Безкоштовний вебінар: Закриття 2026 року без помилок в обліку та звітності & ШІ в роботі бухгалтера

Захист ділової репутації та свобода слова: коли критика не підлягає спростуванню – позиція ВС

Верховний Суд пояснив, за яких умов критика може вважатися оціночним судженням і не підлягати спростуванню, а коли поширена інформація може стати підставою для захисту честі, гідності та ділової репутації. У постанові від 07.10.2026 у справі № 758/13314/21 Суд також наголосив на ширших межах допустимої критики публічних осіб і необхідності довести сукупність обставин для задоволення позову.

1

7

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Обставини справи


У телевізійному журналістському розслідуванні на телеканалі «1+1» було поширено інформацію про колишнього депутата та його зв'язки з фармацевтичним бізнесом.


Зокрема, у сюжеті йшлося про його нібито причетність до працевлаштування особи до фармацевтичної компанії, а також про діяльність у медичній сфері.

Позивач вважав поширену інформацію недостовірною, такою, що шкодить його честі, гідності та діловій репутації.

Він звернувся до суду з вимогою визнати інформацію недостовірною та зобов'язати телеканал її спростувати.


Що вирішили суди


Перша інстанція частково задовольнила позов. Суд визнав інформацію недостовірною та зобов'язав телеканал її спростувати. Однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову.


Позивач не погодився і звернувся до Верховного Суду (далі – ВС). Але касаційна скарга залишилася без задоволення.


На що звернув увагу ВС


1. Факт і оціночне судження – це не одне й те саме.


Відповідно до статті 30 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» (далі – Закон) оціночні судження – це висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, які з огляду на мовно-стилістичні засоби не можуть сприйматися як встановлені факти.


Такі судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Тому суд повинен оцінювати не окрему фразу, вирвану з контексту, а весь зміст висловлювання, його тональність та обставини поширення.

2. Публічна особа повинна бути готовою до підвищеної уваги суспільства.


ВС наголосив:

межі допустимої критики щодо публічних осіб значно ширші, ніж щодо пересічних громадян.

Публічні особи відкривають свою діяльність для суспільного обговорення та повинні виявляти більшу терпимість до критики, сатири й навіть провокацій.


Особливо це стосується питань, які становлять суспільний інтерес.


3. Для захисту репутації недостатньо просто заявити, що інформація неправдива.


ВС зазначив, що для задоволення позову необхідна сукупність обставин:


  1. інформація була поширена хоча б одній особі;
  2. вона стосується конкретного позивача;
  3. вона є недостовірною;
  4. її поширення порушує особисті немайнові права позивача.

При цьому важливо довести, що поширена інформація є саме твердженням про факти, а не оціночним судженням.

ВС у постанові від 07.10.2026 у справі №758/13314/21 погодився, що позивач не довів належним чином обставин, необхідних для задоволення позову.


Під час розгляду таких спорів важливо враховувати:


  1. статті 32, 34 Конституції України – право спростовувати недостовірну інформацію про себе;
  2. статті 277, 297, 299 Цивільного кодексу України – право на спростування недостовірної інформації та захист честі, гідності й ділової репутації;
  3. статтю 30 Закону – розмежування фактичних тверджень та оціночних суджень.


Післямова


Ця справа важлива не лише для журналістів, а й для роботодавців, керівників, підприємців та всіх, хто публічно висловлює свою думку.


Не кожне неприємне висловлювання є порушенням права на повагу до честі та гідності.

І навпаки:

назвати неправдиву інформацію «власною думкою» недостатньо, щоб автоматично уникнути юридичної відповідальності.

Вирішальне значення мають:


  1. зміст висловлювання;
  2. контекст;
  3. можливість перевірити його на достовірність;
  4. докази у справі.

Свобода слова не означає свободу від відповідальності. Але й право на репутацію не означає право заборонити критику. Саме баланс між цими правами і повинен забезпечувати суд.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Огляд практики КЦС ВС за вересень 2026 року: ключові правові висновки

Чи скасовано товарний облік для ФОП: судова справа дійшла до Верховного Суду

Засідання призначили на 17:15, а почали о 21:33: чому ВС скасував постанову апеляції

Звільнення за допис у Facebook: Верховний Суд пояснив, що має довести роботодавець

Виготовлення одягу з чужими торговельними марками: суд затвердив угоду про примирення

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

7

1

2

1

3

1

3

1

4

6

1136

2

179

9

1178

5

151

4

404

3

129

2

16

3

21

3

14

1

22

1

87

2

94

2

38

4

113

6

10168