Призупинення дії трудового договору: працівнику не буде виплачено заробітну плату

Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №12255-1, який вносить зміни до Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Законопроєкт передбачає уточнення прав та обов'язків сторін трудових відносин під час воєнного стану, зокрема щодо призупинення дії трудового договору, обміну документами, комунікації між роботодавцем та працівником, а також умов припинення трудового договору

12 березня 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №12255-1

Що передбачає Проєкт Закону про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України від 11.12.2024 №12255-1 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»?

Зокрема, у статті 13 Закону про організацію трудових відносин пропонується встановити:

що під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали йому на день призупинення трудових відносин) і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (у тому числі надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Законопроєктом пропонується доповнити положення Закону України від 15.03.2022 №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану на час дії воєнного стану» передбачивши наступне:


  1. особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання документів у роботодавця на усіх підприємствах, в установах та організаціях, розташованих не лише на територіях активних бойових дій, але й також на територіях можливих бойових дій через підвищені військові ризики;
  2. обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних;
  3. визначення максимального сукупного строку призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї із сторін, не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження);
  4. визначення права сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю;
  5. встановлення обов’язку роботодавця, у випадку припинення призупиненого трудового договору, щодо проведення розрахунку із працівником, а також видачі трудової книжки (у разі коли вона знаходиться на зберіганні у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги;
  6. встановлення обов’язку роботодавця протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити, у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про своє місцезнаходження та інформацію для здійснення зв’язку з ними;
  7. встановлення обов’язку працівників, які в період дії правового режиму воєнного стану були відсутні на роботі протягом 90 днів поспіль, та/або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом надати роботодавцю актуальну інформацію про засоби зв’язку з ними.


Джерело: Судово-юридична газета, Ярослав Железняк

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇