
Судова практика
16.04.2026
Неоплачувана відпустка і простій: чи потрібно автоматично платити працівнику дві третини окладу
Верховний Суд у 2026 році чітко розмежував поняття простою та відпустки, визначивши важливі умови для оплати часу простою після її завершення. Суд наголосив, що сам факт оголошення простою не гарантує автоматичної виплати працівнику. Вирішальне значення має готовність особи приступити до роботи та належне повідомлення роботодавця. Така правова позиція формує новий підхід до застосування норм КЗпП у подібних трудових спорах

Обставини справи
Позивачка перебувала у трудових відносинах із територіальним органом Держлікслужби та з 2016 року знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з проведенням АТО.
Після виключення відповідної норми із Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» з 2022 року її відпустка припинилася. Водночас заробітна плата їй не нараховувалась.
Позивачка вважала, що у відповідача мав місце простій, а отже вона має право на оплату цього періоду не нижче ніж у розмірі двох третин окладу.
Позиція Верховного Суду
Суд вказав і у справі від 09.04.2026 №140/8189/23, що спірні правовідносини у цій справі стосуються особливостей оплати часу простою працівника, який на момент оголошення наказу про простій перебував у відпустці, а касаційне провадження відкрито у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 34, 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у подібних правовідносинах.
Простій є винятковим випадком у процесі виробництва (діяльності підприємства чи установи), коли працівник з об'єктивної причини тимчасово не має можливості виконувати свої трудові функції (ст. 34, 113 КЗпП).
КЗпП України не встановлює порядку оголошення простою та його припинення. Водночас усталеним є підхід, відповідно до якого простій оголошується наказом / розпорядженням підприємства, установи, організації. Простій може бути оголошено як для всього підприємства, так і для окремого структурного підрозділу або для окремих працівників, про що зазначається у відповідному наказі (розпорядженні).
ВС наголосив:
«Оголошення простою не з вини працівника є підставою для нарахування працівникам, які перебувають в простої, заробітної плати з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)».
Важливим є те, що відпустка (будь-якого виду) і простій є різними формами тимчасового звільнення від виконання роботи, які не можуть застосовуватися до працівника одночасно
У випадку перебування працівника у відпустці, правові наслідки, пов`язані з простоєм, на нього не поширюється.
Отже, у разі оголошення простою підприємства, установи, організації, відповідні правові наслідки простою розповсюджуються і на працівників, які виходять із відпусток, і прийняття окремого наказу (розпорядження) щодо простою такого працівника не вимагається.
Водночас Суд підкреслив, що автоматичне застосування до працівника наказу (розпорядження) про простій (якщо він оголошений для всього підприємства, установи, організації чи для структурного підрозділу, в якому працює особа, відпустка якої закінчується) не має наслідком автоматичне нарахування оплати за простій.
Виходячи із положень ст. 34, 113 КЗпП, умовами оплати простою є сукупність таких обставин:
- простій виник не з вини працівника;
- працівник готовий до виконання роботи, але в роботодавця відсутня організаційна та/або технічна спроможність забезпечити виконання роботи працівником через дію невідворотних сил або у зв`язку з іншими істотними обставинами.
Тож, у разі закінчення відпустки під час дії наказу про простій, оплата часу простою здійснюється після засвідчення готовності працівника приступити до виконання своїх обов`язків шляхом виходу на роботу, а якщо умовами простою присутність працівників на робочому місці не вимагається – шляхом повідомлення безпосереднього керівника та / або структурного підрозділу, відповідального за управління персоналом, про закінчення відпустки та готовність приступити до роботи.
Суд зазначив, що день закінчення відпустки позивачки припав на п`ятий місяць повномасштабного вторгнення рф в Україну.
У спірних правовідносинах можливість оплати часу простою залежала від готовності позивачки стати до роботи після закінчення відпустки та повідомлення роботодавця про ці обставини з метою належного обліку.
Таким чином Верховний Суд фактично сформулював правову позицію: сам факт оголошення простою не створює автоматичного права на оплату для працівника, який повернувся з відпустки.
Ключовими умовами є активна поведінка працівника – підтвердження готовності працювати та належне повідомлення роботодавця. Без цього оплата часу простою не здійснюється.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Призупинення трудового договору: як правильно оформити документи після 14 березня
Призупинені трудові договори: у яких випадках працівники повертаються до роботи
Простій vs призупинення: чому працівник не може «поставити договір на паузу»
«Точка опори»: уряд підготував нову програму підтримки роботодавців у період простою
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
ПДВ
01.09.2026
Інжинірингові послуги резиденту та нерезиденту: особливості оподаткування ПДВ у 2026 році
Операції з постачання інжинірингових послуг резиденту підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, якщо місцем їх постачання є митна територія України. Водночас при постачанні таких послуг нерезиденту операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо місце їх постачання визначається за межами України

Відстрочки, ВЛК
01.09.2026
Відстрочка чи звільнення зі служби: що дає інвалідність дружини у 2026 році
Право на відстрочку від призову та підстави для звільнення з військової служби у разі інвалідності дружини визначаються за різними правилами. Схеми допоможуть розібратися, у яких випадках виникає право на відстрочку, а коли закон дозволяє звільнення зі служби

Пенсія, соцпільги
01.09.2026
Субсидії перерахували у серпні 2026 року: кому змінили розмір виплат та як перевірити суму
Пенсійний фонд автоматично переглянув розмір житлових субсидій для домогосподарств, у яких середньомісячний дохід змінився більш ніж на 50%. Дізнатися про оновлений розмір виплати можна в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ

Цільове фінансування
01.09.2026
19 400 грн на підготовку до зими: хто з українців зможе отримати допомогу
Родини, які проживають поблизу фронту та державного кордону, зможуть отримати 19 400 грн на підготовку до опалювального сезону. Очікується, що заявки на виплати прийматимуть із 1 вересня до 30 жовтня, а допомогу поширять також на мешканців багатоквартирних будинків

Політика, економіка
01.09.2026
Бюджет-2027 і МВФ: які податкові рішення Україна може ухвалити
Україна взяла на себе перед МВФ цілий пакет податкових зобов’язань, але частину запланованих рішень не виконала у встановлені строки, зокрема щодо пільги на міжнародні посилки та низки інших податкових змін. На тлі переговорів про бюджет-2027 особливо гостро постає питання, які нові доходи уряд планує отримати та чи може для цього піти на підвищення податків

Податкова та фінзвітність
31.08.2026
Підприємство переходить на ЄП з 1 жовтня: коли подати декларацію з податку на прибуток
Підприємство, яке з 1 жовтня 2026 року переходить із загальної системи оподаткування на єдиний податок 3 групи, має правильно визначити останній звітний період з податку на прибуток. Податкова декларація з податку на прибуток подається за звітний період, що передує кварталу переходу на спрощену систему оподаткування (тобто за 9 місяців 2026 року) протягом 40 днів після закінчення цього періоду. Із моменту переходу на єдиний податок підприємство звільняється від нарахування та сплати податку на прибуток

Єдиний податок
31.08.2026
Для відмови від спрощенки подайте заяву до 21 вересня (включно) + зразки заяв
Суб’єкти господарювання, які бажають відмовитися від спрощеної системи оподаткування з 1 липня 2026 року, мають подати відповідну заяву до контролюючого органу не пізніше 21 вересня (включно). Заява може бути подана особисто, поштою, електронними засобами чи через державного реєстратора. Подані заяви не можна відкликати

Кадрова робота
31.08.2026
Сезонний трудовий договір: особливості укладення та припинення
Сезонний трудовий договір – це не просто тимчасова робота, а повноцінні трудові відносини з гарантіями та правилами. Важливо знати нюанси оформлення, оплати та звільнення, щоб уникнути ризиків як для працівника, так і для роботодавця

Кадрова робота
31.08.2026
Держпраці про тимчасове переведення без згоди працівника: коли це дозволено
Під час воєнного стану законодавство дозволяє роботодавцю за певних умов тимчасово перевести працівника на іншу роботу без його згоди. Водночас така можливість має чіткі законодавчі обмеження та пов’язана з необхідністю відвернення або ліквідації наслідків бойових дій чи інших загроз життю і нормальним умовам існування людей. Розглянемо, коли таке переведення можливе та які гарантії має працівник

Ліквідація госпсуб'єкта
31.08.2026
Зняття юрособи з обліку: чи потрібно закривати всі рахунки – ЗІР від ДПС
Під час ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія має закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів. Водночас один рахунок має залишатися відкритим для проведення розрахунків із кредиторами. Перелік рахунків та електронних гаманців юрособи ліквідатор може отримати через контролюючий орган або переглянути у приватній частині Електронного кабінету

Транспорт у діяльності
31.08.2026
Чи потрібна ТТН, якщо товар від нерезидента доставляють покупцю-резиденту за CMR: роз’яснення ДПС
ДПС в індивідуальній податковій консультації від 17.07.2026 № 4130/ІПК/99-00-21-02-02 розглянула питання документального підтвердження господарських операцій, коли товари придбавають у нерезидента, а потім реалізують покупцю-резиденту України без проміжного завезення товару на склад продавця

Податкова та фінзвітність
31.08.2026
Відшкодування працівником коштів роботодавцю: чи показувати у 4ДФ
Розрахунок ЮО подається лише у разі нарахування сум доходів платнику податку – фізичній особі (працівнику) податковим агентом. Враховуючи викладене, сума коштів, яка повертається (відшкодовується) працівником роботодавцю (Банку), не є доходом такого працівника, оскільки внаслідок її повернення не відбувається нарахування або виплата доходу на користь працівника, а отже відсутні підстави для відображення таких сум у Додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО

Політика, економіка
31.08.2026
З 1 вересня всі студенти отримуватимуть удвічі вищу стипендію, а зарплата вчителів зросте на 20%
З 1 вересня 2026 року в українській освіті очікується низка змін – від підвищення зарплат педагогів і стипендій студентам до безкоштовного харчування школярів. Також плануються нововведення для дошкільнят, школярів та учасників пілотування реформи старшої профільної школи. Розповідаємо, які зміни анонсували до нового навчального року

Податкова та фінзвітність
31.08.2026
Уточнення показників декларації на нерухоме майно при зміні об'єкта оподаткування
У разі зміни типу об’єкта нерухомості протягом року (житлова/нежитлова) платник податку зобов’язаний своєчасно скоригувати податкові зобов’язання. Податковий кодекс прив’язує такі зміни до документально підтверджених даних про об’єкт. Важливо правильно визначити момент, з якого слід уточнювати показники декларації. У цьому випадку відлік ведеться не з дати фактичної зміни, а з першого числа місяця, в якому вона відбулася

Бронювання, критичність
31.08.2026
Критичність підтверджено, а бронювання в «Резерв+» до 1 вересня: що робити
У роботодавців виникає ситуація, коли критичність підприємства вже підтверджена, але в застосунку «Резерв+» у заброньованих працівників досі зазначено строк бронювання до 1 вересня 2026 року. Причиною може бути те, що оновлені відомості ще не внесені органом, який підтвердив критичність, до Єдиного переліку. Розповідаємо, як перевірити інформацію та що робити роботодавцю

Бронювання, критичність
31.08.2026
5 нових підходів до бронювання: що пропонують змінити для працівників публічного сектору
Кабінет Міністрів просять змінити підходи до бронювання військовозобов’язаних працівників публічного сектору. Відповідну петицію №41/010760-26еп зареєстрували на сайті уряду, запропонувавши запровадити єдині та прозорі критерії для визначення підстав і обсягів бронювання. Автор ініціативи вважає, що бронювання має стосуватися конкретних посад і функцій, необхідних для безперервної роботи державних органів, а не автоматично поширюватися на цілі категорії працівників. Також пропонується запровадити ротацію, кадрове заміщення та регулярний перегляд підстав для бронювання з урахуванням потреб Сил оборони

Військовий облік
31.08.2026
У штатному розписі не зазначено прізвища працівників: чи може ТЦК оштрафувати
ТЦК під час перевірки вимагав надати штатний розпис із прізвищами працівників. Підприємство його не надало, оскільки у штатному розписі прізвища не зазначаються. Чи можуть через відсутність прізвищ у штатному розписі застосувати штраф?






