Встановлення випробування
Якщо роботодавець хоче переконатися у професійній придатності потенційного співробітника, він може встановити випробування при прийнятті на роботу. Таке право роботодавцю закріплено в трудовому законодавстві, зокрема це регламентує ст. 26 КЗпП.
Випробування встановлюється за взаємною угодою між роботодавцем і працівником. У ст. 26 КЗпП визначено:
умова про випробування має бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Отже, якщо обидві сторони домовилися щодо умови про випробування, то ця умова обов'язково має бути зафіксована в наказі про прийняття на роботу. Підписуючи наказ, працівник погоджується з цією умовою.
Зразок Наказу про прийняття на роботу з випробувальним терміном
Крім того, умова про встановлення випробування має міститися в заяві про прийняття на роботу та / або у трудовому договорі особи, що працевлаштовується.
Існують певні категорії працівників, для яких законодавство забороняє встановлювати випробувальні періоди. Детальний перелік таких осіб можна знайти у ч. 3 ст. 26 КЗпП, зокрема випробувальний термін не встановлюється для:
- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
- молодих спеціалістів після закінчення закладів вищої освіти;
- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
- осіб, вибраних на посаду;
- переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
- вагітних жінок;
- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
- осіб на тимчасові та сезонні роботи;
- внутрішньо переміщених осіб.
Крім того, випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство.
Важливо відзначити, що перерахованим вище категоріям осіб заборонено встановлювати випробування при прийнятті на роботу, але лише за мирних часів. Тобто, під час дії воєнного стану, роботодавець вправі встановити таким особам випробувальний термін.
Строк випробування
У ст. 27 КЗпП зазначені строки випробування. Отже, строк випробування не може перевищувати:
- для робітників – 1 місяць;
- для інших категорій – 3 місяці (в окремих випадках за узгодженням з профспілкою – 6 місяців).
Роботодавець має повне право встановлювати випробування тривалістю, що менша за звичайно визначену. Проте, встановлювати строк, що перевищує регламентований ст. 27 КЗпП, заборонено, навіть якщо працівник згоден на подовження тривалості випробування.
Оформлення результатів випробування
Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що успішно пройшов випробування, і вже стає постійним співробітником. Наступне розірвання трудового договору буде проводитися вже на загальних підставах (ст. 28 КЗпП).
Якщо працівник не пройшов випробування, то роботодавець має повідомити йому про це письмово за три дні до звільнення. В такому разі, підставою для звільнення буде п. 11 ст. 40 КЗпП:
«Встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування».
Зауважте, що у разі пропуску строку попередження, роботодавець втрачає підставу для звільнення згідно з п. 11 ст. 40 КЗпП, тому важливо дотримуватися встановлених термінів і процедур.
У ст. 28 КЗпП передбачається:
«Розірвання трудового договору на підставі невідповідності працівника займаній посаді може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення».
Щоб уникнути проблем з судом, роботодавцю необхідно обґрунтувати невідповідність співробітника посаді або виконуваній роботі. Наприклад, працівник під час випробування не виконував у повному обсязі або несумлінно виконував покладені на нього обов'язки відповідно до посадової інструкції. Це має буди документально підтверджено (акти, службові записки, повідомлення).
Зразок Доповідної записки про невідповідність посаді за результатами випробування
Якщо працівник не пройшов випробування, в такому разі можна скласти наказ про звільнення або за типовою формою №П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489, або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, які вказані у типовій формі.
У наказі вказують причину і підстави звільнення з посиланням на п. 11 ст. 40 КЗпП та дату звільнення. З наказом необхідно ознайомити працівника під підпис.
Зразок Наказу про звільнення у зв'язку з встановленням невідповідності працівника займаній посаді протягом строку випробування
Висновки
- Якщо сторони домовились про це, випробування обов'язково зазначається в наказі та заяві про прийняття.
- Стаття 2 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє встановлювати під час дії воєнного стану випробування для будь-якої категорії працівників.
- Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою – шести. Натомість строк випробування для робітників не може перевищувати 1 місяця.
- У випадку, коли працівник пройшов, то продовжує свою роботу. Якщо він не зміг відповісти вимогам роботи, роботодавець має право звільнити його за п. 11 ст. 40 КЗпП до закінчення строку випробування.
Джерело: kadroland
Шаблони та зразки документів:
Наказ про прийняття на роботу з випробувальним терміном
Повідомлення працівнику про невідповідність займаній посаді під час випробувального терміну
Доповідна записка про невідповідність посаді за результатами випробування