Отримайте доступ до відео, документів, консультацій та інших корисних сервісів.

Увійти або зареєструватися

 – це легко!

Стаття
Відео
Податкова звітність
20.02.2025

Декларація з податку на прибуток із додатками: інструкція зі складання

Розглянемо кому, в які строки та спосіб звітувати з податку на прибуток. Також підкажемо, як заповнити декларацію з податку на прибуток підприємств та кожного її додатку. Зорієнтуємо, що буде за неподання чи несвоєчасне подання прибуткової звітності


Хто подає Декларацію з податку на прибуток


Річну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) подають:

  1. усі платники податку на прибуток, у тому числі сільгоспвиробники (п. 137.4, п. 137.5 Податкового кодексу України; далі – ПКУ). Новостворені (зареєстровані у звітному році) підприємства – платники податку на прибуток (пп. «а» п. 137.5, пп. 137.4.2 ПКУ) звітують за період із дати реєстрації до кінця року;
  2. нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ (ст. 133 ПКУ).
  3. неприбуткові організації – у разі порушень умов своєї неприбутковості та/або виплат доходів нерезидентам;
  4. фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність – у разі виплати доходів нерезидентам-юрособам і сплати податку на репатріацію. При цьому не подають Декларацію юрособи-спрощенці, які платять дивіденди.

Увага! Неприбутківці та спрощенці звітують щодо виплачених нерезидентам доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України лише за підсумками річного податкового (звітного) періоду (пп. 133.1.1, 133.1.4, п. 141.4, 297.5 ПКУ)

У цьому матеріалі зосередимося на юридичних особах.


Додатки до Декларації подають особи, які звітують з податку на прибуток за Декларацією.


Проте, є особливості з подання окремих додатків особами, які не є платниками податку на прибуток, але за законом мають декларувати певні платежі, що є частиною податку на прибуток. Наприклад, платники єдиного податку (юридичні та фізичні особи – підприємці) подають річну Декларацію з додатком ПН, якщо протягом року проводили виплати нерезидентам доходів, перелічених у пп. 141.4.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Важливо! Платник подає тільки ті додатки, які мають дані для заповнення

В які строки подавати Декларацію з податку на прибуток


Базові податкові (звітні) періоди для платників податку на прибуток – рік та квартал (п. 137.4 ПКУ).


Річний податковий (звітний) період встановлено для платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 40 млн грн.


Платники податку на прибуток, у яких звітний (податковий) період дорівнює календарному року подають Декларацію наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів (далі – к. дн.), що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Важливо! За 2024 рік Декларацію треба подати не пізніше 3 березня 2025 року, адже граничний термін подання припадає на вихідний день. Сплатити податок за цією декларацією треба не пізніше 11.03.2025

Квартальний податковий (звітний) період встановлено для платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, перевищує 40 млн грн.


Щокварталу Декларацію подають протягом 40 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, півріччя, трьох кварталів.


Одночасно з Декларацією подають і додатки, які є її невід'ємною частиною.


Куди подавати Декларацію з податку на прибуток


Подають Декларацію та додатки до неї до органу ДПС за основним місцем обліку.


У разі зміни місцезнаходження платника податків, пов’язаної зі зміною контролюючого органу, він подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року) (ЗІР, категорія 102.20 01).


Наприклад, якщо в 2024 році змінювали основне місце обліку, то в 2025 році подаєте Декларацію із додатками за 2024 рік уже до нової ДПІ.


Яка відповідальність за неподання Декларації з податку на прибуток


Подавати Декларацію маєте навіть, якщо не провадили діяльність. Адже у вас все одно є показники для декларування. Принаймні у балансі є дані на початок звітного періоду. А фінансова звітність є одним із додатків до Декларації.


За неподання або несвоєчасне подання Декларації передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме в розмірі:

  1. 340 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання);
  2. 1020 грн у разі повторного порушення за несвоєчасне подання Декларації платником податків, за яке до такого платника протягом року вже застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) Декларації та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення (ЗІР, категорія 132.01).

Увага! Штраф нараховують за ППР на підставі акта камеральної перевірки (пп. 75.1.1, п. 76.3 ПКУ)

Якщо не подати додаток, який мав би бути заповнений, то всю Декларацію визнають неподаною податковою звітністю.


Наведемо ситуацію з практики. Платник проводив виплати нерезидентам і застосував звільнення від оподаткування на підставі міжнародних договорів України. Таку інформацію навів у додатку ПН (виплати нерезидентам). Але при цьому платник не подав додаток ПП (податкові пільги), в якому необхідно було вказати отриману суму пільги з податку на репатріацію нерезидента. У такій ситуації під час подання Декларації може надійти квитанція №2 про прийняття декларації, але протягом п'яти робочих днів надійде письмове повідомлення про відмову у прийнятті Декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ПКУ).


За якою формою звітувати з податку на прибуток


Декларацію подавайте за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897.


Електронний ідентифікатор декларації за 2024 рік – J0100126.


Останні зміни до форм окремих додатків Мінфін уніс наказами від 05.12.2024 №621 та від 24.12.2024 №659 (далі – Наказ №621 та Наказ №659 відповідно). Ідеться, зокрема, про додатки ПН, РІ, ДІЯ. Додаток АМ викладений у новій редакції. Зміни діють із 21.01.2025.

На замітку! За правилами п. 46.6 ПКУ зміни, внесені Наказом №621 та Наказом №659 до форм додатків, слід застосовувати з другого кварталу 2025 року

Про електронні ідентифікатори форм додатків будемо говорити під час розгляду кожного додатку окремо.


Завантажуйте бланк:

  1. Податкова декларація з податку на прибуток


Який порядок заповнення Декларації з податку на прибуток із додатками


Під час складання Декларації дотримуйте основних правил:

  1. заповнюйте форму у гривнях без копійок;
  2. зі Звіту про фінансові результати беріть цифри до заокруглень;
  3. заповнюйте дані наростаючим підсумком з початку звітного року;
  4. якщо Декларацію подаєте в електронній формі, то комірки, по яких немає даних, залишайте порожніми;
  5. заповнюйте всі обов’язкові реквізити Декларації, які передбачає пункт 48.3 ПКУ. Інакще ДПС її не визнає;
  6. спочатку за потреби заповнюйте додатки (АВ, ЗП, ПН, ТЦ, ВП, РІ, ПЗ, АМ, ЦП, ПП, КІК, МПЗ, ДІЯ, ОВ, ФЗ). Адже дані із них переносять до основної частини Декларації.


Вступна частина


Поле 1. Проставте позначку щодо типу Декларації у комірці:

  1. «звітна» – для звичайної Декларації, яку подаєте вперше за звітний період;
  2. «звітна нова» – коли подаєте Декларацію через виявлену помилку до того, як граничний термін подання звітної Декларації ще не сплив;
  3. «уточнююча» – коли уже строки пройшли й треба виправити помилку минулого звітного періоду. Тобто, якщо виправляєте помилку у Декларації вже після граничного терміну її подання.


Поле 2. Тут зазначайте рік, за який звітуєте, а також базовий звітний період для платника податку: квартал чи рік. Це залежить від того, чи ви звітуєте щоквартально чи тільки раз на рік щороку (без поквартального звітування).


Поле 3. Якщо виправляєте помилки в поточній декларації (звітній чи звітній новій), то вказуйте період, який виправляєте через додаток ВП до Декларації. Якщо подаєте уточнюючу Декларацію, то поля 2 та 3 – однакові.


Поля 4-6. Внесіть реквізити підприємства згідно з ЄДР. В електронній формі вони підтягнуться автоматично, але перевірте їх правильність.


Поле 7 заповнюйте лише щодо представництв нерезидентів.


Поле 8. Наведіть найменування органу ДПС, до якого подаєте Декларацію.


Поле 9 заповнюють платники – юридичні особи за результатами діяльності інституту спільного інвестування.


Поле 10. Тут проставте позначку, якщо Декларація стосується особливих ситуацій, наприклад, її подає резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах.


Основна частина


Рядок 01. Щоб заповнити цей показник, за основу візьміть Звіт про фінансові результати – форму №2 або спрощені форми №2-м, №2-мс (для суб’єктів малого підприємництва).


Додайте усі доходи, які одержало підприємство за період:

  1. чистий дохід (виручка) від реалізації (ряд. 2000 форми №2);
  2. інші операційні доходи (ряд. 2120 форми №2);
  3. дохід від участі в капіталі (ряд. 2120 форми №2);
  4. фінансові доходи (ряд. 2220 форми №2);
  5. інші доходи (ряд. 2240 форми №2).

На замітку! У разі використання фінансової звітності для малих чи мікро підприємств беріть дані рядку 2280 форм №2-м або 2-мс відповідно

За показником рядку 01 річної Декларації визначайте, чи треба застосувати під час визначення об’єкта оподаткування податкові різниці, крім обов’язкових для всіх:

  1. від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ;
  2. різниць за пп. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ щодо перехідних операцій для тих підприємств, які перейшли зі 3 групи єдиного податку оподаткування на загальну систему оподаткування.


Наприклад, якщо ви раніше приймали рішення про незастосування податкових різниць, а річний дохід за 2024 рік у рядку 01 Декларації вперше протягом безперервної кількості років виявиться більше 40 млн грн, то всі податкові різниці треба обов’язково застосувати вже з 2024 року (пп. 134.1.1 ПКУ).

Увага! Показник рядку 01 Декларації важливий для розуміння, який базовий звітний період застосовуватимете у наступному році. Якщо він досягне 40 млн. грн, то Декларації за періоди 2025 року подаватимете щокварталу (пп. «в» пп. 137.5 ПКУ)

Рядок 02. Дані беріть із рядків:

  1. фінрезультат до оподаткування – з ряд. 2290 форми №2 (прибуток), з ряд. 2295 (збиток);
  2. або фінрезультат до оподаткування – з ряд. 2290 форм №2-м, №2-мс.


Збиток зазначайте зі знаком мінус («–»).


Рядок 03 РІ. Цифру беріть і останнього рядка додатку РІ (вона може бути як зі знаком «+», так і зі знаком «–»). Цей рядок заповнюють лише ті підприємства, які обов’язково чи добровільно коригують фінрезультат на податкові різниці за розділом ІІІ ПКУ.


Рядок 04. Тут розраховуйте об’єкт оподаткування: ряд. 02 + ряд. 03 РІ.


Рядок 05 ПЗ. Цей рядок заповнюють пільговики, які звільнені від оподаткування, зокрема за ст. 142 ПКУ. Наприклад:

  1. підприємства/організації, засновані громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю (п. 142.1 ПКУ);
  2. Чорнобильської АЕС (п. 142.2 ПКУ);
  3. учасники проекту «Укриття» (п. 142.3 ПКУ);
  4. учасники індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, від здійснення госпдіяльності у сферах переробної промисловості; у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів, крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності виключно на території (в межах) індустріального парку (п. 142.4 ПКУ).


Ці підприємства також заповнюють Додаток ПЗ, у якому здійснюють розрахунок та наводять підставу для застосування пільги.


Рядок 06. Тут розраховуйте податок на прибуток за формулою: (ряд 04 – ряд. 05 ПЗ) × 0,18. Більшість підприємств вносять значення ряд. 04.


Рядок 06.1 КІК. Зазначайте розрахований податок на прибуток контрольованої іноземної компанії.


Рядок 06.2 МПЗ. Наводьте розраховане мінімальне податкове зобов’язання.


Рядок 06.3 ДІЯ. Зазначайте розрахований податок на прибуток резидента Дія Сіті на особливих умовах.


Рядки 06.4, 06.4.1 та 06.4.2 заповнюють платники податку на прибуток з особливостями оподаткування.


Рядки 07.1, 07.2 та 0.8 заповнюють страховики.


Рядки 09, 09.1, 09.1.1, 09.1.2 та 10 заповнюють платники, які займаються діяльністю з випуску та проведення лотерей.


Рядки 11 та 12 заповнюють платники, які займаються азартними іграми.


Рядки 13 та 14 заповнюють платники, які займаються букмекерською діяльністю.


Рядок 15 заповнюють платники, які займаються азартними іграми або букмекерською діяльністю.


Рядок 16 ЗП. Цей рядок заповнюйте, якщо сплачували авансові внески з податку на прибуток по дивідендах у минулих звітних періодах або сплачували податок на прибуток за кордоном у країнах, з якими підписані угоди про уникнення подвійного оподаткування. Дані до цього рядка переносьте із Додатку ЗП.


Рядок 17 заповнюйте за наведеною формулою у цьому рядку. Звичайні підприємства, що не є страховиками, банками, букмекерами чи тими, які проводять азартні ігри, у ряд. 17 вносять суму: ряд. 06 – ряд. 16 ЗП.


Рядок 18 заповнюйте, якщо базовим звітним періодом для підприємства є квартал. У такому разі у річній Декларації, наприклад, за 2024 рік покажіть значення з Декларації за минулий звітний період (ряд. 17) за результатами перших трьох кварталів звітного 2024 року. Якщо підприємство подає лише річну Декларацію, цей рядок не заповнюйте.


Рядок 19. У цьому рядку показуйте кінцеву суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті. Якщо базовим звітним періодом є квартал, то використовуйте формулу: ряд. 17 – ряд. 18. Якщо у підприємства базовий звітний період рік – тоді переносьте суму з рядка 17.


Рядок 20 АВ. Цей рядок довідковий. Заповнюйте його, якщо сплачували авансовий внесок з податку на прибуток. Для цього складайте Додаток АВ.


Рядок 21 заповнюйте, якщо базовим звітним періодом для підприємства є квартал, а у минулому звітному періоді є сума авансового внеску по дивідендам (ряд. 20 АВ Декларації за минулий звітний період) Наприклад, для Декларації за 2024 рік – це 3 квартали 2024 року.


Рядок 22. Тут розрахуйте різницю: ряд. 20 АВ – ряд. 21. Цей рядок довідковий.


Рядок 23 ПН. У цьому рядку вкажіть суму податків, які утримали під час виплати доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період. Тобто – суму податку на репатріацію. Дані переносьте із додатку ПН.


Рядок 24 заповнюйте, якщо базовим звітним періодом для підприємства є квартал. Переносьте значення з ряд. 23 ПН із Декларації за минулий звітний період.


Рядок 25. Це податок на доходи нерезидентів (податок на репатріацію, який підлягає сплаті). Розраховуйте його так: ряд. 23 ПН – ряд. 24. Якщо у підприємства річний базовий звітний період, то розраховуйте його: ряд. 25 = ряд. 23 ПН.


Рядок 26 ОВ. Тут зазначайте суму авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, яку треба сплатити у звітному (податковому) періоді.


Рядок 27 заповнюйте, якщо базовим звітним періодом для підприємства є квартал, а у минулому звітному періоді є сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у попередньому звітному (податковому) періоді поточного року.


Рядок 28. У цьому рядку зазначайте суму авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, нараховану за результатами останнього звітного (податкового) періоду (ряд. 26 ОВ – ряд. 27). У платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 19 (22, 25, 28) дорівнює рядку 17 (20 АВ, 23 ПН, 26 ОВ) Декларації.


Рядки 29–41 заповнюйте, якщо виправляєте помилки. Беріть дані зі додатку ВП.

Важливо! Самоштрафи та пеню не нараховуйте через воєнний стан (пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Рядки 42–44. У цих рядках зазначайте податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до ПКУ, не пов’язані з виправленням помилок.


Прикінцева частина


Поля прикінцевої частини Декларації заповнюйте з урахуванням такого:


  1. Наявність додатків – у відповідних клітинках проставляйте позначку, крім клітинок під літерами «ПН» та «КІК», у яких проставляйте кількість поданих додатків до Декларації. У комірці «ФЗ» позначку ставте обов’язково, конкретизуйте – за НП(С)БО або за МСФЗ. Фінзвітність подаємо до подання Декларації. Якщо не подасте фінзвітність, то Декларація не вважається поданою;
  2. Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності – проставляйте у відповідних клітинках позначку щодо тих форм звітності, які подаєте. Якщо зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, ставте позначку у відповідній комірці;
  3. Наявність доповнення відповідно до п. 46.4 ПКУ – можете подати доповнення з поясненнями у довільній формі;
  4. Рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці – заповнюйте у разі використання права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ). Заповнюйте у разі прийняття рішення про незастосування податкових різниць, якщо дохід у полі «01» основної частини минулорічної річної Декларації менше 40 млн грн. Ставте позначку і зазначайте реквізити наказу, яким прийняли рішення про незастосування різниць (його назву, дату та номер). Якщо це рішення прийняли у попередньому році (або раніше), дублюйте реквізити наказу.

Увага! Приклад заповненої основної частини Декларації завантажуйте за посиланням

Тепер детально розглянемо порядок заповнення додатків до декларації з податку на прибуток.


Якщо код рядка Декларації має букви (наприклад, 03 РІ, 20 АВ), то до цього рядка Декларації має бути доданий відповідний додаток.


Перелік додатків наведений внизу Декларації в спеціальному полі:



Платник має позначити «+» або «х» ту клітинку, яка відповідає додаткам, що будуть заповнені та подані разом з Декларацією.

Увага! Щодо додатків ПН та КІК проставляють кількість таких додатків, які подають з Декларацією. Адже ці додатки заповнюють окремо по кожному нерезиденту (додатки ПН) та по кожній контрольованій особі (додатки КІК)

У титульній частині кожного додатку слід вказати (як і в Декларації, до якої додаємо додаток):


  1. тип звітності: звітна, нова звітна, уточнююча;
  2. податковий номер платника: для юросіб – код ЄДРПОУ, для фізосіб – РНОКПП;
  3. звітний період: 1 квартал, півріччя, три квартали, рік.


У разі подання уточнюючої Декларації разом з нею подають і всі додатки, які мають бути заповнені. Під час уточнення даних шляхом подання уточнюючої Декларації правильні дані в додатках повторюють, неправильні – замінюють правильними даними. Виняток – додаток ВП. Позаяк цей додаток сам по собі є способом виправлення даних Декларації, тому уточнити його не можна.


Додаток АВ


Додаток «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних платежів)» розшифровує дані, які переносять в ряд. 20 АВ Декларації.

Важливо! Код електронної форми додатку АВ – J0111626

Для заповнення цього додатку використовуємо норми п. 57.1-1 ПКУ.


Додаток подають за кожний звітний період, в якому була виплата дивідендів (прирівняних до них платежів). При цьому враховуючи підсумований принцип складання Декларації і цього додатку, дані будуть повторюватися в кожному з наступних періодів до кінця звітного року.


Наприклад, ви виплачували дивіденди в першому кварталі і більше до кінця року виплат дивідендів не було, але додаток АВ треба буде подати за всі звітні періоди року – перший квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо ж виплата дивідендів була тільки у вересні – додаток АВ заповнюйте тільки за три квартали та за рік.


Цей додаток заповнюють усі платники податку на прибуток, що виплачують дивіденди, в т. ч. й у випадку, коли виплата дивідендів звільнена від сплати авансового внеску при виплаті дивідендів (далі – АВ) за правилами пп. 57.1-1.3 ПКУ, зокрема, фізичним особам.


Рядок 1. Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів).


Тут зазначаємо загальну суму виплачених дивідендів:


  1. дивіденди, виплачені юрособі – оборот Дт 671 Кт 31;
  2. дивіденди, виплачені фізособі – оборот Дт 671,641,642 Кт 31 (30), тобто, «брудна» сума виплачених дивідендів (відповідає даним гр. 3 додатку 4ДФ об'єднаної звітності).


Із рядка 1 наводимо довідково таку інформацію (надалі використовується в розрахунку ряд. 5):


  1. рядок 1.1. сума дивідендів, виплачена фізичним особам, – оборот Дт 671,641,642 Кт 31 (30);
  2. рядок 1.2. сума дивідендів, виплачена інститутом спільного інвестування, – заповнюють тільки ІСІ. З них не сплачують АВ (п. 57.1-.6 ПКУ);
  3. рядок 1.3. сума дивідендів, виплачена платником податку, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди – використовують аналітичні дані платників, які мають пільги з податку на прибуток;
  4. рядок 1.4. частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 №185-V – заповнюють державні та комунальні підприємства, які сплачують частину чистого прибутку до відповідного бюджету (державного або місцевого). Дані мають відповідати показнику рядка 11 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку. Про заповнення Розрахунку див. статтю;
  5. рядок 1.5. сума дивідендів, що виплачена материнською компанією – аналітичні дані заповнює тільки материнська компанія по виплаченим дивідендам власникам цієї материнської компанії.

Важливо! Сума рядків з 1.1 по 1.5 не завжди буде дорівнювати даним у рядку 1

Рядок 2. Сума дивідендів, що отримана материнською компанією – аналітичні дані заповнює тільки материнська компанія по дивідендам, що надходять від інших осіб.


Рядок 3. Сума перевищення отриманих над виплаченими материнською компанією дивідендів у попередньому звітному (податковому) році – аналітичні дані з рядка 5 за минулий рік у частині оподаткованої АВ позитивної різниці між отриманими та виплаченими дивідендами материнською компанією.


Особливості оподаткування АВ дивідендів у материнської компанії визначає пп. 57.1-1.3 ПКУ: якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню АВ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії.


Рядок 4. Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів – (рядок 04 + рядок 07- рядок 07.2 + рядок 09 + рядок 11 + рядок 13 - рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств)).


Рядок 4 заповнюємо за формулою, наведеною в дужках.

Увага! Порівнюють суму дивідендів виплачених з об'єктом оподаткування (ряд. 04 декларації) за відповідний звітний рік

Приклад 1. У 2024 році ТОВ А виплачує дивіденди ТОВ Б за 2023 рік і при цьому сума дивідендів – 500 000 грн, а ряд. 04 Декларації за 2023 рік – 100 000 грн (позитивне значення, податок сплачений). Тоді до рядка 4 потрапить 400 000 (500 000 – 100 000).


Приклад 2. У 2024 році ТОВ А виплачує дивіденди на ТОВ Б за:

  1. 2023 – як у Прикладі 1;
  2. 2022 – 200 000 грн, але в рядку 04 в декларації за 2022 – збиток (-800 000). Під АВ йдуть всі 400 000 грн.

Разом у рядку 4: 400 000 + 200 000 = 600 000 грн.


Приклад 3. У 2024 році ТОВ А виплачує дивіденди для ТОВ Б за 9 місяців 2024 року в сумі 300 000 грн. Оскільки ще не визначений і не сплачений податок за повний 2024 рік, то АВ в рядку 4 ставимо 300 000 грн.


Приклад 4. У 2024 році ТОВ А виплачує дивіденди на ТОВ Б за 2020 рік у сумі 600 000 грн, за 2020 рік рядок 04 складає 1 000 000 грн. Тобто сума дивідендів менша, ніж об'єкт оподаткування відповідного року. Тоді рядок 4 буде пустим, АВ не будуть сплачувати з таких дивідендів (пп. 57.1-1.2 ПКУ).


Рядок 5. Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді (рядок 1 - рядок 1.1 - рядок 1.2 - рядок 1.3 - рядок 2 - рядок 3 додатка АВ), але не більше значення рядка 4 додатка АВ. Тут розраховуємо значення рядка 5 за формулою, що вказана в дужках, але сума не може бути більша за дані рядка 4.


Тобто, тут визначається фактично база для нарахування АВ.

На замітку! Якщо дивіденди виплачені тільки фізособам, то ставте однакові суми в рядках 1 та 1.1. Рядок 4 можете заповнити, якщо сума дивідендів вища за об'єкт оподаткування податком на прибуток за відповідний рік. Але рядок 5 у будь-якому випадку буде пустим (ЗІР, підкатегорія 102.20.02)

Рядок 6. Сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді (рядок 5 додатка АВ х 18_2 / 100) (переноситься в рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств).


У цьому рядку визначаємо суму АВ (як ставка податку (18%) помножити на рядок 5) і переносимо її до рядка 20 АВ до Декларації.


Додаток ЗП


У цьому додатку розраховуємо показники, що зменшують суму нарахованого за звітний період податку на прибуток за даними Декларації. Додаток розшифровує ряд. 16 ЗП Декларації.

Важливо! Код електронної форми додатку ЗП – J0111426

Рядок 16. Зменшення нарахованої суми податку (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5 додатка ЗП). Тут розраховуємо загальну суму зменшення податку на прибуток за звітний період. Сума зменшення не може бути більшою за значення ряд. 06 + 06.1 КІК декларації. Розрахунок проводимо за формулою, наведеною в дужках.


Рядок 16.1. Сума податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду (пп. 141.4.9 ПКУ).


Сума сплати податку на прибуток за кордоном має бути документально підтверджена податковим (фінансовим) органом відповідної країни. Зменшення українського податку можливе за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів з такою країною. Це зменшення має перший пріоритет, якщо підстав для зменшення податку на прибуток декілька.


Рядок. 16.2. Сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді (переноситься показник рядка 6 додатка АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств). Переносимо в цей рядок дані рядка 6 з додатку АВ.


Рядок 16.3. Сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку (рядок 16.4.2 додатка ЗП до рядка 16 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств попереднього звітного (податкового) року). Переносимо дані ряд. 16.4.2 додатку ЗП за минулий рік.


Таке перенесення «невикористаного» залишку АВ з минулого року у зменшення податку на наступний рік передбачає пп. 57.1-1.2 ПКУ. При цьому будемо «тягнути» такий АВ на наступні роки поки він повністю не буде перекритий поточним податком на прибуток.


Рядок 16.4. Сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) (рядок 16.2 + рядок 16.3). Розраховуємо як алгебраїчну суму рядків 16.2 (АВ поточного звітного періоду) та 16.3 (не перекритий залишок АВ, що прийшов з минулого року). Це зменшення має другий пріоритет для зменшення податку на прибуток після зменшення на податок за кордоном.


Своєю чергою, дані рядка 16.4 розкладаються на такі рядки:


  1. рядок 16.4.1. сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді. Тобто, сума з рядка 16.4, яка «поміщається» в податок на прибуток поточного звітного року і зменшує його;
  2. рядок 16.4.2. сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 16.4 - рядок 16.4.1, переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП до рядка 16 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період). Якщо значення рядка 16.4 перевищує суму податку на прибуток поточного звітного періоду (рядок 06 Декларації), то залишок з рядка 16.4 формує значення рядка 16.4.2 та буде враховуватися у зменшення податку на прибуток в наступному році.


Приклад 5. У 2024 році ТОВ А має такі показники:

  1. податок на прибуток (ряд. 06 декларації) – 120 000 грн;
  2. залишок АВ з минулого року – 45 000 грн;
  3. АВ за поточний рік – 90 000 грн.

У додатку ЗП слід заповнити:

  1. ряд. 16 – 120 000;
  2. ряд. 16.2 – 90 000;
  3. ряд. 16.3 – 45 000;
  4. ряд. 16.4 (ряд. 16.2 + ряд. 16.3) – 135 000;
  5. ряд. 16.4.1 – 120 000;
  6. ряд. 16.4.2 (ряд. 16.4 - ряд. 16.4.1) – 15 000.

Тобто, АВ з дивідендів, сплачених за поточний рік та перехідних із минулого року, повністю перекрили поточний податок на прибуток та ще залишилася перехідна сума 15000 грн на 2025 рік.


Рядок 16.5. Сума нарахованих та сплачених протягом звітного (податкового) періоду авансових внесків з податку на прибуток підприємств, що зменшує податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, розрахована за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання за такий податковий (звітний) період (пп. 141.13.3 ПКУ). Тут враховують дані авансових внесків, що сплачують у разі торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (дані додатку ОВ, ряд. 26).

При чому під виноскою «2» до цього рядка вказано:

Значення рядка 16.5 додатка ЗП не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств - рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.


Тобто, залік цих авансових внесків йде третім пріоритетом – після того, як податок зменшився на суму АВ із дивідендів. Не перекриті авансові внески з торгівлі валютними цінностями «згорають» і не переносяться на наступний рік (пп. 141.13.3 ПКУ).

Увага! Платники, що сплачували авансові внески за роздрібної торгівлі пальним (п. 141.14 ПКУ) також мають право зменшити податок на прибуток на суму таких авансових внесків (у межах суми податку) згідно з пп. 141.14.3 ПКУ. Зміни внесені Законом України від 10.10.2024 №4015-ІХ, чинні з 01.12.2024

Проте, ані форма Декларації, ані додаток ЗП наразі не містять окремих рядків для такого зменшення. На нашу думку, платники, які сплатили такі внески у 2024 році (за грудень 2024 року), мають право показати ці авансові внески в рядку 16.5 (у межах суми податку) та вказати про це в Декларації в спеціальному полі для довільних пояснень на підставі п. 46.4 ПКУ.


Не перекриті авансові внески по роздрібній торгівлі пальним «згорають» і не переносяться на наступний рік (пп. 141.14.3 ПКУ).


Додаток ПН


Платник подає додаток ПН окремо на кожного нерезидента, за яким була виплата у звітному періоді, і якщо такі доходи є джерелом походження з України та відповідають видам доходів з пп. 141.4.1 ПКУ.


Цей додаток розшифровує дані, які переносять до рядка 23 ПН Декларації.

Важливо! Код електронної форми додатку ПН – J0111526

Якщо дані про виплати нерезидентів подає ФОП (у т. ч. на єдиному податку) або самозайнята особа, то використовують такі електронні форми:


  1. Податкової декларації з податку на прибуток підприємств – F0100726;
  2. додатку ПН – F01715126.


Для заповнення цього додатку використовуємо норми пп. 141.4.1 ПКУ.


Додаток подаємо за кожний звітний період, в якому була виплата нерезидентам. При цьому враховуючи підсумований принцип складання Декларації і цього додатку, дані будуть повторюватися в кожному з наступних періодів до кінця звітного року. Наприклад, була виплата нерезиденту за перевезення (фрахт) у другому кварталі і більше до кінця року виплат не було. У такому разі додаток ПН треба подати за півріччя (показати перший раз), три квартали, рік.

На замітку! Якщо оплачували нерезиденту компенсацію за товари/послуги/роботи, прямо не зазначені в пп. 141.4.1 ПКУ, то наводити ці виплати в додатку ПН не потрібно. Наприклад, за консультаційні чи юридичні послуги, електронні послуги, отримані від нерезидента, тощо

Розглянемо, які дані заповнювати у титульній частині додатку ПН.


1. Дані про нерезидента, якому провели виплату доходу:


  1. повне найменування нерезидента та місцезнаходження нерезидента – наводять дані, що вказані в контракті з цим нерезидентом. Дані зазначають на мові контракту, або на українській мові (якщо контракт двомовний, і український варіант має пріоритетну силу). Також вказують країну нерезидента, якщо це зафіксовано в преамбулі договору. Рекомендуємо ці дані звірити за даними реєстраційних (або судових чи інших) реєстрів країни реєстрації нерезидента;
  2. код нерезидента в країні реєстрації. Зазначають код державної реєстрації, який наведений в контракті. Він може бути в різному форматі, наприклад, 9292154612 або 98976502/0001-15;
  3. відмітка про відсутність статусу юридичної особи. Тут проставляють позначку «х», якщо нерезидент є утворенням без статусу юридичної особи. Інформацію зазначають відповідно до даних контракту, реєстраційних даних такого утворення;
  4. назва країни резиденції нерезидента;
  5. код країни резиденції. Назву та код країни резиденції контрагента-нерезидента наводять у відповідності до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Держстату від 08.01.2020 №32 (далі – Перелік кодів країн світу №32). Наприклад, назва країни – Республіка Болгарія, код – 100 (цифровий код, три знаки);
  6. відмітка про наявність офшорного статусу.

Порада! Звіртеся з Переліком держав, віднесених до переліку офшорних зон (додаток до розпорядження КМУ від 23.02.2011 №143-р). Якщо країна нерезидента є в цьому переліку, але нерезидент надав довідку державного органу країни реєстрації (легалізовану в установленому порядку), що в цій країні він має не офшорний статус (пп. 14.1.122-1 ПКУ), то позначку «х» в цьому реквізиті не ставлять. Якщо нерезидент не має офшорного статусу, ставимо «-»

2. Дані про нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу.


Ці дані заповнюють за тими ж правилами, що і дані про нерезидента, якому провели виплату доходу.


Ст. 103 ПКУ визначає, що в окремих випадках, якщо доходи отримує не бенефіціар, оподаткування таких доходів під час виплати може відбуватися з урахуванням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, який діє між Україною та країною, резидентом якої є фактичний власник доходу (бенефіціар), дані про якого мають бути наведені в цьому реквізиті титульної частини додатку ПН.


Якщо отримувач доходу та бенефіціар – одна особа, у цьому реквізиті повторюють дані про нерезидента, якому провели виплату доходу.


Таблиця 1. «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерела їх походження з України5». У таблиці 1 наводимо усі види доходів, зазначені в пп. 141.4.1 ПКУ (з пп «а» по пп. «к») – на кожний вид доходу – окремий рядок. Вартісні показники в таблиці 1 заповнюються в цілих гривнях, без копійок.

Увага! Якщо узгоджуєте в додатку ПН, наприклад, суму податку (з урахування округлення) – 12 345 грн, то сума сплаченого податку не може бути менше хоч на копійку, бо буде податковий борг

По кожному рядку мають бути заповнені дані з графи 1 по графу 8.


Графа 1. Види доходу. Ідеться про всі види доходів, перелічені в пп. 141.4.1 ПКУ, зокрема, проценти, роялті, фрахт, доходи від інжинірингу, орендна плата, інші доходи, тощо.


Графа 2. Код рядка. Рядки пронумеровані за порядком – з 1 до 34. Рядок 34 – це сума «разом», яку підсумовуємо за графами 3, 6, 7 та 8.

На замітку! Наказ №621, чинний із 21.01.2025, уніс зміни до Таблиці 1 додатку ПН. Змінами прибрали рядок 23 «Доходи за виробництво та/або розповсюдження реклами», адже такі доходи не оподатковують податком на репатріацію ще з 2022 року (вилучили пп. 141.4.6 ПКУ). У результаті цих змін перенумеровані рядки з 23 по 34 і тепер всього рядків буде 33 (останній – підсумований)

Графа 3. Сума доходів. Ідеться про виплачені суми (надані доходи в не грошовій формі) у звітному періоді нерезиденту. При цьому в графі 3 наводять повну суму доходу (до вирахування податку на репатріацію).


Якщо податок з доходу сплачуємо з «натуральним» коефіцієнтом за пп. 141.4.2 ПКУ, тобто дохід виплачуємо нерезиденту в тій сумі, що нарахована, а податок «накручуємо» зверху, то в графі 3 ставимо суму нараховану за первинним документом (актом), НЕ збільшену на суму такого податку.


Графа 4. Ставка податку (%) згідно з Податковим кодексом України. Ці ставки вже вказані в формі додатку ПН: базова ставка 15%, також може бути 6% (фрахт), страхові платежі (від 0% до 12%), інші.


Також у Таблиці 1 наводять доходи, за якими немає оподаткування за правилами ПКУ (прописано звільнення), зокрема, проценти, дисконти по державним цінним паперам (ряд. 24), доходи по деривативам з державним боргом (ряд. 29). Для таких доходів заповнюють тільки графу 3 (сума доходу). Інші графи по рядку закриті позначкою «х» (не можна заповнювати).


Графа 5. Ставка податку (%) згідно міжнародним договором6. У цій графі у разі застосування зниженої ставки або звільнення від оподаткування проставляємо відповідно знижену ставку податку або 0 (у разі звільнення від оподаткування).


Наприклад, у рядку 4 (фрахт) за графою 5 буде вказано – 0. Тоді внизу додатку ПН за виноскою «6» буде вказано – «Угода між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, ст. 8» (за цією статтею фрахт оподатковують тільки в Туреччині, тому застосована ставка 0%).


Графа 6. Сума податку (графа 3 х графу 4/100 або графа 3 х графу 5/100). Суму податку розраховуємо за формулою, наведеною в заголовку цієї графи:


  1. сума доходу (гр. 3) × ставка ПКУ (гр. 4)

або

  1. сума доходу (гр. 3) × ставка Конвенції (гр. 4).


Графа 7. Сума податку до сплати при виплаті доходу у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок не було утримано з доходу під час його виплати (графа 3 х 100/(100 - графа 4) - графа 3) або (графа 3 х 100/(100 - графа 5) - графа 3). Розрахунок податку проводимо за формулою із заголовка графи 7, яка відповідає формулі «натурального коефіцієнта» з пп. 141.4.2 ПКУ.


Графа 8. Сума податку (графа 6 або графа 7)8. Цю графу заповнюємо обов'язково. Сюди переносимо дані з графи 6 (звичайний розрахунок суми податку, який утриманий з доходів нерезидента) або з графи 7 (розрахунок суми податку з «натуральним» коефіцієнтом). Адже саме підсумок за графою 8 (ряд. 33) буде перенесений до рядка 23 ПН Декларації.


Приклад 6. ТОВ А виплатило нерезиденту в 2024 році:


  1. проценти по займу – 300 000 грн, утриманий податок за ставкою 15% (ставка ПКУ);
  2. дивіденди – 200 000 грн, утриманий податок за ставкою 5% (ставка Конвенції);
  3. безоплатно надані товари (інші доходи) – 60 000 грн, ставка 15% застосована з «натуральним» коефіцієнтом.

Заповнення таблиці 1:

  1. по процентам:
  2. гр. 3 – 300 000;
  3. гр. 4 – 15;
  4. гр. 6 – 45 000 (розрахунок: 300 000 × 15%);
  5. гр. 8 – 45 000;
  6. по дивідендам:
  7. гр. 3 – 200 000;
  8. гр. 4 – 15;
  9. гр. 5 – 5 (ставка Конвенції);
  10. гр. 6 – 10 000 (розрахунок: 200 000 × 5%);
  11. гр. 8 – 10 000.
  12. по іншим доходам:
  13. гр. 3 – 60 000;
  14. гр. 4 – 15;
  15. гр. 7 – 10 588 (розрахунок з натуральним коефіцієнтом: ((60000 × 100 ÷ (100 - 15)) - 60000);
  16. гр. 8 – 10 588

Разом податку: 65 588 (розрахунок: 45 000 + 10 000 + 10 588).


Таблиця 2. Розрахунок прибутку від операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов'язаннями (рядок 18 таблиці 1). Дані таблиці 2 фактично є розшифровкою даних рядка 18 Тблиці 1 (Прибуток від операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов'язаннями8).

До відома! За визначенням пп. 141.4.3 ПКУ прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, оподатковують за ставкою 18%. Базою оподаткування є прибуток, який розраховують як різницю між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку

Відповідно, у Таблиці 2 має бути наведений розрахунок прибутку під оподаткування за зазначеними цінними паперами:


  1. графа 1 – номер за порядком;
  2. графа 2 – дата придбання цінних паперів нерезидентом;
  3. графа 3 – ціна придбання цінних паперів;
  4. графа 4 – номінальна вартість цінних паперів;
  5. графа 5 – сума прибутку (гр. 4 – гр. 3). Сума відповідає даним Таблиці 1 - ряд. 18 гр. 3;
  6. графа 6 – сума податку (гр. 5 × 18 ÷ 100). Сума відповідає даним Таблиці 1 – ряд. 18 гр. 6.


Якщо нерезидент придбав декілька пакетів таких цінних паперів, в таблиці 2 буде відповідна кількість рядків.


Додаток ТЦ


Додаток ТЦ подають тільки ті платник податку на прибуток, які у звітному році мали контрольовані операції за визначенням ст. 39 ПКУ.


Додаток подають тільки з річною Декларацією платники, що проводять коригування. Під час подання звітної річної Декларації його, як правило, не подають, бо платник ще не має інформації для складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт про КО). Тому частіше цей додаток заповнюють під час подання уточнюючої річної Декларації, яку подають до 1 жовтня наступного за звітним роком без штрафних санкцій (пп. «а» п. 50.1 ПКУ).


Якщо ж платник має контрольовані операції, але при цьому за ними не виникають коригування на збільшення фінрезультату до оподаткування (ціни операції відповідають принципу «витягнутої руки»), то додаток ТЦ не подають узагалі.

Важливо! Код електронної форми додатку ТЦ – J0112826

Для заповнення додатку ТЦ використовують норми ст. 39 ПКУ та дані Звіту про КО за відповідний звітний рік.


Самостійні коригування по контрольованим операціям платник податків проводить (пп. 39.5.4.1 ПКУ):


  1. за придбаними товарами / послугами – на різницю між фактичною ціною придбання товарів/послуг і максимальним значенням діапазону цін (рентабельності) співставних операцій. Така різниця виникає, коли товари/послуги придбавають за завищеними цінами (віще максимального значення діапазону співставних операцій);
  2. за реалізацією товарів/послуг – на різницю між мінімальним значенням діапазону цін (рентабельності) співставних операцій і фактичною ціною продажу товарів/послуг. Така різниця виникає, коли платник продає свої товари/послуги по низьким цінам (нижче нижньої межі діапазону співставних операцій).


Суми коригування фінансового результату до оподаткування по кожній контрольованій операції окремо відображають у додатку ТЦ. Такі коригування будуть тільки збільшувати фінрезультат до оподаткування (пп. 140.5.1, 140.5.2 ПКУ).


У додатку ТЦ можна наводити дані про декілька операцій з одним контрагентом, якщо саме за цими операціями виникли різниці між договірною ціною та ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки». «Згортати» дані операцій не можна, якщо за одною операцією ціна вийшла за діапазон ціни / рентабельності, а за іншою операцією – ні (ІПК Офісу великих платників ДПС від 11.11.2020 №4657/ІПК/28-10-01-05-11).


Якщо платник самостійно не проведе коригування на збільшення фінрезультату, то під час перевірки це зробить ДПС. Але для коригування вже буде взята в якості ціни, що відповідає принципу «витягнутої руки» медіана діапазону цін (рентабельності), якщо договірна ціна операції буде за межами діапазону (п. 39.3.2.3 ПКУ, Узагальнююча податкова консультація Мінфіну від 14.05.2021 №266 (питання 9)).


Суми коригувань із додатку ТЦ переносять до додатку РІ (за товарами / послугами) і до додатку ЦП (якщо такі коригування пов'язані з операціями з цінними паперами) до Декларації, а також до додатку ДІЯ (для резидентів Дія Сіті, які обрали сплату податку на виведений капітал).


Розглянемо, як заповнювати додаток ТЦ. У графах додатку ТЦ наводять інформацію про відповідні контрольовані операції.


Графи з 1 по 15 (опис контрольованої операції) слід заповнювати відповідно до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Мінфіну від 18.01.2016 №8 (далі – Порядок №8), точніше – розділу IV до Порядку №8.


Загальні відомості про контрольовану операцію:


  1. графа 1 «Повне найменування особи, яка бере участь у контрольованій операції». Для кожної сторони контрольованої операції наводять повне найменування, зазначене в контракті: повне найменування юридичної особи або прізвище та ім'я фізособи;
  2. графа 2 «Код особи». Ідеться про код контрагента-нерезидента в країні його реєстрації. Якщо нерезидент має різні коди – податковий, реєстраційний, ідентифікаційний, наводять податковий код (п. 3 розд. III Порядку №8). Якщо Декларацію заповнює нерезидент за постійне представництво, наводять код нерезидента в країні його реєстрації;
  3. графа 3 «Назва країни, в якій зареєстрована особа3»;
  4. графа 4 «Цифровий код країни реєстрації3». Дані наводять відповідно до Переліку кодів країн світу №32. Республіка Кіпр, код 196;
  5. графи 5–6 «Контракт (договір)» («Дата», «Номер»). У цих графах зазначають інформацію про контракт (договір) / доповнення (зміни) до контракту (договору), згідно з яким здійснювали контрольовану операцію. У разі здійснення контрольованої операції без контракту (договору) зазначають реквізити документа, на підставі якого проводили контрольовану операцію. У разі здійснення контрольованої операції з урахуванням умов доповнення (зміни) до контракту (договору) зазначають інформацію про таке доповнення (зміни) до контракту (договору);
  6. графа 7 «Код найменування операції». Наводять код найменування операції відповідно до додатку 3 до Порядку №8. Наприклад, код 026 (договір постачання), 015 (перевезення). У разі виконання операції, код якої не зазначено у додатку 3 до Порядку №8, проставляють код 036 «Інші операції, які не підпадають під коди 001-035».


Предмет контрольованої операції:


  1. графа 8 «Опис предмета операції2». Коротко зазначають предмет операції згідно з первинними документами. Наприклад, поставка товару, винагорода експедитора, оренда, тощо;
  2. графа 9 «Код типу предмета операції2». Зазначається код типу предмета операції відповідно до додатку 4 до Порядку №8. Наприклад, код 201 (товар), код 204 (послуга);
  3. графа 10 «Код товару за УКТ ЗЕД4». Зазначається код товару (у 10-значному числовому форматі) відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у разі здійснення зовнішньоекономічної операції із товарами;
  4. графа 11 «Код послуги згідно Класифікацією зовнішньо-економічних послуг5». Класифікація зовнішньоекономічних послуг (КЗЕП), затверджена наказом Держстату від 27.02.2013 №69.


Дата здійснення операції:

  1. графа 12 – з;
  2. графа 13 – по.


Тут зазначають однакову дату – дату переходу прав власності на товари або дату складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

На замітку! У разі здійснення господарських операцій (у т. ч. внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначають дату проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема дату отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва

Графа 14 «Номер додатку до звіту6». Тут вказують номер відповідного додатку до Звіту про КО за відповідним контрагентом-нерезидентом. Якщо на дату подання Декларації такий Звіт про КО ще не подали, цю графу не заповнюють.


Графа 15 «Номер з/п контрольованої операції7». Зазначають номер за порядком з графи 1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатку до Звіту про КО. Графу не заповнюють, якщо Звіт про КО за відповідний період не подано.


У разі продажу товарів (робіт послуг) заповнюють такі графи:


  1. графа 16 «мінімальне значення діапазону цін / мінімальне значення діапазону рентабельності для резидента /максимальне значення діапазону рентабельності для нерезидента8». Зазначають показник діапазону цін / рентабельності, до якого провели коригування податкових зобов'язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначають цифрове значення такого показника у відсотках (два знаки після коми). Оскільки діапазон цін визначають у ціні контракту, то і мінімальне значення діапазону цін, до якого проведено коригування, має бути зазначено в валюті контракту;
  2. графа 17 «Сума коригування». Тут наводять у гривнях суму збільшення фінрезультату до оподаткування за кожною контрольованою операцією щодо продажу товарів / послуг / цінних паперів, за якою таке коригування проводили (пп. 140.5.1 ПКУ). Контроль суми розрахунку: гр. 16 цього додатку × курс НБУ валюти на дату здійснення операції - гр. 20 додатку до Звіту про КО;
  3. графа 17.1 «Ціна/показник, що коригується». Заповнювати цю графу доцільно враховуючи поради ДПС (ЗІР, підкатегорія 102.20.02):
…в графах 17.1 та 19.1 зазначається ціна (тариф) за одиницю виміру предмета операції у валюті контракту (договору), зазначена у первинних документах, із точністю до другого знака після коми або відсоткова ставка, якщо предмет контрольованої операції фінансові послуги чи сплата роялті, франшизи тощо.
  1. графа 17.2 «Кількість/обсяг, що коригується». Вважаємо, що тут має бути проставлена кількість контрольованої операції в натуральних одиницях. У разі, якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги з надання кредиту, депозиту, позики, тут зазначається сума відсотків, отриманих під час відповідної контрольованої операції, у валюті контракту;
  2. графа 17.3 «Одиниці виміру». Під час заповнення аналогічного показника у графі 18 в додатку до Звіту про КО зазначають 4-значний цифровий код одиниці виміру згідно Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96 (далі – ДК 011-96), затвердженого наказом Держстандарту від 09.01.1997 №8 (п. 22 розд. IV Порядку №8). Вважаємо, що так само може бути заповнена і ця графа.


У разі придбання товарів (робіт послуг) заповнюють такі графи:


  1. графа 18 «максимальне значення діапазону цін / максимальне значення діапазону рентабельності для резидента /мінімальне значення діапазону рентабельності для нерезидента8». Зазначають показник діапазону цін / рентабельності, до якого провели коригування податкових зобов'язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначають цифрове значення такого показника у відсотках (два знаки після коми). Оскільки діапазон цін визначають у ціні контракту, то і максимальне значення діапазону цін, до якого проведено коригування, має бути зазначено в валюті контракту;
  2. графа 19 «Сума коригування». Тут наводять в гривнах суму збільшення фінрезультату до оподаткування за кожною контрольованою операцією щодо придбання товарів/послуг/цінних паперів, по якій таке коригування проводилося (п. 140.5.2 ПКУ). Контроль суми розрахунку: гр. 18 цього додатку × курс НБУ валюти на дату здійснення операції - гр. 20 додатку до Звіту про КО;
  3. графа 19.1 «Ціна/показник, що коригується». Заповнення цієї графи рекомендуємо проводити аналогічно як для рядка 17.1 за роз'ясненням ДПС (ЗІР, підкатегорія 102.20.02), див. вище;
  4. графа 19.2 «Кількість/обсяг, що коригується». Вважаємо, що тут має бути проставлена кількість контрольованої операції в натуральних одиницях. У разі, якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги з надання кредиту, депозиту, позики, тут зазначають суму відсотків, отриманих під час відповідної контрольованої операції, у валюті контракту;
  5. графа 19.3 «Одиниці виміру». Під час заповнення аналогічного показника в графі 18 в додатку до Звіту про КО вказують 4-значний цифровий код одиниці виміру згідно з ДК 011-96 (п. 22 розд. IV Порядку №8). Вважаємо, що так само може бути заповнена і ця графа. Наприклад, 0306 (тонна), 0138 (літр).


У додатку ТЦ є два рядки – підсумовані дані за рядками 17 та 19:


  1. «Усього9» – щодо товарів (робіт, послуг), окрім цінних паперів, в якому підсумоване значення:
  2. графи 17 відображають у рядку 3.1.3 ТЦ додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації та/або у графі 3 рядка 37 додатка ДІЯ до Декларації (рядок 06.3 ДІЯ);
  3. графи 19 відображають у рядку 3.1.4 ТЦ додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації та/або у графі 3 рядка 38 додатка ДІЯ до Декларації (рядок 06.3 ДІЯ).
  4. «Усього10» – щодо цінних паперів, операції за якими відображають у додатку ЦП, в якому підсумоване значення:
  5. графи 17 відображають у рядку 01.12 ТЦ додатка ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;
  6. графи 19 відображають у рядку 02.12 ТЦ додатка ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.


Додаток ВП


Додаток ВП призначений для уточнення показників раніше поданих декларацій, якщо таке уточнення проводять у складі звітної Декларації (п. 50.1 ПКУ).


Додаток можна подавати з Деклараціями за будь-який період (квартал, півріччя, три квартали, рік), але при цьому статус Декларації може бути тільки «звітна» або «нова звітна». В «уточнюючій» Декларації додатку ВП не може бути.

Важливо! Код електронної форми додатку ВП – J0111726

Додаток ВП складається з титульної частини та трьох таблиць. Розглянемо, що зазначати в них докладніше.


Титульна частина


Реквізит 1 «Звітний (податковий) період». Маємо обрати той звітний період (квартал, півріччя, три квартали або рік), в якому будемо виправляти помилку, тобто, у складі Декларації, за який період подаємо цей додаток ВП.


Реквізит 2 «Звітний (податковий) період, що уточнюється». Тут маємо вказати той, звітний період, який будемо уточнювати за допомогою додатку ВП.


Наприклад, у додатку ВП до Декларації за 2024 рік вирішили уточнити дані за 2023 рік. Тоді маємо вказати:

  1. реквізит 1 – 2024 рік;
  2. реквізит 2 – 2023 рік.


Таблиця 1. Врахування помилки(ок) у звітному (податковому) періоді, наступному за періодом, за який виявлено помилку


Фактично в рядках з 01 по 42 цієї таблиці мають бути наведені правильні дані, які мали б бути наведені в Декларації в тому звітному періоді, який виправляєте. Порядок заповнення цих рядків аналогічний заповненню відповідних рядків у Декларації.


Таблиця 2. Результати виправлення помилок


Виправлення помилок по податку на прибуток


Рядок 29. Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється, або рядок 42 - рядок 42 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється) (переноситься до рядка 29 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової))).

Увага! Не забувайте переносити значення рядка 29 додатку ВП до рядка 29 Декларації, до якої поданий цей додаток ВП. В електронному кабінеті платника по особовому рахунку з податку на прибуток проводять тільки значення рядків Декларації, а не додатків

Приклад 7. За даними декларації за 2023 рік показали прибуток (ряд. 04 - 100 000 грн), податок на прибуток на суму 18 000 грн (ряд. 17), значення ряд. 18 у Декларації за 2023 рік – 10 000, ряд. 19 – 8000.

Хоча правильним було від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки) на суму 350 000 грн (ряд. 04), і податок не мали б нараховувати взагалі

Під час заповнення додатку ВП до звітного періоду – 2023 рік, треба показати всі правильні рядки, в т. ч.:

  1. ряд. 02 – (-350 000);
  2. ряд. 17 – (-), було 18000;
  3. ряд. 18 – 10000, було 10000 (ряд. 18 не міняємо, адже правимо тільки річну декларацію за 2023 рік, а ці дані перенесені з декларації за три квартали за 2023 рік);
  4. ряд. 19 – (-10000), було 8000;
  5. ряд. 29 – (-18000);
  6. розрахунок по ряд. 29 = (-10000 (правильний ряд. 19 в додатку ВП) – 8000 (ряд. 19 раніше показаний у Декларації) = -10000 - 8000 = -18000;
  7. ряд. 29 з додатку ВП переносимо до ряд. 29 Декларації (-18000).

Оскільки в ряд. 04 показали правильний результат – збитки, підприємство також переносить їх до ряд. 3.2.4 додатку РІ до звітної Декларації за 2024 рік (відновили збитки за 2023 рік і врахували їх під час визначення об'єкта оподаткування за 2024 рік).


Рядок 30. Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду з авансового внеску при виплаті дивідендів, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється) (переноситься до рядка 30 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової))).


За аналогічним алгоритмом уточнюють значення рядка 22 Декларації за відповідний період.


Від правильного значення, наведеного в рядку 22 додатку ВП, віднімаємо значення рядка 22 з Декларації, яку виправляємо, та отримане значення (+/-) ставимо в рядку 30 додатку ВП та в рядку 30 Декларації.


Рядок 31. Сума штрафу при відображенні недоплати у складі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається за звітний (податковий) період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання (рядок 29 х 5 %) (переноситься до рядка 31 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової)).


Рядок 32. Пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України (переноситься до рядка 32 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової)).

На замітку! При виправленні помилок з податку на прибуток під час дії воєнного стану, в результаті яких збільшується сума податку (збільшується значення ряд. 19 та/або 22), штраф 5% та пеню не нараховують (п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Отже, рядки 31 та 32 не заповнюють на час дії воєнного стану

Виправлення помилок по податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів


Рядок 33. Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду з доходів (прибутків) нерезидентам, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 25 - рядок 25 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється) (переноситься до рядка 34 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової))).


Якщо уточнюють суму податку на репатріацію за конкретним нерезидентом (нерезидентами), то фактично «подробиці» такого перерахунку суми податку не можна побачити в додатку ВП, адже виправлені додатки ПН до нього не подають. До рядку 33 додатку ВП та до рядку 34 Декларації переносять тільки результат аналітичних даних платника податку з уточнення суми податку на репатріацію (збільшення або зменшення).


Платник податку має право (але не зобов'язаний!) подати довільні пояснення до Декларації та розписати – як саме утворилося значення по ряд. 33 в додатку ВП.


Рядок 34. Сума штрафу (5%) при відображенні недоплати у складі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається за звітний (податковий) період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання (рядок 33 х 5 %) (переноситься до рядка 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової)).


Рядок 35. Пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України (переноситься до рядка 36 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової)).

Важливо! Рядки 34 та 35 не заповнюють на час дії воєнного стану

Виправлення помилок щодо суми авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют


Рядок 36. Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду щодо суми авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 28 - рядок 28 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється) (переноситься до рядка 38 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової))).


Якщо уточнюють суму авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют за конкретним пунктом обміну, або в цілому за платником податку, то фактично «подробиці» такого перерахунку авансових внесків не можна побачити в додатку ВП, адже виправлені додатки ОВ до нього не подають. До рядка 36 додатку ВП і до рядка 38 Декларації переносять тільки результат аналітичних даних платника податку з уточнення (збільшення або зменшення) суми авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют.


Рядок 37. Сума штрафу (5%) при відображенні недоплати у складі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається за звітний (податковий) період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання (рядок 36 х 5 %) (переноситься до рядка 39 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової)).


Рядок 38. Пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України (переноситься до рядка 40 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітної / звітної нової)).

Увага! Рядки 37 та 38 не заповнюють на час дії воєнного стану

На нашу думку, поки Декларацію (з додатками) не приведуть у відповідність до Закону України від 10.10.2024 №4015-IX (далі – Закон№4015) у рядку 36 додатку ВП можна виправляти і дані авансових внесків по пунктам роздрібної торгівлі пальним. Проте, платники мають з Декларацією подати довільні пояснення – що саме такі авансові внески вони виправляли в цьому рядку додатку ВП.


Таблиця 3. Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9


У цій таблиці платник має позначити (позначка «+») – які саме форми фінансової звітності він подає разом із додатком ВП (повні форми фінзвітності, або фінансову звітність малого підприємства (ф. №1-м, 2-м), фінансову звітність мікропідприємства (ф. №1-мс, №2-мс)) за той звітний період, який виправляє в додатку ВП.


Інші додатки до додатку ВП не подають.


Додаток РІ


Цей додаток містить вичерпний перелік різниць, на які коригують фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінзвітності платника податку на прибуток, для того щоб отримати об'єкт оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 ПКУ).


Такі різниці визначені в ПКУ, а саме в:


  1. Розділі ІІІ;
  2. Розділі І (ст. 39);
  3. Розділі ІІ (ст. 123-1);
  4. Підрозділі 4 розділу ХХ.


Додаток РІ подають:


- «великодохідники» (річний дохід від всіх видів діяльності перевищує 40 млн грн);

- «малодохідники» (річний не більше 40 млн грн), які:

  1. не приймали рішення про непроведення коригувань – проводять коригування на рівні з «великодохідниками»;
  2. приймали рішення про непроведення коригувань, але мають право робити коригування згідно з розд. ІІІ ПКУ (перенесення збитків минулих років), або зобов'язані це робити за коригуваннями з розд. ІІ, підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.


Додаток РІ подають за кожний звітний період, який для платника є базовим (квартал, рік).

Важливо! Код електронної форми додатку РІ – J0111826

Додаток РІ складають наростаючим підсумком. Він розшифровує рядок 03 РІ Декларації.


Структура додатку побудована з двох частин:


  1. ліва – збільшення об'єкту оподаткування, код рядка має структуру Х.1.Х.Х;
  2. права – зменшення об'єкту оподаткування, код рядка має структуру Х.2.Х.Х.

На замітку! На різниці, наведені в додатку РІ, не треба робити проведень у бухобліку. Проте для визначення окремих сум коригувань платник може використовувати дані бухобліку – як довідкові дані

Наказом № 621 із 21.01.2025 внесли зміни до додатку РІ – уточнені дані окремих рядків. За правилами п. 46.6 ПКУ нову форму слід застосовувати починаючи зі звіту за перший квартал 2025 року (для «квартальних» платників), і з 2025 року (для «річних» платників).


Розглянемо алгоритм заповнення додатку РІ для платників податку на прибуток (крім банків та страхових компаній).


Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 розд. ІІІ ПКУ)


Під час проведення коригувань за необоротними активами не приймають участі в коригуванні операції:


  1. із землею, незавершеними капітальними інвестиціями, бібліотечними фондами та малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА). Ідеться про об'єкти, вартість яких не перевищує 20 000 грн (ці об'єкти не є основними засобами за визначенням пп. 14.1.138 ПКУ). Це підтверджує і ДПС (ЗІР, категорія 102.05);
  2. з інвестиційною нерухомістю, яку обліковують за справедливою вартістю (ЗІР, категорія 102.05). Якщо інвестиційну нерухомість оцінюють в обліку за первісною вартістю за вирахуванням амортизації, то в додатку РІ такий об'єкт враховують як основний засіб. Правила обліку інвестиційної нерухомості визначає НП(С)БО 32;
  3. із правом користування за договором оренди (п. 138.4 ПКУ), яке формується за правилами МСФЗ 16 «Оренда».


Будь-які операції із наведеними вище об’єктами в податковому обліку приймаються за правилами бухобліку.


Наведемо коригування за основними засобами (ОЗ) та нематеріальними активами (НА).


Збільшення фінрезультату (дані бухобліку) – п. 138.1 ПКУ:


- рядок 1.1.1 – сума амортизації ОЗ та НА (виробничих і невиробничих) в бухобліку: оборот Дт 15,23,91,92,93,94 Кт 13 (крім 132);

- рядок 1.1.1.1 – сума уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ та НА:

  1. уцінка нижче первісної вартості (п. 20 НП(С)БО 7, п. 23 НП(С)БО 8) - оборот Дт 975 Кт 10;
  2. втрата корисності (п. 15 НП(С)БО 28) – оборот Дт 972 Кт 13;

- рядок 1.1.2 – залишкова вартість в бухобліку об'єктів ОЗ/НА які продані або ліквідовані:

  1. списані – оборот Дт 976 Кт 10,12
  2. реалізовані – оборот Дт 943 Кт 286 (попередньо залишкова вартість Дт 286 Кт 10,12)

- рядок 1.1.3 – залишкова вартість невиробничого об'єкта ОЗ/НА у разі його ліквідації або продажу: аналітичні дані по невиробничим об'єктам з проводок Дт 976 Кт 10,12 та Дт 943 Кт 286;

- рядок 1.1.4 – сума витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ/НА, що віднесені на витрати в бухобліку у звітному періоді: аналітичні дані Дт 949 Кт 23,91,15,20,66,65,63 – по ремонтам та поліпшенням невиробничих ОЗ/НА.


Зменшення фінрезультату (дані податкового обліку) – п. 138.2 ПКУ:


  1. рядок 1.2.1 АМ – сума амортизації ОЗ та НА (виробничих) в податковому обліку, з урахуванням обмеження мінімальних строків амортизації з п. 138.3 ПКУ (для ОЗ) та п. 138.4 ПКУ (для НА) ПКУ. Дані податкової амортизації – це аналітичні дані платника, наведені в додатку АМ (сума разом з додатку АМ переноситься в ряд. 1.2.1 АМ додатку РІ);
  2. рядок 1.2.1.1 – сума дооцінки ОЗ та НА у межах попередніх уцінок – тобто сума дооцінки, яка віднесена на доходи: оборот Дт 10,12 Кт 746 (п. 20 НП(С)БО 7, п. 23 НП(С)БО 8) - аналітичні дані;
  3. рядок 1.2.1.2 – сума вигід від відновлення корисності ОЗ та НА. Оборот Дт 10,12 Кт 742 – доходи від відновлення корисності (п. 18 НП(С)БО 28) – аналітичні дані;
  4. рядок 1.2.2 – залишкова вартість в податковому обліку об'єктів ОЗ/НА які продані або ліквідовані: аналітичні дані податкового обліку;
  5. рядок 1.2.3 – сума первісної вартості придбання(виготовлення) об'єкта невиробничих ОЗ/НА та витрат на ремонт, поліпшення, у разі продажу такого об'єкта, але не більше суми доходу. Аналітичні дані по невиробничим об'єктам.

Увага! Якщо сума амортизації в бухобліку та податковому обліку однакові, це не означає, що немає різниць. Це означає, що різниць дві, але вони однакові

Приклад 8. За звітний рік амортизація ОЗ у бухобліку склала 250 000 грн, у податковому обліку – 250 000 грн.

У додатку РІ:


  1. ряд. 1.1.1 – 250 000;
  2. ряд. 1.2.1 АМ – 250 000.


Приклад 9. За звітний рік амортизація ОЗ у бухобліку – 300 000 грн, у податковому обліку – 250 000 грн.

Списаний об'єкт ОЗ (виробничий), при цьому залишкова вартість у бухобліку – 50 000 грн, у податковому обліку – 60 000 грн.

У додатку РІ:

  1. ряд. 1.1.1 – 300 000;
  2. ряд. 1.2.1 АМ – 250 000;
  3. ряд. 1.1.3 – 50 000.


Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів) (ст. 139 розд. ІІІ ПКУ)


Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат


Забезпечення нараховують та використовують згідно з НП(С)БО 11 «Зобов'язання» (п.п. 12–17). Обліковують забезпечення на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат та платежів» (відповідні субрахунки).


Збільшення фінрезультату (дані бухобліку) – пп. 139.1.1 ПКУ.


Рядок 2.1.1 – сума витрат на створення забезпечень (резервів), крім резервів на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці:


  1. оборот Дт 10,15,23,91,92,93,94 Кт 47 (крім Кт 471, 477, інших резервів для виплат, пов`язаних з оплатою праці – для виплат при виході на пенсію, мамам з дітьми, мобілізованим, тощо);
  2. оборот Дт 94 Кт 20,28 – так можуть формувати резерви на знецінення запасів підприємства на МСФЗ.


Зменшення фінрезультату (дані бухобліку) – пп. 139.1.2 ПКУ:


  1. рядок 2.2.1 – сума використаних забезпечень (резервів), крім резерву на оплату відпусток та інших виплат, пов`язаним з оплатою праці: оборот Дт 47 Кт 20,63 – використання резерву;
  2. рядок 2.2.1.1 – сума коригування (зменшення) резерву, на яку збільшився фінрезультат (крім резерву на відпустки та виплати, пов`язані з оплатою праці): оборот Дт 47 Кт 719 – списаний повністю або частково залишок резерву/забезпечення.


Приклад 10. Підприємство в 2024 році створило резерви:

  1. на демонтаж обладнання під час його ліквідації: Дт 104 Кт 47 – 230 000;
  2. на гарантійний ремонт готової продукції, яка постачається покупцям: Дт 91 Кт 47 – 640 000;
  3. на оплату послуг аудиторів на підтвердження річної звітності за 2024 р.: Дт 92 Кт 47 – 400 000.

Використало резерви:

  1. гарантійний ремонт: Дт 47 Кт 20,66,65,63 - 350 000;
  2. виконаний аудит за 2023 рік: Дт 47 Кт 63 – 360 000.

Частково зменшений резерв по гарантійним ремонтам: Дт 47 Кт 719 – 120 000.

У додатку РІ:

- збільшення:

  1. ряд. 2.1.1 – 1 270 000 (230 000 + 640 000 + 400 000);

- зменшення:

  1. ряд. 2.2.1 – 710 000 (350 000 + 360 000);
  2. ряд. 2.2.1.1 – 120 000.


Резерв сумнівних боргів


Підприємства формують резерв сумнівних боргів (РСБ) згідно з НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».


Списувати безнадійну заборгованість можна в бухобліку як за рахунок створеного РСБ, так і безпосередньо на витрати періоду, якщо РСБ недостатньо, або його не створювали з певних причин (п. 11 НПСБО 10).


З позиції податкового обліку списану заборгованість визнають безнадійною і вона може зменшувати фінрезультат лише, якщо вона відповідає ознакам безнадійності згідно з пп. 14.1.11 ПКУ.

Важливо! Якщо строк позовної давності припадає на час дії карантину за COVID-19 або на воєнний стан, то списати такі заборгованості як такі, за якими «сплив строк позовної давності» не можна! Адже строк позовної давності зупинений (п. 12, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ)

Збільшення фінрезультату (дані бухобліку) – пп. 139.2.1 ПКУ:


  1. рядок 2.1.2 – витрати на створення РСБ: оборот Дт 944 Кт 38;
  2. рядок 2.1.3 – витрати по списанню безнадійної заборгованості прямо на витрати періоду: оборот Дт 944 Кт 36, 37, 63, 68.


Зменшення фін результату – пп. 139.2.2 ПКУ:


  1. рядок 2.2.2 – коригування (зменшення) РСВ в бухобліку: оборот Дт 38 Кт 719;
  2. рядок 2.2.3 – сума списаної безнадійної заборгованості (в т. ч. за рахунок РСБ), яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості з пп. 14.1.11 ПКУ: Оборот Дт 944, 38 Кт 36, 37, 63, 68 – аналітичні дані з урахуванням пп. 14.1.11 ПКУ.


Приклад 11. Підприємство в 2024 році мало такі операції:

- нарахований резерв сумнівних боргів: Дт 944 Кт 38 – 530 000;

- зменшений РСБ (дебітор оплатив борг): Дт 38 Кт 719 – 140 000;

- списана заборгованість:

  1. ліквідованого контрагента (відповідає пп. 14.1.11 ПКУ) за рахунок резерву (Дт 38 Кт 36) – 220 000;
  2. сума за договором прощеного боргу дебітору (не відповідає пп. 14.1.11 ПКУ) – 130 000 (Дт 944 Кт 37).

У додатку РІ:

збільшення:

  1. ряд. 2.1.2 – 530 000;
  2. ряд. 2.1.3 – 350 000 (220 000 + 130 000);

зменшення:

  1. ряд. 2.2.2 – 140 000;
  2. ряд. 2.2.3 – 220 000 (сума 130 000 не може піти на зменшення).


Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 розд. ІІІ ПКУ)


Проценти, нараховані нерезидентам (не банкам) за договорами займів, які передбачають сплату відсотків (п. 140.1–140.3 ПКУ):


  1. коригування проводять, якщо середньорічна сума заборгованості за такими займами (з урахуванням відсотків) більш ніж у 3,5 рази перевищує середньорічну суму власного капіталу;
  2. на збільшення йде сума, яка перевищує граничну суму, розраховану за п. 140.2 ПКУ. Суму перевищення розраховують за кожний звітний період (квартал, півріччя, три квартали, рік), тому може бути так, наприклад, що коригування буде за перший квартал, але не буде за півріччя, і навпаки;
  3. граничну суму визначають так: 30% × (об'єкт оподаткування без коригування за п. 140.2 ПКУ і без перенесення збитків минулих років + податкова амортизація (ряд. 1.2.1 АМ в додатку РІ) + фінансові витрати у фінзвітності (ряд. 2250 у формі №2)). Якщо гранична сума має від'ємне значення, на збільшення піде вся сума нарахованих нерезиденту процентів.


Збільшення фінрезультату


Рядок 3.1.1 – сума перевищення нарахованих процентів по нерезиденту над граничною сумою з п. 140.2 ПКУ. На наступний рік можна перенести суму збільшення в поточному році за мінусом 5%. Наступного року, якщо ця перенесена сума разом з поточними фінансовими витратами поміщається в граничну суму за п. 140.2 ПКУ, то вона йде на зменшення фінрезультату.


Зменшення фінрезультату


Рядок 3.2.1 – сума процентів, яка в минулих роках стояла в рядку 3.1.1. і при перенесенні на наступний рік зменшувалася на 5%, а в звітному році «помістилася» в граничну суму разом з поточними витратами за процентами нерезидентам, або перестав виконуватися критерій п. 140.1 ПКУ (середня сума займів уже не перевищує в 3,5 рази статутний капітал).

Увага! В одній Декларації не можуть одночасно бути заповнені рядки 3.1.1 та 3.2.1

Позиція ДПСУ по цим коригуванням у ЗІР (категорія 102.12):


  1. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37573
  2. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37573


Приклад 12. У 2024 році підприємство потрапило під коригування п. 140.2 ПКУ, і має такі дані:

  1. ряд. 04 Декларації (до проведення коригування за п. 140.2 ПКУ) – (- 950 000), у т. ч. збитки минулого року (ряд. 3.2.4 додатку РІ) – 450 000;
  2. ряд. 1.2.1 АМ додатку РІ (податкова амортизація) – 600 000;
  3. ряд. 2250 ф. №2 (Фінансові витрати) – 420 000.

Проценти нараховані нерезиденту – 360 000.

Гранична сума: 30% × ((-950 000 – (-450 000) + 600 000 + 420 000) = 156 000.

На збільшення фінрезультату: – ряд. 3.1.1 – 204 000 (360 000 – 156 000).

На наступний рік можна перенести суму 193 800 (204 000 – 204000 × 5%), і якщо будуть дотримані вимоги п. 140.2 ПКУ (ця сума плюс сума процентів за 2025 рік – не перевищує граничну суму у 2025 році), то в Декларації за 2025 рік може бути в ряд. 3.2.1 додатку РІ – 193 800.


Перекласифікація інструментів власного капіталу у фінасові зобов'язання


Збільшення (пп. 140.5.8 ПКУ)


Рядок 3.1.2. Сума відсотків та дооцінки, врахованих у фінрезультаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.


Зменшення (п. 140.4.6 ПКУ)


Рядок 3.2.2. Сума уцінки, врахованих у фінрезультаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.


Дивіденди, участь в капіталі резидентів і нерезидентів


Операції, що збільшують фінрезультат


Рядок 3.1.5. Сума втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації (пп. 140.5.3 ПКУ). Оборот Дт 96 Кт 141 – втрати від участі в капіталі, якщо застосовуєте метод участі в капіталі для оцінки інвестицій на дату балансу.

На замітку! ПКУ не уточнює категорію підприємства, за інвестицією в яке визнані такі витрати, – резидент чи нерезидент, платник податку на прибуток чи ні

Операції, суми яких зменшують фінрезультат (п. 140.4 ПКУ):


  1. рядок 3.2.3. Сума нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку (пп. 140.4.1 ПКУ). Оборот Дт 141 Кт 721, 723 – збільшення балансової вартості фінівестиції в асоційоване або дочірнє підприємство (платник податку на прибуток або платник єдиного податку), які обліковують на дату балансу за методом участі в капіталі;
  2. рядок 3.2.3.1. Сума нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника від інших платників податку на прибуток підприємств (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) (пп. 140.4.1 ПКУ). Оборот Дт 373 Кт 731 – нараховані до отримання дивіденди від інших платників податку на прибуток (крім дивідендів від ІСІ). Якщо дивіденди на вашу користь нараховує платник єдиного податку, коригування на зменшення немає;
  3. рядок 3.2.3.2. Сума нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на користь платника від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об'єкт оподаткування відповідно до пп. 134.1.7 ПКУ (пп. 140.4.2 ПКУ). Оборот Дт 373 Кт 731 – на суму дивідендів від КІК, які потрапили на доходи підприємства, але не більше суми скоригованого прибутку КІК, що збільшував об`єкт оподаткування підприємства за пп. 134.1.7 ПКУ;
  4. рядок 3.2.3.3. Сума нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній), за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (пп. 140.4.3 ПКУ). Оборот Дт 141 Кт 72 – доходи від участі в капіталі нерезидента (в т. ч. у КІК), де частка резидента – 10% і більше статутного капіталу такого нерезидента. Такий відсоток має зберігатися протягом всього звітного року;
  5. рядок 3.2.3.4. Сума нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника від нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (пп. 140.4.3 ПКУ). Оборот Дт 373 Кт 731 – доходи у вигляді дивідендів від нерезидента, де частка резидента – 10% і більше статутного капіталу такого нерезидента. Такий відсоток має зберігатися протягом всього звітного року.

Важливо! Для рядків 3.2.3.3 та 3.2.3.4 нерезидент не має перебувати в Переліку КМУ від 27.12.2017 №1045 (далі – Перелік №1045) з урахуванням чинної редакції цього Переліку у звітному році. Якщо ж нерезидент присутній в Переліку №1045, але Україна має з країною його реєстрації договір про уникнення подвійного оподаткування, то проводити коригування на зменшення можна

Приклад 13. Підприємство в 2024 році провело такі операції:

  1. зменшення інвестиції за методом участі в капіталі в ТОВ А (платник податку на прибуток): Дт 96 Кт 141 – 320 000;
  2. збільшення інвестиції за методом участі в капіталі в іноземній компанії (нерезидент, частка 40%, перебуває в Переліку №1045, але є договір про уникнення подвійного оподаткування): Дт 141 Кт 723 – 1 500 000;
  3. отримані дивіденди від ТОВ Б (платник ЄП): Дт 373 Кт 731 – 400 000.

У додатку РІ:

  1. ряд. 3.1.5 – 320 000;
  2. ряд. 3.2.3.3 – 1 500 000.

Дивіденди від ТОВ Б (400 000) не зменшують фінрезультат (ряд. 3.2.3.1), оскільки отримані від платника єдиного податку.


Перенесення збитків


Рядок 3.2.4. Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.4 ПКУ). До цього рядка переносять задеклароване від`ємне значення з рядка 04 Декларації за минулий рік. У рядку 3.2.4 його наводять без знаку «-».


Якщо з певних причин у Декларації за минулий рік замість реальних збитків задекларували прибуток, то спочатку треба уточнити дані минулого року, а потім виправлені дані рядка 04 за минулий рік переносити до рядку 3.2.4 додатку РІ звітного року.


Рядок 3.2.4.1. Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується (пп. 140.4.5 ПКУ).


Таку суму збитків в ході реорганізації «приймає» платник-правонаступник:


  1. у разі приєднання, злиття, перетворення – у періоді затвердження передавального акта;
  2. у разі поділу, виділу – у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.


За приєднання додаткові умови для правонаступника:


  1. зменшення можливе на збитки підприємства, що припиняється, в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року;
  2. правонаступник та платник, що припиняється – мають бути пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).


Субсидії гранти


1. Підтримка кінематографії


Збільшення фінрезультату


Рядок 3.1.12. Сума витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.5.13 ПКУ).


Зменшення фінрезультату


Рядок 3.2.5. Сума субсидій, отриманих платником податку – суб'єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.4.7 ПКУ).


2. Бюджетні гранти


Бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України (пп. 14.1.277-1 ПКУ)


Перелік надавачів бюджетних грантів затверджений постановою КМУ від 18.08.2021 №867. Серед надавачів бюджетних грантів є, зокрема, і Фонд розвитку підприємництва. Отже, якщо отримуєте цільову допомогу від надавачів грантів із Переліку №867 на реалізацію проекту або програми у визначених сферах в пп. 14.1.277-1 ПКУ, то ви отримали бюджетний грант і маєте провести відповідні коригування в обліку.

Увага! Отримання часткового бюджетного фінансування за програмою пільгових кредитів «5%–7%–9%» не є отриманням бюджетного гранту для цілей даного коригування (ЗІР, категорія 102.12)

Збільшення фінрезультату


Рядок 3.1.14. Сума витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.5.16 ПКУ).


Зменшення фінрезультату


Рядок 3.2.6. Сума бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.4.8 ПКУ).

На замітку! Таке коригування мають проводити навіть ті «малодохідники», які прийняли рішення про непроведення коригувань (п. 134.1.1 ПКУ)

Тут маємо коригування доходів та витрат, які виникають за схемою цільового фінансування за НП(С)БО 15 (п. 16–19):


  1. доходи від отриманих субсидій, бюджетних грантів (як доходи цільового фінансування) виникають одночасно з визнанням витрат, що понесені (визнані) в межах використання коштів цільового фінансування. Відповідно, доходи та витрати і коригують одночасно;
  2. якщо витрати виявилися більшими, ніж надані субсидії / гранти, то в додатку РІ коригування на збільшення за витратами має бути тільки в межах витрат, що перекриті субсидією / грантом. Тобто частина витрат може залишитися без коригування в цій ситуації, оскільки це фактично понесені витрати вже за рахунок самого підприємства.


Приклад 14. За 2024 рік підприємство в межах бюджетного гранту для реалізації певного проекту отримало 1 500 000 грн (Дт 311 Кт 48, Дт 48 Кт 718).

Проєкт повністю реалізували (виконали) в 2024 році, і при цьому витрати за проєктом склали (Дт 949 Кт 20,631,66,65):

  1. варіант 1 – 1 200 000 грн;
  2. варіант 2 – 1 800 000 грн.

Тоді в додатку РІ маємо такі коригування:

варіант 1 (доходи більше витрат):

  1. ряд. 3.1.14 (збільшення) – 1 200 000 (фактичні витрати);
  2. ряд. 3.2.5 (зменшення) – 1 500 000;

варіант 2 (доходи менше витрат):

  1. ряд. 3.1.14 (збільшення) – 1 500 000 (в межах доходів);
  2. ряд. 3.2.5 (зменшення) – 1 500 000.


Коригування по ТЦУ (за підсумками року)


На збільшення фінрезультату (самостійне коригування):


  1. рядок 3.1.3 ТЦ1 – сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ за результатами податкового (звітного) року (пп. 140.5.1 ПКУ);
  2. рядок 3.1.4 ТЦ1 – сума перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (пп. 140.5.2 ПКУ).

На замітку! Суми до цих рядків, відповідно, переносять підсумки із граф 17 та 19 додатку ТЦ

Зменшення фінрезультату (пропорційне коригування). Таке коригування проводять на підставі відповідного повідомлення від ДПС про можливість такого коригування за правилами пп. 39.5.5 ПКУ:


  1. рядок 4.2.4. сума пропорційного коригування доходів;
  2. рядок 4.2.5. сума пропорційного коригування витрат


Коригування на придбання товарів/послуг у неприбуткових організацій


Коригування на збільшення фінрезультату проводять (за підсумками року).


Рядок 3.1.6. Сума 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону (пп. 140.5.4 ПКУ).


Приклад 15. ТОВ А у 2024 році орендувало приміщення у благодійного фонду, внесеного до Реєстру неприбуткових організацій. Сума витрат за цією орендою склала за рік:

  1. варіант 1 – 150 000 грн. – коригування немає, оскільки сума оренди не перевищила граничну межу: 25 × МЗП (7100) = 177500;
  2. варіант 2 – 240 000 грн – коригування є, оскільки сума вища за граничну межу (177500), сума коригування: 240 000 грн × 30% = 72000 (ряд. 3.1.6 додатку РІ).


Коригування на придбання/продаж товарів/послуг у нерезидентів


Коригування може бути тільки на збільшення фінрезультату за операціями продажу/придбання товарів/послуг/необоротних активів проводять за підсумками року за операціями з нерезидентами з:


  1. Переліку №1045;
  2. Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 №480 (далі – Перелік №480).


Рядок 3.1.6.1. Сума 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку №1045 (пп.140.5.4 ПКУ).


Рядок 3.1.6.2. Сума 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (пп. 140.5.4 ПКУ).


Рядок 3.1.6.3. Розмір різниці між вартістю придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт, послуг та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки" (пп. 140.5.4 ПКУ).


Рядок 3.1.7. Сума 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку №1045 (пп. 140.5.5-1 ПКУ).


Рядок 3.1.7.1. Сума 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (пп. 140.5.5-1 ПКУ).


Рядок 3.1.7.2. Розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (пп. 140.5.5-1 ПКУ).

На замітку! Рядки 3.1.6.2 та 3.1.7.2 виклали в новій редакції Наказом №621 – змінили посилання на норми ПКУ, які стосуються затвердження Переліку №480. А саме: замість посилання на пп. «ґ» пп. 39.2.1.1 ПКУ тепер буде посилання на пп. 39.2.1.2-1 ПКУ. Суть коригування не змінилася

Наведемо суть коригувань, зазначених у цих рядках, на прикладах.


Якщо ваш контрагент-нерезидент потрапив до Переліку №1045, але операція не є контрольованою, то маєте:


- або збільшити фінрезультат на 30% від суми операцій з ним за рік:

  1. оборот Дт 28,15,23,92,93 Кт 632 - при придбанні товарів/послуг/необоротних активів (ряд.3.1.6.1);
  2. оборот Дт 362 Кт 70 – при реалізації товарів/послуг/необоротних активів (ряд. 3.1.7);


- або провести обґрунтування ціни договору – чи відповідає вона рівню ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», і тоді:

  1. якщо ціна відповідає ціні за принципом «витягнутої руки», коригування не проводять;
  2. якщо не відповідає – проводять коригування на суму різниці між договірною ціною та обґрунтованою ціною за принципом «витягнутої руки»: за придбанням – ряд. 3.1.6.3, за продажем – ряд. 3.1.7.2.


Якщо ваш контрагент-нерезидент потрапив до Переліку №480, але операція не є контрольованою, то маєте:


- або довести, що ваш контрагент є податковим резидентом в країні, де зареєстрований, та сплачує там податок на прибуток. Тоді коригування не проводять, ціну не обґрунтовують;


- або збільшити фінрезультат на 30% від суми операцій з ним за рік:

  1. оборот Дт 28,15,23,92,93 Кт 632 - при придбанні товарів/послуг/необоротних активів (ряд.3.1.6.2);
  2. оборот Дт 362 Кт 70 – при реалізації товарів/послуг/необоротних активів (ряд. 3.1.7.1);


- або провести обґрунтування ціни договору – чи відповідає вона рівню ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», і тоді:

  1. якщо ціна відповідає ціні за принципом «витягнутої руки», коригування не проводять;
  2. якщо не відповідає – проводять коригування на суму різниці між договірною ціною та обґрунтованою ціною за принципом «витягнутої руки»: за придбанням – ряд. 3.1.6.3, за продажем – ряд. 3.1.7.2.


Для обґрунтування ціни за принципом «витягнутої руки» для цих коригувань достатньо обґрунтувати – вибір методу обґрунтування ціни (чому саме цей ви обрали) та ціну операції за цим методом (УПК від 14.05.2021 №266, питання 8).

Важливо! Таке обґрунтування має бути підготовлено досить швидко після завершення звітного року, оскільки вже з квітня до платника може надійти запит з ДПС про надання такого обґрунтування цін, якщо податківці не побачать у додатку РІ наведених вище коригувань

Приклад 16. ТОВ А реалізувало товар у 2024 році до Молдови, яка у 2024 році була в Переліку №1045, на суму 15 000 000 грн. При цьому операція не є контрольованою (загальний дохід ТОВ А за рік не перевищив 150 млн грн).

Варіант 1: обґрунтування ціни не готували: збільшуємо фінрезультат на: 15 000 000 грн × 30% = 4 500 000 грн (ряд. 3.1.7);

Варіант 2: визначили ціну на відповідність принципу «витягнутої руки», і вона склала:

  1. А) 14 850 000 грн. (менше договірної – 15000000) – коригування не проводимо;
  2. Б) 15 700 000 грн. (більше договірної), коригування на збільшення фінрезультату проводимо на суму 700 000 (15 700 000 – 15 000 000) (ряд. 3.1.7.2).


Коригування по роялті


Ці коригування на збільшення фінрезультату передбачені:


- пп. 140.5.6 ПКУ (тільки річне коригування):

  1. витрати по роялті на користь нерезидентів (у т. ч. з Переліку №1045), і сума таких витрат перевищує суму доходів від роялті + 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за попередній рік;
  2. вся сума витрат по роялті, якщо операція не має ділової мети;
  3. коригування не проводять, якщо ціна роялті обґрунтована на відповідність її рівню ціни «витягнутої руки»;


- пп. 140.5.7 ПКУ (поквартальне коригування), витрати по роялті на користь:

  1. нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам. Коли резиденти - суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;
  2. нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України;
  3. нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
  4. особи, яка сплачує податок на прибуток у складі інших податків (наприклад, платники єдиного податку);
  5. юридичної особи, яка звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує його за ставкою, іншою, ніж 18%. Наприклад, резиденту Дія Сіті, що сплачує ПнВК за ставкою 9% (ЗІР, категорія 102.24).


Вимоги пп. 140.5.7 ПКУ не застосовує платник податку у випадках нарахування роялті на користь правовласників як винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018

№2415-VIII.


Приклад 17. ТОВ А нарахувало в 2024 році роялті на користь:

  1. нерезидента на суму 2 300 000 грн за використання промислової технології, при цьому ряд. 2000 ф. №2 за 2023 рік – 56 000 000 грн (4% = 2240000);
  2. нерезидента – за користування торговою маркою, права на яку вперше виникли в Україні – 1 500 000 грн;
  3. резидента Дія Сіті на ПнВК за доступ до програмного забезпечення – 180 000.

На збільшення фінрезультату піде:

  1. 2300000 – (56000000 × 4%) = 60 000 грн;
  2. 1 500 000;
  3. 180 000.

Разом 1 740 000 – сума коригування в рядок 3.1.8 додатку РІ.


Благодійна допомога


Рядок 3.1.9. Сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.9 ПКУ).


Рядок 3.1.10.2. Сума повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, надана роботодавцем працівнику та/або його дитині до 18 років, якщо така компенсація не оподатковується ПДФО (п. 140.5.10 ПКУ, п. 165.1.35 ПКУ) – обирається з аналітичних даних підприємства, відповідає даним у додатку 4ДФ по коду доходу 156.


Рядок. 3.1.13. Сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб'єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.14 ПКУ).

На замітку! Якщо за попередній рік задекларовані збитки в рядку 04 Декларації, то в звітному році вся сума благодійної допомоги йде на збільшення фінрезультату

Приклад 18. ТОВ А надало в 2024 році благодійну допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій:

  1. благодійному фонду (кошти) – 200 000 грн (Дт 949 Кт 685, Дт 685 Кт 311);
  2. дитячій спортивній школі (спортивний інвентар) – 300 000 грн (Дт 949 Кт 209).

Оподаткований прибуток за попередній рік (2023) – 2 700 000 грн (ряд. 04 Декларації).

Коригування на збільшення фінрезультату:

  1. допомога БФ: 200 000 – 2 700 000 × 4% = 92 000 грн (ряд. 3.1.9);
  2. допомога спортивній школі: 300 000 – 2 700 000 × 8% = 84 000 (ряд. 3.1.13).


Безповоротна фінансова допомога


Рядок 3.1.10. Сума перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (пп. 140.5.10 ПКУ).


Рядок 3.1.10.1. Сума перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови, що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування) (пп.140.5.10 ПКУ).


Приклад 19. ТОВ А у 2024 році надало безповоротну фіндопомогу (Дт 977 Кт 685, Дт 685 Кт 311):

  1. ТОВ Б (платник єдиного податку) – 300 000 грн;
  2. ТОВ С (платник податку на прибуток, пов'язана особа, яка за 2023 рік задекларувала збитки в рядку 04 Декларації на 900 000) – 5 000 000 грн;
  3. ТОВ Д (платник податку на прибуток, пов'язана особа, за 2023 рік декларувала прибуток) – 1 000 000 грн.

На збільшення фінрезультату піде:

  1. 300 000 грн (ряд. 3.1.10) – по платнику єдиного податку;
  2. 5 000 000 грн (ряд. 3.1.10.1) – по пов'язаній особі, що в минулому році задекларувала збитки.


Штрафи


Рядок. 3.1.11. Сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками ПДФО) …, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (пп. 140.5.11 ПКУ).


Приклад 20. ТОВ А у 2024 році нарахувало витрати за штрафами:

  1. від платника податку на прибуток за договором поставки – 120 000 (Дт 948 Кт 685);
  2. від платника єдиного податку – 50 000 (Дт 948 Кт 685) – неплатник податку на прибуток;
  3. від ДПС за прострочку строків реєстрації ПН/РК – 24 500 (Дт 948 Кт 641) – контролюючий орган.

На збільшення фінрезультату: 50 000 + 24 500 = 74 500 (ряд. 3.1.11)


Дія Сіті та придбання у платників єдиного податку (140.5.17 ПКУ)


Рядок. 3.1.15. Якщо резидент Дія Сіті сплачує податок на прибуток на загальних підставах, і при цьому проводить коригування, то він збільшує фінрезультат на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20% суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (ф. №2, 2-м, 2-мс) за попередній річний звітний період.


При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.


Якщо Резидент Дія Сіті – новостворений, у поточному календарному році розрахунок 20% вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим цього підпункту, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.


У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.

Важливо! Це коригування проводять уперше починаючи з 2024 року і замість граничного відсотка в 20% у 2024 році застосовують обмеження в 50% (п. 62 підрозд. 4 розд. XX ПКУ; ЗІР, категорія 102.24)

Приклад 21. Резидент Дія Сіті працює з 2023 року. Витрати склали за 2023 рік – 23 645 000 грн (ряд. 2285 ф. 2-м), гранична сума для 2024 року – 50% витрат за 2023 рік (23 645 000 × 50%) = 11 822 500 грн.

У 2024 році у платників єдиного податку придбано товарів/послуг на суму:

  1. варіант 1 – 5 230 000 грн (менше 11 822 500 грн) – коригувань немає;
  2. варіант 2 – 15 400 000 грн (більше 11 822 500 грн) – коригування на збільшення на 3 577 500 грн (ряд. 3.1.15).


Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів


Цінні папери обліковують як фінінвестиції (рах. 14 або 35).


Операції продажу цінних паперів (ЦП) для податкового обліку можуть давати для оподаткування або позитивне значення, або нуль (збитки мають переноситися на наступні періоди). В свою чергу ці перенесені збитки з минулих років можуть «перекривати» прибуток від продажу ЦП в звітному році (п. 141.2 ПКУ).

На замітку! Це коригування не застосовують для операцій з корпоративними правами, вираженими в інших формах, аніж цінні папери, наприклад, з корпоративними правами товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ)

Наведемо алгоритм коригування.


Спочатку платник має визначити фінансовий результат (прибуток або збиток) від операцій продажу цінних паперів (ЦП): різниця між оборотами по Кт 741 (дохід від реалізації ЦП) та Дт 971 (собівартість реалізації ЦП). Якщо різниця позитивна – маємо прибуток, якщо від'ємна – маємо збиток.


Далі «очищуємо» фінрезультат від такого прибутку або збитку за даними буколіку звітного періоду:

  1. рядок 4.1.2. Збільшення – на збиток від операцій продажу ЦП (пп. 141.2.1 ПКУ);
  2. рядок 4.2.2. Зменшення – на прибуток від операцій продажу ЦП (пп. 141.2.2 ПКУ).


Потім на збільшення фінрезультату підуть дані з додатку ЦП:


  1. рядок 4.1.3 ЦП. Від'ємний результат від переоцінки ЦП в бухобліку (крім державних ЦП та облігацій місцевих позик) (пп. 141.2.1 ПКУ). Переносять із рядка 4.1.3 РІ додатку ЦП;
  2. рядок 4.1.4 ЦП. Загальний позитивний результат від продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням перенесених збитків по ЦП з минулих років (пп. 141.2.5 ПКУ). Переносять із рядка 4.1.4 РІ додатку ЦП.


Приклад 22. ТОВ А у 2024 році продало акції іншого підприємства за 2000 000 грн. Неперекритий збиток за ЦП з минулого року – 100 000 грн (дані додатку ЦП).

Варіант 1 – собівартість 1 500 000, прибуток 500 000. Тоді у додатку РІ:

  1. ряд. 4.2.2 – 500 000 (зменшення на прибуток в бухобліку)
  2. ряд. 4.1.4 ЦП – 400 000 (збільшення на прибуток поточного року за мінусом перехідних збитків по ЦП з минулого року).

Варіант 2 – собівартість – 2 300 000, збиток 300 000. Тоді у додатку РІ рядок 4.1.2 – 300 000 («очистили» фінрезультат від збитку по ЦП за поточний рік).


Інші різниці. Продаж незавершеного житла (п. 141.12 ПКУ)


На етапі першого продажу неподільного за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості відбувається «очищення» фінрезультату від доходів та витрат щодо такого продажу:


  1. рядок 4.1.4.2. збільшення на собівартість такого об'єкта, що була врахована замовником будівництва/девелопером у витратах періоду (пп. 141.12.2 ПКУ);
  2. рядок 4.2.3.1. зменшення на суму доходів (виручки), що була врахована замовником будівництва/девелопером у доходах періоду (пп. 141.12.1 ПКУ).


У періоді прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об'єкта житлової нерухомості:


  1. рядок 4.1.4.3. збільшення на суму виручки (доходу), яка у попередніх періодах врахована у зменшення фінрезультату у забудовника/девелопера (раніше враховували в ряд. 4.2.3.1) (пп. 141.12.3 ПКУ);
  2. рядок 4.2.3.2. зменшення на суму собівартості, яка у попередніх періодах врахована у збільшення фінрезультату у забудовника/девелопера (раніше враховували в ряд. 4.1.4.2) (пп. 141.12.4 ПКУ).


Різниці, передбачені розділом ІІ ПКУ. Платежі по добровільному страхуванню


Коригування на збільшення проводять всі платники, у т. ч. «малодохідники».


Рядок 4.1.5.Сума сплачених платежів, внесків, премій за договором довгострокового страхування життя чи договором страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (ст. 123-1 ПКУ), якщо платник порушив вимоги ПКУ щодо таких договорів:

Якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій...

Вимоги щодо договорів страхування визначені в ст. 14 ПКУ:


  1. договір довгострокового страхування життя (пп. 14.1.52);
  2. договір добровільного медичного страхування (пп. 14.1.52-1);
  3. договір страхування додаткової пенсії (пп. 14.1.52-2).


Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ ПКУ


Коригування проводять усі платники, у т. ч. «малодохідники».


Далі розглянемо коригування, які є актуальними на зараз і які проводить більшість платників.


Перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну (п. 4-1 підрозд.4 розд. ХХ ПКУ)


На дату переходу мали сальдо Дт 36 – товари/послуги реалізовані на спрощеній системі, єдиним податком (ЄП) не оподатковані, оплата находить на загальній системі (ЗС):


  1. рядок 4.1.5.1. Збільшення на суму оплати за товари/послуги, що були відвантажені/надані на ЄП, яка надійшла вже під час перебування на ЗС (Дт 311 Кт 36);
  2. рядок 4.2.5.1. Зменшення на суму собівартості реалізованих товарів/послуг на ЄП, оплата за які отримана на ЗС. Тобто, беремо Дт 90 Кт 23,26,28, який відповідає сумі доходу з рядка 4.1.5.1.


На дату переходу мали сальдо Кт 681 (36) – аванси отримані на спрощеній системі і вже оподатковані ЄП, на ЗС відбувається реалізація товарів/послуг під ці аванси:


  1. рядок 4.1.5.2. Збільшення на собівартість реалізованих на ЗС товарів/послуг (Дт 90 Кт 23,26,28), оплата за які надійшла на ЄП;
  2. рядок 4.2.5.2. Зменшення на сума доходу з реалізації товарів/послуг (Дт 36 Кт 70) під аванси, отримані на ЄП.


Приклад 23. ТОВ перейшло на ЗС із ЄП з 01.10.2024 та мало такі показники.

По покупцю А: на ЄП відвантажений товар (Дт 36 Кт 70 – 240 000), собівартість якого 190 000 (Дт 90 Кт 28), оплата отримана на ЗС (Дт 311 Кт 36 – 240 000). Тобто, оподаткування на ЄП не було.

Коригування на момент отримання оплати:

  1. на збільшення (ряд. 4.1.5.1) – 240 000 (дохід Дт 36 Кт 70 – по цій операції на ЄП);
  2. на зменшення (ряд.4.2.5.1) – 190 000 (собівартість Дт 90 Кт 28 – по цій операції на ЄП).

По покупцю Б: на ЄП отримана оплата (Дт 31 Кт 36 – 100 000), на ЗС відвантажений товар (Дт 36 Кт 70 – 100 000) та списана його собівартість (Дт 90 Кт 28 – 90 000). Операція оподаткована на ЄП.

Коригування на момент відвантаження товару/послуги:

  1. на збільшення (ряд. 4.1.5.2) – 90 000 (собівартість Дт 90 Кт 28);
  2. на зменшення (ряд.4.2.5.2) – 100 000 (дохід Дт 36 Кт 70).


Перехідні операції на 01.01.2015


До цієї дати діяли інші правила визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток (інша редакція розділу ІІІ «Податку на прибуток»), за окремими операціями доходи та витрати визначали за «касовим» методом. Тому для цих випадків передбачені такі коригування (п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):


  1. рядок 4.1.12 (збільшення) – на суму коштів, яка надійшла на рахунок (в касу) платника як погашення сальдо за Дт 36/37 на 01.01.2015. Наприклад, оплата штрафних санкцій, нарахованих на вашу користь до 01.01.2025;
  2. рядок 4.2.12 (зменшення) – на суму коштів, сплачених в погашення кредиторської заборгованості, що виникла до 01.01.2015. Наприклад, повернення поворотної фіндопомоги, яку раніше отримали і не повернули до 01.01.2015 (Дт 311 Кт 685) і яка за старими правилами потрапляла до валових доходів отримувача, а зараз повертається надавачу (Дт 685 Кт 311).


Для операцій, за якими валові доходи та валові витрати до 01.01.2015 визначали за правилом «першої події», могли залишитися аванси: Дт 63 (371) – по постачальникам та Кт 36 (681) – по покупцям, які були вже враховані під час оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015. Тоді після 01.01.2015 маємо такі коригування (п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):


  1. рядок 4.1.16 (збільшення) – на суму операції Дт 28 (з наступним списанням у Дт 90), 92, 93, 94 Кт 63(371);
  2. рядок 4.2.15 (зменшення) – на суму операції Дт 36(681) Кт 70 (без ПДВ).


Резерв відпусток працівникам (п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)


Рядок 4.2.11. Якщо в когось залишився ще невикористаний залишок резерву відпусток, що сформували до 01.01.2015 (коли витрати на створення цього резерву не включали до валових витрат), а зараз у звітному періоді ви нараховуєте за рахунок нього відпускні чи компенсацію за невикористану відпустку (Дт 471 Кт 661,651), то маєте право поставити цю суму на зменшення.


Прискорена амортизація основних засобів (ОЗ)


Наразі прискорену амортизацію ОЗ застосовують із 01.01.2020 до 31.12.2030 за такими правилами (п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):


1. Скорочені строки амортизації:

  1. для групи 4 (машини та обладнання) та 5 (транспорт) допустимий строк амортизації 2 роки;
  2. для групи 3 (передавальні пристрої) та 9 – 5 років.


2. ОЗ мають одночасно відповідати таким вимогам:

  1. введені в експлуатацію з 01.01.2020 до 31.12.2030;
  2. не були у використанні.

Увага! На період воєнного стану і до кінця року, в якому він буде припинений, по ОЗ, що введені в експлуатацію з 01.08.2024 вимогу щодо «нового» ОЗ (який не був в експлуатації) не застосовують. А для постачальників за оборонними замовленнями – допустимо амортизувати ОЗ, які були у використанні і введені в експлуатацію раніше (з 24.02.2022)

Такі ОЗ слід використовувати у власній господарській діяльності та їх не можна продавати або надавати в оренду іншим особам (окрім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).


Коригування у разі недотримання цих вимог проводять до рівня податкової амортизації, розраховану за мінімальними строками з пп. 138.3.3 ПКУ:


  1. рядок 4.1.17.1 (збільшення) – на суму прискореної амортизації ОЗ, нарахованої за всі періоди амортизації до моменту порушення вимог п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у т. ч. за минулі роки);
  2. рядок 4.2.16.1 (зменшення) – на суму звичайної амортизації ОЗ (за мінімальними строками згідно з пп. 138.3.3 ПКУ), нарахованої за періоди, коли застосували прискорену амортизацію (у т. ч. і за минулі роки).


Приклад 24. ТОВ А у липні 2023 року придбало і ввело в експлуатацію новий генератор вартістю 360 000 грн (група 4). Була призначена прискорена амортизація (2 роки). У жовтні 2024 року генератор передали в оренду. Отже, ТОВ втратило право на прискорену амортизацію, треба перерахувати її за строком 5 років (пп. 138.3.3 ПКУ).

Прискорена амортизація нарахована за період з 08/2023 по 09/2024:

360 000 ÷ 2 роки ÷ 12 місяців = 15 000, амортизували 14 місяців: 15 000 × 14 міс = 210 000 (ряд.4.1.17.1).

Звичайна амортизація за період 08/2023 по 09/2024:

360 000 ÷ 5 років ÷ 12 місяців = 6 000, амортизували 14 місяців: 6 000 × 14 міс = 84 000 (ряд.4.2.16.1).


Амортизація різниці при переході з прямолінійного методу на виробничий (п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)


Рядок 4.2.16.2 (зменшення) – якщо в 2020 році при переході в податковому обліку на застосування виробничого методу утворилася сума перевищення балансової вартості за даними податкового обліку над даними бухобліку, то таку різницю прямолінійно амортизують як окремий об'єкт протягом 20 кварталів. Дані про таку суму перевищення наведені в спеціальній таблиці внизу додатка АМ.


«Зелена» енергетика (п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)


З 01.01.2022 до 01.01.2024 діяв «касовий метод» для виробників електроенергії за «зеленим» тарифом для продажу електроенергії та/або надання послуг із зменшення навантаження. Але якщо у платника залишився Дт 361 на 01.01.2024 (неоплачене постачання), то ці коригування продовжуються до повного закриття цієї заборгованості покупця.


Тобто, в 2024 році і надалі у разі надходження оплати за такими заборгованостями (Дт 311 Кт 361) можуть бути заповнені такі рядки:


  1. рядок 4.1.22 (збільшення) – на суму доходу від реалізації, на які в попередніх періодах зменшували фінрезультат, а звітному періоді – отримана оплата;
  2. рядок 4.2.25 (зменшення) – на суму собівартості та витрат на збут за реалізованими в минулих періодах електроенергії та/або надання послуг із зменшення навантаження, за які в звітному періоді отримали оплату.


Приклад 25. ТОВ «Сонце» має на 01.01.2024 заборгованість покупця за Дт 361 – 1 200 000 грн, у т. ч. ПДВ – 200 000 грн. Собівартість, що відповідає цій заборгованості (Дт 90) – 560 000 грн, та витрати на збут (Дт 93) під цю реалізацію – 30 000 грн.

До 01.01.2024 фінрезультат був:

  1. зменшений на суму неоплаченого доходу – 1 000 000 грн (без ПДВ);
  2. збільшений на собівартість та витрати на бут під цей дохід – 560 000 грн + 30 000 грн.

У 2024 році надійшли кошти від покупця в сумі 1 200 000 грн (Дт 311 Кт 361).

Коригування:

  1. рядок 4.1.22 (збільшення) – 1 000 000 грн;
  2. рядок 4.2.25 (зменшення) – 590 000 грн (560 000 + 30 000).


Вилучення майна російської федерації (п. 66, 67 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)


Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 №2116-ІХ передбачає:


  1. вилучення у суб'єктів господарювання об'єктів права власності рф на підставі рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента України, який після завершення воєнного стану має бути затверджений ВРУ. Компенсація за ці об'єкти на рф не передбачена, але такі об'єкти можуть бути продані із зарахуванням суми виручки до доходу держбюджету. При цьому у платників виникають в бухобліку доходи та витрати від такого вилученого майна;
  2. борги державних підприємств та/або господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави складає більше 50%, права вимоги яких були примусово вилучені відповідно до цього, вважаються погашеними з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення РНБО про примусове вилучення відповідних об'єктів права власності рф та її резидентів.


Відповідно, маємо такі коригування:


- на збільшення фінрезультату:

  1. рядок 4.1.24 – сума витрат в бухобліку, яка виникла в звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких вилучених об'єктів за рішенням РНБО (Дт 976 – списання за безоплатного вилучення, Дт 90, 943 – при продажу);


- на зменшення фінрезультату:

  1. рядок 4.2.27 – сума доходів в бухобліку, яка виникла в звітному періоді, в якому відбулася фактичний продаж таких вилучених об'єктів (Кт 70, 712, без ПДВ);
  2. рядок 4.2.28 – сума списаного боргу на доходи періоду перед резидентом рф за рішенням РНБО (Дт 63,68 Кт 719).

На замітку! Якщо немає Рішення РНБО на списання кредиторської заборгованості перед резидентом рф, тобто ви її списуєте з власної волі (сплив строк позовної давності, контрагент ліквідувався, просто вирішили списати) – наведені вище коригування не проводять, все залишається як у бухобліку (ІПК від 24.04.2024 №2306/ІПК/26-15-04-05-07)

Підсумовані рядки:

  1. рядок 01 – усього різниць, які зменшують фінрезультат;
  2. рядок 02 – усього різниць, які збільшують фінрезультат;
  3. рядок 03 – арифметична сума: ряд. 01 – ряд. 02. Результат (+/-) переносять до рядка 03 РІ Декларації.


Додаток ПЗ


Цей додаток подають платники, діяльність яких звільнена від оподаткування податком на прибуток згідно зі ст. 142 ПКУ та окремими нормами підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Зокрема, звільнений від оподаткування прибуток:


  1. підприємств, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю, індустріального парку (п. 142.1 ПКУ);
  2. суб'єктів літакобудування – пільга діяла до 01.01.2025 (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);
  3. підприємств-інвесторів із значними інвестиціями – пільга діє до 01.01.2035 (п. 55 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);
  4. підприємств, які отримали прибуток у рамках виконання проектів міжнародної технічної допомоги (МТД), якщо міжнародні угоди про надання МТД передбачають звільнення від оподаткування прибутку отриманого при виконані таких проектів (п. 3.2 ПКУ).

Важливо! Код електронної форми додатку ПЗ – J0111326

Принцип відображення пільгової діяльності у Декларації та в додатку ПЗ:


  1. спочатку заповнюють рядки Декларації з 01 по 04 у загальному порядку, проводячи коригування, передбачені ПКУ за всіма видами діяльності, в т. ч. пільговими;
  2. потім у додатку ПЗ наводять дані тільки про операції, які формували фінрезультат за пільговою діяльністю. Ці дані дають значення ряд. 05 декларації (+/-);
  3. при розрахунку податку на прибуток підприємства в ряд.06 декларації використовують алгебраїчну формулу: (ряд. 04 - ряд. 05) × ставка податку.


Додаток ПЗ складається із двох таблиць.


Таблиця 1. Розрахунок прибутку, що звільняєтьсявід оподаткування


Рядок 05. Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток якої звільнений від оподаткування. Це підсумований рядок, який включає суму рядків 05.1, 05.2 і т. д. – за кількістю видів пільгової діяльності, якщо платник має таких пільгових видів діяльності декілька.

Значення рядка 05 переносять до рядка 05 ПЗ Декларації.

На замітку! Якщо один вид пільгової діяльності дає прибуток, а інший збиток, то в рядку 05 має стояти «згорнутий» результат – або прибуток, або збиток

Щодо кожного виду діяльності заповнюють:


  1. рядок 05.1 – за окремими видом діяльності (позначений у формі як підстава «А») – підсумований рядок, який розраховують як: ряд. А1 + ряд. А2 – ряд. А3;
  2. рядок А1 – фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності. Маємо зазначати, що у фінзвітності фінрезультат від пільгової діяльності (одної чи декілька) окремо не наводять. Тому це будуть дані бухобліку платника, які доцільно на початку пільгової діяльності відокремити в обліку – ввести спеціальні субрахунки. Наприклад, відкрити субрахунки 7031 та 9031 – доходи та витрати від надання послуг в пільговій діяльності, щоб було простіше заповнити цей додаток;
  3. рядок А2 – різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування;
  4. рядок А3 – різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування.


Дані для рядків А2 та А3 розраховують за загальними правилами коригування фінрезультату, які діють для коригування фінрезультату в цілому по підприємству. Але коригують тільки доходи та витрати, які стосуються винятково цієї пільгової діяльності, в т. ч. з урахуванням перенесення збитку по пільговій діяльності за минулий рік. Для коригування пільгового фінрезультату окрему форму (додаток) не подають. Такі розрахунки (коригування) роблять у довільній формі (таблиці Excel, блокнот, тощо) і до рядків А2 та А3 переносять уже готові суми коригувань.


Можливо, що коригувань не буде, тоді заповнюють в однакових сумах тільки рядки А1 та 05.1.


Таблиця 2. Підстави для застосування пільги


Тут платник наводить у відповідних графах такі дані:


  1. Підстава. Вказують підставу від «А» до «Я». Фактично це нумерація рядків. Рядків буде стільки – скільки видів пільгової діяльності має платник;
  2. Норма Податкового кодексу України. Маємо вказали текст норми ПКУ, яка передбачає пільгу з податку на прибуток. Якщо це пільги по МТД, то вказуємо чинний міжнародний договір, який передбачає таку пільгу;
  3. Підпункт (частина);
  4. Пункт;
  5. Стаття;
  6. Код пільги. Обираємо з Довідників податкових пільг, чинних на дату складання Декларації.


Зразок заповнення Таблиці 2 додатку ПЗ (для МТД)


Додатково про заповнення додатку ПЗ – у роз'ясненні ДПС (ЗІР, категорія 102.19).

Увага! Якщо подали додаток ПЗ, то слід подати і додаток ПН (податкові пільги). Сума пільги у зв'язку зі звільненням прибутку від оподаткування розраховують як добуток суми прибутку від кожного виду діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (рядки 05.1, 05.2 тощо таблиці 1 Додатка ПЗ), та основної ставки податку на прибуток (18%)

Додаток АМ


Цей додаток подають платники, які обліковують основні засоби (рах. 10), довгострокові біологічні активи та нематеріальні активи (рах. 12). До основних засобів не відносять, зокрема, об'єкти, матеріальні необоротні об'єкти (МНМА), вартість яких не перевищує 20 000 грн (п. 14.1.138 ПКУ).


Додаток містить дані податкового обліку щодо основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА), розшифровує їх.

Важливо! Код електронної форми додатку АМ – J0110626

Розглянемо, правила заповнення додатку АМ.


Інформація щодо нарахованої амортизації представлена у вигляді таблиці з графами:


1. Код рядка (1). У кожному рядку вказаний код рядку у форматі А2, А3 або А 9.12.


Якщо код рядка А3, А5, А12 – це означає, що в цьому рядку будуть стояти дані відповідної групи ОЗ, які амортизують у податковому обліку з дотриманням мінімальних строків амортизації, визначених у таблиці в пп. 138.3.3 ПКУ.


Якщо ж код рядка А4.12 або А9.12 – це означає, що в цьому рядку наведені дані по об'єктам відповідної групи, які амортизують за прискореною амортизацією в податковому обліку за правилами п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.


Для нематеріальних активів код рядка наведений у форматі Н1, Н2, та т. і. (відповідають 6 групам НА з пп. 138.3.4 ПКУ).


Зважте, що якщо стоїть рядок А9 і А9.12, це не означає, що рядок А9.12 – це «в т. ч. з рядка А9». Кожен рядок – самостійний.


2. Номер групи (2). Для кожного рядка наведений номер групи ОЗ з таблиці пп. 138.3.3 ПКУ (від 1 до 16). Якщо для певної групи передбачена звичайна і прискорена амортизація – номер буде однаковий, а код рядка різний (наприклад, група 4 – обладнання).


3. Балансова вартість:


  1. на початок звітного (податкового) періоду (3). Початок звітного періоду це – 1 січня звітного року або дата першого звітного періоду для новоствореного підприємства, або дата переходу на загальну систему зі спрощеної системи;
  2. на кінець звітного (податкового) періоду (4). Кінець звітного періоду це – 31 березня, 30 квітня, 30 вересня та 31 грудня, або дата припинення підприємства у випадку його ліквідації.


Ці дані відповідають аналітичним даним податкового обліку на початок та кінець звітного періоду.

На замітку! «Малодохідники», які не проводять коригувань, не подають додаток АМ, навіть якщо мають ОЗ та НА (ЗІР, підкатегорія 102.20.02)

У платників, які «синхронізують» бухгалтерський та податковий облік ОЗ/НА, дані будуть співпадати із залишковою вартістю ОЗ, довгострокових біологічних активів та НА, що наведена у фінзвітності (балансі) на початок та кінець звітного періоду (ф. №1, 1-м: ряд. 1000 + ряд.1010 + ряд. 1020).


У графах 3, 4, 5 таблиці за окремими рядками для ОЗ проставлені «Х» – це для того, щоб платники випадково не заповнили рядки щодо тих груп ОЗ, за якими не може бути податкової амортизації – земля (група 1), бібліотечні фонди (група 10), МНМА (група 11), природні ресурси (група 13).


4. Розрахована сума амортизації за звітний податковий період (5). Тут наведена сума податкової амортизації ОЗ із дотриманням і звичайних мінімальних строків (пп. 138.3.3 ПКУ), і прискореної амортизації (п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), та для НА (пп. 138.3.4 ПКУ).


Для розрахунку податкової амортизації платники можуть використовувати дані бухобліку (якщо вони відповідають вимогам п. 138.3 ПКУ), або дані окремого аналітичного податкового обліку, який ведуть у спеціальних програмних модулях (податковий облік необоротних активів), у таблицях Excel, тощо.


На жаль, обійтися лише оборотно-сальдовою відомістю для заповнення граф 3, 4 та 5 відповідної таблиці в додатку АМ не вийде. Оскільки потрібні дані не первісної вартості ОЗ / НА (її дають субрахунки рахунку 10), а залишкової вартості. А для цього необхідно мати дані про накопичений знос щодо кожної групи ОЗ/НА окремо.


Проте, загальну суму амортизації (разом по гр. 5) проконтролювати можна. Вона відповідає таким оборотам за рахунками:


  1. для ОЗ та довгострокових біологічних активів – Дт 15,23,91,92,93,94 Кт 131, 134 (ряд. А17);
  2. для НА – Дт 15,23,91,92,93,94 Кт 133 (ряд. Н7).


Але не варто перевіряти формулу: гр. 3 – гр. 5 = гр. 4. Вона працює тільки у разі, якщо протягом звітного періоду не було ні придбання, ні вибуття ОЗ / НА. Якщо ж були такі операції, формула не буде «прораховуватись».


Розглянемо особливі рядки додатку АМ.


Рядок КП. Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (пп. 138.3.2 ПКУ). Для додатку АМ це «довідковий» рядок, його дані не входять до підсумку цього додатку. Дані використовують як довідкову інформацію для розрахунку коригування за процентами, нарахованими на користь нерезидентів, за правилами п. 140.2 ПКУ (так звана «тонка капіталізація»).


Рядок А17. Підсумований рядок для ОЗ і біологічних активів.


Рядок Н7. Підсумований рядок для НА.


Рядок 1.2.1. Розраховують як рядок А17 + рядок Н7. Дані переносять до рядка 1.2.1 АМ додатку РІ.


Зверніть увагу, що податківці перевіряють:


  1. суму амортизації ОЗ / НА для великих та середніх підприємств (ряд. 1.2.1 гр. 5). Її звіряють із даними повної фінансової звітності – за ф. №2, ряд. 2515 (амортизація в р. ІІІ «Елементи операційних витрат»;
  2. принцип наростаючої звітності – дані по амортизації з додатку АМ. Наприклад, за рік, щоб не були меншими за дані попереднього періоду (трьох кварталів).


Зразок заповнення додатку АМ


Перейдемо до таблиці «Інформація про результати інвентаризації об'єктів основних засобів, станом на 1 число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації3».


Цю таблицю заповнюють тільки ті платники, які у 2020 році змінили в податковому обліку метод амортизації з прямолінійного на виробничий. Якщо при цьому балансова вартість в податковому обліку була вища за залишкову вартість в бухобліку. Таке перевищення слід було амортизувати рівними частинами в податковому обліку протягом 20 кварталів із моменту зміни методу (п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). У 2024 році таку таблицю заповнювали востаннє.


Відповідно, в таблиці під цією інформацією довідково мають бути наведені на дату зміни методу амортизації:


  1. графа 1 – балансова вартість ОЗ за даними бухобліку (без урахування переоцінки);
  2. графа 2 – балансова (залишкова) вартість ОЗ за даними податкового обліку (розд. ІІІ ПКУ);
  3. графа 3 – різниця (гр. 1 – гр. 2), +/-.


Якщо дані графи 3 – від'ємне значення, то у платника може бути коригування на зменшення фінрезультату в додатку РІ в рядку 4.2.16.2: (1/20 від гр. 3 × кількість кварталів у звітному періоді) за умови, що ще не пройшло 20 кварталів із дати такої зміни методу амортизації.


До відома! Наказ №621 у 2025 році вніс зміни до додатку АМ:


  1. у Таблиці, де наведена Інформація щодо нарахованої амортизації, доданий рядок А3ж3. Оскільки з 01.08.2024 у податковому обліку амортизують житлові будинки (окремі квартири, кімнати тощо), розташовані на території України, придбані або споруджені під час дії воєнного стану у зв'язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб (п. 69 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, доданий Законом України від 18.06.2024 №3813-ІХ, чинним із 01.08.2024);
  2. замість Інформації про результати інвентаризації по 2020 р, тепер буде Інформація про результати інвентаризації об'єктів основних засобів станом на 01 число податкового (звітного) періоду 20__ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні4. Це також пов'язано з набранням чинності Законом №3813, який дозволив окремим платникам (хто працює з оборонними замовленнями) застосовувати прискорену амортизацію ОЗ на період воєнного стану і за об'єктами груп 3, 4, 5, 9, які раніше були в експлуатації, тобто не нові (зміни до п. 43-1 підрозд.4 розд. ХХ ПКУ). Для цього платники повинні провести інвентаризацію таких ОЗ на перше число звітного періоду, в якому прийняте таке рішення, та показати в цій Інформації балансову (залишкову) вартість, розраховану за нормами розд. ІІІ ПКУ, на початок та кінець звітного періоду по кожній з вказаних груп ОЗ.


Додаток ЦП


До операцій з цінними паперами відносять операції з: акціями, облігаціями підприємств, облігаціями внутрішніх державних позик (ОВДП), облігаціями зовнішніх державних позик, облігацій місцевих позик, облігацій міжнародних фінансових організацій, іпотечних облігацій, інвестиційних сертифікатів, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, ощадних (депозитних) сертифікатів, інших видів цінних паперів.


Особливі правила оподаткування операцій із цінними паперами (ЦП) прописані в п. 141.2 ПКУ. Тому платники, у яких в звітному відбулися операції з ЦП (продаж, інше відчуження цінних паперів), мають подати додаток ЦП.


Винятки. Особливі правила коригування фінрезультату по операціям з ЦП не застосовують за:


1) операціями з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації ЦП власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких ЦП;

2) операціями РЕПО, операціями з врахування векселів, іншими операціями з ЦП, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;

3) операціями з деривативами (пп. 141.2.6 ПКУ).


Також особливі правила обліку ЦП не поширюються на корпоративні права, виражені в інших формах ніж акції (ЗІР, 102.15, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=29969 ). Тобто, якщо Ви придбали чи продали корпоративні права в ТОВ з прибутком або збитком, ці операції не коригуються в податковому обліку, а приймаються так, як проведено в бух обліку (коригування можливі тільки в окремих випадках в операціях з нерезидентами).


Для держателів ОВДП ДПС роз'яснила у ЗІР (підкатегорія 102.20.02):

Операції з продажу облігацій внутрішніх державних позик України (далі – ОВДП) відображаються платником податку на прибуток у додатку ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Додаток ЦП). За операціями з придбання та погашення ОВДП положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування і тому такі операції не підлягають відображенню у Додатку ЦП. Операції з придбання та погашення ОВДП відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Отже, в цьому роз`ясенні ДПС поширила правило «непроведення коригування» не на емітента облігацій (Мінфін), а на покупця (держателя) ОВДП. Тобто, якщо ви купили ОВДП та продали її далі, то заповнюєте додаток ЦП (є доходи та витрати за ЦП). А якщо купили ОВДП та чекаєте її погашення, то на момент погашення ОВДП не показуєте в додатку ЦП ні доходи від надходження коштів у разі погашення, ні витрати на придбання таких облігацій.


На нашу думку, такі правила слід застосовувати і для інших держателів цінних паперів, зокрема, для держателів векселів (осіб, з якими розрахувалися векселем) в операціях, коли вексель виконує роль боргової розписки та його пред'являють до сплати, а не продають іншому держателю. Проте, для підтвердження такої позиції додатково рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК).


Додаток ЦП подають тільки платники, які проводять коригування фінрезультату.

Важливо! Код електронної форми додатку ЦП – J0110326

Додаток ЦП заповнюють, коли в звітному періоді відбулася операція продажу, іншого відчуження ЦП.


Рядок 01. Дохід від продажу та інших способів відчуження цінних паперів ((сума рядків 01.1 - 01.11) + рядок 01.12 ТЦ + рядок 01.13). Це сумовий рядок, який включає в себе дані рядків, код яких починається на 01.


Рядки з 01.1 по 01.11. По кожному рядку, який відповідає вказаному в ньому виду ЦП, вказують дохід від продажу ЦП – сума проводки: Дт 377 Кт 741 або Дт 741 Кт 793.


Рядок 01.12 ТЦ. Сума самостійного коригування доходів по контрольованим операціям з нерезидентами по ЦП відповідно до ст. 39 ПКУ (+). Сюди переносять підсумоване значення графи 17 (розділ для ЦП) із додатку ЦП. Для цілей додатку ЦП коригування враховують зі знаком «+» – на збільшення доходів.


Рядок 01.13. Сума пропорційного коригування доходів відповідно до ст. 39 ПКУ (+, -). Пропорційне коригування за ЦП проводять за правилами пп. 39.5.5 ПКУ.


Рядок 02. Витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів ((сума рядків 02.1 - 02.11) + рядок 02.12 ТЦ + рядок 02.13). Це сумовий рядок, який включає в себе дані рядків, код яких починається на 02.


Рядки з 02.1 по 02.11. По кожному рядку, який відповідає вказаному в ньому виду ЦП, вказують собівартість проданого ЦП – сума проводки: Дт 971 Кт 14 (або 35) або Дт 793 Кт 971.


Рядок 02.12 ТЦ. Сума самостійного коригування витрат по операціям з ЦП в контрольованих операціях з нерезидентами відповідно до ст. 39 ПКУ (-). Сюди переносять підсумоване значення графи 19 (розділ для ЦП) з додатку ЦП. Для цілей додатку ЦП коригування враховують зі знаком «-» – на зменшення витрат.


Рядок 02.13. Сума пропорційного коригування доходів відповідно до ст. 39 ПКУ (+, -). Пропорційне коригування по ЦП проводять за правилами пп. 39.5.5 ПКУ.


Рядок 03. Від'ємне значення фінансового результату за операціями з ЦП попереднього звітного року. Сюди переносять від'ємне значення ряд. 4.1.4 РІ за минулий рік. При цьому значення в рядку 03 звітного року має стояти без знаку «-».


Рядок 4.1.3 РІ. Загальний результат переоцінки ЦП (рядок 4.1.3.1 - рядок 4.1.3.2) (+, -)1: Цей рядок включає в себе дані:


  1. рядка 4.1.3.1. загальна сума дооцінок ЦП, відображена у складі фінрезультату до оподаткування;
  2. рядка 4.1.3.2. загальна сума уцінок ЦП, відображена у складі фінрезультату до оподаткування.


Дооцінки ЦП – це доведення вартості ЦП до справедливої вартості ЦП на дату балансу (п. 8 НП(С)БО 12), які відбулися у звітному періоді.

На замітку! У бухобліку: Дт 14, 352 Кт 740 – дооцінка, Дт 970 Кт 14, 352 – уцінка

За дооцінками / уцінками державних ЦП та облігацій місцевих позик коригувань немає (пп. 141.2.4 ПКУ).


Отже, значення рядка 4.1.3 РІ може мати позитивне значення (дооцінки більші за уцінки), або від'ємне (дооцінки менші за уцінки).


До рядка 4.1.3 ЦП додатку РІ переносять тільки від'ємне значення з рядка 4.1.3 РІ додатку ЦП (на це вказує виноска «1»). У додатку РІ його наводять без знаку «-», йде на збільшення фінрезультату.


Позитивне значення ряд. 4.1.3 РІ – ніяк не впливає на податковий облік (не коригує фінрезультат).


Рядок 04. Від'ємний загальний результат переоцінки ЦП, не врахований у попередніх податкових періодах. Сюди переносять від'ємне значення рядка 4.1.3 РІ додатку ЦП за минулий рік (без знаку «-»).


Рядок 4.1.4 РІ. Фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження ЦП (рядок 01 - рядок 02 - рядок 03 - рядок 04) (+, -)2. У разі позитивного значення цього рядка суму переносять до рядка 4.1.4 додатку РІ звітного періоду (виноска «2»), а у разі від'ємного значення – його переносять до рядка 03 додатку ЦП наступного року.

На замітку! Якщо в результаті перенесення від'ємного значення з минулого року за операціями з ЦП (ряд. 03) або неврахованими переоцінками ЦП (ряд. 04) зменшується позитивне значення операцій з ЦП у поточному році, що призводить до зменшення суми податку на прибуток у поточному звітному періоді, то платник має пільгу з податку на прибуток (код 11020302), яку треба буде показати в додатку ПП

Приклад 26. У 2024 році ТОВ А здійснило такі операції за акціям ПАТ Б:

  1. Уцінило акції до справедливої вартості на дату балансу 30.09.2024: Дт 970 Кт 143 – 230 000.
  2. Продало акції в грудні 2024 року:
  3. Дт 377 Кт 741 – 1 000 000;
  4. Дт 971 Кт 143 – 1 300 000.

У додатку ЦП відобразило так:

  1. ряд. 01 та 01.1 – 1 000 000;
  2. ряд. 02 та 02.1 – 1 300 000;
  3. ряд. 4.1.3 РІ – (-230 000) – суму 230 000 перенесло до ряд. 4.1.3 додатку РІ (збільшує фінрезультат поточного року) та перенесе до ряд. 04 додатку ЦП наступного року;
  4. ряд. 4.1.3.2 – 230 000;
  5. ряд. 4.1.4 РІ (ряд. 01 – ряд. 02) – (-300 000) – суму 300 000 не перенесло до додатку РІ звітного року, а перенесе до ряд. 03 додатку ЦП наступного звітного року.

У додатку РІ:

  1. ряд. 4.1.2 – 300 000 (збиток від продажу акцій – за даними бухобліку);
  2. ряд. 4.1.3 ЦП – 230 000 (від'ємний результат від переоцінки акцій, перенесений із додатку ЦП).

Отже, фінрезультат поточного року «очищений» від збитків за операціями з ЦП, які перенесені на наступний рік.


Додаток ПП


Цей додаток подає платник тільки в тих випадках, коли мав пільги з податку на прибуток у звітному періоді. Зокрема, податок або об'єкт оподаткування зменшувалися в таких операціях:


  1. здійснення пільгової господарської діяльності;
  2. зменшення фінрезультату поточного звітного року за рахунок перенесення збитків з минулого року (в т. ч. за операціями з цінними паперами);
  3. надання благодійної допомоги без коригування фінрезультату на збільшення в період воєнного стану (п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
  4. неоподаткування (зменшення ставки податку) під час проведення виплат нерезидентам, коли застосовані норми міжнародних договорів.

Увага! Якщо додаток ПП не подали, але є підстави для його подання, то ДПС може визнати Декларацію «неподаною», оскільки наявні не всі додатки до цієї Декларації (п. 48.3, п. 49.11 ПКУ)

Додаток подають у т. ч. і «малодохідники», у яких є коригування, наприклад, на перенесення збитків минулих років, або за виплатами нерезидентам.


Заповнюють додаток наростаючим підсумком, тобто дані за рік включають в себе в тому числі і раніше задекларовані дані за три квартали, і т.д.

Важливо! Код електронної форми додатку ПП – J0112026

Дані в додатку ПП наводять у таблиці «Інформація про суми податкових пільг1». Розглянемо, які графи в ній заповнює платник.


Графа 1. Код пільги за кожним видом податкових пільг згідно з довідником пільг2. Довідники пільг затверджує ДПСУ на розміщує на сайті. Код пільги – це 8-значне число.


Графа 2. Найменування податкової пільги згідно з довідником пільг2. Назву пільги також обирають із Довідника пільг. Наприклад, код 11020301 відповідає такій пільзі з Довідника № 127/2 «Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.»


Тобто, якщо ви перенесли до рядка 3.2.4 додатку РІ суму задекларованих збитків, і за рахунок таких перенесених збитків в поточному році сплатили менше податок на прибуток, то пільга буде і треба подати додаток ПП. Якщо ж звітний період і без перенесення збитків дав би в рядку 04 від'ємний результат (збитки за звітний період), то пільгу в додатку ПП не показуємо (і якщо немає інших пільг, то додаток ПП не подаємо). Таку позицію підтверджує і ДПС у ЗІР (категорія 102.19).


Графа 3. Сума податку, не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти), гривень. Тут зазначають суму недоплати податку з причини застосування пільги.


Наприклад, якщо під час виплат нерезиденту застосували зменшену ставку податку на репатріацію, то суму пільги визначають так:


  1. сума доходу – 100 000 грн;
  2. базова ставка податку – 15 %, сума податку – 15 000;
  3. ставка за Конвенцією – 5%, сума податку – 5 000;
  4. пільга з податку: 15 000 – 5 000 = 10 000 (має стояти в гр. 3).


Строк користування податковою пільгою у звітному періоді:


  1. графа 4. Число, місяць, рік початку3;
  2. графа 5. Число, місяць, рік закінчення3.


Якщо дія пільги за законом почалася до початку звітного періоду, то в графі 4 буде стояти наприклад, 01.01.2024. Якщо на кінець звітного періоду пільга за законом продовжує діяти, то ставимо дату завершення звітного періоду, наприклад 31.12.2024 – для річної декларації, або 31.03.2024 – для декларації за перший квартал 2024 року.


За виплатами нерезидентам згідно із ЗІР (категорія 102.16):


  1. датою початку/закінчення дії пільги є дата виплати доходу нерезиденту;
  2. якщо провели декілька виплат нерезиденту протягом звітного періоду, то дата початку – дата першої виплати, дата завершення – дата останньої виплати.


Графа 6. Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням4, гривень.


Графа 7. Сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням, гривень.


Графа 8. Сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду, гривень.


ДПС у в ЗІР (категорія 102.19) роз'яснила щодо цих граф:

Заповнюються у випадку, якщо податковим законодавством встановлено вимогу цільового використання податкової пільги з податку на прибуток підприємств. Якщо вимога про цільове використання стосовно пільги не передбачена, то графи 6, 7, 8 додатка ПП не заповнюються. Зазначені податкові пільги з податку на прибуток підприємств у Довідниках вказані з ознакою цільового призначення у графі 8 – «1» («0» – немає цільового призначення).

Приклад 27. У 2024 році ТОВ А має такі дані:

  1. Виплата фрахту нерезиденту – 345 215 грн (15.08.2024). Податок на репатріацію 6% (20 713 грн) не утриманий згідно вимог Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з країною нерезидента.
  2. Надана благодійна допомога ЗСУ в сумі 230 000 грн (не застосовують коригування за пп. 140.5.9 ПКУ згідно з п. 69.6 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ). За минулий рік були збитки в рядку 04 Декларації (1 890 000). Тобто для цілей пп. 140.5.9 ПКУ в 2024 році треба було всю суму благодійної допомоги ставити на збільшення і сума податку на таке збільшення – 41 400 (230 000 × 18%).
  3. З минулого року перенесені збитки до рядка 3.2.4 додатку РІ звітного року в сумі 1 890 000 грн. Якщо б такого перенесення не було, позитивний об'єкт оподаткування за 2024 рік склав би (ряд. 04) – 750 000 грн. Тобто, не доплачено податку за 2024 рік за рахунок перенесених збитків 135 000 грн (750 000 × 18%).

Додаток ПП буде заповнено так (графи 6,7,8 не заповнюють, в прикладі не наводимо):



Додаток КІК


Цей додаток складають на кожну контрольовану іноземну компанію (КІК), контролером якої за визначенням ст. 39-2 ПКУ є відповідний платник податку на прибуток або юридична особа на спрощеній системі оподаткування (ЗІР, категорія 102.23). Додаток подають у т. ч. і «малодохідники».


Додаток КІК подають тільки з річною Декларацією.


Навіть якщо платник-контролер має пільгу щодо неоподаткування прибутку КІК за нормами п. 39-2.4 ПКУ, зокрема, якщо дохід від усіх КІК за звітний рік не перевищив 2 млн євро, він має подати додаток КІК до річної Декларації.

Важливо! Код електронної форми додатку КІК – J0114426

Оскільки це пільга з оподаткування податку на прибуток – не забудьте подати додаток ПП. Пільги для прибутку КІК наведені в Довіднику податкових пільг, що є втратами доходів бюджету за відповідний період.


У цьому додатку заповнюють титульну частину (дані щодо КІК) та табличну частину (дані щодо розрахунку прибутку КІК).


Титульна частина


Заповнюють дані про нерезидента-КІК у тому ж порядку, як це передбачає Порядок заповнення звіту про КІК, затверджений наказом Мінфіну від 25.08.2022 №254 (далі – Порядок №254):


  1. Повне найменування нерезидента1. Рекомендуємо вказувати за правилами Порядку №254 – українською або англійською мовами. За виноскою «1» – згідно контракту;
  2. Місцезнаходження нерезидента1. Рекомендуємо вказувати за правилами Порядку №254 – українською або англійською мовами. За виноскою «1» – згідно контракту;
  3. Код нерезидента в країні реєстрації. Тут зазначають номер державної реєстрації або інформацію про будь-які інші ідентифікаційні номери (реєстраційний номер компанії або глобальний код ідентифікації юридичної особи);
  4. Відмітка про відсутність статусу юридичної особи. Ставлять «+», якщо нерезидент не є юридичною особою;
  5. Назва країни резиденції нерезидента1. Наводять назву країни нерезидента згідно з Переліком кодів країн світу №32. Рекомендуємо вказувати офіційну назву країни українською мовою (наприклад, Австрійська Республіка);
  6. Код країни резиденції1. З Переліку кодів країн світу №32 обирають цифровий код (наприклад, для Австрійської республіки - код 040);
  7. Відмітка про наявність офшорного статусу2. Ставлять «+», якщо нерезидент має офшорний статус за визначенням пп. 14.1.1221 ПКУ. Держави, віднесені до переліку офшорних зон, визначені розпорядженням КМУ від 23.02.2011 №143-р.


Розрахунок прибутку контрольованої іноземної компанії3


Цей розрахунок представлений у вигляді таблиці, яка містить:


  1. рядок 01. Фінансовий результат до оподаткування контрольованої іноземної компанії (+, -). Вказуємо дані з рядка 25.1 зі Звіту про КІК;
  2. рядок 02. Коригування фінансового результату до оподаткування контрольованої іноземної компанії (+,-)4. Вказуємо дані з рядка 25.2 К зі Звіту про КІК;
  3. рядок 03. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (+,-)5. Вказуємо ряд. 25.3 зі Звіту про КІК;
  4. рядок 04. Сума податку на прибуток підприємств із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення) ((рядок 03 х ___ 6 / 100) х __ 7 / 100). За виноскою «6» – слід зазначати ставку податку – 18. За виноскою «7» – вказується частка контролера (платника) в КІК, дані з ряд. 17.1 Звіту про КІК. Тобто, якщо підприємство-резидент має частку в КІК 60%, то формула розрахунку суми податку буде виглядати так: (рядок 03 × 18 ÷ 100) × 60 ÷ 100;
  5. рядок 05. Сума корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією. Використовують аналітичні дані КІК щодо сплаченого податку (корпоративного або податку на прибуток) за звітний рік;
  6. рядок 06. Сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення) (рядок 04 - (рядок 05 х ____ 7 / 100)) 8. Для ставки податку 18% формула виглядає так: (рядок 04 - (рядок 05 × 18 ÷ 100)). Значення рядка 06 додатка КІК переноситься до рядка 06.1 КІК Декларації.


Якщо підприємство має пільгу з оподаткування КІК, у додатку КІК за всіма рядками проставляють нулі. На це вказує ДПС у ЗІР (категорія 102.23):

Чи подається та яким чином заповнюється контролюючою особою Звіт про КІК і додаток КІК до рядка 06.1 КІК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо прибуток КІК звільнений від оподаткування згідно ст. 39 прим. 2 ПКУ?

Відповідь:

Так, обов’язково подається: Звіт про контрольовані іноземні компанії (повний) з відображенням умов такого звільнення; додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – додаток КІК до Декларації), який підлягає заповненню із зазначенням інформації про нерезидента. При цьому, у графах 25.1 – 25.3, 26 Звіту про контрольовані іноземні компанії та у рядках 01-06 додатка КІК до Декларації проставляється нуль.

Приклад 28. ТОВ А має КІК і за результатами 2024 року отримав такі дані для заповнення додатку КІК:

  1. рядок 01. Фінрезультат до оподаткування КІК за даними фінзвітності: 3 500 600;
  2. рядок 02. Коригування фін результату КІК: 532 400;
  3. рядок 03. Скоригований прибуток КІК: 4 033 000;
  4. рядок 04. Сума податку на прибуток з прибутку КІК (частка контролера – 75 %): (ряд. 03 × 18 ÷ 100) × 75 ÷ 100 = (4033000 × 18 ÷ 100) × 75 ÷ 100 = 544 455;
  5. рядок 05. Сума сплаченого податку на прибуток в країні КІК: 403 300;
  6. рядок 06. Сума податку, що підлягає до сплаті в бюджет контролером: ряд. 04 – (ряд. 05 × 75 ÷ 100) = 544 455 – (403 300 × 75 ÷ 100) = 241 980 (сума переноситься до ряд. 06.1 КІК декларації).


Додаток МПЗ


Цей додаток заповнюють власники та орендарі земельних ділянок, які відносяться до сільськогосподарських угідь (п. 141.9 ПКУ).


Додаток подають тільки у складі річної Декларації. Він розшифровує рядок 06.2 МПЗ.


У цьому додатку платник податку на прибуток має розрахувати суму різниці між загальною сумою мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) за земельні ділянки, що належать до сільгоспугідь, та фактичною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Важливо! Код електронної форми додатку МПЗ – J0114826

У додатку заповнюють Розрахунок різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок1. Він має вигляд таблиці. Розглянеме його порядкове заповнення.:


Рядок 01. Частка сільськогосподарського товаровиробництва (частка СГТВ) за податковий (звітний) період2, %. Цю частку наводять у відсотках (два знаки після коми) та розраховують за звітний рік за правилами пп. 14.1.262 ПКУ: питома вага доходу платника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу. Далі – частка СГТВ.


Якщо частка СГТВ буде 75% і більше, то всі дані в рядках – 03.1 по 03.7 враховують у повній оплаті. Якщо ж частка СГТВ буде менше 75%, то окремі показники враховують тільки пропорційно цій частці.


Рядок 02 МПЗ-З. Загальне мінімальне податкове зобов'язання. Його розраховують у додатку МПЗ-З до цього додатку.


Рядок 03. Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Це підсумований рядок, що дорівнює сумі рядків з 03.1 по 03.7.


Під час розрахунку сплачених податків, зборів, витрат на оренду рекомендуємо використовувати позицію:


  1. Мінфіну з листа від 15.02.2024 №11230-09-62/4712;
  2. ДПС з Інформаційного листа від 17.02.2023 № 1/2023 та з листа від 27.01.2025 №2177/7/99-00-21-01-02-07.


Під час визначення сум оплат податків, зборів, платежів використовують дані проведених оплат з поточного рахунку за період з 01.01 по 31.12 звітного року, за винятком помилково та надміру сплачених коштів. Але, якщо в звітному році сума податку за строком сплати закрилася переплатою, здійсненою в минулому році, то таку суму можна взяти як оплату в зарахування МПЗ у звітному році (ЗІР, категорія 102.25). Наприклад, переплатою на 01.01.2024 закрилася оплата зобов'язань, строк сплати яких настав у 2024 році.


Рядок 03 включає такі суми оплат за рік (розраховують на підставі пп. 141.9.2 та 141.9.3 ПКУ):


- рядок 03.1. Податок на прибуток підприємств (Дт 6413 Кт 311). Якщо частка СГТВ менше 75 %, суму сплати беруть пропорційно цій частці;

- рядок 03.2. ПДФО (Дт 6411 Кт 311);

- рядок 03.3. Військовий збір (Дт 642 Кт 311);

На замітку! ПДФО та військовий збір із доходів фізосіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь – беруть повністю в будь-якому випадку. ПДФО та військовий збір – з інших доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб) – якщо частка СГТВ менше 75 %, сума сплати беруть пропорційно цій частці

- рядок 03.4. Єдиний податок (Дт 641 Кт 311). Якщо платник в середині року перейшов з єдиного податку на загальну систему, то:


  1. сума сплаченого ЄП по групі 4 враховується повністю;
  2. сума сплаченого ЄП по групі 3 враховується повністю, якщо частка СГТВ 75% і більше відсотків, в іншому випадку – пропорційно частці СГТВ;


- рядок 03.5. Земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (Дт 641 Кт 311), враховують у повній сумі;

- рядок 03.6. Рента плата за спеціальне використання води (Дт 641 Кт 311) – враховується повністю, якщо частка СГТВ 75% і більше відсотків, в іншому випадку – пропорційно частці СГТВ;

- рядок 03.7. 20 % витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності (Дт 685, 641 Кт 311). Платіж враховують повністю.


Рядок 04. Різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (рядок 02 МПЗ-З - рядок 03 додатка МПЗ) (+, -)4. Позитивне значення цього рядка переносять до рядка 06.2 МПЗ декларації, від'ємне значення – «згорає» і його не переносять на наступний рік.


Внизу додатку МПЗ є реквізит «Наявність додатка», в якому під назвою додатка МПЗ-З треба поставити «+» і додати до додатку МПЗ додаток МПЗ-З.


Додаток МПЗ-З


Цей додаток фактично визначає суму МПЗ щодо всіх ділянок сільгоспугідь, які є власністю або орендуються, використовуються на інших умовах підприємством. Цю суму потім переносять до рядка 02 МПЗ-З додатку МПЗ.

Важливо! Код електронної форми додатку МПЗ-3 – J0114926

Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання представлений у вигляді таблиці, яка горизонтально поділена на дві частини.


Таблиця І. МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена (пп. 38-1.1.1 ПКУ), МПЗ = НГОд × К × М / 12.


Для 2024 року:


  1. НГОд – НГО земельної ділянки з індексом 1,051 (індекс із 2023 на 2024);
  2. К – коефіцієнт 0,05;
  3. М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника.


Таблиця ІІ. МПЗ щодо земельної ділянки, нормативно грошова оцінка якої не проведена (пп. 38-1.1.2 ПКУ), МПЗ = НГО × S × К × М / 12.


Для 2024 року:


  1. НГО – НГО 1 га ріллі по області з індексом 1,051 (індекс з 2023 на 2024)
  2. S – площа земельної ділянки, га;
  3. К – коефіцієнт 0,05;
  4. М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника.


МПЗ платники податку на прибуток не визначають за такими земельними ділянками сільськогосподарського призначення (пп. 38-1.2 ПКУ):


  1. земель запасу;
  2. земельні ділянки забруднені вибухонебезпечними предметами, за які не сплачують плату за землю (абз. 7 п. 38-1.2 ПКУ);
  3. земельні ділянки, розташовані на території активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях за Переліком, затвердженим наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 – з першого числа місяця, в якому щодо відповідних територій було визначено дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії на відповідній території або її тимчасова окупація (пп. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).


Розглянемо, як заповнювати загальну таблицю за графами.


Графа 1. № з/п – нумерація рядків починається з 1. Рядків буде стільки, скільки земельних ділянок буде вписано до цієї таблиці.


Графа 2. Кадастровий номер земельної ділянки – наводять окремо за кожною ділянкою.


Графа 3. Нормативна грошова оцінка (НГОд/НГО) – наводять з урахуванням індексації на початок звітного року (для 2024 року – 1,051):


  1. якщо НГО земельної ділянки проведена (НГОд) – у графі 3 наводять НГО ділянки в цілому;
  2. якщо НГО земельної ділянки не проведена (НГО) – у графі 3 наводять НГО 1 га ріллі по області.


Графа 4. Кількість календарних місяців (М) – скільки місяців земельна ділянка була у звітному році у власності (користуванні) – починаючи з місяця, в якому набуто таке право.


Графа 5. Площа (га) (S) – площа земельної ділянки в гектарах згідно з правовстановлюючими документами.


Графа 6. Сума мінімального податкового зобов`язання2 (грн.) (МПЗ) – суму наводять у гривнях і розраховують (з урахуванням норм на період воєнного стану п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):


  1. для таблиці І: гр. 3 × 0,05 × гр. 4 ÷ 12, але не менше гр. 5 (га) × 700 грн (або 1400 грн);
  2. для таблиці ІІ: гр. 3 × 0,05 × гр. 4 ÷ 12 × гр. 5, але не менше гр. 5 (га) × 700 грн (або 1400 грн).


Згідно з п. 74 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ:

Установити, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.


Якщо щодо земельної ділянки не обчислюють МПЗ (перебуває в зоні активних бойових дій чи в окупації), графу 3 не заповнюють. Відповідно, і графа 6 не буде заповнена.


Приклад 29. ТОВ А розраховує за 2024 рік суму МПЗ. При цьому має в користуванні (оренді) землі сільгосппризначення:

  1. земельну ділянку (1), орендовану у фізособи, – 8,02 га. НГО ділянки становить 126 783;
  2. земельну ділянку (2), орендовану у місцевої ради, – 26,2345 га. НГО не проведена, НГО 1 га ріллі по області становить 27 794 грн/га.

Оренда була протягом всього 2024 року (12 місяців).

МПЗ становить:

  1. по земельній ділянці 1: 126 783 (НГО ділянки) × 0,05 × 12/12 = 6 339 грн.

Ця земельна ділянка не перебуває під ріллею, отже МПЗ не має бути менше 8,02 га × 700 грн./га = 5 614 грн. У графі 6 додатку МПЗ-З ставимо більшу суму – 6 339 грн.

по земельній ділянці 2: 27 794 (НГО 1 га ріллі) × 26,2345 (га) × 0,05 × 12/12 = 36 458 грн.

Ця земельна ділянка перебуває під ріллею, отже МПЗ не має бути менше 26,2345 га × 1400 грн./га = 36 728 грн. У графі 6 додатку МПЗ-З ставимо більшу суму – 36 728 грн.

Загальна сума МПЗ – 43 067 грн. (переносимо до ряд. 02 МПЗ-З додатку МПЗ).

Додаток МПЗ:

01 – частка СГТВ – 15%;

02 МПЗ-З – 43 067;

03. Загальна сума сплачених податків та витрат на оренду – 32 445:

03.1. податок на прибуток підприємств: - (підприємство збиткове);

03.2. ПДФО (Дт 6411 Кт 311):

- з орендної плати за землю- 4 577 грн. (беремо 100%) = 4577;

- з зарплати працівників та за ЦПД – 123 260 (беремо 15 %) = 18 489;

03.3. військовий збір (Дт 642 Кт 311):

- з орендної плати за землю- 381 грн. (беремо 100%) = 381;

- з зарплати працівників та за ЦПД – 11 372 (беремо 15%) = 1706;

03.7. 20% витрат на оренду місцевої влади (Дт 641 Кт 311 – 36 458 грн.) = 7292 (36 458 × 20%);

04. Різниця між сумою МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на орендну плату земельних ділянок (ряд. 02 МПЗ-З – ряд. 03): 10 622 (43 067 – 32 445).

В ряд. 06.2 МПЗ декларації перенесена сума 10 622.


Додаток ОВ


Цей додаток подають платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, і сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти (п. 141.13 ПКУ).


Розмір авансових внесків визначають (пп. 141.13.2 ПКУ):


- до 01.01.2025 – кратно мінімальній заробітній платі (МЗП) на 1 січня звітного року за кожен пункт обміну валют:

  1. у населених пунктах із чисельністю більше 50 тис. осіб – три МЗП;
  2. в інших населених пунктах – одна МЗП;


- після 01.01.2025 – в еквіваленті євро за курсом НБУ на перше число кварталу, в якому відбувається сплата авансових внесків (зміни внесені Законом № 4015) – за кожен пункт обміну валют:

  1. у населених пунктах із чисельністю більше 50 тис. осіб (окрім м. Києва) – 600 євро;
  2. у м. Київ – 700 євро;
  3. в інших населених пунктах – 200 євро.

Важливо! Код електронної форми додатку ОВ – J0115926

Розглянемо, які графи треба заповнювати у додатку.


Графа 1. Календарний місяць – з січня по грудень.


Графа 2. Тип населеного пункту. Його визначають за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті Держстату станом на 1 січня року, що передує поточному року.


Для кожного календарного місяця наводять два рядки:


  1. більше 50 тис.осіб;
  2. інші.


Графа 3. Кількість пунктів обміну іноземної валюти – щодо кожного типу населеного пункту вказують кількість пунктів обліку валют.


Графа 4. Сума авансового внеску. Її визначають у кожному місяці окремо за типами населених пунктів:


  1. більше 50 тис.осіб: гр. 3 (кількість пунктів обміну валют) × 3 МЗП;
  2. інші: гр. 3 (кількість пунктів обміну валют) × 1 МЗП.


Додаток заповнюють наростаючим підсумком: у першому кварталі будуть заповнені рядки січень, лютий, березень, за півріччя – з січня по червень, і т. д.


Підсумок по графі 4 в рядку 26 переносять до рядка 26 Декларації.


Додаток ДІЯ


Додаток подають тільки резиденти Дія Сіті, які обрали особливий режим оподаткування – «податок на виведений капітал» (ПнВК).


Цей додаток – річний, подається з річною Декларацією, адже саме такий звітний період визначений для платників ПнВК (пп. 137.10.3 ПКУ). Додаток ДІЯ розшифровує дані ряд. 06.3 ДІЯ Декларації.


Якщо резидент Дія Сіті перейшов на ПнВК посеред року і подає річну Декларацію, то в ній за загальними правилами оподаткування визначає оподаткований прибуток із початку року (з моменту створення) до дати переходу на ПнВК і формує на цих даних рядки 04 (об'єкт оподаткування) та 06 (податок на прибуток). А за період перебування на ПнВК такий суб'єкт формує додаток ДІЯ, який одразу дає суму ПнВК, що наводять у рядку 06 ДІЯ Декларації (ЗІР, категорія 102.24).

Важливо! Код електронної форми додатку ДІЯ – J0115026

До форми додатку ДІЯ Наказ №621 вніс редакційні зміни до рядків 14.6, 22.2 та 28.2 у частині уточнення норми ст. 39 ПКУ, яка прописує порядок затвердження Переліку № 480.


Під час заповнення додатку ДІЯ використовуємо такі норми ПКУ:


- п. 135.2. База оподаткування – грошове вираження об'єкта оподаткування, розраховане за правилами пп. 141.9-1.3 ПКУ. Якщо операцію, що є об'єктом оподаткування ПнВК провели не в грошовій формі, базу маєте визначити на рівні не нижче звичайної ціни;

- п. 141.9-1. Визначення об’єкта оподаткування резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах;

- п. 137.10. Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах;

- п. 137.10.1. Суму ПнВК, що підлягає сплаті до бюджету, визначають за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 та п. 141.9-1 ПКУ та зменшують на суму податку на репатріацію за кожною окремою операцією. Сума зменшення не може перевищувати суму ПнВК;

- п. 137.10.4. Податкові зобов'язання визначають за результатами податкового року, в якому відбулася одна з таких подій:


  1. сплачено кошти готівкою або з рахунків в українських банках (небанківських надавачах платіжних послуг/електронних гаманців), у т. ч. переказ коштів платника на рахунки за кордоном, та/або надано майно (у т. ч. товари), роботи, послуги;
  2. зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги боргу за операціями з п. 141.9-1 ПКУ;
  3. сплив 12-місячний строк починаючи з місяця, наступного за місяцем надання поворотної фіндопомоги, або місяць в якому визнали таку заборгованість безнадійною до спливу 12 місяців;
  4. сплив 365 день із дня виплати коштів/передання майна (в т. ч. за кордон), якщо такі кошти чи майно залишаються неповернутими, або платник не отримав іншої компенсації або не провів залік;
  5. припинено трудові відносини або розірвано ГІГ-контракт із фізособою, яка отримала поворотну фіндопомогу і не повернула її до моменту звільнення/розірвання контракту;
  6. проведено інвентаризацію та визначено нестачу товарів;
  7. сплачено платежі за договором фінлізингу з нерезидентом (у частині викупної суми), якщо об'єкт лізингу залишається за кордоном;
  8. за контрольованими операціями складено акт на надання послуг (виконання робіт). А ціна операції не відповідає принципу «витягнутої руки» за ст. 39 ПКУ. Тобто, платник має контролювати всі події, наведені в п. 137.10.4 ПКУ, щоб їх оподаткування відбулося в правильному звітному періоді (році). Строки 365 днів та 12 місяців можуть зупинятися за певних обставин (форс-мажор, звернення до суду, тощо);


- п. 137.10.5. Раніше нарахований податок (у минулому році) може бути зменшений у звітному році, якщо:


  1. повністю або частково повернені кошти або майно, раніше надані та оподатковані ПнВК (у т. ч. після спливу 365 днів та 12 місяців здійснення окремих операцій);
  2. надійшла оплата в погашення заборгованості за надані товари/послуги;
  3. повернені інвестиції з-за кордону або кошти від продажу майна за кордоном. Поверненням вважається надходження коштів на рахунки банків в Україні, переданням майна платнику ПнВк на території України або його ввезення на митну територію України;
  4. якщо повертають суми коштів у валюті, то вони мають бути враховані за тим курсом НБУ, за яким відбувалося оподаткування цієї операції в минулому;


- п. 60 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Виплата коштів та/або передачі майна (робіт, послуг) на користь осіб, які не є платниками ПнВК, у рахунок погашення зобов’язань, що виникли до переходу на ПнВК, підлягають оподаткуванню за правилами, передбаченими п. 135.2, п. 137.10, п. 141.9-1 ПКУ.

Увага! Усі вартісні суми за постачанням, безоплатним переданням, придбанням товарів/послуг наводять без ПДВ, якщо їх придбали у платників ПДВ. Платник ПнВК є також платником ПДВ (ІПК від 19.03.2024 №1485/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК)

Додаток ДІЯ представлений у вигляді таблиці «Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах».


Розглянемо, які графи включає таблиця.


Графа 1. Показники. Тут наводять операції, здійснені платником ПнВК, суми за якими впливають чи не впливають на визначення ПнВК.


Графа 2. Код рядка. Кожен рядок має код, або підкод – наприклад, 1 та 1.1. Це означає, що дані рядка 1.1 є включеними до рядка 1. Проте, сумарне значення всіх «підрядків» може бути меншим за загальне значення «рядка».


Графа 3. Сума. Числові значення за кожним рядком таблиці наводять у гривнях, без копійок.


Графа 4. Ставка податку. Ставка ПнВК становить 9% (п. 136.8 ПКУ) і проставлена тільки навпроти тих рядків за операціями, за якими можливе нарахування цього податку. Лише для оподаткування сум самостійного коригування за контрольованими операціями (п. 141.9-1.2.15 ПКУ) застосовують ставку 18%.


Графа 5. Сума податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) згідно з п. 141.4 ПКУ. За тими рядками (операціями), в яких можливий до нарахування ПнВК, також імовірно, що за цією виплатою нерезиденту буде нарахований податок на репатріацію за правилами ст. 141 ПКУ. Тоді в цій графі має стояти сума такого податку.


Графа 6. Сума податку: позитивне значення (гр. 3 х гр. 4/100 – гр. 5). Тобто, якщо певну виплату на нерезидента оподатковують і ПнВК, і податком на репатріацію, то до таблиці першочергово буде включений податок на репатріацію (гр. 5), а потім вже ПнВК (гр. 6) – як позитивна різниця між ними. ПнВК зменшують на суму податку на репатріацію, але тільки до нуля (пп. 137.10.1. ПКУ).


Принцип заповнення рядків таблиці в додатку ДІЯ:


  1. Спочатку вказують загальну суму певної категорії операцій про передання іншим особам коштів або майна (товарів/послуг), визначену за п. 141.9-1 ПКУ.
  2. Потім прописують окремі складові такого передання, визначені за правилами п. 135.10 ПКУ.
  3. Потім визначають суму, яка підпадає під оподаткування ПнВК – як загальну суму операцій з п. 1 мінус окремі операції з п. 2.


Додаткові матеріали – роз'яснення ДПС:


  1. Інформаційний лист №1/2024;
  2. Інформаційний лист №4/2024;
  3. Інформаційний лист №4/2022;
  4. Питання-відповіді щодо особливостей оподаткування резидентів Дія Сіті.


Далі розглянемо правила заповнення рядків таблиці додатку ДІЯ.


Дивіденди (пп. 135.2.1.1, пп. 141.9-1.2.1 ПКУ)


Рядок 1. Сума виплачених дивідендів у звітному періоді власникам корпоративних прав, у т. ч. по власникам-фізособам. Суму виплачених дивідендів беремо без вирахування ПДФО та ВЗ (ЗІР, категорія 102.24).


Також до рядка 1 мають бути включені суми, прирівняні до дивідендів в абзацах четвертому–шостому пп. 14.1.49 ПКУ. Ідеться про «конструктивні дивіденди» за контрольованими операціями та виплати власникам-нерезидентам у разі виходу зі статутного капіталу, які зачепили нерозподілений прибуток (проведення Дт 44 Кт 672).


Якщо платник ПнВК виплачує дивіденди за періоди, коли він не був на ПнВК, то до рядка 1 має бути включена сума перевищення таких виплачених дивідендів над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період, за який виплачують ці дивіденди, коли резидент Дія Сіті знаходився на загальній системі оподаткування (п. 60 підрозд. 4 розд. XX ПКУ; ЗІР, категорія 102.24).


Рядок 1.1. Сума дивідендів виплачена власникам корпоративних прав, які є резидентами Дія Сіті – платниками ПнВК (аналітичні дані – Дт 671 Кт 311).


Рядок 1.2. Сума дивідендів, нарахована у вигляді часток, що збільшили статутний капітал без зімни пропорцій (реінвестиція дивідендів) (дані за проведенням Дт 671 Кт 40).


Рядок 1.3. Сума дивідендів, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого–шостого пп. 14.1.49 ПКУ («конструктивні дивіденди»). В обліку суму «конструктивних дивідендів», визначених за правилами ст. 39 ПКУ, не проводять (беремо аналітичні дані).


Рядок 2. Результат: Сума дивідендів, яка підлягає оподаткуванню – позитивне значення (рядок 1 - рядок 1.1 - рядок 1.2 - рядок 1.3). Тобто, дані рядків 1.1, 1.2 та 1.3 – не потрапляють під оподаткування. А от все, що залишилося з рядка 1 і показано по рядку 2 (якщо він буде мати позитивне значення) буде оподатковано ПнВК 9%.


Якщо при цьому дивіденди будуть виплачені:


  1. Фізособам – вони потраплять до рядків 1 та 2 – будуть оподатковані ПнВК.
  2. Нерезидентам – вони потраплять до рядків 1 та 2 – будуть можливо оподатковані податком на репатріацію,потім – ПнВК (якщо сума податку на репатріацію буде менше ніж 9% від бази оподаткування ПнВК).


Виплати при виході учасника із складу учасників/засновників (пп. 135.2.1.2, пп. 141.9-1.2.2 ПКУ)


Рядок 3. Сума коштів та/або вартість майна, які повертаються або виплачуються (передається) (в тому числі сума дивідендів, які нараховувалися, але не виплачувалися) власнику корпоративних прав (акцій, часток, паїв), який є резидентом Дія Сіті - платником ПнВК, у зв'язку з виходом такого власника із складу учасників/акціонерів юридичної особи – емітента таких корпоративних прав (акцій, часток, паїв), ліквідацією такої юридичної особи – емітента, зворотним викупом резидентом Дія Сіті – платником ПнВК власних корпоративних прав (акцій, часток, паїв).


Можливі проводки:


  1. Дт 671 Кт 31, 37 – виплата «старих» дивідендів (нараховані до переходу на режим ПнВК);
  2. Дт 672 Кт 31 (кошти), 36, 37 (майно) – при виході з ТОВ, при ліквідації ТОВ – резидента Дія Сіті;
  3. Дт 452 Кт 31, 37 – викуп власних акцій/часток.


Рядок 3.1. Сума коштів та/або вартість майна, які повертаються власнику корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником ПнВК, у зв'язку з виходом такого власника із складу учасників, ліквідацією такої юридичної особи – емітента, зворотним викупом резидентом Дія Сіті – платником ПнВК власних корпоративних прав (акцій, часток, паїв).


Рядок 3.2. Сума (вартість) повернутих коштів та/або майна на користь учасника – фізичної особи, якщо вартість таких операцій враховують під час визначення об'єкта оподаткування ПДФО за правилами п. 170.2 ПКУ.


Рядок 4. Вартість внеску, здійсненого засновником, акціонером або учасником до статутного капіталу юридичної особи, що є платником ПнВК. По суті, тут має стояти сума внеску до статутного капіталу (СК), який колись сформували за рахунок внеску особи, що виходить (у т. ч. за рахунок реінвестиції дивідендів, якщо на реінвестицію направили прибуток після оподаткування), а зараз повертається учаснику у зв'язку з виходом (пп. 135.2.1.2 ПКУ). Тобто, якщо в рядку 3 стоїть сума: Дт 672 Кт 31, то в рядку 5 стоїть Дт 40 Кт 672 (сума номіналу частки, учасника, що вийшов). Дані беруть на день виплати.


Рядок 5. Вартість придбання акцій (часток, паїв). На нашу думку, йдеться про вартість придбання частки, за якою учасник купував таку частку, яку зараз продає платнику ПнВК. Тобто, продавець частки має надати інформацію покупцю (платнику ПнВК) про те, як саме він придбав цю частку:


  1. якщо розрахунки за придбані акції/частки проводили на території України, чи з перерахуванням коштів через кордон між покупцем і продавцем, то таку суму витрат показують у рядку 5. Якщо витрати понесені у валюті, їх враховують за курсом НБУ на день виплати коштів продавцю таких акцій/часток від платника ПнВК;
  2. якщо розрахунки за придбані акції/частки проводили в грошовій формі за кордоном, або за них передали майно, то для цього випадку в рядку 5 ставимо 0 грн. Виняток: якщо ця операція була врахована під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або ПДФО (тобто стороною такої операції був резидент – платник податку на прибуток або фізособа).

На замітку! Фактично під оподаткування потрапить сума, яку отримує продавець таких акцій, зменшена на підтверджені витрати на придбання таких акцій за кошти (якщо оплата відбувалася за участю українських банків – на території України або в розрахунках через кордон). Якщо ж була негрошова оплата за акції, то вони мали бути куплені у резидентів (юросіб на загальній системі, фізосіб)

Рядок 6. Результат: позитивне значення (рядок 3 - рядок 3.1 - рядок 3.2 - рядок 4 - рядок 5).


Приклад 30. Платник ПнВК провів виплати учасникам під час виходу з ТОВ:

  1. Дт 672 Кт 311 – 100 000 – іншому резиденту Дія Сіті – платнику ПнВК;
  2. Дт 672 Кт 377 – 230 000 – фізособі, передано майно в рахунок виходу.

Викуплені корпоративні права у нерезидента, який купив їх за кордоном та не підтвердив документально фактичні витрати:

Дт 672 Кт 377 – 500 000 – нерезидент, залік за поворотною фіндопомогою.

Тоді маємо показати:

  1. ряд. 3 – 830 000 (100 000 + 230 000 + 500 000);
  2. ряд. 3.1 – 100 000 (резидент Дія Сіті, платник ПнВК);
  3. ряд. 3.2. – 230 000 (фізособа, оподатковує свої доходи сама);
  4. ряд. 5. – 0;
  5. ряд. 6. Результат: (830 000 - 100 000 - 230 000 - 0) = 500 000 (гр. 3), податок з доходів нерезидентів (гр. 5) – 88 235 (500 000 ÷ (100 - 15) × 15%), ПнВК у гр. 6 – 0 (сума податку на репатріацію вища за 9% (45 000)).


Викуп та погашення цінних паперів власної емісії, крім акцій власної емісії (пп. 135.2.1.2-1, пп. 141.9-1.2.2 ПКУ)


Це може стосуватися векселів, облігацій, інших цінних паперів (ЦП) власної емісії платника ПнВК, за якими він проводить виплати в операціях викупу або погашення.


Рядок 7. Сума коштів та/або вартість майна, які виплачує (яке передає) у зв'язку з погашенням або зворотним викупом резидент Дія Сіті – платник ПнВК цінних паперів власної емісії (крім акцій, зазначених у пп. 135.2.1.2 ПКУ).


В обліку виплата проводять:


  1. Дт 35 Кт 31, 377 – викуп цінних паперів;
  2. Дт 61,62 Кт 31, 377 – погашення векселів, облігацій, тощо.


Рядок 7.1. Сума коштів та/або вартість майна, які виплачують (яке передають) платнику ПнВК за вказаними операціями.


Рядок 7.2. Сума коштів та/або вартість майна, виплачена (передана) на користь фізичної особи, якщо вартість таких операцій враховують під час визначення об'єкта оподаткування ПДФО за правилами п. 170.2 ПКУ.


Рядок 8. Вартість придбання ЦП (у тому числі при їх первинному розміщенні) у разі, якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження таких ЦП здійснювалися на території України або за участю українських банків (якщо платежі бути проведені через кордон). Тобто, продавець/держатель ЦП у разі продажу / пред'явлення до погашення такого ЦП може підтвердити факт оплати коштів за участю українських банків.


Рядок 9. Вартість придбання ЦП (у тому числі при їх первинному розміщенні) у разі, якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами здійснювалися не на території України або якщо розрахунки здійснювалися у формі, відмінній від грошової, але вартість відповідної операції була врахована під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або об'єкта оподаткування ПДФО. Тобто, така сума може бути врахована у зменшення бази нарахування ПнВК, якщо продавець/держатель ЦП підтвердить купівлю цих ЦП у резидентів (юросіб на загальній системі, фізосіб).


Рядок 10. Результат: позитивне значення (рядок 7 - рядок 7.1 - рядок 7.2 - рядок 8 - рядок 9).


Спільна діяльність (пп. 135.2.1.3, пп. 141.9-1.2.3 ПКУ)


Якщо платник ПнВК є уповноваженим учасником для ведення обліку спільної діяльності і в звітному періоді проводить повернення коштів іншому (іншим) учасникам спільної діяльності (СД), то він спочатку визначає загальну суму таких виплати (Дт 685 Кт 31) для рядка 11, а потім зменшує її на певні суми, дозволені пп. 135.2.1.3, пп. 141.9-1.2.3 ПКУ.


Рядок 11. Сума коштів та/або вартість майна, які сплачують (повертають) у межах спільної діяльності.


Рядок 11.1. Сума коштів та/або вартість майна, які сплачують (повертають) у межах спільної діяльності резиденту Дія Сіті – платнику ПнВК. Повну суму коштів, виплачену на іншого платника ПнВК, виключають з оподаткування.


Рядок 12. Сума коштів та/або вартість майна, наданих (наданого) у спільну діяльність. Наводять суму вкладу в СД, який раніше зробив інший учасник на рахунок платника ПнВК або у вигляді передачі товарів/послуг, що підтверджено первинними документами, оформленими в межах договору СД.


Рядок 13. Результат: позитивне значення (рядок 11 - рядок 11.1 - рядок 12). Тобто, під оподаткуванням фактично залишається різниця між виплатою на іншого учасника СД (неплатника ПнВК) та його вкладом, внесеним до СД раніше.


Проценти та інші виплати пов`язані з залученням коштів (пп. 135.2.1.4, пп. 135.2.1.5, пп. 141.9-1.2.4 ПКУ)


За визначенням п. 140.1 ПКУ:

Під борговими зобов’язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Тут визначають базу оподаткування ПнВК виплат, проведених як Дт 684, 685 Кт 31 у зв'язку з нарахуванням за договорами залучення коштів (кредитів, займів, договорів фінлізингу) таких платежів:


  1. Дт 684, 685 Кт 31 – виплата;
  2. Дт 95 Кт 684 – нарахування процентів;
  3. Дт 92 Кт 685 – нарахування комісій;
  4. Дт 948 Кт 685 – нарахування штрафів, пені, відшкодувань.


Рядок 14. Сума коштів, сплачених протягом звітного періоду на виконання боргових зобов'язань (у значенні п. 140.1 ПКУ) у вигляді процентів (у т. ч. тих, що були включені до суми основного боргу (тіла кредиту)), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов'язані із залученням та/або використанням коштів, у тому числі:


  1. рядок 14.1. сплачених на користь платників ПнВК (аналітичні дані з загальної суми виплат);
  2. рядок 14.2. сплачених на користь нерезидентів, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні;
  3. рядок 14.3. сплачених на користь банків-резидентів (аналітичні дані);
  4. рядок 14.4. сплачених на користь пов'язаної особи – нерезидента (аналітичні дані);
  5. рядок 14.5. сплачених на користь нерезидента, якщо сукупна сума боргових зобов'язань (у значенні п. 140.1 ПКУ, включаючи нараховані, але не виплачені проценти, штрафи та пені) платника ПнВК перед всіма нерезидентами перевищує суму його власного капіталу більш як у 3,5 рази (на підставі середньоарифметичного значення за даними на початок та кінець року);
  6. рядок 14.6. сплачених на користь нерезидентів, що зареєстровані в державах (на територіях), включених до Переліку №1045, або які є резидентами цих держав (територій), а також нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480.


Тобто рекомендуємо спочатку заповнити рядки з 14.1 по 14.6 за принципом «одна особа може бути присутня тільки в одному рядку». Потім визначити суму рядка 14 як суму рядків із 14.1 по 14.6.


Рядок 15. Результат: позитивне значення (рядок 14 - 14.1 - рядок 14.3). Тобто, під оподаткування потраплять виплати за наведеними вище договорами на постійні представництва нерезидентів, пов'язаних нерезидентів, нерезидентів з Переліку №1045 та Переліку №480. Комісію банків за розрахунково-касове обслуговування в рядках 14 та 14.3 включати не треба.


Безоплатна передача майна, надання робіт, послуг (пп. 135.2.1.6, пп. 141.9-1.2.5 ПКУ)


Будь-які безоплатні передачі майна/робіт/послуг та списання ТМЦ (крім передачі іншим платникам ПнВК) мають бути наведені в рядку 16.


Бухоблік:


  1. Дт 947 Кт 20, 22, 23, 26, 28, 15, 10 – нестачі оборотних та необоротних активів;
  2. Дт 949 Кт 20, 22, 10, 23, 26, 28, 63, 685 – благодійна допомога, передана неприбутковим організаціям та іншим особам, у т. ч. передана як додаткове благо ГІГ-спеціалістам (оподатковане і неоподатковане);
  3. Дт 93 Кт 20 – рекламні роздачі.


Рядок 16. Сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником ПнВК, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг)). У рядку 16 наводять, зокрема, вартість поліпшень орендованого майна, безплатно переданого орендодавцю після завершення договору оренди і така сума потрапить під ПнВК.


Рядок 16.1. Сума майна (робіт, послуг), наданого (наданих) неприбутковим організаціям. Тут суми матеріальної допомоги виключають у повній сумі з-під ПнВК, бо будуть оподатковані в рядку 20 додатку ДІЯ, якщо буде перевищена гранична межа.


Рядок 16.2. Вартість майна, розповсюдженого (розповсюджених) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів за умови, що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 01 січня податкового (звітного) року. Наприклад, для 2024 року – 3028 грн × 2 = 6056 грн.


Рядок 16.3. Вартість майна (робіт, послуг), наданого (наданих) без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), що підлягає оподаткуванню ПДФО або що не включають до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 ПКУ та/або не оподатковують згідно з п. 170.7 ПКУ.


У рядках 16.3 та 16 відображають:


  1. матеріальну допомогу (цільову та нецільову), надану фізособам не в грошовій формі;
  2. вартість добровільного медичного страхування працівників та ГІГ-спеціалістів у межах дії норм пп. «в», «г» пп. 164.2.16 ПКУ (ЗІР, категорія 102.24);
  3. вартість профільного навчання ГІГ-спеціалістів;
  4. компенсації мобільного зв'язку;
  5. воду для працівників;
  6. вебінари, тренінги для працівників;
  7. оплату проїзду та проживання у відрядженні;
  8. подарунки працівникам.

Увага! Якщо залишкова вартість переданих безоплатно ОЗ, МНМА дорівнює нулю, вона в ряд. 16 та 16.3 має бути наведена на рівні не нижче звичайної ціни (Інформаційний лист №1/2024)

Рядок 16.4. Сума додаткових благ, що надають на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковують ПДФО через відсутність персоніфікованого обліку.


У цьому рядку і в рядку 16 відображають:


  1. оплату курсів навчання іноземної мови без персоніфікації серед фізосіб;
  2. чай, кава, снеки, печиво, одноразовий посуд.

На замітку! Передачу обладнання, ноутбука ГІГ-спеціалісту, що не передбачає переходу права власності – не відображають у додатку ДІЯ (ІПК від 23.12.2024 №5810/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК)

Рядок 16.5. Вартість майна, нестачу якого виявили під час інвентаризації. Балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5% сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводять інвентаризацію (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв'язку з такою нестачею. Для цього пункту «однорідна група» – це сукупність майна , що об'єднана за ознакою однорідності сировини та матеріалу, способу виробництва, тощо.


Отже, у рядках 16.5 та 16 нестачі відображають тільки в сумі, якщо балансова вартість відсутнього майна перевищує 5% відповідної однорідної групи майна та платник не звернувся за правоохоронних органів чи страхової компанії за відшкодуванням збитків. Також рядки 16.5 та 16 не відображають списання в межах норм природного убутку.


Рядок 17. Результат: позитивне значення (рядок 16 - рядок 16.1 - рядок 16.2 - рядок 16.3 - рядок 16.4).


Фінансова допомога (пп. 135.2.1.7, пп. 141.9-1.2.6 ПКУ)


В обліку:


  1. Дт 377 Кт 311 – поворотна та безповоротна фіндопомога;
  2. Дт 949 (977) Кт 377 – списання на витрати безповоротної фіндопомоги.


Рядок 18. Сума наданої фінансової допомоги (далі – ПФД). Далі в рядках розшифровують суми ПФД, які надають різним категоріям осіб.


Рядок 18.1. Суми фінансової допомоги, наданої особі, яка є резидентом Дія Сіті - платником ПнВК. Якщо поворотну фіндопомогу особа отримала до набуття статусу платника ПнВК, а повертає під час перебування на режимі ПнВК, її не включають до рядків 18 та 18.1.


Тут наводять надану і поворотну (незалежно від строку повернення), і безповоротну допомогу, надану іншому платнику ПнВК.


Отримані/повернуті поворотні і безповоротні фіндопомоги платник ПнВК у додатку ДІЯ не наводить і не оподатковує ПнВК:


  1. поворотні: Дт 311 Кт 685 (отримали), Дт 685 Кт 311 (повернули);
  2. безповоротні: Дт 311 Кт 719.


Рядок 18.2. Суми фінансової допомоги, наданої, пов'язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є платником ПнВК, незалежно від наявності умови про повернення. Стосується поворотної і неповоротної фіндопомоги. Але, якщо така допомогу повернуть у наступних періодах, то її сума може піти на зменшення – до рядка 40.


Рядок 18.3. Суми фінансової допомоги, наданої непов'язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є платником ПнВК, якщо фінансову допомогу не повернули протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, у якому видали суму фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою визнали безнадійною згідно з пп. 14.1.11 ПКУ або припинили внаслідок прощення боргу.


Фіндопомога потрапить до рядка 18.3 і буде оподаткована ПнВК, якщо платник ПнВК надав неплатнику ПнВК поворотну фіндопомогу (Дт 377 Кт 311), і при цьому до спливу 12 місяців з дня видачі така ПФ:


  1. визнана безнадійною (Дт 944 Кт 377);
  2. списана за прощенням боргу (Дт 949 Кт 377).


Це стосується і будь-якої іншої дебіторської заборгованості за товари/послуги, яку списали в результаті прощення боргу (ІПК від 05.06.2024 №3080/ІПК/26-15-04-05-07).


Якщо на 31.12.2024 є сальдо по Дт 377 за наданою ПФД непов'язаній особі, але 12 місяців ще не пройшли, то в рядках 18.3 та 18 не ставлять цю надану ПФД.


Якщо фіндопомога надана та повернута непов'язаній особі в межах року, її суми не ставлять в рядках 18.3 та 18.


Наприклад, якщо ПФД надали в грудні 2023 року, і станом на 31.12.2024 не повернули – вона має потрапити до рядків 18 та 18.3 додатку ДІЯ за 2024 рік. Позаяк саме в цьому році спливли 12 місяців із моменту отримання ПФД і ця сума має бути оподаткована ПнВК.

Важливо! В рядку 18.3 не враховують суми ПФД, що врахована в рядку 18.5


Рядок 18.4. Суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям. Ці суми будуть враховані потім у рядку 20.


Рядок 18.5. Суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті – платника ПнВК і водночас не є пов'язаною особою з таким платником податку. Надана поворотна фіндопомога спеціалісту платника ПнВК (непов'язаній особі): Дт 377 Кт 311.


Рядок 18.6. Суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню ПДФО або яку не включають до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковують згідно з п. 170.7 ПКУ. Тут показують безповоротну допомогу фізособам – незалежно від суми і оподаткування – суму благодійної (безповоротної) допомоги, наданої в грошовій формі будь-якій фізособі, якщо вона не стоїть в інших підрядках цього рядка.


Рядок 18.7. Суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені платником ПнВК фізичній особі, що була прощена таким платником ПнВК, яка підлягає оподаткуванню ПДФО або ні згідно із ст. 165 ПКУ та/або яку не оподатковують згідно з п. 170.7 ПКУ. Тобто, списання Дт 944/949 Кт 36 – по фізособі – ця сума має бути в ряд. 18.7.


Рядок 18.8. Суми, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абз. четвертого–шостого пп. 14.1.257 ПКУ:

Безповоротна фінансова допомога - це: …сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності... основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Рядок 18.9. Сума членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, на одну організацію. Наприклад, у 2024 році – ця гранична сума складає 300 × 3028 грн = 908 400 грн.


На нашу думку, якщо сума внеску буде більше граничної суми, то загальна сума має стояти у рядку 18, а в рядку 18.9 – у межах граничної суми.


Рядок 19. Результат – сума наданої фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню: позитивне значення (рядок 18 - рядок 18.1 - рядок 18.4 - рядок 18.5 - рядок 18.6 - рядок 18.7 - рядок 18.8 - рядок 18.9).


Приклад 31. У 2024 році у ТОВ А відбулися такі операції:

  1. надана поворотна фіндопомога пов'язаній фізособі – 300 000 (ряд. 18.2);
  2. надана поворотна фіндопомога непов'язаній особі, яка не повернута протягом 365 днів, що настали в 2024 році – 200 000 (ряд. 18.3);
  3. надана поворотна фіндопомога непов'язаній юрособі, за якою не пройшло 365 днів – 600 000 (не відображають);
  4. був прощений борг дебітору (неплатнику ПнВК) – 36 000 (ряд. 18.3);
  5. списана заборгованість нерезидента по строку позовної давності – 240 000 (ряд 18.8);
  6. надана матеріальна (благодійна нецільова) допомога працівникам, не оподаткована ПДФО та ВЗ за правилами пп. 170.7.3 ПКУ – 4240 грн × 10 = 42 400 грн (ряд.18.6).

Загальна сума – 818 400 грн (ряд. 18).

Під оподаткування ПнВК (ряд. 19): (рядок 18 - рядок 18.1 - рядок 18.4 - рядок 18.5 - рядок 18.6 - рядок 18.7 - рядок 18.8 - рядок 18.9) = (818 400 – 42400 – 240 000) = 536 000

ПнВ: 536 000 × 9% = 48 240 грн.


Допомога неприбутковим організаціям (пп. 135.2.1.8, пп. 141.9-1.2.6 ПКУ)


Рядок 20. Сума наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом звітного року неприбутковим організаціям, в розмірі, що перевищує 0,5% суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг за даними фінансовій звітності за попередній звітний рік.


Якщо сума благодійної допомоги в грошовій або не грошовій формі, надана неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій, у т. ч. допомога ЗСУ та іншим воєнним підрозділам (раніше повні суми такої допомоги знімали по ряд. 16.1 та 18.4):


  1. не перевищує 0,5% рядка 2000 ф. №2 (2-м, 2-мс) за минулий рік, до цього рядка нічого не вносите;
  2. перевищує 0,5% рядка 2000 ф. №2 (2-м, 2-мс) за минулий рік, – ставите суму перевищення в рядку 20.

Важливо! Для розрахунку ліміту 0,5% беремо з рядка 2000 ф. №2 за даними фінзвітності за весь попередній календарний рік, незважаючи на якій системі оподаткування перебував платник у минулому році (ІПК від 17.10.2024 №4882/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК)

Приклад 32. ТОВ А у 2024 році надало благодійну допомогу на 400 000 грн, у т. ч.:

  1. коштами – неприбутковій організації – 100 000 грн (ряд. 18.4);
  2. дронами – на ЗСУ – на 300 000 грн (ряд. 16.1).

Гранична сума: ряд. 2000 р. ф. №2-м за 2023 рік = 75 489 000 грн, тоді 0,5% – 377 445 грн.

В рядок 20 ставимо 22 555 грн (400 000 – 377 445).


Допомога національним закладам вищої освіти (пп. 135.2.1.8-1, пп. 141.9-1.2.6 ПКУ)


Рядок 21. Сума наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковій організації і є національним закладом вищої освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII, в розмірі, що перевищує 1% суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника за попередній звітний (податковий) рік.


Якщо сума благодійної допомоги в грошовій або не грошовій формі, надана національному закладу вищої освіти (неприбутковій організації):


  1. не перевищує 1% рядка 2000 ф. №2 (2-м, 2-мс) за минулий рік, в цей рядок нічого не ставите;
  2. перевищує 1% рядка 2000 ф. №2 (2-м, 2-мс) за минулий рік, – ставите суму перевищення в рядку 21.


Кошти/майно (в т. ч. необоротні активи), сплачені та/або надані нерезиденту (пп. 135.2.1.9, пп. 141.9-1.2.7 ПКУ)


Норми наведених пунктів не поширюються на операції платника ПнВК з представництвами нерезидентів та на відносини з будь-якими резидентами. Йдеться винятково про перерахування коштів або надання майна в оплату у ситуаціях нижче.


Рядок 22. Сума коштів та/або вартості майна (в тому числі необоротних активів), сплачених (переказаних) та/або наданого (наданих) нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні) у зв'язку з:


- рядок 22.1. платежами по кредитам і позикам (у тому числі процентів, комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені), кошти за які не заходили в Україну на банківські рахунки і за кошти цих кредитів не оплачувалися придання майна платника ПнВК (імпортного або придбаного в Україні);


- рядок 22.2. оплатою штрафних санкцій (штраф, пеня, неустойка, відшкодування збитків, упущеної вигоди), сплачених на користь особливих нерезидентів – пов'язаних осіб, та осіб, що перебувають у Переліках №1045 та №480;


- рядок 22.3. інвестиції за кордон (зокрема створення юридичних осіб за кордоном; відкриття філій, інших відокремлених підрозділів платника податку за кордоном; створення та/або утримання постійного місця діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність платника податку за кордоном; придбання майна, в тому числі (але не виключно) необоротних активів, корпоративних прав та цінних паперів і їх похідних іноземних емітентів, прав власності на нерухоме майно, розташоване за межами України), якщо такі об'єкти інвестицій розташовані за межами території України, у тому числі:


  1. рядок 22.3.1. сплата членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року, на одну організацію. Наприклад, для 2024 року – 300 × 3028 грн. = 908 400 грн. Сума перевищення членських/цільових внесків у міжнародні організації над граничною сумою має потрапити до рядків 22, 22.3, а до рядка 22.3.1 – ні;
  2. рядок 22.3.2. придбання майна (в тому числі необоротних активів), що знаходиться за кордоном, якщо воно імпортується (ввозиться) на митну територію України до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів, або в інші строки, визначені Мінекономіки, з дня перерахування коштів (у тому числі отриманих за договором комісії, доручення або з інших аналогічних підстав) за кордон в оплату його придбання.


На нашу думку, враховуючи, що в рядку 22 йдеться про сплачені кошти, то в рядку 22.3.2:


не відображають (відсутня оплата в звітному році):

  1. постачання без оплати (Дт 20,15 Кт 632) в звітному році на умовах постоплати, якщо протягом звітного періоду не проведена оплата нерезиденту – на кінець року наявне сальдо Кт 632;
  2. постачання під аванс, отриманий у попередньому році (Дт 20,15 Кт 3712), якщо не пройшло 365 днів із дати авансу – було сальдо Дт 3712 на початок року і закрилося;


відображають (наявна оплата в звітному році):

  1. суму авансу (Дт 3712 Кт 312), який протягом року закритий постачанням (Дт 20,15 Кт 3712);
  2. постачання на умовах постоплати (Дт 20,15 Кт 632), закрита оплатою до кінця року (Дт 632 Кт 312);
  3. оплата в звітному році (Дт 632т Кт 312) сальдо Кт 632, що було на початок року;
  4. оплата авансу, що залишився незакритим - на кінець року наявне сальдо Дт 3712.


Сума має бути в рядках 22.3.2 та 22.3 і 22. Такий висновок можна зробити на підставі Інформаційного листа № 1/2024 (питання 5 та 8).

Увага! Якщо ж оплата була в минулому році, а в звітному році сплив строк 365 днів із дати авансу, сума такого авансу має потрапити до рядків 22.3 та 22, а до рядка 22.3.2 – ні. Тоді вона буде оподаткована ПнВК (пп. 137.10.4.4 ПКУ). Це відстежуєте в аналітичних даних

  1. рядок 22.3.3. придбання майна з метою подальшого продажу без його ввезення на митну територію України виключно за умови, що зарахування коштів від такого подальшого продажу на рахунки, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів в оплату придбання такого майна. Операція «імпорт без ввезення – експорт без вивезення». Між датою оплати по імпорту і датою зарахування коштів по експорт не має пройти більше 365 к. д. Застосовують ті ж правила, що і для рядка 22.3.2;
  2. рядок 22.3.4. придбання майна, що знаходиться на митній території України (у тому числі корпоративних прав та цінних паперів і їх похідних емітентів - резидентів України), якщо резидент Дія Сіті - платник ПнВК отримує його до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів із дня перерахування коштів в оплату його придбання. Застосовують ті ж правила, що і для рядка 22.3.2;
  3. рядок 22.3.5. вкладення в об'єкти інвестицій, що є нематеріальними активами. Якщо платник ПнВК придбаває послуги розробки (програмування) програмного забезпечення у нерезидента, суми сплачені такому нерезиденту зазначають у цьому рядку. Беремо суму оплати (Дт 3712 або Дт 632 Кт 312);

Важливо! У разі придбання послуг/робіт з постоплатою та передоплатою застосовують ті ж правила, що і для придбання майна (див. ряд. 22.3.2)

- Рядок 22.4. Вартість операцій з придбання робіт (послуг), у тому числі:

  1. рядок 22.4.1. придбання робіт (послуг), якщо платник ПнВК отримує результати робіт (послуг) до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів, або в інші строки, передбачені висновком Мінекономіки, з дня перерахування коштів (у тому числі отриманих за договором комісії, доручення або з інших аналогічних підстав) за кордон в оплату придбання робіт (послуг);
  2. рядок. 22.4.2. придбання робіт (послуг) з метою їх подальшого продажу за кордоном винятково за умови, що зарахування коштів від такого подальшого продажу на рахунки, відкриті в українських банках, здійснюють протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів за кордон в оплату придбання робіт (послуг);
  3. рядок 22.4.3. придбання електронних послуг (у тому числі за моделями хмарних послуг IaaS, PaaS, SaaS), оплату яких здійснюють у вигляді фіксованого платежу за надання таких послуг на умовах передплати (підписки).


Рядок 23. Результат – сума коштів та/або вартості майна, сплачених (переказаних) та/або наданого (наданих) нерезиденту, яка підлягає оподаткуванню (рядок 22.1 + рядок 22.2 + (позитивне значення (рядок 22.3 - рядок 22.3.1 - рядок 22.3.2 - рядок 22.3.3 - рядок 22.3.4 - рядок 22.3.5)) + (позитивне значення (рядок 22.4 - рядок 22.4.1 - рядок 22.4.2 - рядок 22.4.3))).


Приклад 33. У 2024 році ТОВ А провело такі операції з нерезидентами:

  1. сплачений штраф нерезиденту з Переліку №1045 – 75 000 (ряд. 22, 22.2);
  2. отримане обладнання на умовах постоплати (Дт 15 Кт 632), оплата не проведена – 720 000 (не відображаємо);
  3. проведена оплата авансу за запчастини на нерезидента (Дт 3712 Кт 312), постачання не було (станом на 31.12.2024 365 днів не пройшло) – 320 000 (ряд. 22, 22.3, 22.3.2);
  4. проведена передоплата на нерезидента за послуги розробки ПЗ і отримані послуги розробки ПЗ (Дт 3712 Кт 312, Дт 23 Кт 3712) - 450 000 (ряд. 22, 22.4, 22.4.1);
  5. у 2024 році виповнилося 365 днів авансу за послуги, що оплатили нерезиденту в минулому році – 165 000 (ряд. 22, 22.4);
  6. оплачені послуги підписки доступу до електронної пошти (Дт 3712 Кт 312, Дт 39 Кт 3712) - 90 000 (ряд. 22, 22.4, 22.4.3).

Тоді маємо:

  1. ряд. 22 – 1 100 000 (75 000 + 320 000 + 450 000 + 165 000 + 90 000);
  2. ряд. 22.2 – 75 000;
  3. ряд. 22.3 – 320 000;
  4. ряд. 22.3.2 – 320 000;
  5. ряд. 22.4 – 705 000 (450 000 + 165 000 + 90 000);
  6. ряд. 22.4.1 – 450 000;
  7. ряд. 22.4.3 – 90 000;
  8. ряд. 23 = (рядок 22.1 + рядок 22.2 + (позитивне значення (рядок 22.3 - рядок 22.3.1 - рядок 22.3.2 - рядок 22.3.3 - рядок 22.3.4 - рядок 22.3.5)) + (позитивне значення (рядок 22.4 - рядок 22.4.1 - рядок 22.4.2 - рядок 22.4.3) = 75 000 + (320 000 – 320 000) + (705 000 – 450 000 – 90 000) = 240 000.

Отже, сума 240 000 (гр. 3) буде під оподаткуванням (ряд. 23):

  1. 75 000 грн (штраф) × 15% = 11 250 грн – сума податку на репатріацію (гр. 5), ПнВК вже не розраховують, бо все «забрав» податок на репатріацію по цій операції;
  2. 240 000 грн × 9% = 21 600 грн – сума ПнВК (гр. 6).


Передача майна (виконання робіт, надання послуг) за компенсацію (пп. 135.2.1.10, пп. 141.9-1.2.8 ПКУ)


У цьому розділі показують усі операції реалізації товарів/робіт/послуг на резидентів та нерезидентів (Дт 36 Кт 70), за які платник ПнВК має отримати компенсацію за договором.


Базу оподаткування визначають на рівні звичайних цін (окрім постачань неприбутковим організаціям).

На замітку! Якщо виручка визначена у валюті, для цілей ПнВК беремо курс НБУ на дату передачі майна/робіт/послуг. Додатково – Інформаційний лист № 1/2024 (питання 1.5, 2.2, 4.3, 12)

Рядок 24. Вартість майна (робіт, послуг), наданого(их) у тому числі:


- рядок 24.1. особі, що є платником ПнВК – аналітичні дані. Для таких покупців – строки оплати не важливі, виручка не буде оподаткована ПнВК, але має бути показана в рядках 24.1 та 24;

- рядок 24.2. особі, що не є платником ПнВК, за договором, який передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг), за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) на рахунки платника, відкриті в українських банках, здійснюється після 365 календарних днів, наступних за днем, визначеним у пп. 135.2.1.10 ПКУ:

  1. митного оформлення експорту товарів;
  2. передачі ризиків, якщо постачання майна на території України, або за кордоном без його ввезення в Україну;
  3. оформлення в паперовому або електронному вигляді акта (інвойсу) на роботи/послуги;
  4. отримання звіту про реалізацію товарів/робіт/послуг від осіб, що за дорученням резидента Дія Сіті здійснюють реалізацію через електронний інтерфейс.


У рядках 24.2 та 24 за цими операціями наводять постачання на нерезидентів та резидентів – неплатників податку на прибуток (платники єдиного податку, фізособи), якщо постачання товарів/послуг було на умовах постоплати (в т. ч. у минулому році), але пройшло вже більше 365 днів і оплата надходить або ні. Беремо аналітичні дані по сальдо Дт 36 на початок звітного року.


Якщо ненадходження коштів відбулося внаслідок утримання покупцем-нерезидентом податку на репатріацію за правилами його країни, такі суми не оподатковують ПнВК (ІПК від 17.09.2024 №4500/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).


Якщо прострочення 365 днів від дати реалізації відбулося щодо товарів/послуг, відвантажених/наданих до переходу на режим ПнВК, такі заборгованості не включають до рядка 24.2 і не оподатковують ПнВК (ІПК від 25.03.2024 №1570/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).


- рядок 24.3. особі, що не є платником ПнВК, за договором який передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг), за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) на рахунки платника відкриті в українських банках, здійснюється до такого продажу (надання) або протягом 365 календарних днів, наступних за днем, визначеним у пп. 135.2.1.10 ПКУ. У цьому рядку наводять постачання на нерезидентів, неплатників податку на прибуток (платників єдиного податку, фізосіб), якщо постачання товарів/послуг було на умовах передоплати (в т. ч. отриманої в минулому році), або на умовах постоплати не пізніше 365 днів.


Отже, в рядках 24.3 та 24 беремо за вказаними покупцями Дт 36/681 Кт 70 у звітному році незалежно від оплати. Навіть, якщо така реалізація дасть на 31.12.2024 сальдо Дт 36, але йому ще не більше 365 днів. Якщо в наступному році настане 365-й день, а оплата не надійде – сума боргу потрапить до рядка 24.2 додатку ДІЯ такого року.


- рядок 24.4. особам, що є платниками податку на прибуток підприємств або неприбутковими організаціями, визначеними п. 133.4 ПКУ. Для таких покупців строки оплат не важливі, виручка не буде оподаткована ПнВК, але має бути показана в рядках 24.4 та 24


Рядок 25. Результат – вартість наданих платником майна (робіт, послуг), яка підлягає оподаткуванню (позитивне значення (рядок 24 - рядок 24.1 - рядок 24.3 - рядок 24.4)).


Приклад 34. У 2024 році ТОВ А сума реалізації склала (Дт 36 Кт 70) – 76 450 000 грн, в т. ч.:

  1. на іншого платника ПнВК – 2 360 000;
  2. на платника податку на прибуток – 56 980 000;
  3. на нерезидента – 15 400 000;
  4. на платника єдиного податку – 1 710 000.

Сальдо на 01.01.2024 – Дт 361 (ФОП на ЄП) – 600 000, у 2024 році строк несплати перевищив 365 днів.

Тоді маємо:

  1. ряд. 24 – 77 050 000 (2 360 000 + 600 000 + 17 110 000 + 56 980 000);
  2. ряд. 24.1 – 2 360 000;
  3. ряд. 24.2 – 600 000;
  4. ряд. 24.3 – 17 110 000 (15 400 000 + 1 710 000);
  5. ряд. 24.4 – 56 980 000;
  6. ряд. 25 = (позитивне значення (рядок 24 - рядок 24.1 - рядок 24.3 - рядок 24.4)) = 600 000 (77 050 000 – 2 360 000 – 56 980 000).

Отже, сума 600 000 (гр. 3) буде під оподаткуванням (ряд. 25): 600 000 грн × 9% = 54 000 грн - сума ПнВК (гр. 6)


Посередницькі договори на користь нерезидента (пп. 135.2.1.11, пп. 141.9-1.2.9 ПКУ)


Якщо платник ПнВК працює як комісіонер, агент нерезидента за посередницьким договором, за яким такий платник здійснює продаж товарів/послуг нерезидента, або придбання, і в межах таких договорів проводить виплату коштів(передачу майна) такому комітенту/довірителю-нерезиденту, то рух таких коштів/майна/послуг на нерезидента наводиться в ряд. 26 і у відповідних рядках з 26.1 по 26.4.


Рядок 26. Сума коштів та/або вартість майна (робіт, послуг), перерахованих (переданого) платником, який провадить діяльність за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента (уповноваженої ним особи) в межах відповідного договору комісії, доручення, агентського договору чи аналогічних договорів, у тому числі:


  1. рядок 26.1. суми коштів та/або вартість майна (робіт, послуг), які були надані (було надане) нерезидентом для виконання договору та повертаються нерезиденту (або уповноваженій таким нерезидентом особі). Кошти були отримані Дт 31 Кт 685, при поверненні Дт 685 Кт 31 (ця сума йде – в ряд. 26 та 26.1);
  2. рядок 26.2. вартість майна, робіт, послуг, які були закуплені за дорученням та за рахунок нерезидента за кошти, отримані безпосередньо для здійснення такої закупівлі, крім випадків, якщо резидент Дія Сіті – платник ПнВК має ознаки постійного представництва такого нерезидента. Закупили (Дт 025 забаланс), передали (Кт 025) – ряд. 26 та 26.2;
  3. рядок 26.3. суми коштів від продажу майна (за винятком корпоративних прав та цінних паперів), робіт, послуг, наданих нерезидентом для продажу, крім випадків, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах має ознаки постійного представництва такого нерезидента. Продали майно/послуги нерезидента (Дт 31 Кт 36/70), перерахували кошти нерезиденту (Дт 704 Кт 685, Дт 685 Кт 31) – поставили в ряд. 26 та 26.3;
  4. рядок 26.4. суми коштів, сплачених нерезидентом (безпосередньо або через повіреного) за придбання на території України цінних паперів або корпоративних прав (у тому числі суми коштів або вартість майна, за рахунок яких здійснювався внесок), кошти від продажу яких повертаються платником податку – резидентом на користь нерезидента. Колись нерезидент придбав цінні папери або корпоративні права, зараз їх продає, і платник ПнВК перераховує кошти нерезиденту (Дт 685 Кт 31) – беремо в ряд. 26 та 2.4.


Рядок 27. Результат: (позитивне значення (рядок 26 - рядок 26.1 - рядок 26.2 - рядок 26.3 - рядок 26.4)).


Роялті (пп. 135.2.1.12, 135.2.1.13, пп. 141.9-1.2.10 ПКУ)


Платники ПнВК мають чітко розрізняти платежі роялті (визначення наведено в пп. 14.1.225 ПКУ), та оплату за електронні послуги (пп. 14.1.56-5 ПКУ).

До відома! До електронних послуг відносять, зокрема, надання доступу до баз даних, пошукових систем, надання доступу до інформаційних, комерційних ресурсів, надання хмарних ресурсів для зберігання даних, обробки даних, електронних комунікацій, постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, надання доступу, надання рекламних послуг в мережі інтернет

Сума рядків з 28.1 по 28.9 дає суму рядка 28.


Суми, враховані в рядках 28.2–28.9, не враховують у рядку 28.1 (пп. 135.2.1.12 ПКУ), визначають за аналітичними даними підприємства.


Рядок 28. Сума роялті, у тому числі:


  1. рядок 28.1. роялті, сплаченого особі, що не є платником ПнВК, протягом податкового (звітного) року в обсязі, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності (без врахування доходу від роялті) за попередній рік.


Приклад 35. Рядок 2000 ф. №2 (2-м, 2-мс) за 2023 рік = 87 230 000 грн, 4% = 3 489 200 грн (гранична сума).

У 2024 році:

  1. доходів від роялті не було;
  2. сума сплаченого роялті на резидентів і нерезидентів (окрім тих, що вказані в ряд. 28.2 – 28.5) – 4 500 000.

До рядка 28.1 піде 1 010 800 (4 500 000 – 3 489 200).


  1. рядок 28.2. роялті, сплаченого на користь нерезидентів, що зареєстровані в державах (на територіях), включених до Переліку №1045 або Переліку №480;
  2. рядок 28.3. роялті, сплаченого на користь нерезидента щодо об'єктів, права інтелектуальної власності стосовно яких вперше виникли у резидента України;
  3. рядок 28.4. роялті, сплаченого на користь нерезидента, який не підлягає оподаткуванню щодо роялті в державі, резидентом якої він є;
  4. рядок 28.5. роялті, сплаченого на користь нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, крім випадків, якщо бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;
  5. рядок 28.6. роялті, сплаченого на користь інститутів спільного інвестування;
  6. рядок 28.7. роялті, сплаченого на користь постійного представництва нерезидента в Україні;
  7. рядок 28.8. роялті, нарахованих (виплачених) фізичній особі за умови, що з цієї суми утримано (сплачено) ПДФО;
  8. рядок 28.9. роялті, сплаченого резиденту Дія Сіті – платнику ПнВК.


Рядок 29. Результат – сума роялті, яка підлягає оподаткуванню (позитивне значення (рядок 28 - рядок 28.7 - рядок 28.8 - рядок 28.9)).


Надалі – суми, наведені в рядках з 30 по 36 – можуть бути оподатковані податком на репатріацію (гр. 5), якщо ставка цього податку буде менша за 9%, то решта буде оподаткована ПнВК (гр. 6).


Внески до статутного капіталу інших юридичних осіб (пп. 135.2.1.14, пп. 141.9-1.2.11 ПКУ)


Рядок 30. Сума коштів та/або вартість майна, виплачених (переданого) як внесок засновника та/або учасника до статутного капіталу особи, що не є резидентом Дія Сіті – платником ПнВК:


  1. Дт 14 Кт 311 – кошти;
  2. Дт 14 Кт 685, Дт 685 Кт 70,71,74 – внесено майно (товари, основні засоби, нематеріальні активи, інші активи).


Внески у спільну діяльність (пп. 135.2.1.14, пп. 141.9-1.2.11 ПКУ)


Рядок 31. Сума коштів та/або вартість майна, виплачених (переданого) як внесок у спільну діяльність особі, що не є резидентом Дія Сіті – платником ПнВК.


Передача майна в довірче управління (пп. 135.2.1.14, пп. 141.9-1.2.11 ПКУ)


Рядок 32. Сума коштів та/або вартість майна, виплачених (переданого) у довірче управління особі, що не є резидентом Дія Сіті – платником ПнВК.


Придбання у платників єдиного податку (пп. 135.2.1.15, пп. 141.9-1.2.12 ПКУ)


Рядок 33. Сума коштів та/або вартість майна (крім ПДВ), виплачених (переданого) у зв'язку з придбанням майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку (ЄП) протягом податкового (звітного) року в розмірі, що перевищує 20% суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період.


Якщо на дату виплати коштів (авансу) отримувач не був платником ЄП, а коли постачає товари/послуг – вже є платником ЄП, то оподаткування ПнВК відбувається в періоді отримання товарів/послуг (коли постачальник вже на ЄП).


Якщо платник зареєстрований у звітному році (новостворений), він рахує обмеження за даними фінзвітності за звітний рік.


Загальна сума витрат – це:


  1. Ф. №2 – сума рядків 2050 + 2130 + 2150 + 2180 + 2250 + 2255 + 2270;
  2. Ф. №2-м та ф. №2-мс – рядок 2285.


Аналогічна позиція у ДПС – ЗІР, категорія 102.24.


Особливості 2024 року (п. 59. підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)


Таке коригування на витрати по платникам ЄП уперше проводять за результатами 2024 року і замість обмеження у 20% дозволено застосувати 50%.


Отже, у 2024 році діє обмеження:


  1. якщо придбання майна/робіт/послуг у платників ЄП не перевищує 50% суми загальних витрат за даними фінзвіту за 2023 рік, то оподаткування немає;
  2. якщо придбання майна/робіт/послуг у платників ЄП у 2024 році перевищує 50% суми загальних витрат за даними фінзвіту за 2023 рік, то під оподаткування піде сума такого перевищення.


Ліміт (50%) розраховують за даними фінзвітності за попередній (2023) рік – як за повний календарний рік навіть, якщо платник був на іншій системі оподаткування та перейшов на ПнВК посеред року (ІПК від 25.09.2024 №4594/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).


Приклад 36. Сума загальних витрат за 2023 рік – 91 млн грн, гранична сума 50% = 45,5 млн грн.

У 2024 році виплата на платників ЄП склала:

  1. варіант 1 – 32,7 млн грн – менше граничної суми - оподаткування немає,
  2. варіант 2 – 59,1 млн грн – більше граничної суми на 13,6 млн грн (59,1 – 45,5). Ця сума піде під ПнВК (9% = 1,224 млн грн).

З 2025 року буде діяти вже обмеження 20% витрат попереднього року (2024 року).


Переказ коштів за кордон (пп. 135.2.1.16, пп. 141.9-1.2.13 ПКУ)


Рядок 34. Сума коштів, переказаних з рахунків резидента Дія Сіті – ПнВК в українських банках на рахунки такого платника, відкриті за кордоном.


Платник перераховує власні кошти на свої ж рахунки за кордоном – сплачує ПнВК.


Подальше використання таких коштів за кордоном на оплату придбаних товарів/послуг, інші операції, вже повторно не має оподатковуватися ПнВК


Штрафні санкції на користь окремих осіб (пп. 135.2.1.17, пп. 141.9-1.2.14 ПКУ)


Рядок 35. Сума коштів та/або вартість майна, сплачених (переданого) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником ПнВК та є:


  1. пов'язаною особою (юридичною, в т. ч. нерезидентом):
  2. платником податку на прибуток підприємств, прибуток якої звільнений від оподаткування в рахунок погашення зобов'язань за визнаними штрафами, пенею, неустойкою, відшкодуванням збитків, компенсацією неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів.

На замітку! У цьому рядку не буде штрафів на користь фізосіб, які оподатковані ПДФО та ВЗ, та штрафів, що стоять у рядку 22.2 (нерезиденти – пов'язані особи та з Переліків №1045 та №480) додатку ДІЯ (пп.135.2.1.17 ПКУ)

Ознаки пов'язаності осіб для цілей ПКУ – див. пп. 14.1.159 ПКУ. Для цілей оподаткування 2024 року – цей пункт треба брати без внесених змін Законом України від 18.06.2024 №3813-IX.


Лізинг від нерезидентом (пп. 137.10.6 ПКУ)


Рядок 36. Сума лізингових платежів за договором фінансового лізингу з нерезидентом (у частині суми, що відшкодовує вартість об'єкта фінансового лізингу), якщо об'єкт лізингу, що знаходиться за кордоном, не ввезено в Україну протягом 365 календарних днів з дня здійснення першого лізингового платежу. Тобто, якщо протягом року з моменту першого платежу об'єкт фінлізингу так і не був ввезений в Україну, всі платежі по викупній сумі оподатковують ПнВК 9%.


Контрольовані операції (пп. 141.9-1.2.15, пп. 141.9-1.3 ПКУ)


Рядок 37. Сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися в бухгалтерському обліку за НП(С)БО або МСФЗ) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг)1.


Рядок 38. Сума перевищення договірної (контрактної) (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися в бухгалтерському обліку за НП(С)БО або МСФЗ) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки»2.


Крім додатку ДІЯ, платники ПнВК мають також подати додаток ТЦ, і якщо в ньому визначена сума коригування на збільшення об'єкта оподаткування, то дані:


  1. з графи 17 додатку ТЦ – переносять до рядка 37;
  2. з графи 19 додатку ТЦ – переносять до рядка 38.


Ставка ПнВК для таких доходів – 18%. Але дані за рядками 37 та 38 можуть оподатковувати податком на репатріацію як «конструктивні» дивіденди (ставка 15%). Тоді сума ПнВК буде розрахована за формулою в графі 6 таблиці додатку ДІЯ.


Зменшення податкових зобов'язань (п. 137.10.5 ПКУ)


Рядок 39. Зменшення податкових зобов'язань у зв'язку із поверненням платнику ПнВК повністю або частково (у т. ч. після завершення 12-місячного строку або 365-денного строку (строку, визначеного у висновку Мінекономіки) коштів або майна, раніше наданих платником податку за результатами здійснення операції, за якою платник визначив суму податкових зобов'язань та сплатив відповідну суму до бюджету (рядок 40 + рядок 41 + рядок 42 + рядок 43)3. Цей рядок включає в себе арифметичну суму рядків з 40 по 43 з урахуванням знаку. Потім по цій суми зменшення доходів визначають суму ПнВК на зменшення, яка в графі 6 (сума ПнВК) ставиться з «-». Додатково – Інформаційні листи ДПС №1/2024 (питання 12), №4/2022 (питання 2.17–2.19).


Рядок 40. Сума повернутої фінансової допомоги (вказується значення зі знаком «-»). Якщо в минулих роках суму наданої поворотної фіндопомоги включали до рядка 19, і податок з неї сплатили до бюджету, то у разі повернення такої фіндопомоги (Дт 31 Кт 377) її суму включають до рядка 40.


Рядок 41. Вартість оплачених товарів (робіт, послуг) (вказується значення зі знаком «-»). Тут має стояти сума оплати за відвантажені товари/послуги (Дт 31 Кт 36), за якими була сплата ПнВК у минулих роках (ряд. 24.2 та 25 за минулий рік, або роки). Тобто, якщо строк затримки з оплатою від покупців (неплатників ПнВК і не платників податку на прибуток) склав більше 365 днів, а зараз оплата все ж надійшла.


Рядок 42. Вартість поставлених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) (вказується значення зі знаком «-»). Тут має стояти вартість отриманих товарів/послуг/необоротних активів (Дт 15,20,28,23,91,92,93 Кт 3712), за які в минулих роках сплатили аванс, і оскільки постачання не було більше 365 днів, сума була оподаткована по рядку 23 додатку ДІЯ.


Рядок 43. Суми коштів (вартість майна), що були сплачені (передане) у зв'язку із вкладенням в об'єкти інвестицій, розташовані за межами України, коштів (майна), одержаних від продажу (іншого відчуження) таких об'єктів інвестицій або як компенсації (відшкодування) їх вартості (вказується значення зі знаком «-»). Тут наводять суми, які повертаються з закордонних рахунків, у разі продажу корпоративних прав, цінних паперів, якими володів резидент Дія Сіті (платник ПнВК), кошти, що надходять від закордонних філій, відділень. Зменшення можливе за умови, якщо ці суми раніше задекларували в рядках 22.3 та 23, і з них сплатили ПнВК.

Увага! Якщо повертають суми у валюті, під час заповнення рядків 40–43 використовують той самий курс НБУ, за яким у минулих роках відповідна сума була оподаткована ПнВК (пп. 137.10.5 ПКУ)

Рядок 44. УСЬОГО4. Це підсумований рядок. У ньому можливе значення тільки за графою 6 (ПнВК), де наведена згорнута сума податку. Цю суму переносять до рядка 06.3 ДІЯ Декларації.

Для виправлення помилок у додатку ДІЯ подають уточнюючу Декларацію, до якої додають заповнений правильно додаток ДІЯ. Якщо в результаті уточнень змінився рядок 44 (разом ПнВК), то виправлена сума потрапить до рядка 06.3 ДІЯ уточнюючої Декларації, потім до рядків 17 і 19 відповідно. По особовому рахунку буде проведена сума збільшення або зменшення ПнВК (+/-), яка має бути вказана в рядку 29 уточнюючої Декларації.

Як подавати Декларацію з податку на прибуток


Великі та середні підприємства подають додатки до декларації тільки в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).


Інші платники мають право подавати додатки з декларацією в паперовій формі (п. 49.4 ПКУ):


  1. особисто в ДПІ
  2. поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення


У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ПКУ).

Однак рекомендуємо всім платникам звітувати в електронній формі.


На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені актуальні електронні форми Декларацій з додатками.




Висновки


  1. Перед поданням Декларації подайте фінансову звітність (за 2024 рік – не пізніше 28 лютого 2025 року) і дочекайтеся другої квитанції.
  2. Сформуйте Декларацію за потрібним електронним форматом (для звичайних юросіб форма J0100126) на підставі даних фінансової звітності. Але спочатку складіть додатки.
  3. Якщо дохід за звітний рік перевищить 40 млн грн – подайте річну Декларацію податковими різницями, навіть якщо протягом попередніх кварталів обов’язкові різниці не застосовували.
  4. За 2024 рік подайте Декларацію до ДПС не пізніше 3 березня 2025 року.


Альона САДОВА, консультант з бухобліку та оподаткування


Валентина ВЕРХОГЛЯД, податковий консультант, автор публікацій у спеціалізованих бухгалтерських виданнях


Статті за темою:


  1. ТОП-10 помилок, які допускають бухгалтери при складанні та поданні декларації з податку на прибуток
  2. Виправлення помилок у декларації з податку на прибуток: загальні правила
  3. Способи виправлення помилок минулих періодів у декларації з податку на прибуток
  4. Фінансова звітність-2024: подаємо правильно і без стресу


Відео за темою:


  1. Податок на прибуток: самоперевірка показників рядок за рядком та виправлення помилок у декларації
  2. Податок на прибуток: основні помилки під час подання декларації, податкові різниці, зміни в декларації – звіти без штрафів
  3. Податок на прибуток: виправляємо помилки в обліку та Декларації і звітуємо без штрафів
  4. Річна звітність з податку на прибуток: ТОП-7 помилок, яких не варто припускатися при заповненні, виправлення, наслідки, штрафи
  5. Річна звітність і податок на прибуток: найчастіші помилки та їхні наслідки


Шаблони та зразки документів:


Податкова декларація з податку на прибуток

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Консультація
Військовий облік, бронювання
22.03.2025

Чи потрібна ВЛК для бронювання працівників?

Чи потрібно проходити ВЛК для бронювання (перебронювання) працівників критично важливого підприємства?

Топ-Новина
Військовий облік, бронювання
22.03.2025

В Реєстрі військовозобов'язаних відсутні дані про співробітника: поради від Дія

Відповідно до Постанови №76 критично важливі підприємства можуть бронювати новоприйнятих співробітників. Для швидкого опрацювання даних про нового працівника необхідно подати оперативні відомості в ПФУ. Але що робити, якщо дані нового працівника відсутні В Реєстрі військовозобов'язаних? Відповідають фахівці «Дія»

Консультація
Кадрова робота
22.03.2025

Приймаємо на роботу працівника-військовозобов’язаного: нюанси оформлення

Як прийняти з належним оформленням працівника-військовозобов’язаного на роботу та куди повідомити?

Топ-Новина
Військовий облік, бронювання
22.03.2025

Проблеми з відкриттям реєстрів військовозобов'язаних озвучила адвокат

Умовне «відкриття» реєстрів військовозобов'язаних не лише спростило вирішення певних питань, але і створило нові проблеми. Про це розповіла адвокат Дар’я Тарасенко

Топ-Новина
Оновлено
Зміни у законодавстві
22.03.2025

Законопроєкт щодо збільшення акцизів на цигарки вже підписано Президентом

Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, Президент підписав законопроєкт №11090. Очікуємо офіційного опублікування. Прийняття законопроєкту забезпечить приведення податкового законодавства України в сфері акцизного оподаткування тютюнових виробів до норм законодавства ЄС

Відео
Стаття
Е-сервіс
22.03.2025

Запит про стан розрахунків з бюджетом: як отримати витяг

За який період через Е-кабінет можна дізнатися про борги зі сплати податків та ЄСВ. Як сформувати та відправити запит про стан розрахунків в е-кабінеті.Як в е-кабінеті знайти витяг про наявність/відсутність боргів за податками та ЄСВ. Відповіді у нашій статті

Відео
Стаття
Лікарняні та декретні
22.03.2025

Лікарняні і декретні сумісникам у 2025 році: право на отримання

Зміни, внесені в Закон №1105 дозволять виплачувати лікарняні як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. До яких страхових випадків можна буде застосувати нові законодавчі норми – далі в публікації

Консультація
Заробітна плата
22.03.2025

Як враховувати премію 2 млн грн у розрахунку відпускних та лікарняних

Працівнику нараховано щомісячну премію в лютому 2025 року в розмірі 2 млн грн. У березні він іде у відпустку. Яку суму брати в розрахунок середньої зарплати за лютий: 160 тис грн чи 2 млн грн? Це ж питання цікавить і у випадку лікарняних та компенсації відпустки

Оновлено
Військовий облік, бронювання
22.03.2025

Затверджено критерії визначення релігійної організації як критично важливої

Державною службою України з етнополітики та свободи совісті затверджено Критерії визначення релігійної організації як критично важливої для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та Перелік посад військовозобов'язаних священнослужителів, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час

Витрати діяльності
22.03.2025

Чи може незалежник включити до складу витрат суми оплаченої орендної плати за наступний рік

Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік

Інше
22.03.2025

Малолітня та неповнолітня дитина: чи можна оформити договір дарування нерухомості

У більшості випадках, батьки неповнолітньої дитини повинні спочатку отримати позитивне рішення від органу опіки та піклування. З цієї причини особливо важливим моментом є отримання дозволу від даного органу, без якого неможливо здійснити низку угод на ім’я дитини, зокрема, укласти договори, що вимагають нотаріального засвідчення

Документообіг, первинні документи
22.03.2025

Обмін тимчасового посвідчення водія на постійне

З початку 2025 року сервісні центри МВС по всій Україні видали понад 37 тисяч посвідчень водія вперше. Воно дійсне впродовж 2 років, а після закінчення цього терміну такий документ необхідно обміняти на постійний

Політика, економіка
22.03.2025

ПлейСіті стане новим регулятором азартних ігор - Уряд ухвалив постанову

В Україні створюють державне агентство ПлейСіті, що замінить ліквідований КРАІЛ. Агентство відповідатиме за реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор і лотерей

Політика, економіка
22.03.2025

ДПС працює над коригуючими коефіцієнтами для бізнесу в умовах війни

Голова ДПС повідомив, що ДПС України вже зараз працює над коригуючими коефіцієнтами, які враховують специфіку ведення бізнесу в умовах бойових дій. Це дозволить зробити середньогалузевий показник більш реалістичним

Топ-Новина
Військовий облік, бронювання
21.03.2025

Бронювання за постановою №45 лише за умови виконання мобілізаційного завдання: коментар ТЦК

У ТЦК розповіли, що бронювання військовозобов’язаних працівників можливе лише для підприємств, які виконують мобілізаційне завдання

Вечірній бухгалтер
21.03.2025

Відпустка без збереження. Виправлення помилок у лікарняних. Е-ТТН з 20 березня. ЄСВ для ФОПів – 2025: хто (не)сплачує, строки. Помер працівник: дії роботодавця 🙋‍♀️ Вечірній бухгалтер від 21.03.2025

Коротко, структурно, зрозуміло розповідаємо про головні бухгалтерські новини на цей час. Радимо кращі статті та консультації дня, даємо зразки документів. І зовсім трошки професійного гумору 😉

Інше
21.03.2025

Внесок майна у статутний капітал: поради від Мін'юста

Передача майна у власність юридичної особи як внесок до статутного капіталу потребує належного оформлення та державної реєстрації. Для цього необхідно підтвердити право власності, укласти акт приймання–передачі та подати відповідний пакет документів. Особливу увагу слід приділити перевірці правоздатності сторін та наявності обтяжень, таких як іпотека

Е-сервіс
21.03.2025

Новий сервіс від ДПС: онлайн-запис до Центру обслуговування платників

Тепер запис до електронної черги для відвідування ЦОП можна здійснити онлайн через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС. Також доступна можливість попереднього запису через контакт-центр за номером 0800 501 007

Стаття
Калькулятори
21.03.2025

«Календар бухгалтера» на Бухгалтерській платформі №1!

Наш новий сервіс – «Календар бухгалтера» – не черговий «нагадувач дат», а цілий сервіс, якому немає рівних. Сподіваємось наш «Календар бухгалтера» буде вашим основним інструментом для роботи. Усі деталі нижче 👇

Топ-Новина
Зміни у законодавстві
21.03.2025

Аптеки та медзаклади зможуть працювати без РРО: МОЗ ініціює зміни

МОЗ ініціює зміни, які спрощують діяльність сільських аптек та медичних закладів, дозволяючи їм працювати без РРО у межах 500 тис. грн. Це має покращити доступ до ліків у віддалених населених пунктах