Перехід медичних закладів від КНП до КНТ: зміна назви чи реальна реформа

1. Оновлене законодавство
2. Що після переіменування КНП в КНТ
3. Зміна моделі корпоративного управління КНТ
4. Нова філософія володіння майном КНТ
5. Висновок

Оновлене законодавство

28 лютого 2025 року набув чинності Закон України від 09.01.2025 №4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон №4196).

Відповідно до п. 3 статті 17 Закону №4196 Господарський кодекс України втрачає чинність з дня введення в дію Закону №4196 – 28 серпня 2025 року.

З 28 серпня 2025 року розпочинається тричіний перехідний період, який стосується підприємств зареєстрованих в організаційно-правовій формі:

1. державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства);
2. комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства);
3. спільного комунального підприємства;
4. приватного підприємства;
5. дочірнього підприємства;
6. іноземного підприємства;
7. підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки);
8. підприємства споживчої кооперації.

Коротко про строки:

1. З 28.08.2025 не будуть створюватися комунальні і державні підприємства (п. 1 ст. 13 Закону №4196). Заклади охорони здоров’я можуть створюватися у формі комунальних установ і комунальних некомерційних товариств.
2. З 28.08.2025 до 28.02.2026 – прийняття рішень про ліквідацію чи перетворення держпідприємств (крім державних некомерційних підприємств) в АТ, ТОВ чи ДНТ.
3. З 28.08.2025 по 28.08.2028: КНП змінюють назву на КНТ, а ДНП на ДНТ. Комунальні та державні підприємств (крім КНП і ДНП) перетворюються на АТ, ТОВ, КНТ чи ДНТ.

Мін'юст у листі від 27.08.2025 №122582/135868-33-25/19.1.3 пояснює деякі норми Закону №4196:

Зміна організаційно-правової форми юридичної особи з державного некомерційного підприємства або комунального некомерційного підприємства на відповідно державне некомерційне товариство або комунальне некомерційне товариство здійснюється державним реєстратором під час державної реєстрації зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі щодо її перейменування без подання окремої заяви та без справляння адміністративного збору.

Зміна найменування державного або комунального некомерційного підприємства відповідно до вимог цього пункту не вважається його перетворенням.

Таким чином, для КНП та ДНП реформа передбачає лише зміну організаційно-правової форми (ОПФ) у назві без перетворення (реорганізації), що є спрощеною процедурою.

Оскільки це зміна ОПФ без перетворення (реорганізації), вона не потребує процедури ліквідації, складання передавального акта чи звільнення/перепризначення всього персоналу. Змінюються лише установчі документи та вивіска.

Отже, у період з 28.08.2025 по 28.08.2028 для КНП:

1. Змінюється назва: слова «комунальне некомерційне підприємство» замінюють відповідно словами «комунальне некомерційне товариство».
2. Рішення про зміну найменування КНП приймається засновником – відповідною територіальною громадою (місцевою/обласною радою).
3. Процедура зміни найменування включає:
4. прийняття рішення засновником про зміну найменування і затвердження Статуту в новій редакції;
5. подання держреєстратору рішення про зміну найменування та Статуту в новій редакції – ЄДРПОУ не змінюється.
6. Останній крок – отримання рішення засновника про припинення права оперативного управління та передачу комунального майна КНТ на праві узуфрукта та реєстрація майнових прав на нерухоме майно за КНТ.

Останній пункт особливо важливий з точки зору залучення капіталу та зміни філософії КНП в КНТ. Нижче в статті розглянемо його окремо.

Чи потрібно подавати заяву 1-РН до ДПС при зміні найменування з КНП на КНТ для збереження статусу неприбутковості, і в які строки?

Так, обов'язково. Зміна найменування та організаційно-правової форми тягне за собою внесення змін до установчих документів (затвердження Статуту в новій редакції).

Заяву за формою №1-РН з позначкою «Зміни» разом із завіреною копією нової редакції Статуту необхідно подати до ДПС протягом 10 календарних днів після державної реєстрації змін у ЄДР. Якщо під час державної реєстрації змін у ЄДР (зміна найменування з КНП на КНТ) у заяві держреєстратору було поставлено позначку про включення/внесення змін до Реєстру неприбуткових установ, електронна заява за формою №1-РН формується в автоматичному режимі на підставі відомостей з ЄДР (п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, затвердженого постановою КМУ від 07.04.2023 №440).

Якщо заява №1-РН сформована автоматично через ЄДР, бухгалтеру варто протягом 10 календарних днів після державної реєстрації змін надіслати (або подати через Електронний кабінет платника) до контролюючого органу завірену копію нової редакції Статуту.

Недотримання 10-денного строку або неподання нової редакції Статуту дає податковим органам формальні підстави для виключення установи з Реєстру неприбуткових організацій та нарахування податку на прибуток.

Чи потрібно переоформлювати свідоцтво/витяг платника ПДВ, банківські рахунки та ЕЦП/КЕП підписників?

Так. Перереєстрація платника ПДВ здійснюється у разі зміни найменування чи ОПФ (ст. 183.15 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Подається додаткова реєстраційна заява платника ПДВ за формою №1-ПДВ із позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, наступних за днем, коли змінилися дані в ЄДР.

ІBAN та код ЄДРПОУ залишаються тими ж самими.

Необхідно Надати банку оновлений пакет документів: виписку з ЄДР з новою назвою, нову редакцію Статуту, рішення засновника (місцевої ради) та нову картку із зразками підписів і відбитка печатки (за наявності).

КЕП керівника, головного бухгалтера та інших уповноважених осіб містить у своїх сертифікатах реквізити юридичної особи (повне найменування та ОПФ). Оскільки назва юрособи змінилася, існуючі ключі КЕП стають недійсними для подання звітності та підписання документів.

Необхідно отримати нові кваліфіковані сертифікати відкритих ключів (КЕП) із новою назвою закладу.

Чи потрібно переукладати договори з НСЗУ, постачальниками та комунальними службами?

Ні, укладати нові договори не потрібно, оскільки при зміні найменування та організаційно-правової форми (з КНП на КНТ) юридична особа не припиняється, а її код ЄДРПОУ залишається незмінним.

Проте обов'язково необхідно виконати процедуру внесення змін до діючих договорів шляхом укладення додаткових угод.

Що після переіменування КНП в КНТ

Закон №4196 вніс зміни до ряду нормативно-правових документів серед яких в т.ч. Закон України від 19.11.1992 №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі – Закон №2801), Цивільний кодекс України (далі – ЦККУ) та Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі – Закон №280/97).

Згідно з внесеними змінами:

1. За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть створюватися та функціонувати, АБО як комунальні некомерційні товариства, АБО комунальні установи (частина 16 ст. 16 Закону №2801).
2. Непідприємницьке товариство працює задля соціальних чи економічних результатів без отримання прибутку для засновників, тому виплата дивідендів у ньому заборонена. При цьому, якщо його єдиним власником є держава або громада, управління таким товариством контролюється за правилами, встановленими для державних компаній (ст. 85 ЦКУ).
3. Комунальні некомерційні товариства (в т.ч. у сфері охорони здоров’я):
4. діють на підставі статуту;
5. не мають на меті одержання прибутку;
6. є непідприємницьким товариством, єдиним учасником (засновником) якого є територіальна громада;
7. отримує доходи і здійснює видатки відповідно до фінансового плану, який затверджується органом місцевого самоврядування до 1 вересня року, що передує плановому;
8. не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім випадків визначених законом;
9. не має права здійснювати розподіл прибутку серед учасників;
10. відчуження основних фондів, укладення правочинів, предметом яких є майно, роботи або послуги, вартість яких сукупно протягом календарного року перевищує 10 відсотків вартості активів КНТ, за даними останньої річної фінансової звітності здійснюється ВИКЛЮЧНО за попередньою згодою органу місцевого самоврядування (або наглядової ради, якій надано відповідні повноваження) та лише на конкурентних засадах (ст. 17 Закону №280/97).

Як непідприємницькі товариства, КНТ мають право на використання Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Якщо медичний заклад за критеріями належить до середніх або великих підприємств, він ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ застосовувати повноцінні форми фінансової звітності, незалежно від того, чи є він «непідприємницьким товариством»

Отже, як видно з вищенаведених норм, зміни що торкнулися КНП, на перший погляд, зводяться до формальної зміни назви ОПФ: громада в особі місцевої чи обласної ради залишається одноосібним власником і здійснює повний контроль за діяльністю; фінансове планування залишається; обмеження у розпорядженні майном також нікуди не поділося.

Зміна назви з «підприємства» на «товариство» не означає, що учасником такого комунального товариства тепер може стати стороння юридична чи фізична особа. Ні – це прямо заборонено законодавством про місцеве самоврядування.

Єдиним учасником (засновником) КНТ є територіальна громада

Однак, як човен назвеш, так він і попливе. Вся суть реформи КНП в КНТ полягає у фундаментальній зміні двох основних елементів:

1. зміна моделі корпоративного управління;
2. нова філософія володіння майном.

Саме ці два елементи і є основоположними змінами, які розширюють цивільну дієздатність КНТ порівняно з КНП.

Зміна моделі корпоративного управління КНТ

Відповідно до частини 2 ст. 85 ЦКУ особливості корпоративного управління в непідприємницьких товариствах визначаються в їхніх установчих документах з урахуванням положень цієї статті та інших актів цивільного законодавства.

На непідприємницьке товариство, єдиним учасником (засновником) якого є держава або територіальна громада, поширюються вимоги щодо корпоративного управління, визначені для господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Що це означає?

З моменту внесення змін до Єдиного державного реєстру медичний заклад починає функціонувати як комунальне некомерційне товариство (КНТ), діяльність якого повністю підпорядковується нормам ЦКУ.

Завдяки переходу КНТ під дію ЦКУ, статут перетворюється на головний внутрішній закон закладу.

Саме у статуті місцева рада зобов'язана детально прописати всю структуру управління КНТ. Якщо раніше для КНП багато процесів регулювалися типовими інструкціями або рішеннями сесій, то тепер архітектура управління КНТ має бути зафіксована безпосередньо у його статуті.

Ключовою новацією змін є те, що на некомерційне товариство, єдиним засновником якого є територіальна громада, поширюються вимоги щодо корпоративного управління, визначені для господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків належать державі (ч. 2, ст. 85 ЦКУ).

Завдяки цьому відсильному механізму КНТ запозичує вимоги публічного сектору, закріплені в Законі України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі – Закон №185). До цих вимог належать спеціальні корпоративні норми Закону №185:

1. Стаття 9-8: Порядок погодження значних правочинів.
2. Стаття 11-2: Вимоги щодо обов'язковості дворівневої структури управління та утворення Наглядової ради.
3. Стаття 11-3: Критерії та конкурсний відбір незалежних членів Наглядової ради.
4. Стаття 11-4: Виключна компетенція Наглядової ради, утворення обов'язкових комітетів.

І. Вищий орган управління

Як і раніше, власником і єдиним учасником КНТ є територіальна громада, від імені якої вищий орган управління формує відповідна місцева рада (ст. 97, ч. 2 ст. 169 ЦКУ, Закон №280/97).

Рішення Єдиного учасника приймаються за корпоративними процедурами ЦКУ (ст. 97, 98 ЦКУ).

Зокрема, рішення про внесення змін до статуту КНТ, відчуження чи обтяження майна на суму 50 і більше відсотків активів та про припинення закладу приймаються кваліфікованою більшістю не менш як у 3/4 голосів.

Додатково до цього, Закон №280/97 встановив обмеження щодо відчуження основних фондів, укладення правочинів, предметом яких є майно, роботи або послуги, вартість яких сукупно протягом календарного року перевищує 10 відсотків вартості активів КНТ, за даними останньої річної фінансової звітності.

ІІ. Трансформація Наглядової ради у повноцінний орган управління

На відміну від КНП, де Наглядова рада часто мала переважно громадсько-дорадчий статус, у КНТ запроваджується дворівнева система управління з формуванням повноцінної Наглядової ради (ст. 11-2 Закону №185-V, ст. 24 Закону №2801).

НЕ для всіх КНТ наглядова рада є обов’язковою. У випадках, коли Наглядова рада не вимагається згідно законодавства, вищий орган управління може ДОБРОВІЛЬНО передбачити її у статуті КНТ

Для КНТ, що є закладом охорони здоров'я, утворення Наглядової ради є обов'язковим на підставі двох системних блоків законодавства: спеціального медичного та загального цивільно-корпоративного.

Відповідно до ст. 24 Закону №2801 наглядова (спостережна) рада в обов'язковому порядку утворюється:

1. у державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
2. що надають спеціалізовану медичну допомогу;
3. з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

Наглядова рада утворюється за рішенням власника закладу охорони здоров’я (уповноваженого ним органу) з обов’язковим залученням представників громадськості (за їхньою згодою). Наглядові ради також можуть утворюватися за рішенням власника в інших закладах охорони здоров’я.

Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров’я та вимоги до складу та учасників наглядової ради регламентуються Постановою КМУ від 21.11.2023№1221 «Про наглядову раду закладу охорони здоров’я».

З набранням чинності Законом №4196 на КНТ (як некомерційне товариство, єдиним засновником якого є територіальна громада) прямо поширюються вимоги щодо корпоративного управління, визначені для господарських товариств з часткою власності держави понад 50%.

Згідно зі ст. 11-2 Закону №185, обрання дворівневої структури управління та утворення Наглядової ради є обов’язковими для господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (і КНТ згідно зі ст. 85 ЦКУ) у разі якщо вони відповідають критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України у Політиці державної власності або встановленим законом.

У Політиці державної власності (Постанова КМУ від 29.11.2024 №1369 «Деякі питання Політики державної власності»; далі – Постанова №1369) для товариств з контрольною часткою держави передбачено наступне:

Утворення наглядової ради є обов’язковим на підприємствах, у товариствах з контрольною часткою держави, якщо це прямо передбачено законом або якщо підприємство, товариство з контрольною часткою держави є великим підприємством відповідно до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

КРІМ

1. підприємств, які є некомерційними;
2. підприємств, статутом яких передбачено, що вони не мають на меті отримання прибутку.

Оскільки некомерційні заклади виключені з критеріїв Постанови №1369, для медичних КНТ спрацьовує саме друга юридична умова статті 11-2 Закону №185 – «або встановленим законом».

Таким чином, КРИТЕРІЇ обов’язковості Наглядової ради для медичного КНТ згідно зі ст. 11-2 Закону №185 «встановлені» Законом №2801.

Місцева рада своїм рішенням має право встановити додаткові місцеві критерії обов'язковості створення наглядових рад для комунальних закладів своєї громади (наприклад, за обсягом річного фінансування, чисельністю працівників, соціальним значенням) або прийняти індивідуальне рішення про утворення Наглядової ради в будь-якому КНТ.

То в чому ж полягає трансформація Наглядової ради для КНТ, адже норма про її обов'язковість для спеціалізованих лікарень містилася в медичному законодавстві й раніше?

Трансформація полягає в докорінній зміні її правової природи, юридичного статусу та обсягу реальної владної компетенції.

До Закону №4196 КНП було унітарним підприємством. Унітарна форма передбачала сувору вертикаль: засновник (місцева рада) володів усім майном і повноваженнями, а Наглядова (спостережна) рада за Законом №2801 мала переважно громадсько-дорадчий та спостережний статус для контролю прав пацієнтів і дотримання умов контракту з НСЗУ.

Після Закону №4196, скасування Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та внесення ч. 2 ст. 85 ЦКУ перетворили КНП на непідприємницьке товариство (КНТ), на яке прямо поширилася модель дворівневої системи корпоративного управління, де Наглядова рада є органом управління другого рівня, що стоїть між Власником і Виконавчим органом (Директором).

Завдяки нормі ч. 2 ст. 85 ЦКУ на КНТ поширилися норми Закону №185, які визначають склад, роль, повноваження та компетенцію Наглядової ради:

1. Компетенція наглядової ради, її кількісний склад, порядок скликання, проведення засідань, прийняття рішень та інші питання внутрішньої організації діяльності наглядової ради визначаються законом, статутом та положенням про наглядову раду.
2. Кількісний склад наглядової ради визначається статутом та не може становити менше 5 та більше 9 осіб (ч. 2 ст. 11-2 Закону №185).
3. До складу наглядової ради обов’язково включаються незалежні члени, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради (абз. 2 ч. 2 ст. 11-2 Закону №185).
4. Наглядова рада обов’язково утворює:
5. комітет з питань аудиту; і
6. комітет з питань призначень та винагород.

Голови та більшість членів цих комітетів мають бути незалежними членами.

Наглядова рада, має право утворювати відповідно до статуту, положення про наглядову раду й інші комітети з-поміж членів наглядової ради (ч. 2 ст. 11-4 Закону №185).

1. Наглядова рада здійснює контроль за функціонуванням комплексної системи внутрішнього контролю (комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит) (п. 9 ст. 11-2 Закону №185).
2. Наглядова рада обов'язково призначає внутрішнього аудитора (підрозділ внутрішнього аудиту), який діє відповідно до положення, затвердженого наглядовою радою, і є підпорядкованим та підзвітним наглядовій раді та голові комітету з питань аудиту (ч. 2 ст. 11-4 Закону №185).
3. Наглядова рада має право прийняти рішення про передачу для включення до порядку денного загальних зборів будь-якого питання, віднесеного до її виключної компетенції законом або статутом (ч. 1 ст. 11-2 Закону №185).
4. Рішення про надання згоди на значний правочин вартістю від 10% до 25% активів приймається наглядовою радою (радою директорів).

Правочин є значним якщо ринкова вартість майна/послуг становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Рішення про правочин ринковою вартістю понад 25% активів приймається більш як 50% голосів на загальних зборах (або єдиним Учасником у випадку КНТ) за поданням наглядової ради.

Поділ предмета правочину з метою ухилення від порядку погодження забороняється. (п. 1, 2, 3, 7 ст. 9-8 Закону №185).

1. Наглядова рада щороку готує звіт про свою роботу (ч. 2 ст. 11-4 Закону №185).

Загальні збори (єдиний Учасник для КНТ) можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, вирішення яких згідно із законом та/або статутом належить до виключної компетенції наглядової ради.

Якщо наглядову раду не утворено або вона не передбачена статутом, її повноваження здійснюють загальні збори (єдиний Учасник для КНТ).

Закон №185 (ст. 11-2, 11-3, 11-4) також містить жорсткі критерії та чіткі вимоги до членів Наглядової ради та їх статус, вимоги до незалежних членів Наглядової ради, підстави дострокового припинення повноважень тощо. Серед них:

1. кандидати добираються за відкритим конкурсом відповідно до кваліфікаційних вимог;
2. строк повноважень становить 3 роки;
3. члени ради виконують свої обов'язки особисто і несуть персональну відповідальність за прийняті рішення;
4. членом ради не може бути особа, яка є засновником, керівником або членом наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що діє на тому самому або суміжному ринку;
5. незалежним є член ради, на якого відсутній будь-який зовнішній вплив під час прийняття рішень;
6. незалежні члени обираються за конкурсом, мають рівні права з іншими членами, голосують самостійно та письмово підтверджують незалежність у 5 визначених випадках;
7. особа НЕ може бути незалежним членом, якщо вона, наприклад, але не виключно:
8. була посадовою особою закладу чи його філій протягом останніх 5 років;
9. була працівником закладу протягом останніх 3 років;
10. є афілійованою особою закладу, його засновників чи керівництва;
11. отримувала інші доходи від закладу протягом останніх 3 років (крім винагороди члена ради);
12. є державним службовцем чи представником держави;
13. була незалежним аудитором або брала участь у складі аудиторської команди закладу протягом останніх 3 років;
14. мала істотні ділові відносини із закладом протягом останнього року тощо.

Як бачимо з вищенаведених норм, Наглядова рада зберігає свої традиційні медичні функції нагляду за правами пацієнтів та якістю надання медичних послуг, АЛЕ набуває повного обсягу корпоративних повноважень із фінансово-господарським контролем, комплаєнсом та аудитом.

ІІІ. Посадові особи та фідуціарні обов'язки

Закон №4196 доповнив ЦКУ статтею 99-1, яка детально регламентує статус керівництва закладу.

Посадовими особами КНТ визнаються: керівник (генеральний директор/директор), члени виконавчого органу, голова та члени Наглядової ради, головний бухгалтер, корпоративний секретар та члени комісії з припинення.

Посадові особи КНТ несуть перед закладом фідуціарні обов'язки щодо належного, добросовісного та ефективного управління.

Посадові особи зобов'язані діяти:

1. в інтересах КНТ та територіальної громади;
2. добросовісно та розумно;
3. у межах наданих повноважень;
4. уникаючи конфлікту інтересів та інформуючи про наявність приватного інтересу.

Посадові особи несуть особисту майнову відповідальність за збитки, завдані КНТ своїми винними діями чи бездіяльністю

Відшкодування збитків настає у разі:

1. дій з перевищенням або зловживанням повноваженнями;
2. порушення порядку попереднього погодження рішень;
3. подання недостовірної інформації;
4. винної бездіяльності, коли особа була зобов'язана вчинити певні дії;
5. іншими винними діями посадової особи

Особа, винна у заподіянні збитків за рішенням суду, позбавляється права бути обраною до органів управління будь-якого товариства протягом 3 років (ч. 3 ст. 97 ЦКУ).

Нова стаття 99-1 ЦКУ перетворює управління комунальним ЗОЗ з адміністративного процесу на інститут персональної та майновий відповідальності. ЦКУ остаточно ліквідує колективну безвідповідальність у комунальних ЗОЗ. Усі рішення посадових осіб КНТ відтепер підкріплені їхньою особистою майновою відповідальністю.

Нова філософія володіння майном КНТ

З введенням у дію Закону №4196 (п. 3, ст. 13) та втратою чинності ГКУ 28 серпня 2025 року, речове право оперативного управління повністю вилучається з правового поля.

Натомість законодавство запровадило новий механізм – право узуфрукту. Зокрема, Законом №4196 було внесено зміни до Закону №280/97, яким в т.ч. передбачено механізм узуфрукту комунального майна.

Відповідно до ст. 60-1 Закону №280/97 об’єкти права комунальної власності, що не підлягають приватизації, передаються у володіння та користування юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є територіальна громада, господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді або іншій юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є територіальна громада, на праві узуфрукта комунального майна.

Право господарського відання або оперативного управління, встановлене до 28.08.2025 року, не припиняється автоматично. Під час переіменування КНП в КНТ уповноважений орган повинен ухвалити рішення щодо подальшої долі такого майна:

1. внести його до статутного капіталу закладу (якщо це передбачено законодавством);
2. передати майно закладу на праві узуфрукта.

Механізм передачі державного/комунального майна на праві узуфрукта, та здійснення контролю за використанням такого майна регламентується Поставою КМУ від 08.09.2025 №1103 «Про затвердження Порядку передачі державного та комунального майна на праві узуфрукта державного або комунального майна, здійснення контролю за використанням такого майна» (далі – Постанова №1103).

Узуфрукт – це речове право на майно, яке надає особі (узуфруктарію) можливість володіти та користуватись майном.

В українському законодавстві узуфрукт трактується як або окреме речове право на чуже майно – ст. 401 ЦКУ.

Законом №4196 до ст. 4 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було внесено зміни і включено узуфрукт державного і комунального майна як окремі речові права, що підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація узуфрукта комунального майна проводиться у загальному порядку.

Крім права володіння і користування комунальним майном, узуфруктарію належить право отримання плодів, продукції і доходів від користування таким майном.

Узуфрукт комунального майна встановлюється:

1. уповноваженим органом місцевого самоврядування;
2. на будь-які види рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), що перебуває у власності територіальної громади;
3. строком на п’ять років або безстроково.

Узуфруктарій (КНТ) зобов’язаний:

1. використовувати комунальне майно згідно з цільовим призначенням;
2. утримувати передане на праві узуфрукта комунальне майно в належному стані, за власний рахунок проводити його поточний ремонт, а за попередньою письмовою згодою уповноваженого органу місцевого самоврядування – капітальний ремонт;
3. нести витрати, пов’язані з утриманням, користуванням та обслуговуванням майна, щодо якого встановлений узуфрукт комунального майна;

Узуфруктарій (КНТ) щороку подає суб’єкту управління звіт про використання майна за формою затвердженою Постановою №1103.

Місцева рада може самостійно передбачити додаткові умови володіння і користування комунальним майном

Узуфрукт комунального майна припиняється у разі:

1. припинення узуфруктарія в результаті його ліквідації;
2. загибелі або припинення існування майна, щодо якого встановлений узуфрукт комунального майна;
3. закінчення строку, на який було встановлено узуфрукт комунального майна;
4. погіршення стану майна, щодо якого встановлено узуфрукт комунального майна, внаслідок чого воно стає непридатним для використання за призначенням;
5. прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про припинення узуфрукта комунального майна, встановленого безстроково;
6. поєднання в одній особі особи узуфруктарія і власника комунального майна;
7. припинення узуфрукта комунального майна за рішенням суду.

Таким чином, право узуфрукту юридично закріплює фінансову автономію для КНТ. Місцева влада залишається власником майна (узуфрукту), але не має права на фінансові результати КНТ.

КНТ має пряме право власності на всі доходи, отримані завдяки використанню комунального майна.

Важливо! Для збереження перебування у Реєстрі неприбуткових установ (п. 133.4 ПКУ) усі доходи КНТ мають спрямовуватися виключно на фінансування видатків на утримання такої організації та реалізацію її статутних цілей

Висновок

Отже, перехід від КНП до КНТ є реальною та фундаментальною реформою, а не просто формальною зміною назви. Хоча процедурно зміна організаційно-правової форми відбуватиметься без реорганізації, ліквідації чи звільнення персоналу (через спрощене перейменування та оновлення статуту), вона докорінно змінює філософію управління медичним закладом та використання його ресурсів.

Основні зміни включають:

1. Впровадження повноцінного корпоративного управління:
2. діяльність КНТ переходить під регулювання Цивільного кодексу України та норм корпоративного управління, що застосовуються до державних і комунальних підприємств;
3. статут стає головним законом закладу, де детально прописується структура управління.
4. Трансформація Наглядової ради у реальний орган управління:
5. наглядова рада перетворюється з дорадчого органу на орган управління другого рівня з реальними повноваженнями: погодження значних правочинів, призначення внутрішнього аудиту, контроль системи комплаєнсу та ризиків;
6. до складу обов'язково залучаються незалежні члени (більшість складу), що мінімізує політичний чи адміністративний тиск.
7. Персональна та майнова відповідальність керівництва:
8. запроваджено фідуціарні обов'язки для посадових осіб (керівників, членів наглядових рад, головних бухгалтерів);
9. керівництво несе особисту майнову відповідальність за збитки, завдані закладу через зловживання, перевищення повноважень чи винні дії.
10. Нова філософія володіння майном (заміна оперативного управління на узуфрукт):
11. замість оперативного управління впроваджується право узуфрукта комунального майна, яке підлягає державній реєстрації;
12. заклад (КНТ) отримує закріплену фінансову автономію: громада залишається власником майна, але КНТ має пряме право власності на всі доходи й плоди, отримані від використання цього майна. Це створює юридичне підґрунтя для залучення приватного капіталу та розвитку економічної спроможності закладу.

Читайте більше:

Чи втратить КНП статус неприбутковості через безоплатні медогляди працівників: роз’яснення ДПС

Наглядова рада у КНП: кому, з якої дати обов’язкова, як сформувати склад та чи платити членам

Фінансовий план КНП

ТОП-7 ситуацій, коли без змін до фінплану КНП не обійтися

Вносимо зміни до фінплану КНП: чекліст