Лікарняні, ПСП, добові та дарунки. Фіскальний тиск-2026: зарплати й податки вгору. Підсумки тижня 15.09-19.09.2025

1. Соцстандарти 2026: нові пороги для лікарняних, ПСП, добових і дарунків
2. Зарплата без надбавок: індексацію знову «обнулили» з 2026-го
3. Фіскальний пресинг 2026: мінімалка вгору, податки – теж
4. Бронювання працівників у 2026 році: зарплатний критерій підвищили
5. Кожна транзакція як на долоні або «прозорі» карткові перекази з 1 жовтня
6. ПН до 10 тисяч без зупинки, 90 днів для ризикових РК, розблокування автоматом
7. Коли місяць вилітає, а виплати тануть у розрахунку середньої: лист ПФУ
8. Благодійність під звіт: перше подання оновленої деки з прибутку з додатком БД
9. До 5 жовтня подайте фінзвітність і статзвіти за всі пропущені роки

Соцстандарти 2026: нові пороги для лікарняних, ПСП, добових і дарунків

Уряд затвердив ключові соціальні стандарти на 2026 рік – мінімалку підняли до 8647 грн на місяць (52 грн/година), прожитковий мінімум для працездатних – 3328 грн, для дітей до 6 років – 2817 грн, для віку 6–18 років – 3512 грн, для осіб, які втратили працездатність – 2595 грн (законопроєкт №14000).

Це автоматично змінює розміри цілої низки виплат. Зокрема, лікарняні і декретні обмежать рівнем мінзарплати: середньоденна сума, з якої рахують виплати, буде мінімум 284,07 грн і максимум 5681,34 грн на день (якщо стаж достатній або база ЄСВ ‒ максимальна).

Податкова соціальна пільга, «прив’язана» до прожиткового мінімуму, для звичайного платника складе 1664 грн, якщо місячний дохід не перевищує 4660 грн.

Не оподатковуватимуть добові у відрядженні по Україні – не вище 864,70 грн, подарунки ‒ в межах 2161,75 грн, а нецільову благодійну допомогу – до 4660 грн на рік.

Аліменти зростуть: мінімум для малечі до 6 років – 1408,50 грн, для дітей 6–18 років – 1756,00 грн. Якщо ж доходи високі, то максимум сягатиме 28 170 та 35 120 грн відповідно.

Штрафи для роботодавців теж підскочать: 86 470 грн за «тіньового» працівника, 17 294 грн за порушення мінімальних гарантій в оплаті й 8647 грн за інші трудові порушення.

Дорожчими стануть і ліцензії на алкоголь, тютюн та пальне – як для роздрібної торгівлі (щоквартально), так і для оптової (щорічно). Разова плата за інші ліцензії в госпдіяльності з 2026 року теж зросте до 3328 грн (ст. 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII).

Отже, нові цифри 2026 року торкнуться кожного – як працівників, так і бізнесу в цілому.

Вже 24 вересня приєднуйтесь до безкоштовного вебінару «1 жовтня: НОВІ правила для бізнесу та кадрів – податки, акти, лікарняні, Держбюджет-2026»

Зарплата без надбавок: індексацію знову «обнулили» з 2026-го

З 2026 року індексація зарплат стартує з чистого аркуша – груднева індексація 2025 року не переходить у новий рік (ст. 38 законопроєкту №14000).

Січень 2026 року стає новим базовим місяцем, а обчислення індексу споживчих цін для нарахування подальшої індексації почнеться з лютого. Це означає, що сума індексації, яка вже склалася, «обнулиться» і не впливатиме на зарплати у 2026 році.

Утім комерційні підприємства за власним рішенням можуть продовжувати індексацію, прописавши її порядок у локальних актах, наприклад колдоговорі. Це дозволить зберегти рівень доходів працівників і дотриматись законодавства. Докладніше – у матеріалі.

Фіскальний пресинг 2026: мінімалка вгору, податки – теж

Разом із підвищенням мінімалки та прожиткового мінімуму для працездатних осіб зростуть податки, збори та ЄСВ.

Для ФОПів-єдинників це означає прямий удар по гаманцю: 1 група платитиме 332,8 грн на місяць, 2 група – 1729,4 грн, а військовий збір для 1, 2 та 4 груп підскочить до 864,70 грн.

Зросте й граничний дохід для єдинників: для 1 групи – 1 444 049 грн, для 2 – 7 211 598 грн, а для 3 – 10 091 049 грн.

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ складе 1902,34 грн на місяць, а максимум – 38 046,80 грн.

Місцеві податки теж підуть вгору: за квадратний метр нерухомості – 129,70 грн, туристичний збір – до 432 грн за добу, збір за паркування – 6,48 грн за кв.м, але точні ставки визначають місцеві ради, тому сюрпризи можливі.

Держбюджет-2026 розраховує ще й на надходження від нових податків. Перший – акциз на солодку газовану воду. За законопроєктом №9032-1 до підакцизних товарів віднесуть напої з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин. Ставка податку складе €0,1 (приблизно 4 грн) за літр, сплачувати його будуть виробники та імпортери. Це означає, що ціна на такі напої може зрости приблизно у 2,5 рази.

Другий новий податок – «податок на OLX», тобто на онлайн-продаж через платформи. Що важливо для продавців через інтернет: законопроєкт №14025 пропонує пільгову ставку ПДФО 5% для тих, хто відкрив окремий банківський рахунок, не має найманих працівників і заробляє до 834 мінімальних зарплат. Решта – платитимуть 18%. Дохід до 12 прожиткових мінімумів на рік від продажу побутових речей податком не обкладатимуть. А законопроєкт №14026 дозволяє отримувати дохід від цифрових платформ без реєстрації підприємцем – це стосується продажу товарів, оренди майна, транспорту чи особистих послуг.

Бронювання працівників у 2026 році: зарплатний критерій підвищили

Забронювати працівника у 2026 році стане ще дорожче. Уряд прив’язав вимогу до середньої зарплати на підприємстві до нової мінімалки – 8647 грн. А це означає: щоб мати право на бронювання, середня зарплата має бути не нижча за 21 617,50 грн. Для порівняння: у 2025 році цей поріг становить 20 000 грн.

Розрахунок простий: мінімалку множать на коефіцієнт 2,5 – і підприємство має довести, що платить своїм людям відповідно.

Звучить як дрібниця? Але в реальності – це бар’єр, який «відсікає» цілий пласт бізнесу, де таких зарплат не тягнуть навіть керівники. Тож бронювання стає не лише про потребу, а й про гроші, які витримують далеко не всі. А поки зарплати не встигають за інфляцією, ця вимога може вдарити не лише по малому бізнесу, а й по обороноздатності.

23 вересня розберемо складні кадрові ситуації на безкоштовному вебінарі «Виправлення зарплатних помилок в звітності & Скасування військового квитка, наказ до 01.10, списки: поради і практичні кейси»

Кожна транзакція як на долоні або «прозорі» карткові перекази з 1 жовтня

З 1 жовтня 2025 року змінюється все, що ми звикли знати про перекази з картки на картку. НБУ запускає нові правила, які зачіпають усіх, хто платить онлайн (постанова НБУ від 25.07.2025 №80 «Про затвердження Положення про відкритий банкінг

в Україні»).

Тепер кожна транзакція – з іменем, прізвищем, точними реквізитами та повною назвою компанії. Ніяких більше незрозумілих скорочень і мутних «ПП Ковальчук ХХХ» у виписках. Усе – як на долоні. На основі відкритого банкінгу банки бачитимуть і зберігатимуть всю інформацію про учасників платежів.

Це значно ускладнить життя шахраям, але й додасть прозорості для бізнесу і ФОПів.

Приємний бонус – жодних додаткових рухів від вас не вимагається: усе запрацює автоматично. А от що побачите у виписках – вас може здивувати. У гарному чи не дуже сенсі – вже скоро побачимо.

ПН до 10 тисяч без зупинки, 90 днів для ризикових РК, розблокування автоматом

З 27 вересня 2025 року для ФОПів і бухгалтерів змінюються правила блокування податкових накладних (постанова Кабміну від 26.08.2025 №1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»).

Ліміти для безумовної реєстрації збільшили: дрібні ПН тепер проходять до 10 тис. грн, а місячний обсяг – до 3 млн. Граничний обсяг на одного контрагента теж зріс удвічі.

Автоматичне розблокування ПН стало реальнішим: враховують позитивну податкову історію і перевіряють, щоб не було різких стрибків ПДВ за три періоди. Таблиця даних тепер теж може «розблокувати» ПН автоматично.

Критерії ризиковості уточнені: зменшуючі РК на неплатника ПДВ спрацьовують тільки після 90 днів замість 30.

Нові правила створюють більше свободи для «чесних» платників, але тримають під контролем сумнівні операції – хто не в темі, ризикує застрягти в блокуванні.

Не пропустіть 22 вересня безкоштовний вебінар «Заборгованості і позовна давність & (Роз)блокування ПН: головні ризики і практика останніх змін» – тільки актуальні кейси

Коли місяць вилітає, а виплати тануть у розрахунку середньої: лист ПФУ

Пенсійний фонд України офіційно роз’яснив нові правила розрахунку середньоденної зарплати для страхових виплат, що викликали справжній фурор серед бухгалтерів і роботодавців (лист ПФУ від 22.08.2025 №2800-030401-8/55839).

Згідно зі змінами до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 №1266, якщо у розрахунковому періоді є місяць, протягом якого працівник не працював з поважних причин цілий місяць, цей місяць просто вилучають з розрахунку середньої зарплати. Інакше кажучи, якщо працівник не виходив на роботу з початку і до кінця місяця, зарплату за цей місяць у формулі не враховують. Основною підставою для вилучення повного місяця з розрахунку є відсутність відпрацьованих днів у цьому місяці з поважних причин, незалежно від того, що в ньому були вихідні, під час яких застрахована особа не мала поважної причини для відсутності.

Це суттєво впливає на суму страхових виплат, особливо якщо йдеться про тривалі лікарняні чи відпустки. Нові правила набрали чинності з 18 липня 2025 року, а березень 2025 року, наприклад, вже вилучено з розрахунку середньої зарплати.

Наслідки цих змін можуть бути непередбачуваними: виплати можуть суттєво зменшитися, а плутанина з обліком місяців – збільшитися. Тож час уважно переглянути, як тепер вираховують середню зарплату, щоб не втратити свої законні гроші.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Благодійність під звіт: перше подання оновленої деки з прибутку з додатком БД

Мінфін підкинув сюрприз: із 16 вересня 2025 року діє оновлена форма декларації з податку на прибуток (наказ від 25.07.2025 №371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»).

Головне нововведення – додаток БД, у якому бізнес зобов’язаний показувати кошти й майно, безоплатно передані неприбутковим організаціям. Тож кожна гривня благодійності відтепер під мікроскопом.

Хоча за правилами Податкового кодексу України вперше нову форму слід подавати зі звітності за 2025 рік, ДПС може вимагати її вже за 9 місяців! Тож радимо бухгалтерам не зволікати й готуватись до нових звітних правил уже зараз.

Ба більше, декларацію деталізовано новими кодами у додатках РІ та ДІЯ, а суми безоплатної допомоги, які перевищують 8% прибутку, – особливо «цікаві» податківцям.

26 вересня дізнаємось, як вчасно виявити помилки й уникнути штрафів – на вебінарі «Внутрішній аудит перед звітністю: помилки в преміях, обліку та ризик штрафів & Позитивна практика бронювання, уникаємо помилки»

До 5 жовтня подайте фінзвітність і статзвіти за всі пропущені роки

Ті, хто не подавав фінансову та статистичну звітність у 2022–2025 роках, мають обов’язково надолужити це до 5 жовтня.

Фінзвіти юрособи подають за замовчуванням. Якщо ж підприємство, установа чи ФОП підпадає під державне статистичне спостереження, необхідно подати ще й усі статзвіти за пропущені періоди. Звітність відновили з липня, і тепер у «Кабінеті респондента» кожен бачить свій набір форм і дедлайни.

Ігнорувати не вийде: форма у кабінеті чи сповіщення від Держстату означає одне – ви в переліку, і звіт треба здати. Онлайн чи через софт – байдуже, головне – встигнути.

Причому звіти за минулі періоди подавайте за форматами (ідентифікаторами), що діяли у періоді, за який звітуєте. Навіть за відсутності діяльності подання нульової звітності обов’язкове.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік