
СР
Експерт
Софія РубанКонсультант з бухгалтерського обліку за МСФЗ та оподаткування прибутку підприємств
Фінансові санкції – це не лише про штрафи, а й про правильне їхнє відображення в бухобліку. Коли саме визнавати такі витрати, на якому рахунку їх обліковувати та чим відрізняються «перевірочні», договірні та адміністративні штрафи – розберемо покроково з посиланням на нормативну базу. У статті також з'ясуємо, як діяти в разі оскарження та як обліковувати штрафи, які ще не стали остаточними

Під фінансовими санкціями розуміємо будь-які штрафні санкції (в т.ч. й пеню), нараховані контролюючими органами (наприклад, ДПС, НБУ, митниками тощо) за порушення норм законодавства.
Під час їх відображення в бухобліку важливо пам’ятати про два моменти:
та
Тому далі в розрізі цього й побудуємо нашу розповідь.
В першу чергу хочемо наголосити, що в бухобліку штрафні санкції завжди відображають у складі витрат звітного періоду, незалежно від того, за які порушення їх нараховано (тобто минулих років чи поточного року). Інакше кажучи, якщо під час перевірки 2023 року податкові органи донараховували підприємству податкові зобов’язання з податку на прибуток й, відповідно, штрафні санкції, то в такому разі донараховану суму в бухобліку проводять так:
Дт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» | Кт 64 «Податок на прибуток» |
Штраф показують у складі витрат періоду.
Підставою для такого висновку слугує п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318 (далі – НП(С)БО 16). Акцентували увагу на цьому й мінфінівці в листі від 16.03.2009 №31-34000-10-10/7149.
Згідно з НП(С)БО 16 у складі інших операційних витрат, зокрема, треба обліковувати й визнані штрафи, пені, неустойки. Для їхнього бухобліку призначено субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 (далі – Інструкція №291), субрахунок 948 використовують для обліку визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів.
Тобто на субрахунку 948 одночасно обліковують:
Як у п. 20 НП(С)БО 16, так і в Інструкції №291 мовиться саме про визнані штрафи, пені, неустойки.
Через це фінансові санкції в бухобліку показують тільки на дату їх визнання – узгодження. Тобто, припустимо, підприємство за результатами перевірки отримало від податкової повідомлення-рішення із донарахованими податковими зобов’язаннями разом зі штрафними санкціями. При цьому воно не буде їх оскаржувати (ані в адміністративному, ані в судовому порядку). В такому разі уже на дату його отримання компанія може дебетувати субрахунок 948. Ну, або в будь-який з наступних 10 робочих днів, які законодавчо відведені на його оплату (вважаючи, що в день своєчасної оплати податкове повідомлення-рішення стало узгодженим).
Своєю чергою, якщо підприємство не погоджується із донарахованими контролюючими органами податковими зобов’язаннями та, відповідно, штрафами, то воно може їх оскаржити (п. 56.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
І в такому разі бухоблік «штрафних» сум буде дещо іншим.
Так, за означених обставин (тобто, коли підприємство готове оспорювати рішення перевіряльників) в бухобліку спірні суми (ті з якими компанія не готова миритися) не можна ще відображати на субрахунку 948. Адже в результаті їх оскарження «штрафні» суми з певною долею ймовірності можуть бути зменшені. Тому поки немає остаточного оскаржувального вироку (як позитивного, так і негативного) спірні суми необхідно обліковувати у складі непередбачуваного зобов’язання перед бюджетом на позабалансовому субрахунку 042 «Непередбачені зобов’язання» (п. 18 НП(С)БО 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 №20; далі – НП(С)БО 11).
Нагадаємо, що непередбачуваним зобов’язанням вважають зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю (п. 4 НП(С)БО 11).
І до настання повної впевненості в тому, що штрафні санкції доведеться погашати, порушник повинен відображати їхню суми за обліковою оцінкою на позабалансовому субрахунку 042 «Непередбачені зобов’язання» (п. 18 НП(С)БО 11). При цьому, в такому разі, як вже було вказано, витрати за штрафними санкціями не виникають, оскільки не виконуються критерії їхнього визнання (не визнано відповідне зобов’язання – п. 5 НП(С)БО 11). Відомості про непередбачені зобов’язання (за кожним видом) розкривають у формі №5 «Примітки до річної фінансової звітності» (п. 21 НП(С)БО 11).
І тільки коли точно стане відомий результат оспорюваного процесу (коли закінчиться 10-денна процедура адміністративного оскарження або коли судове рішення набере законної сили – див. п. 57.3, абз. 2 пп. 56.17.5, абз. 4 п. 56.18 ПКУ) і він, на жаль, буде не на користь компанії (відповідно, їй все ж таки доведеться заплатити, зокрема, «штрафні» суми), то в такому разі на цю дату треба буде дебетувати субрахунок 948. Одночасно з цим, необхідно буде списати суми, які до цього обліковувалися на позабалансовому субрахунку 042.
До речі, якщо оскаржувальні дії дадуть підприємству позитивний результат (тобто з нього знімуть донараховані суми разом із штрафами), то в такому разі просто треба буде списати відповідні суми із субрахунку 042.
Донараховані контролюючими органами «штрафні» суми можна розглядати як обов’язкові платежі. Тобто, вони так чи інакше підлягають сплаті в бюджет (виняток, якщо компанія їх оскаржить і оскаржувальний вирок буде на її користь). У зв’язку з цим, на наш погляд, їх можна обліковувати на субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». Саме його, згідно з Інструкцією №291, призначено для облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляють відповідно до чинного законодавства.
Підсумовуючи сказане, відмітимо, що визнані підприємством «перевірочні» штрафи в бухобліку можна показати записом:
Дт | Кт |
948 | 642 |
І робити його треба саме в момент визнання таких сум (це може бути або на дату отримання податкового повідомлення - рішення, або, наприклад, на дату набрання законної сили рішення суду не на користь компанії).
Сплату таких «перевірочних» санкцій в бухобліку показують так:
Дт | Кт |
642 | 311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
Бухоблік договірних санкцій подібний до «перевірочних» штрафів.
Їх, як ми вже вказували, Інструкція №291 так само рекомендує обліковувати на субрахунку 948. Єдине зобов’язання по договірним санкціям доречно обліковувати не на субрахунку 642, а на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Отже, в бухобліку договірні санкції на дату їх визнання (це може бути дата пред’явлення «штрафної» вимоги кредитором, за умови визнання її боржником) можна відображати записом:
Дт | Кт |
948 | 685 |
А їх сплату записом:
Дт | Кт |
685 | 311 |
Окремо хочемо наголосити, що спеціалісти Мінфіну у листі від 08.12.2004 №31-04200-20-10/22572 свого часу вказували на те, що суми відшкодування інфляційних витрат (їх правову природу визначає ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) варто обліковувати не на субрахунку 948, а на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Однак заміна субрахунку 949 на 948, гадаємо, не є суттєвою для бухобліку, тому можна обирати, той варіант, який зручніший.
Санкції по Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)
Як правило, адміністративна відповідальність є персональною. Її застосовують саме до винних посадових осіб (див., наприклад, ст. 1863 КУпАП). Тому саме вони (тобто такі винуватці) й мають за рахунок своїх власних коштів сплачувати такі адмінсанкції. А раз так, то суми адміністративних штрафів, які накладаються на винних посадових осіб, взагалі не мають фігурувати в обліку (ані в бухгалтерському, ані податковому) підприємства.
Виняток, якщо керівництво підприємства, по доброті душевній, погодить сплату таких адмінштрафів замість винних посадових осіб або ж компенсує їм відповідну суму, потрачену на їх сплату. Проте в такому разі для компанії це не будуть класичні «штрафні» суми, тому обліковувати їх на субрахунку 948 не доречно. Краще в такому разі застосовувати субрахунок 949. У бухзаписах це можна показати так:
Дт | Кт |
949 | 663 «Розрахунки за іншими виплатами» |
Ну і звичайно, не забувайте, що, з погляду оподаткування, величина адмінштрафу, сплачена (компенсована) підприємством за винних посадових осіб, виступає для останнього оподатковуваним доходом (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ). Водночас платник штрафу (роботодавець) буде податковим агентом щодо таких сум. Тому із них він має утримати податок на доходи і військовий збір.
Санкції за не працевлаштування осіб із інвалідністю
Їх, як відомо, теж зараховано до адміністративно-господарських санкцій (див. ст. 20 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», далі – Закон №875).
Проте їх особливість в тому, що їх завжди накладають саме на роботодавця, як юрособу (більше інформації з цього питання можна знайти за у статті). Через це в бухобліку такі штрафи, як і «перевірочні» санкції можна показувати записом:
Дт | Кт |
948 | 642 |
Тут лише є певна дилема: коли показувати в бухобліку такі суми. Адже такий штраф нараховують органи ПФУ (підприємства можуть його побачити в електронному кабінеті на порталі ПФУ). І роблять вони це в році, наступному за тим, коли компанією не дотримано нормативу працевлаштування осіб із інвалідністю.
Не ризикуйте штрафами за недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю – перевірте все за хвилину. Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю сам розрахує СКШП, норматив і навіть можливу суму санкцій. Спробуйте – точно не пошкодуєте, бо краще знати заздалегідь, ніж потім платити
Простіше кажучи, якщо, припустимо, у 2025 р. підприємство не дотримається означеного нормативу, то востаннє штраф йому нарахують аж у 2026 р., і його треба буде сплатити до 15 квітня 2026 р. (ч. 4 ст. 20 Закону № 875).
У зв’язку з цим, у багатьох може виникнути питання:
На яку дату робити запис: Дт 948 Кт 642? Тобто його фіксувати вже на 31.12.2025 р. чи все-таки на дату появи в електронному кабінеті на порталі ПФУ?
На наш погляд, тут треба відштовхуватися від того, чи може компанія порахувати розмір такого штрафу. Вочевидь, може. Адже вже станом на 31.12.2025 р. їй точно буде відомо про порушення нормативу працевлаштування осіб із інвалідністю і вона самотужки може розрахувати суму штрафу за це. До речі, в ч. 4 ст. 20 Закону №875 прямо сказано, що означені адміністративно-господарські санкції розраховують та сплачуються підприємством самостійно.
Отже, зважаючи на це, визнати зобов’язання зі сплати означеної санкції і відобразити в бухобліку витрати доречно було б уже саме 31.12.2025 р., адже станом на цю дату підприємство вже може достовірно визначити її суму, яку треба буде сплатити до 15.04.2026 р. При цьому обов’язок визнавати витрати в бухобліку, по суті, ніяк не пов'язаний із отриманням розрахунку сум адміністративно-господарський у формі електронного документа. А раз так, то не коректно чекати на нього, щоб показати такі витрати на його підставі аж в 2026 р.
Окремо пару слів скажемо про нововведення, яке очікується в цій сфері з 01.01.2026 р. Так, з указаної дати необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу буде скасована (проте за його невиконання у 2025 р., очевидно, востаннє в 2026 р. ще буде застосовано штраф). Замість них буде запроваджено цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, який буде визначатись щоквартально. Більше інформації про це розміщено у матеріалі.
Щоквартальну сплату таких цільових внесків в бухобліку можна буде показувати у складі адміністративних витрат (тобто за дебетом однойменного рахунку 92). Підстава – п. 18 НП(С)БО 16. Він до адмінвитрат, серед іншого, зараховує податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (окрім тих, які включають до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).
Отже, підприємства, які зобов’язані будуть сплачувати такі цільові внески, станом на 31.03, 30.06, 30.09 та 31.12 мають в бухобліку робити запис на їх суму:
Дт | Кт |
92 | 642 |
А вже безпосередньо їх сплату можна показувати так:
Дт | Кт |
642 | 311 |
Читайте більше:
Штрафи за порушення у сфері військового обліку
Коли показувати в обліку штрафні санкції, якщо триває судове оскарження ППР
Штрафи за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році
«Штрафне» коригування із пп. 140.5.11 ПКУ: хто і коли його має застосовувати
Розглянемо кому, в які строки та спосіб звітувати з податку на прибуток. Також підкажемо, як заповнити декларацію з податку на прибуток підприємств та кожного її додатку. Зорієнтуємо, що буде за неподання чи несвоєчасне подання прибуткової звітності

Чи може роботодавець скасувати додаткову відпустку за шкідливі умови праці та припинити відповідні доплати через оновлення обладнання або брак коштів? Держпраці пояснила, за яких умов можна змінювати пільги й компенсації, чому вирішальне значення мають результати атестації робочих місць і яка відповідальність загрожує роботодавцю за самовільне скасування гарантій

Постанова КМУ №1328 змінила правила бронювання військовозобов’язаних і викликала занепокоєння Спілки українських підприємців (СУП). Найбільші ризики для бізнесу – можливе скасування чинного статусу критично важливого підприємства через зміну критеріїв, триваліша процедура його отримання та додаткові підстави для відмови у збільшенні квоти бронювання. СУП закликає уряд передбачити перехідний період, прозорі правила та гарантії для підприємств, які добросовісно виконують вимоги

Верховна Рада підтримала поправку, яка передбачає штраф у розмірі 170 тис. грн для представників ТЦК за незаконну постановку на військовий облік осіб, які не підлягають такому обліку. За словами народного депутата Дмитра Разумкова, поправку підтримали 249 парламентарів. Водночас він наголошує, що це лише один із кроків для захисту прав громадян, і закликає розглянути інші законопроєкти щодо відповідальності працівників ТЦК та порушень під час мобілізаційних заходів

Ідея 100% бронювання працівників в обмін на направлення частини персоналу до війська викликала занепокоєння профспілок. У Конфедерації вільних профспілок України застерігають: без чітких критеріїв та гарантій захисту новий механізм може стати інструментом тиску на працівників, які відстоюють свої трудові права. Профспілки вимагають прозорих правил бронювання, недопущення дискримінації та залучення представників працівників до обговорення змін

28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Відповідно передбачено підвищення мінімальної заробітної плати до 9546 грн та прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3691 грн уже з 1 січня 2027 року. Ці показники безпосередньо вплинуть на розмір єдиного податку, військового збору, ЄСВ та граничних лімітів доходу для ФОП. Розрахували, скільки сплачуватимуть підприємці різних груп у 2027 році та наскільки зросте податкове навантаження порівняно з 2026 роком

У 2026 році змінилися правила звіряння з ТЦК та СП. З 27 червня підприємствам потрібно узгоджувати дату звіряння, а звіряння з ТЦК, де перебувають на військовому обліку працівники, завершити до 1 грудня. Розбираємо, як провести звіряння військового обліку у 2026 році: від пошуку графіка та внутрішньої перевірки до звіряння з ТЦК і документального оформлення результатів

28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Зокрема цим документом пропонується збільшити розміри мінзарплати та прожиткового мінімума. Проте ці показники, особливо мінімальна зарплата впливає на нараховану заплату працівникам і виконання вимоги зарплати не менше мінімальної. На які показники 2027 року можемо орієнтуватися вже зараз? Про це у статті нижче

Добові витрати є однією з ключових складових витрат на відрядження, що не потребують документального підтвердження та виплачуються працівнику за кожен день перебування у відрядженні. Їх розмір для цілей оподаткування прив’язаний до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Згідно з показниками із законопроєкту №16000 про Держбюджет-2027, очікується зростання мінімальної зарплати до 9 546 грн. Отже, у 2027 році прогнозований розмір добових зросте до 954,60 грн

У 2027 році сплата ЄСВ для фізичних осіб-підприємців залишається обов'язковою, проте суми внесків суттєво зміняться через зростання мінімальної заробітної плати. У статті розглянемо, якими будуть нові розміри єдиного внеску, хто має право на пільги та в які терміни потрібно сплачувати ЄСВ у 2027 році

28 жовтня 2026 року Верховна Рада прийняла у ІІ читанні законопроєкт №16013, спрямований на посилення захисту громадян від шахрайства з платіжними інструментами та банківськими рахунками. Документ передбачає кримінальну відповідальність за незаконне отримання доступу до рахунків, використання чужих платіжних даних, а також передачу рахунків та платіжних інструментів для вчинення злочинів. Зміни покликані протидіяти поширенню так званих дроп-рахунків, які використовують у шахрайських та інших злочинних схемах

Бюджетна декларація на 2027–2029 роки та законопроєкт про Держбюджет-2027 містять ключові соціальні показники, які впливатимуть на розрахунок низки платежів і виплат. Зокрема, з 1 січня 2027 року мінімальну зарплату планують встановити на рівні 9 546 грн. Від цього показника залежатимуть, зокрема, окремі платежі у сфері виробництва та обігу алкоголю, тютюну, рідин для е-сигарет і пального

З 1 січня 2026 року діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Роботодавці, у яких середньооблікова кількість працівників становить 8 і більше осіб, мають виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або сплачувати відповідний внесок. Його розмір залежить від середньомісячної зарплати та кількості невиконаних нормативних місць. Водночас закон передбачає винятки для окремих роботодавців і зменшення внеску на період воєнного стану. Розглянемо, хто має сплачувати внесок, як його розрахувати та хто звільняється від сплати

28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Серед ключових показників – нові розміри прожиткового мінімуму для різних соціальних і демографічних груп населення. Від цього показника залежить не лише розмір окремих соціальних виплат, а й податкова соціальна пільга, граничний дохід для її застосування та неоподатковувана благодійна допомога

28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт про Держбюджет на 2027 рік, де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Документ передбачає підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 січня 2027 року до 9 546 грн, що автоматично вплине на десятки важливих фінансових показників. Зміняться розміри ЄСВ, трудових штрафів, лімітів доходу для ФОП-єдинників, ставок єдиного податку та військового збору, а також порядок індексації зарплати. Водночас працівники зможуть побачити, скільки фактично отримають «на руки» після сплати податків, а роботодавці – як зростуть їхні витрати на оплату праці. Розглянемо, які ключові зміни можуть чекати бізнес і працівників у 2027 році

У законопроєкті про Держбюджет-2027, ухваленому Верховною Радою в першому читанні, передбачено основні соціальні стандарти на 2027 рік. Зокрема, з 1 січня 2027 року мінімальна зарплата має становити 9 546 грн, а посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС – 3 819 грн. Також визначено розмір прожиткового мінімуму та правила індексації зарплати. Розглянемо, які показники закладено в бюджетний законопроєкт і що вони означають для роботодавців та працівників

У 2027 році зміняться розміри мінімальних і максимальних аліментів на дітей, якщо відповідні показники будуть затверджені в Держбюджеті. Проєкт бюджету передбачає підвищення прожиткового мінімуму для дітей до 6 років до 3 124 грн, а для дітей від 6 до 18 років – до 3 895 грн. Відповідно, гарантований мінімум аліментів становитиме 50% прожиткового мінімуму, а граничний максимальний розмір – 10 прожиткових мінімумів. Розмір аліментів залежатиме також від того, як його визначено рішенням суду, виконавчим документом або договором між батьками

Прогнозне підвищення мінімальної заробітної плати до 9 546 грн з 1 січня 2027 року вплине не лише на оплату праці, а й на розміри фінансових санкцій для роботодавців. Оскільки більшість трудових штрафів прив'язані до мінімальної зарплати, їх суми автоматично зростуть. Зокрема, за неоформленого працівника роботодавцю може загрожувати штраф понад 95 тис. грн. Також збільшаться санкції за порушення строків виплати зарплати, мінімальних державних гарантій та інших вимог трудового законодавства

28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Згідно законопроєкту передбачено мінзарплату на рівні 9546 грн і прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3691 грн вже з 1 січня 2027 року. Саме від цих показників залежать ставки єдиного податку для ФОП, граничні ліміти доходу для перебування на спрощеній системі, а також розмір військового збору для підприємців. У разі затвердження таких показників підприємцям доведеться працювати за новими фінансовими орієнтирами вже з початку 2027 року. Розглянемо, якими можуть бути ставки єдиного податку, ліміти доходу та військовий збір для ФОП
