Зміни до Цивільного кодексу: пропозиції та зауваження від адвокатів

Оновлення Цивільного кодексу України потребує ретельного доопрацювання: хоча законопроєкти №14056 та №14057 спрямовані на сучасне узгодження норм із розвитком суспільних відносин та технологій, експерти НААУ наголошують на низці невідповідностей, потенційних конфліктів із чинним законодавством та необхідності уточнення нових інститутів, щоб забезпечити прогнозованість правозастосування


Хоча прийняття у 2003 році Цивільного кодексу стало визначальною подією у розвитку національного приватного права, стрімкий розвиток суспільних відносин, поява нових технологій та нормативних актів зумовили потребу у системному оновленні загальних положень цивільного законодавства.


Група народних депутатів підготувала та внесла до парламенту два законопроєкти №14056 та №14057 про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книг першої та другої.


Зауваження та пропозиції НААУ


В цілому адвокати підтримали оновлення ЦК. Разом із тим відзначили, що низка запропонованих норм потребує доопрацювання з огляду на якість нормотворчої техніки, узгодженість із чинним законодавством і прогнозованість правозастосування.


Серед висловлених застережень – необхідність узгодити положення проєктів із профільними законами. Так, наприклад ЦК пропонується доповнити нормою про захист цивільних прав та охоронюваних законом інтересів медіатором. Нова стаття 18-1 закріплює, що медіатор може здійснювати захист особи шляхом проведення медіації як позасудової процедури врегулювання цивільного конфлікту (спору) у випадках та в порядку, визначених законом та / або договором.


Адвокати звернули увагу, що зміст пропонованої норми суперечить Закону України від 16.11.2021 №1875-IX «Про медіацію», відповідно до якого медіація – це позасудовий спосіб врегулювання конфліктів, де сторони на підставі угоди залучають третю особу для того, щоб знайти спільне рішення.


Закон передбачає, що кожен учасник може відмовитись від медіатора, від медіації. У разі порушення угоди про медіацію учасниками законодавчо за це не передбачено відповідальності. Медіатор не має владних повноважень, як суд – він не може накласти штраф, постановити ухвалу про привід, винести окрему ухвалу. Рішення медіатора не є обов’язковим до виконання на всій території України, не забезпечується державою. Також укладена угода не має сили виконавчого напису. Отже, медіація – це лише спосіб мирного, позасудового вирішення конфлікту, але не спосіб захисту права.


Зауваження також стосуються: статусу дитини (неузгодженість із Законом України від 26.04.2001 №2402-III «Про охорону дитинства»), дискримінації за ознаками індивідуальності (пропонується врегулювати винятки в профільному законі), а також реєстрації актів цивільного стану (необхідні узгоджені зміни до спеціальних законів і підзаконних актів із чіткими строками їх ухвалення).


Крім цього, НААУ застерігає від підходу, за яким сплив позовної давності веде до «втрати права на судовий або інший юрисдикційний захист» (зміни до ст. 256 ЦК), що потенційно конфліктує зі ст. 55 Конституції та усталеною доктриною та судовою практикою, яка розглядає позовну давність як інститут матеріального права, що обмежує можливість задоволення позову, а не саме право на звернення. НААУ наполягає зберегти теперішню модель.


Серед іншого, пропонується уточнити регламентацію:


  1. визнання особи безвісно відсутньою / оголошення померлою (зокрема із залученням ТЦК та навчальних центрів), зберегти чинні строки у воєнних випадках;
  2. відмовитися від зобов’язання представника «негайно повідомляти» довірителя й спадкоємців про дії за довіреністю;
  3. не змінювати чинну редакцію норми про право на життя; надати визначення новому інституту «помічництва»,
  4. вибудувати для нього пов’язані механізми у спеціальному законодавстві.


Також відзначається використання у проєктах складних або невизначених понять. Зокрема, НААУ пропонує відмовитися від терміна «еманація» та переглянути введення «доброзвичайності (boni mores)», чітко розмежувавши її з «добросовісністю» або ж надавши критерії застосування.


Без цього зростає ризик довільного тлумачення.


Повністю зауваження і пропозиції НААУ до проєктів законів №14056 та №14057 можна переглянути за посиланням.


Джерело: НААУ


Читайте більше:


Нова редакція книги першої Цивільного кодексу України: Комітет рекомендував законопроєкт

Велике оновлення Цивільного кодексу: законопроєкти №14056 та №14057

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇