Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у власність держави переслідувало легітимну мету забезпечення дотримання принципу верховенства права і відповідало суспільним інтересам, а заявниця, придбаваючи таку ділянку, не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з її придбанням.
За обставинами справи у 2008 році заявниця придбала земельну ділянку в компанії «N» на підставі договору купівлі-продажу. У травні 2011 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про витребування цієї земельної ділянки від компанії «N» та заявниці з мотивів того, що відповідні землі були землями лісового фонду та перебували в державній власності.
Остаточне рішення у справі було ухвалено 22 червня 2016 року:
суди трьох інстанцій задовольнили позов, встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, розпоряджатися якими уповноважений виключно КМУ, а не селищна рада, яка вилучила цю земельну ділянку з державного лісового фонду та віднесла їх до земель рекреаційного призначення.
Пізніше, в червні 2017 року, заявниця звернулася до суду з позовом до сільської ради та КМУ про відшкодування вартості майна. Суди відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що вимоги про компенсацію мали бути пред’явлені до її контрагента за договором купівлі-продажу – компанії «N».
Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, ЄСПЛ не встановив порушення справедливого балансу між суспільними та приватними інтересами.
Суд наголосив, що:
заявниця мала проявити особливу обачність перед укладенням договору купівлі-продажу, оскільки могла знати про належність ділянки до особливої категорії земель і ризик припинення права власності на неї, зважаючи на судові провадження про право розпорядження цією землею, які тривали у 2004–2010 роках.
ЄСПЛ також звернув увагу на істотну різницю між:
- ціною, сплаченою заявницею за земельну ділянку (75 055 грн, приблизно 6800 євро);
- її оціночною вартістю (528 366 грн, приблизно 48 500 євро).
Це викликало сумніви в законності укладеного договору купівлі-продажу.
З огляду на ці обставини ЄСПЛ дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність перспективи отримання компенсації за вилучене майно, заявниця не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з придбанням спірної земельної ділянки, а тому підстав для висновку про порушення справедливого балансу інтересів у цій справі немає
Ознайомитися з офіційним текстом рішення Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine можна на вебсайті Європейського суду з прав людини за посиланням.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Податкова виграла спір про доходи блогерки OnlyFans
Не кожен податковий борг можна списати: Верховний Суд поставив крапку
ВС підтвердив: середній заробіток мобілізованим після 19.07.2022 не виплачується
ДТП зменшила вартість авто: як це вплинуло на компенсацію при поділі майна подружжя
Квартира навпіл, а борг – ні: суд відмовився стягувати 15 тисяч Євро з колишнього чоловіка
