав належних і допустимих доказів, що позивач не надала згоди працювати в нових умовах праці, немає правових підстав уважати, що позивач відмовилася від продовження роботи в нових умовах праці.


З огляду на викладене, відповідач порушив норми трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП, що є підставою для поновлення позивача на займаній посаді.


Рішення судів


  1. Солом’янський районний суд м. Києва (12.08.2024) №760/6221/22:
  2. визнати незаконним наказ про звільнення позивачки п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
  3. поновити ОСОБА_1 на посаді;
  4. стягнути середній заробіток за час прогулу (28.04.2022 – 12.08.2024) 99 287,64 грн;
  5. стягнути судовий збір — 1 985,28 грн;допустити негайне виконання рішення в частині поновлення.
  6. Київський апеляційний суд: апеляційну скаргу ТОВ залишено без задоволення, рішення першої інстанції без змін.
  7. Верховний Суд: відмовив у відкритті касаційного провадження через відсутність підстав (ціна позову < 250 прожиткових мінімумів).




Джерело: Держпраці


Читайте більше:


Зміна істотних умов праці під час воєнного стану: як діяти роботодавцю

Зміна істотних умов праці чи скорочення: позиція ВСУ

Зміна істотних умов праці: огляд судової практики

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇