Щодо необхідності платіжного терміналу, якщо оплата здійснюється через QR-код

Законодавство України вимагає, щоб торговці забезпечували можливість здійснення безготівкових розрахунків за товари та послуги, у тому числі і через електронні платіжні засоби, платіжні застосунки або платіжні пристрої. QR–код не належить до жодної з цих категорій

577

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Згідно з п. 29 ст. 38 Закону України від 30.06.2021 №1591–ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591) визначено, що терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України.


Відповідно до абзацу першого постанови КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Отже, торговці обов'язково мають забезпечити можливість здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв.

Звертаємо увагу, що з урахуванням Правил формування та використання QR–коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою НБУ від 28.05.2020 №68, та термінів, які вживаються в Законі №1591, QR-код не можна віднести ні до електронних платіжних засобів, ні до платіжних застосунків або платіжних пристроїв.


Джерело: лист ДПС від 20.03.2025 №275/2/99–00–07–03–01–02

577

4

41

2

17

3

21

2

30

3

19

3

28

6

1142

4

227

5

69

3

29

4

29

3

19

18

47176

6

3395

3

64

3

27

3

19

Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року

КМУ схвалив законопроєкт №16036, розроблений Мінфіном для імплементації статті 4 Директиви ЄС ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. Документ пропонує відмовитися від вибіркового правила «тонкої капіталізації» та запровадити єдиний підхід до всіх боргових зобов’язань – незалежно від статусу кредитора. Базове обмеження витрат на запозичення зберігається на рівні 30% EBITDA, водночас передбачено пороги, винятки та можливість безстрокового перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди. Невраховані проценти, накопичені за чинними правилами до кінця 2027 року, не згорають, а враховуватимуться за новим механізмом. Застосовувати нові правила планують із 1 січня 2028 року, що має дати бізнесу час підготуватися до змін

основне зображення для Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року
3

16

2

38

4

173