Сьогодні, 12.06.2025, Президент України підписав Закон України від 01.05.2025 №4412-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» ( законопроєкт №12255-1).
Про позицію адвоката щодо цього законопроєкту можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, що 12 березня 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №12255-1.
Що передбачає Проєкт Закону про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України від 11.12.2024 №12255-1 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»?
Зокрема, у статті 13 Закону про організацію трудових відносин пропонується встановити:
що під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали йому на день призупинення трудових відносин) і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (у тому числі надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Крім того, статтю 5 збираються доповнити частиною третьою такого змісту:
У період дії воєнного стану працівник, робоче місце якого розташоване на територіях активних бойових дій, який відсутній на роботі, не підлягає звільненню на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Час відсутності на роботі такого працівника не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
Законопроєктом пропонується доповнити положення Закону України від 15.03.2022 №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану на час дії воєнного стану» передбачивши наступне:
- особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання документів у роботодавця на усіх підприємствах, в установах та організаціях, розташованих не лише на територіях активних бойових дій, але й також на територіях можливих бойових дій через підвищені військові ризики;
- обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних;
- визначення максимального сукупного строку призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї із сторін, не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження);
- визначення права сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю;
- встановлення обов’язку роботодавця, у випадку припинення призупиненого трудового договору, щодо проведення розрахунку із працівником, а також видачі трудової книжки (у разі коли вона знаходиться на зберіганні у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги;
- встановлення обов’язку роботодавця протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити, у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про своє місцезнаходження та інформацію для здійснення зв’язку з ними;
- встановлення обов’язку працівників, які в період дії правового режиму воєнного стану були відсутні на роботі протягом 90 днів поспіль, та/або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом надати роботодавцю актуальну інформацію про засоби зв’язку з ними.
Джерело: Судово-юридична газета, Ярослав Железняк, ВРУ