Право на відпустки забезпечується, зокрема гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період:
- місця роботи (посади);
- заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом про відпустки (ч. 3 ст. 2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон про відпустки).
Яка тривалість відпустки
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки).
Особливості відрахування із заробітної плати
Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України (ч. 1 ст. 127 Кодексу законів про працю України).
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (ч. 1 ст. 22 Закону про відпустки).
Джерело: лист Мінекономіки від 10.07.2025 №4701-05/47764-09
Читайте більше:
Зайві відпускні при звільненні працівника: як визначити суму та відобразити в звітності
Відпустка без збереження зарплати під час воєнного стану: умови та тривалість
Щорічна відпустка «авансом»: умови надання та можливі наслідки
Новий розрахунок відпускних: що врахувати у разі продовження / перенесення відпустки
Відпустка та відпускні - 2025: спецвипуск від редакції 7eminar.ua