Новий Митний кодекс України: затверджено графік ухвалення до 2026 року

Керівний комітет з розробки нового Митного кодексу України затвердив графік розробки та ухвалення нового Митного кодексу на основі Митного кодексу ЄС. Проєкт планують завершити до кінця квітня 2025 року, передати до Верховної Ради до кінця серпня, прийняти за основу в жовтні та остаточно ухвалити в січні 2026 року

Як повідомляє Міністерство фінансів України, керівний комітет з розробки нового Митного кодексу України затвердив графік підготовки та ухвалення документу.


Перспективи щодо євроінтеграційного руху українського митного законодавства окреслив заступник Міністра фінансів Юрій Драганчук під час засідання Керівного комітету з розробки нового Митного кодексу України:

Плануємо завершити розробку проєкту нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС до кінця квітня та очікуємо на його остаточне схвалення Верховною Радою у січні 2026.

Розробка нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС є ключовою рекомендацією для України у Звіті щодо розширення ЄС, оприлюдненому восени минулого року. Прогрес, досягнутий до 1 вересня, увійде до звіту за 2025 рік і вплине на поточну оцінку готовності України до вступу в ЄС.


Заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов зазначив:

Митний кодекс - це основа Митного союзу і без відповідного митного законодавства вступ до ЄС неможливий. Тому підготовка нового Митного кодексу зараз є пріоритетом для Держмитслужби. Докладаємо усіх зусиль, щоб якнайшвидше завершити першу версію Митного кодексу і розраховуємо на початку травня почати обговорювати її з суспільством.

Як підкреслив Томаш Міхалек, представник DG TAXUD підтвердив подальшу готовність DG TAXUD надавати технічні консультації українській стороні (зокрема, щодо термінології), експертизу розроблених документів, а також інформувати щодо поточних змін, яких зазнає Митний кодекс ЄС.


Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM з митних питань, відзначив прогрес у розвитку нового Митного кодексу та наголосив на наступних 3-х ключових етапах, яких очікують від української сторони:


  1. готовність тексту для перекладу;
  2. передача документу урядом до Верховної Ради України;
  3. очікувана дата ухвалення парламентом.


Директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко розповів, що плануються наступні етапи прийняття нового Митного кодексу:


  1. У квітні закінчать підготовку тексту.
  2. У травні розпочнуть його переклад.
  3. У червні перекладений проєкт Митного кодексу буде передано для оцінки експертам DG TAXUD.
  4. До парламенту планується передати законопроєкт до 31 серпня.


Олександр Москаленко додає:

У жовтні будемо просити народних депутатів прийняти його за основу, після чого розпочнеться підготовка до 2-го читання, щоб у січні 2026 новий Митний кодекс був готовий до прийняття як закон. Після цього будемо очікувати оцінку ЄС - уже як прийнятого закону. У цей час працюватимемо над підзаконними актами. Наша мета щоб у 2027 році в Україні повністю запрацювало митне законодавство, відповідне законодавству ЄС. Ми готові до такого амбітного підходу.

Такий таймлайн затверджено рішенням Керівного комітету з підготовки нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС.


Джерело: Мінфін

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Надходження основних засобів: бухгалтерські проведення

Якими бухпроведеннями показати в обліку придбання основних засобів за рахунок власних коштів на умовах попередньої оплати, придбання основних засобів за рахунок власних коштів на умовах наступної оплати, придбання основних засобів за рахунок короткострокового кредиту банку, придбання основних засобів за рахунок довгострокового кредиту за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», створення основних засобів власними силами, переведення до складу основних засобів з оборотних активів, будівництво основних засобів підрядним способом, безоплатно отриманих основних засобів, надлишки основних засобів, що виявили через інвентаризацію, внесок основними засобами до статутного капіталу, основними засобами до додаткового капіталу без збільшення статутного капіталу, обміну подібними основними засобами, обміну неподібними основними засобами, розповідаємо у статті