Звичайний експорт товарів: нульова ставка ПДВ, податкова накладна, бюджетне відшкодування ПДВ

1. До яких товарів застосується/не застосовується ставка ПДВ 0%
2. Що є підставою для застосування нульової ставки ПДВ
3. Що є базою оподаткування ПДВ при експорті товарів
4. Як визначити дату виникнення податкових зобов’язань
5. Як заповнити експортну ПН
6. Чи складати розрахунок коригування при зміні вартості експортних товарів
7. Чи впливає експортна ПН на реєстраційний ліміт
8. Коли і як відобразити експортну операцію у декларації з ПДВ
9. Як експортеру заявити бюджетне відшкодування ПДВ

До яких товарів застосується/не застосовується ставка ПДВ 0%

Для платників ПДВ операції з вивезення товарів за межі митної території України є об’єктом оподаткування ПДВ. У загальному випадку вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Навіть якщо постачання товарів звільнені від оподаткування ПДВ на митній території України, до операцій з їх експорту застосовують нульову ставку (пп. «г» п. 185.1, пп. «а» пп. 195.1.1, п. 195.2 Податкового кодексу України; далі – ПКУ).

У той же час є винятки, на які поширюється звільнення від оподаткування ПДВ:

1. експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ);
2. експорт (до 01.01.2027) відходів та брухту чорних і кольорових металів згідно з переліками, затвердженими постановою КМУ від 12.01.2011 №15, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Крім того, на період дії режиму експортного забезпечення оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України товарів-РЕЗ здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Але далі мова йтиме лише про звичайний експорт товарів.

Що є підставою для застосування нульової ставки ПДВ

При звичайному експорті товарів нульова ставка ПДВ застосовується у разі одночасного дотримання двох умов:

1. товари вивозяться за межі митної території України;
2. факт вивезення товарів підтверджує митна декларація (МД).

Наприклад, коли товари продали нерезиденту на території України, з точки зору Закону про ЗЕД продаж без вивезення цих товарів через митний кордон України теж вважається експортом товарів. Однак продавець не матиме права на нульову ставку ПДВ, оскільки МД він не оформлятиме. Відповідно, операції з постачання товарів нерезиденту, не підтверджені належним чином оформленою МД, обкладаються ПДВ за ставкою 20%.

Що є базою оподаткування ПДВ при експорті товарів

Базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена у МД, оформленій за такою операцією а саме – у графі 42 «Ціна товару» МД (п. 189.17 ПКУ).

При цьому діє правило «мінбази», встановлене пунктом 188.1 ПКУ, згідно з яким база оподаткування ПДВ при експорті товарів має бути:

1. не нижче ціни придбання – у разі продажу придбаних товарів;
2. не нижче їх звичайної ціни – для самостійно виготовлених товарів;
3. не нижче балансової (залишкової) вартості – для необоротних активів.

Однак складати другу ПН на суму «перевищення» при дешевшому експорті не потрібно, оскільки до суми перевищення теж застосовується нульова ставка ПДВ (ЗІР, категорія 101.07).

Як визначити дату виникнення податкових зобов’язань

На експортні податкові зобов’язання не впливають ані правило «першої події», ані дата виникнення доходу (ці дати можуть не збігатися).

З огляду на приписи підпункту «б» пункту 187.1 ПКУ, орієнтуватись слід на дату оформлення МД, що засвідчує факт перетину митного кордону України.

Визначають цю дату за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах МД відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки (ч. 5 ст. 255 Митного кодексу України, п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 №450).

Навіть коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного вивезення товарів за межі митної території України не співпадають або припадають на різні податкові періоди, датою виникнення експортних податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення митної декларації. Незалежно від того, коли фактично товар залишить митну територію України. Це підтверджують і податківці.

Отже, експортні ПДВ-зобов’язання за ставкою 0% визначайте на дату оформлення МД (завершення процедури митного оформлення). Саме цією датою потрібно скласти експортну ПН.

Як заповнити експортну ПН

На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає ПН з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день (ЗІР, категорія 101.09).

Експортна ПН не видається покупцеві-нерезиденту, тому у її верхній лівій частині постачте позначку «Х» і тип причини «07» (п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок № 1307)).

Крім того, у полі «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» зазначте дату та номер:

1. експортного договору (контракту). Якщо проводите операцію на підставі форвардного контракту, у спеціальному полі поставте позначку «Х»;
2. МД.

В даних про отримувача (покупця) зазначте найменування покупця–нерезидента (можна без перекладу на українську мову) та через кому – країну, в якій він зареєстрований, умовний ІПН «300000000000», податковий номер і код не заповнюйте (п. 12 Порядку №1307).

У розділі Б табличної частини експортної ПН:

1. графи 2–6 заповніть у загальному порядку, одиниці виміру зазначте ті, які застосовували при оформленні МД (пп. «е» п. 201.1 ПК);
2. у графі 7 вкажіть ціну з графи 42 «Ціна товару» МД, перераховану за курсом НБУ з графи 23 МД;
3. у графі 8 – код ставки «901»;
4. графу 9 (код пільги) не заповнюйте, позаяк операція за нульовою ставкою вважається оподатковуваною;
5. у графі 10 зазначте обсяг постачання (базу оподаткування) без урахування ПДВ;
6. графу 11 (сума ПДВ) не заповнюйте.

Зразок заповнення експортної ПН наведено у Додатку 1.

Додаток 1

Зразок заповнення експортної ПН

Чи складати розрахунок коригування при зміні вартості експортних товарів

Як правило, коли після постачання відбувається зміна ціни товару або обсягу компенсації (наприклад, при поверненні товару чи перегляду вартості), здійснюється коригування податкових зобов’язань. Це робиться шляхом складання розрахунку коригування (РК) до ПН.

Однак при експорті товарів дещо інші правила. У разі необхідності внесення змін до МД після завершення митного оформлення такі зміни можуть бути оформлені через аркуш коригування, який видає митний орган. Відповідно, якщо після експорту було змінено митну вартість товару, і це підтверджено аркушем коригування до МД, експортер має скласти відповідний РК до експортної ПН. А якщо до МД аркуш коригування не оформлюєте, тоді РК до такої ПН не складайте (ЗІР, категорія 101.15).

Чи впливає експортна ПН на реєстраційний ліміт

Оскільки сума ПДВ за нульовою ставкою дорівнює нулю, експортна ПН ніяк не впливає на розмір реєстраційного ліміту, і на її реєстрацію ліміт теж не потрібен.

Попри те, що ліміт не витрачається і не збільшується, саму ПН на експорт товарів за нульовою ставкою обов’язково складайте і своєчасно реєструйте в ЄРПН. Інакше отримаєте штраф. Оскільки сума ПДВ за нульовою ставкою дорівнює нулю, штраф розраховується не від суми податку, а від загального обсягу постачання товарів без урахування ПДВ. Так, за несвоєчасну реєстрацію експортної ПН в ЄРПН застосовується штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн. А якщо ПН взагалі не реєструвати і це виявлять під час податкової перевірки, розмір штрафу збільшиться до 5% від обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн (п. 120-1.1, 120-1.2 ПКУ).

Коли і як відобразити експортну операцію у декларації з ПДВ

Обсяг експортної операції за ставкою 0% вкажіть у рядку 2.1 колонки А декларації з ПДВ того звітного податкового періоду, у якому її було здійснено, тобто в якому було належним чином оформлено відповідну МД (ІПК ДПС від 01.07.2026 №3813/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).

Суми коригування обсягів експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, відображайте у рядках 7.1 та 7.1.1 декларації.

Як експортеру заявити бюджетне відшкодування ПДВ

Якщо за рахунок експортної операції у декларації з ПДВ виникло від’ємне значення ПДВ, експортер може отримати його як бюджетне відшкодування на свій рахунок в банку/небанківському надавачу платіжних послуг у разі дотримання таких умов (п. 200.4 ПКУ):

1. немає податкового боргу з ПДВ;
2. достатня сума реєстраційного ліміту на момент отримання контролюючим органом декларації з ПДВ;
3. є підтвердження фактичної сплати ПДВ у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам товарів і послуг або до держбюджету.

Якщо дотримали всіх вимог, можете зазначити суму від’ємного ПДВ у рядку 20.2.1 декларації і подайте разом з декларацією додатки 2 і 3 (див. Приклад). Крім того, якщо митне оформлення проводили у паперовій формі, додайте оригінали МД. Необхідності подавати їх немає, якщо митне оформлення вивезених за межі митної території України товарів здійснювалося з використанням електронної МД (п. 200.8 ПКУ).

Читайте більше:

Експортний договір: чи може нерезидент розрахуватися готівковою валютою в 2026 році

Граничні строки розрахунків за експортом та імпортом у 2026 році: що потрібно знати

Українським виробникам спростили експорт транспортних засобів: що змінилося

Експорт агропродукції: що перевірити перед реєстрацією податкових накладних

Експортна податкова накладна: як правильно визначити дату складання без штрафів

Як визначається дохід при експорті послуг при отриманні авансу