
- Правило 1. Спочатку визначте призначення активу
- Правило 2. Для амортизації вирішальним є придатність до використання
- Правило 3. Податковий кредит з ПДВ не залежить від введення в експлуатацію
- Висновки
Правило 1. Спочатку визначте призначення активу
Після придбання активу необхідно визначити, для чого саме підприємство його утримує:
- для використання у власній господарській діяльності;
- для продажу;
- для іншої мети.
Саме управлінське рішення щодо призначення активу визначає порядок його обліку.
Наприклад, придбаний актив планують використовувати в діяльності підприємства.
У цьому разі, до моменту, коли об’єкт стане придатним для корисного використання, витрати на його придбання, доставку, монтаж, установлення та інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням до робочого стану, обліковують у складі капітальних інвестицій на рахунку 15.
Після того як об’єкт готовий до використання за призначенням, його зараховують до складу основних засобів.
Однак рахунок 15 не слід використовувати як місце тривалого зберігання вже готових до роботи активів. Якщо об’єкт технічно готовий, але підприємство відкладає введення в експлуатацію, бажано документально зафіксувати причину такого рішення. Це можуть бути службова записка, технічний висновок, акт комісії або інший внутрішній документ.
Інший випадок – якщо актив планують продати.
Якщо керівництво прийняло рішення не використовувати об’єкт у діяльності, а реалізувати його, слід оцінити, чи відповідає він критеріям НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2003 №617.
Актив може бути класифікований як необоротний актив, утримуваний для продажу, якщо одночасно виконуються такі умови:
- економічні вигоди очікуються переважно від продажу;
- актив готовий до продажу у теперішньому стані;
- продаж очікується протягом 12 місяців;
- продаж є високоймовірним;
- умови реалізації відповідають звичайним ринковим умовам.
Якщо ж об’єкт був придбаний саме для перепродажу, необхідно окремо оцінити, чи слід обліковувати його як товар.
Правило 2. Для амортизації вирішальним є придатність до використання
На практиці введення в експлуатацію зазвичай оформлюють актом або іншим первинним документом.
Однак для бухгалтерського обліку визначальним є не сам факт складання акта, а момент, коли об’єкт став придатним для корисного використання.
Відповідно до пункту 29 НП(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92, амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Якщо застосовується виробничий метод, амортизацію починають з дати, що настає за датою, на яку об’єкт став придатним для корисного використання.
Отже, ключовим критерієм є фактична готовність активу до використання.
При цьому на практиці саме акт введення в експлуатацію є основним документом, який підтверджує дату такої готовності. Тому дата в документі має відповідати реальному стану об’єкта, а не використовуватися для штучного перенесення початку амортизації.
Міжнародні стандарти ще чіткіше підкреслюють, що вирішальним є фактична готовність активу до використання. Зокрема, згідно з пунктом 55 МСБО 16, амортизацію починають, коли актив перебуває у місці та стані, необхідних для його використання у спосіб, визначений управлінським персоналом.
Правило 3. Податковий кредит з ПДВ не залежить від введення в експлуатацію
Якщо підприємство придбало необоротний актив для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та має належним чином зареєстровану податкову накладну, воно має право включити суму ПДВ до податкового кредиту.
Сам факт того, що об’єкт ще обліковується на рахунку 15 і не введений в експлуатацію, не позбавляє такого права.
Водночас тривале невикористання активу без належного обґрунтування може викликати запитання щодо зв’язку придбання з господарською діяльністю.
Компенсуючі податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виникають не через сам факт невведення в експлуатацію, а лише тоді, коли актив:
- призначається для негосподарської діяльності;
- використовується в неоподатковуваних або звільнених від ПДВ операціях;
- використовується в інших випадках, передбачених пунктом 198.5 ПКУ.
Отже, якщо підприємство й надалі планує використовувати актив у господарській діяльності в оподатковуваних операціях, вважаю сам по собі факт відтермінування введення в експлуатацію не створює обов’язку нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання.
Висновки
1. Якщо основний засіб придбано, але ще не введено в експлуатацію, бухгалтеру слід перевірити три ключові питання.
- перше: для чого утримується актив?
Наприклад, для використання у діяльності, для продажу чи для іншої мети.
- друге: чи став актив придатним для корисного використання?
Саме це визначає момент початку амортизації.
- третє: чи підтверджено зв’язок активу з господарською діяльністю?
Це важливо для збереження права на податковий кредит з ПДВ.
2. Якщо актив ще не введено в експлуатацію, у підприємства має бути: чітке управлінське рішення, належно оформлені внутрішні документи та обґрунтована причина відтермінування.
3. Актив може чекати на складі. Але документи чекати не повинні.
Тарас ШАРИЙ, експерт з обліку та оподаткування, сертифікований фахівець ACCA DipIFR
Читайте більше:
Основний засіб замортизовано: алгоритм рішень для бухгалтера
Поліпшення орендованих основних засобів: як відображати витрати у податковому обліку
Продаж основного засобу: коли закінчується амортизація, порядок дій, проводки
Модернізація основних засобів: як правильно переглянути строки




















