Нове у законодавстві про надомну та дистанційну роботу

З 2 травня 2025 року в Україні набули чинності важливі зміни до Кодексу законів про працю, які врегульовують питання надомної та дистанційної роботи. Закон №4339-IX відкриває нові можливості для працівників, які виховують дітей, що навчаються онлайн, та уточнює права працівників у разі відряджень. Це актуально в умовах, коли значна кількість українських школярів продовжує навчатися дистанційно як в Україні, так і за її межами

З 2 травня 2025 року набрав чинності Закон України від 27.03.2025 №4339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» (далі Закон №4339-IX).

Чому це важливо?

За даними Міністерства освіти і науки України, станом на січень 2025 року майже 1 мільйон українських дітей навчаються онлайн:


  1. близько 600 тис. в Україні,
  2. ще майже 400 тис. за кордоном (через тимчасове переміщення).


Ці цифри були озвучені в межах ініціативи МОН «Школа офлайн», що має на меті повернення близько 300 тисяч дітей до очного навчання.


Додатково: за інформацією Європейської комісії, з 24 лютого 2022 року по 16 липня 2024 року понад 856 тисяч українських учнів були інтегровані у шкільні системи країн ЄС.

Що передбачає Закон №4339-IX?

Працівник, який має дитину віком до 14 років, що здобуває освіту за дистанційною формою у школі, може працювати дистанційно або надомно :


  1. на період такого навчання,
  2. на підставі наказу (розпорядження) керівника закладу освіти.
  3. за погодженням з роботодавцем,


Важливо: Закон не гарантує автоматичного права на дистанційну або надомну роботу:


  1. якщо дитина старше 14 років;
  2. якщо роботодавець не погоджується.
Щоб уникнути непорозумінь — домовленості слід оформлювати документально (внесення змін до трудового договору, видання наказу роботодавця).

Уточнені положення статті 121 КЗпП щодо гарантії у разі відряджень працівників, що працюють дистанційно:


1) працівник, який працює дистанційно (відповідно до статті 60-2 КЗпП) має право на гарантії та компенсації, якщо його направляють у службове відрядження, до яких належать:


  1. збереження середнього заробітку,
  2. добові,
  3. компенсація витрат на проїзд, проживання тощо.


Це стосується в тому числі проїду і іншу місцевість до місцезнаходження роботодавця (наприклад, головний офіс).


Пункт відправлення та повернення з відрядження встановлюється за погодженням сторін та зазначається в наказі.


Джерело: Держпраці

Детальніше у матеріалі «Відрядження дистанційних та надомних працівників: Закон підписано»

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇