Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Коли акт про відмову в наданні документів не може бути підставою для висновків перевірки

У матеріалі аналізується правомірність складання податковим органом акта про відмову у наданні документів під час документальної перевірки (відповідно до ст. 85.6 ПКУ та Наказу ДПС №244). Наведено ключові процесуальні порушення з боку контролерів: включення до переліку запитів, в яких фактично навіть не запитувались відповідні документи, відсутність роз’яснень причин відмови щодо ненадання кожного документа, фіксація порушення раніше завершення робочого дня без використання права на подовження строку перевірки. Обґрунтовано, що за таких умов акт є незаконним і не може слугувати підставою для формування негативних висновків в акті перевірки

4

171


Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати
Питання:

Під час проведення документальної позапланової перевірки податковий орган склав акт про відмову у наданні документів, зазначивши відповідну інформацію також в акті перевірки.


Водночас платника податків цікавить чи є правомірним складання такого акта та чи може він бути підставою для висновків, викладених в акті перевірки?

Відповідь


Відповідно до п. 85.6 Податкового кодексу України (далі ПКУ) у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.


Відповідно до п. 5.1.4 наказ ДПС від 25.02.2021 №244 «Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/ позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок» зазначено:

У разі ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів, пояснень, довідок, інформації тощо посадова особа контролюючого органу складає акт у довільній формі, що засвідчує такі факти, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи (керівника або уповноваженої ним особи) платника податків здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником платника податків або уповноваженою ним особою. Інформація про складання такого акта та факт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта також відображається в акті (довідці) перевірки.


Якщо надалі платником податків відповідні документи не надано, в акті (довідці) перевірки вказуються перелік таких документів та реквізити запиту на їх надання.

Проте, даний акт щодо відмови у наданні документів складений з порушенням норм чинного законодавства з огляду на наступне:


  1. Щодо запитів на які начебто не надані документи – в акті про ненадання документів податковий орган наводить перелік запитів і вказує, що саме на ці запити не надані наступні документи, а саме: ТТН, перевізні документи (накладні, дорожні листи та інше) до актів наданих послуг перевезень пасажирів/товарів та видаткових накладних на придбання товарів. Проте, в частина із наведених запитів податковий орган навіть не запитував даних документів.
  2. Щодо переліку документів, які ненадані та причин відмови в акті про ненадання документів податковий орган має зазначити в т.ч. про причини такої відмови стосовно кожного документа. Проте, податковим органом не наведено жодних причин такої відмови.
  3. Щодо дати та часу складання акту про ненадання документів – в акті про ненадання документів зазначено, що станом на 12 годину до перевірки не надано документи. Проте, враховуючи, що робочий день тривав, тим паче був останній день перевірки, податковий орган максимально швидко прагнув зафіксувати цей акт.
  4. Щодо подовження строку проведення перевірки нормами ПКУ передбачено, що податковий орган може прийняти рішення щодо продовження термінів перевірки.


Так, згідно норм п. 82.2 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.


В свою чергу, податковий орган не продовжив термін перевірки з метою отримання документів (яких на думку податкового органу їм не надали).


Враховуючи вищевикладене, акт про ненадання документів складений з порушенням норм чинного законодавства, а тому не може бути врахований та впливати на висновки Акту перевірки.


Джерело: Консалтингова компанія White Consulting


Читайте більше:


Документи ідеальні, витрати зняли: що таке ділова мета і як її довести

Як перевірити, чи податківці правильно нарахували пеню

Помилки в наказі на перевірку ДПС: як перетворити промах інспекторів на захист бізнесу

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

171

3

57

3

163

3

225

3

14

3

13

4

12

3

11

4

43

1

44

28

20207

3

42

3

48

3

44

5

407

3

66

Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи

Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

основне зображення для Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи
3

17

4

377

4

416

3

11

3

687