Незважаючи на поширену судову практику, питання поділу бізнесу - вартості внесеного майна, половини отриманого доходу від діяльності товариства з обмеженою діяльністю - є одними з найбільш неоднозначних під час поділу спільного майна подружжя. Підходи щодо поділу майна подружжя у частині поділу частки у такому товаристві (тобто стосовно прав одного з подружжя під час розірвання шлюбу на частку у статутному капіталі товариства, яке належить іншому з подружжя) у судовій практиці постійно змінювалися.
Так, враховуючи висновки Верховного Суду України, сформульовані у постановах від 03.07.2013 у справі №6-61цс13, від 02.10.2013 у справі №6-79цс13, від 03.06.2015 у справі №6-38цс15, якщо один із подружжя є учасником господарського товариства та вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна (грошова компенсація) у разі поділу майна подружжя.
Однак, 29.06.2021 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №916/2813/18 і відступила від висновків Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 03.07.2013 у справі №6-61цс13, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 10.10.2018 року у справі № 569/6236/16-ц, і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, сформульованого у постанові від 12.11.2019 у справі № 918/598/18, про те, що частка у статутному капіталі приватного підприємства, яка «придбана» за спільні кошти подружжя, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та може бути відчужена одним із подружжя без згоди іншого.
Поряд з цим, судова практика також часто спирається на те, що позивач наділений правом вимагати компенсації половини вартості частки іншого з подружжя у статутному капіталі товариства, а не виплати половини вартості внеску відповідача як засновника до статутного капіталу товариства чи половини вартості внесеного подружжям майна.
Отже, невирішеним є питання про те, на що може претендувати один із подружжя: лише на компенсацію половини вартості частки іншого з подружжя у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю чи, за його вибором, на виплату половини вартості внеску відповідача як засновника до статутного капіталу цього товариства або половини вартості внесеного подружжям майна.
Відразу закцентуємо на тому, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу (частина перша ст. 12 Закону України від 19.09.1991 №1576-XII «Про господарські товариства»). Аналогічна норма передбачена частиною першою ст. 115 Цивільного кодексу України.
Отже, приходимо до висновку, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства.
В свою чергу, інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Водночас як учасник товариства, який вносить спільне сумісне майно у статутний капітал цього товариства, так інші його учасники мають розуміти наслідки у випадку ухвалення рішення про виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.
Відповідно до частини восьмої ст. 24 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою відповідальністю» вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
Враховуючи положення законодавства, головне питання в тому, чи при внесенні грошових коштів до статутного капіталу ТОВ помилковим буде висновок про можливість виплати частини вартості вкладу внесеного одним з подружжя у статутний капітал товариства? Чи все ж таки у судовому провадженні позивач має вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі визначену на дату пред`явлення позовних вимог?
Висновки викладені у Постанові Великої палати Верховного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц надають відповіді на вищевказані питання.
Так, у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Виходячи з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась.
Отже, внесок зроблений до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю у грошовій формі, при поділі майна подружжя буде відображати вартість частки члена подружжя у статутному капіталі, а інший з подружжя набуває право вимагати половину вартості частки.
Джерело: protocol.ua