- Хто вважається працівником, який обслуговує грошові та матеріальні цінності?
- Умови для звільнення за втрату довіри
- Судова практика
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП однією з підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця є винні дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця.
Цю підставу полюбляють роботодавці, «втрата довір’я» - юридично нечітке формулювання, яке відкриває шлях до звільнення без потреби в доказах.
Проте звільнити за такою підставою можна лише того працівника, який за своїми посадовими обов’язки обслуговує грошові і матеріальні цінності.
Хто вважається працівником, який обслуговує грошові та матеріальні цінності?
До працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, можна віднести тих, що займаються прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом або іншим чином мають справу з цими цінностями. Прикладами таких посад є касири, інкасатори, комірники, продавці, завідувачі складами, експедитори тощо. Ці працівники, як правило, отримують матеріальні цінності під звіт і несуть повну матеріальну відповідальність за їх збереження.
Водночас, особи, які виконують функції обліку, охорони або управління майном, але не здійснюють безпосереднього обслуговування цінностей, не підпадають під дію цієї норми. Наприклад, бухгалтери, охоронці, сторожі та інші працівники, які не мають прямого доступу до матеріальних цінностей у рамках своїх посадових обов'язків, не можуть бути звільнені на підставі втрати довіри за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
Умови для звільнення за втрату довіри
Для правомірного звільнення працівника за цією підставою необхідно дотримання трьох умов:
- Безпосереднє обслуговування цінностей: працівник повинен мати прямий доступ до грошових, товарних або культурних цінностей у рамках своїх трудових обов'язків.
- Винна дія працівника: має бути встановлено, що працівник вчинив, які порушують правила обслуговування цінностей. При чому, немає значення, це були умисні чи необережні дії.
- Втрачена довіра роботодавця: дії працівника повинні бути такими, що об'єктивно дають підстави для втрати до нього довіри з боку роботодавця.
Важливо зазначити, що для звільнення за цією підставою не потрібна наявність матеріальної шкоди. Тобто, навіть за відсутності шкоди, але за наявності дій, які створюють загрозу такої шкоди або свідчать про ненадійність працівника може бути втрачена довіра, що дає право на звільнення такого працівника відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
Судова практика
Слід сказати, що судова практика була різна. Сьогодні хочемо розглянути доволі цікаве рішення Верховного суду (постанова від 15.02.2025 у справі № 757/26467/22-ц):
1. Позивач (головбух) звернувся з позовом до ТОВ «Енерго Збут Транс» із вимогами:
- визнати незаконним наказ про звільнення за пунктами 1 і 2 частини 1 статті 41 КЗпП;
- поновити на посаді головного бухгалтера;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- компенсувати моральну шкоду.
Позиція позивача:
- не встановлено, яке саме порушення є одноразовим і грубим;
- позивач не обслуговує безпосередньо матеріальні цінності, отже, не може бути звільнена за втрату довіри;
3. Позиція судів:
Суд першої інстанції (Печерський районний суд м. Києва):
- Позов задоволено частково.
- Звільнення визнано незаконним, позивача поновлено, стягнуто середній заробіток та частково – моральну шкоду.
Мотиви:
- відсутність доказів порушень, які б дали підставу для втрати довіри;
- операції з матеріальними цінностями не входили до її основних обов’язків.
Суд апеляційної інстанції (Київський апеляційний суд) не погодився із рішенням першої інстанції.
Суд касаційної інстанції (Верховний Суд):
- Ккасаційну скаргу задоволено частково, рішення апеляційного суду скасовано, рішення першої інстанції – залишено в силі із змінами.
Основні висновки:
- Головбух не є працівником, який безпосередньо обслуговує грошові чи товарні цінності, отже звільнення за п. 2 ч.1 ст. 41 КЗпП – незаконне.
- Не встановлено конкретного одноразового грубого порушення, яке б обґрунтовувало звільнення за п. 1 ст. 41 КЗпП.
- Формулювання наказу – розмите і без належного обґрунтування.
- Підстав для втрати довіри не доведено.
Отже, Верховний суд зробив наступні висновки:
Головний бухгалтер не належить до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності. Функції головного бухгалтера мали управлінський, а не матеріально-відповідальний характер.
Джерело: 7eminar
Статті на тему:
Роль бухгалтера при укладанні договорів
Як уникнути відповідальності за помилки попереднього бухгалтера
Як головбуху організувати ефективну роботу бухгалтерії і проконтролювати роботу підлеглих
Бухгалтер додатково виконує обов’язки кадровика і відповідального за військовий облік: як оформити