👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:
Оскарження результатів фактичної перевірки податкових органів вимагає комплексного підходу та ґрунтовної аргументації. Розглянемо ключові аспекти, на які варто звернути увагу при формуванні позиції для захисту.
Перш за все, необхідно проаналізувати формальну сторону проведення перевірки та складання акту.
Вимога до оформлення акту фактичної перевірки
Податковий орган при складанні акту фактичної перевірки повинен чітко зазначати всі встановлені порушення із зазначенням конкретних фіскальних чеків, у яких було зафіксовано повторне або відсутнє пробиття акцизної марки, із деталізацією: дата, час, номер чека, сума, код акцизної марки, код УКТ ЗЕД та інші обов’язкові реквізити. Відсутність цих даних в акті перевірки не дозволяє ідентифікувати конкретну операцію та фактичне порушення, а тому порушує право платника на захист та можливість подати заперечення або пояснення по суті (ст. 86 ПКУ).
Отже, відсутність в акті конкретних фіскальних чеків, де було зафіксовано повторне або відсутнє пробиття акцизної марки, є суттєвим процедурним порушенням.
Судова практика підтверджує, що недотримання податковими органами процедури оформлення результатів перевірки може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Так, у рішенні Київського окружного адміністративного суду було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення через відсутність в акті фактичної перевірки конкретних доказів порушення.
Щодо звинувачень у продажу фальсифікованої продукції
Важливо розуміти, що сам факт неправильного пробиття або не пробиття акцизної марки не є автоматичним доказом реалізації фальсифікату (ст. 73 Закон України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»). Для такої кваліфікації податковий орган повинен надати додаткові докази, такі як результати експертизи, відсутність пляшки з конкретним кодом акцизної марки на залишках, акти вилучення, документи щодо закупівлі тощо.
Дійсно, незазначення акцизної марки у чеку є порушенням вимог ст. 3, 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Але для кваліфікації цього порушення податкова повинна надати докази — тобто конкретний чек із відсутнім кодом.
Додатково щодо подвійного пробиття акцизної марки
Якщо в чеку було пробито один і той самий штрих-код акцизної марки двічі, але фактично продавались різні пляшки з різними марками, можна довести це документально. Для цього потрібно провести інвентаризацію залишків алкогольних напоїв і скласти відповідний акт. Якщо пляшка з тим кодом, який був пробитий двічі, на момент перевірки вже відсутня, можна пояснити, що це технічна помилка, надати докази законного придбання товару, а також списати або оприбуткувати цю пляшку згідно з фактичним залишком. Такі дії можуть бути використані для обґрунтування відсутності фальсифікату і демонстрації сумлінності платника.
У процесі оскарження доцільно зосередитися на наступних аргументах:
- Відсутність в акті інформації про конкретні чеки — підстава для скасування рішень ДПІ. Оскільки підприємець позбавлений можливості ідентифікувати, які саме операції визнані порушеннями, відсутність цієї інформації в акті є порушенням процедурних норм і може бути підставою для скасування акту перевірки та винесеного рішення (ст. 86 ПКУ).
- Відсутність належних доказів реалізації фальсифікованої продукції, оскільки технічні помилки при пробитті акцизних марок не є безумовним підтвердженням фальсифікату.
- Право платника податків на ознайомлення з усіма матеріалами перевірки та надання документів, що підтверджують легальність походження товару (ст. 44.7, ст. 85 ПКУ).
Для підкріплення позиції рекомендується:
- Провести інвентаризацію залишків алкогольних напоїв і скласти відповідний акт, який може підтвердити наявність або відсутність конкретних пляшок з акцизними марками.
- Надати документи, що підтверджують легальне придбання алкогольної продукції (накладні, рахунки, договори з постачальниками).
- Підготувати технічні пояснення щодо можливих причин помилок при пробитті акцизних марок (збої програмного забезпечення, людський фактор, технічні несправності РРО).
Процедура оскарження передбачає подання заперечень на акт перевірки протягом 10 робочих днів з дати його отримання (ст. 86.7, 86.10 ПКУ), а скарга на податкове повідомлення-рішення — протягом 10 робочих днів з моменту отримання рішення (ст. 56 ПКУ). Оскаржувати можна не тільки суть порушення, але й недотримання процедури оформлення акту і доказування.
Важливо пам'ятати, що відповідно до ст. 77 ПКУ адміністративного судочинства України, тягар доведення правомірності своїх дій та рішень покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на податковий орган. Це означає, що саме ДПІ повинна довести факт порушення та наявність підстав для притягнення до відповідальності.
Таким чином, основна стратегія оскарження повинна базуватися на виявленні процедурних порушень при проведенні перевірки та оформленні її результатів, а також на відсутності належних доказів реалізації фальсифікованої продукції. Своєчасне подання обґрунтованих заперечень та активна позиція захисту значно підвищують шанси на успішне оскарження рішення податкового органу.
👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал», «Преміум».
Джерело: 7еminar
Статті на тему:
Ліцензії на підакцизні товари та їх вартість у 2025 році
Звіт про використання марок акцизного податку: інструкція заповнення
Декларація з акцизного податку: інструкція із заповнення за новою формою
Фактичні перевірки на АЗС: акциз, СЕА РП, ліцензії та нові штрафи у 2025 році