Простій, консервація чи невиробничий статус: три помилки, які можуть позбавити права на податкову амортизацію

1. Помилка №1. Тимчасовий простій не робить основний засіб невиробничим
2. Помилка №2. Розраховувати податкову амортизацію без урахування правил бухобліку
3. Помилка №3. Плутати простій із консервацією
4. Які документи перевірити
5. Висновки

Помилка №1. Тимчасовий простій не робить основний засіб невиробничим

Не підлягають податковій амортизації витрати на придбання або самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію чи інші поліпшення.

Невиробничими вважають основні засоби, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку. Також Податковий кодекс України (далі – ПКУ) забороняє нараховувати амортизацію за період невикористання основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Отже, визначальним є призначення об’єкта, а не сам факт його невикористання протягом певного періоду. Тимчасове припинення експлуатації основного засобу в господарській діяльності не означає автоматичної зміни напряму його використання.

Якщо основний засіб призначений для використання в господарській діяльності, не переведений на консервацію, а нарахування амортизації за правилами бухгалтерського обліку протягом періоду тимчасового простою не припиняється, такий об’єкт продовжують амортизувати й у податковому обліку.

Підтверджують це і податківці. Див., наприклад, роз’яснення у ЗІР, категорія 102.05.

Як бачимо, підхід податківців досить лояльний. Підтверджується він і в індивідуальних роз’ясненнях.

Наприклад, в ІПК від 09.05.2025 №2579/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК ДПС розглянула ситуацію, коли виробничі основні засоби тимчасово не використовували через пошкодження.

Податківці дійшли висновку: якщо основні засоби призначені для використання в господарській діяльності, не законсервовані, а нарахування бухгалтерської амортизації за НП(С)БО не припиняється, їх можна амортизувати в податковому обліку відповідно до пункту 138.3 ПКУ.

Схожий підхід ДПС застосовує й до основних засобів, які тимчасово не використовуються через арешт. Так, в ІПК від 04.01.2024 №38/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК податківці розглянули ситуацію із залізничними вагонами. Якщо вагони призначені для використання в господарській діяльності, але тимчасово не експлуатуються через арешт, а бухгалтерська амортизація протягом цього періоду не припиняється, такі основні засоби продовжують амортизувати в податковому обліку.

Помилка №2. Розраховувати податкову амортизацію без урахування правил бухобліку

Податкову амортизацію розраховують відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених Податковим кодексом. Тому висновок про можливість нарахування податкової амортизації під час простою не можна робити окремо від бухгалтерського обліку.

Далі розглянемо правила для підприємств, які застосовують національні стандарти бухгалтерського обліку.

Пункт 23 НП(С)БО 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7) передбачає, що амортизацію призупиняють на період:

1. реконструкції;
2. модернізації;
3. добудови;
4. дообладнання;
5. консервації.

Звичайного простою або тимчасового припинення експлуатації об’єкта в цьому переліку немає. Тому саме по собі невикористання обладнання в окремому місяці не є підставою для припинення бухгалтерської амортизації.

За пунктом 29 НП(С)БО 7 амортизацію нараховують щомісячно. При застосуванні прямолінійного методу, методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного методу відсутність роботи обладнання в окремому місяці сама по собі не впливає на нарахування амортизації.

Окремо потрібно перевірити виробничий метод.

За виробничого методу місячна сума амортизації дорівнює добутку фактичного місячного обсягу продукції, робіт або послуг і виробничої ставки амортизації.

Тому якщо фактичний обсяг продукції, робіт або послуг за місяць дорівнює нулю, нульовою буде й сума амортизації. Це не означає, що об’єкт став невиробничим. Нульова сума амортизації є наслідком формули виробничого методу, а не зміни призначення активу.

Також врахуйте, що за загальними методами нарахування амортизації припиняють починаючи з місяця, наступного за місяцем:

1. вибуття об’єкта основних засобів;
2. переведення його на реконструкцію;
3. модернізацію;
4. добудову;
5. дообладнання;
6. консервацію.

За виробничого методу амортизацію припиняють із дати, що настає за датою вибуття об’єкта основних засобів.

Отже, перед розрахунком податкової амортизації бухгалтеру потрібно перевірити:

1. чи зберігається господарське призначення об’єкта;
2. чи не переведений об’єкт на консервацію, реконструкцію, модернізацію, добудову або дообладнання;
3. чи не припинено нарахування його амортизації в бухгалтерському обліку.

Саме підприємство ухвалює управлінське рішення щодо подальшого використання основного засобу. Воно може залишити об’єкт у складі виробничих активів, які тимчасово не експлуатуються, або за наявності підстав оформити його консервацію.

Однак підприємство не може довільно припинити бухгалтерську амортизацію лише через те, що об’єкт певний час не працює. Потрібно керуватися підставами, установленими НП(С)БО 7.

Разом із тим не можна виключати, що тривале невикористання основних засобів може зацікавити податківців. Тому підприємству важливо мати документи, які підтверджують причини простою, збереження господарського призначення активу та намір надалі використовувати його в господарській діяльності.

Помилка №3. Плутати простій із консервацією

Підпункт 138.3.1 ПКУ прямо встановлює: амортизацію не нараховують за період невикористання основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Простій і консервація не є тотожними поняттями.

За пунктом 2 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою КМУ від 28.10.1997 №1183 (далі – Положення №1183):

консервація – це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове, але не більш як трирічне зберігання основних фондів у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

При цьому Положення №1183 є обов’язковим для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також для підприємств, заснованих на державній власності. Для інших підприємств воно має рекомендаційний характер.

Тому фактична відсутність роботи об’єкта ще не означає, що його переведено на консервацію. Потрібно перевірити, чи приймало підприємство відповідне рішення та чи оформило зміну статусу об’єкта.

Для інших, зокрема приватних, підприємств рішення про консервацію приймає саме підприємство. Дату, з якої основні засоби вважаються законсервованими, визначає власник або уповноважений ним орган.

Під час консервації:

1. податкову амортизацію не нараховують відповідно до підпункту 138.3.1 ПКУ;
2. бухгалтерську амортизацію призупиняють відповідно до пункту 23 НП(С)БО 7;
3. за загальними методами нарахування бухгалтерської амортизації припиняють із місяця, наступного за місяцем переведення об’єкта на консервацію.

Отже, простій – це фактичне тимчасове невикористання об’єкта, яке саме по собі не змінює його статусу. Консервація – це окремо оформлене рішення підприємства, яке має конкретні бухгалтерські й податкові наслідки.

Які документи перевірити

ПКУ не встановлює спеціального закритого переліку документів для підтвердження виробничого або невиробничого статусу основного засобу.

Водночас із документів підприємства має бути зрозуміло:

1. для якої діяльності придбано об’єкт;
2. коли та з якою метою його ввели в експлуатацію;
3. чому він тимчасово не використовується;
4. чи зберігається намір надалі використовувати його в господарській діяльності;
5. чи приймалося рішення про консервацію;
6. який метод амортизації застосовують до об’єкта.

Залежно від ситуації такими документами можуть бути:

1. розпорядчий акт про введення об’єкта в експлуатацію;
2. інвентарна картка та інші документи аналітичного обліку основних засобів;
3. наказ або розпорядження про тимчасове припинення експлуатації;
4. документи, що підтверджують причини простою, пошкодження, арешту або відсутності доступу до об’єкта;
5. наказ або рішення про консервацію;
6. акт прийняття об’єкта на консервацію;

Для оформлення консервації підприємство також може враховувати рекомендації Положення №1183, зокрема щодо техніко-економічного обґрунтування, проєкту консервації та акта про прийняття основних засобів на консервацію.

Це не встановлений ПКУ окремий обов’язковий пакет документів, а доказова база, яка має підтверджувати фактичне призначення та статус активу.

Висновки

1. Тимчасово непрацюючий основний засіб не стає невиробничим автоматично. Ключовим критерієм є його призначення для використання в господарській діяльності.
2. У період належно оформленої консервації податкову амортизацію не нараховують, а бухгалтерську – призупиняють.
3. Тому бухгалтеру потрібно чітко розмежовувати:
4. невиробниче призначення основного засобу;
5. тимчасовий простій;
6. належно оформлену консервацію.
7. Саме правильне визначення статусу об’єкта, дотримання правил бухгалтерського обліку та належне документальне оформлення допоможуть обґрунтувати податкову амортизацію під час перевірки.

Тарас ШАРИЙ, експерт з обліку та оподаткування, сертифікований фахівець ACCA DipIFR

Читайте більше:

Мінімальні строки амортизації в податковому обліку: коли починати розраховувати

Амортизація програмного забезпечення: як обліковувати безстрокові ліцензії

Амортизація / консервація основних засобів: бухгалтерські проведення

Методи амортизації МНМА: чи можна одночасно застосовувати 50/50 та 100%

Продаж основних засобів після прискореної амортизації: податкові наслідки

Порядок амортизації безоплатно отриманих активів

Амортизація: бухгалтерський та податковий аспекти її нарахування

Мінікурси на тему:

Основний засіб не введений в експлуатацію: три правила безпечного обліку

МНМА в обліку: 3 правила, які допоможуть уникнути помилок