Проблеми з відкриттям реєстрів військовозобов'язаних озвучила адвокат

Умовне «відкриття» реєстрів військовозобов'язаних не лише спростило вирішення певних питань, але і створило нові проблеми. Про це розповіла адвокат Дар’я Тарасенко

124

За словами адвоката, величезна кількість людей, які добросовісно вважали себе виключеними з обліку (і навіть вільно перетинали кордон в 2022-2023 роках), з відкриттям реєстрів дізнались, що вони досі перебувають на обліку (і, відповідно, не можуть виїхати за кордон і мають ризик мобілізації).


Розв'язання проблеми залежить від багатьох факторів, як то:


  1. наявність чи відсутність військово-облікового документа в паперовому вигляді
  2. зміст запису про ВЛК та виключення з обліку (або відсутність такого запису)
  3. наявність чи відсутність самого висновку ВЛК та його зміст
  4. наявність чи відсутність запису в реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та його зміст
  5. дата виключення з обліку (від цього залежить, яка редакція законодавчих норм мала використовуватись).


Тому кожну конкретну ситуацію необхідно розбирати з юристом індивідуально.


З досвіду пані Дар’ї - іноді вдається вирішити проблему і без суду, а іноді необхідно звертатись до суду.


Це залежить як від тих факторів, про які написано вище, так і від адекватності дій ТЦК та СП. І, звичайно, від коректності дій юриста, який займається справою в інтересах (не)військовозобов'язаного.


Для прикладу - позитивний кейс. Чоловік був виключений з обліку через непридатність, але «Резерв+» показав перебування на обліку. Іноді для вирішення проблеми достатньо адвокатського запиту. Але цього разу у відповідь на запит була формальна відписка про необхідність подавати документи особисто. Після цього пані Дар'я, як адвокат, подала заяву з вимогою виправити некоректну інформацію в реєстрі - з чітко озвученим наміром звернутись до суду у випадку відмови. І клієнт побачив в «Резерв+» відмітку про виключення з обліку через непридатність.


Джерело: адвокат Дар'я Тарасенко

124

1

3

3

525

1

7

7

1082

3

90

3

16821

2

50

3

1046

1

174

2

18

4

149

3

20

3

514

4

76

Делегування КЕП у підприємстві: чи може кадровик підписувати повідомлення про прийняття на роботу

Делегування права накладання кваліфікованого електронного підпису працівнику кадрової служби є допустимим за умови дотримання вимог Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну №557. Ключовою умовою є офіційне внесення такої особи до переліку уповноважених осіб шляхом подання Повідомлення про делегування права підпису в електронній формі. Лише після належного оформлення та підписання такого повідомлення керівником і відповідними КЕП уповноважена особа набуває права підписувати електронні документи, зокрема повідомлення про прийняття працівника на роботу. В іншому випадку використання КЕП працівником кадрової служби не відповідатиме вимогам законодавства

основне зображення для Делегування КЕП у підприємстві: чи може кадровик підписувати повідомлення про прийняття на роботу
3

28

3

619

3

56

5

206

3

40

4

289